Смекни!
smekni.com

Навчальні видання (стр. 2 из 4)

2. визначення характеру й обсягу знань, які повинні бути засвоєні студентом при вивченні всього курсу, його тим і кожному питанню теми;

3. виявлення обсягу знань, отриманих у результаті вивчення раніше пройдених дисциплін, і використання цього виявлення при визначенні характеру й обсягу знань по кожному питанню теми, по кожній темі й за всім курсом;

4. визначення логічної й дидактичної послідовності передачі навчальної інформації для придбання знань, виготовлення вмінь і звичок, відтворення й використання попередніх знань при вивченні кожного питання теми, кожної теми й усього курсу;

5. розробка структури підручника, низовина програмного матеріалу на методично виправдані структурні елементи: розділи, глави, параграфи;

6. розробка на основі прийнятої структури плану-проспекту майбутнього підручника і його оцінки;

7. оформлення глав підручника, розміщення параграфів з урахуванням послідовності й логічності викладу навчальної інформації;

8. оформлення підручника в цілому.

При створенні книг, які входять у комплекси або серії, авторам і видавцям важливо врахувати й додаткові вимоги як внутрішнього (змістовного), так і зовнішнього (художньо-поліграфічного) характеру. До основних вимог по змісту книг комплексу (серії) поруч із загальними вимогами навчальної літератури ставляться:

1. наступність у викладі матеріалу кожної навчальної книги змісту підручників і навчальних видань, допомога з колись вивчених дисциплін;

2. тісний зв'язок зі змістом підручників по суспільних науках;

3. реалізація принципів забезпечення внутрідисциплінарних зв'язків між підручниками й навчальними допомога з однієї дисципліни, а також між окремими структурними частинами книг (главами, розділами);

4. міждисциплінарні зв'язки;

5. забезпечення безперервності окремих видів підготовки фахівців;

6. неприпустимість неправдивого дублювання навчального матеріалу, раніше розглянутого в інших підручниках комплексу;

7. використання загального понятійного апарата, уніфікація у використанні термінології й позначень;

8. спільність структури книг комплексу (серії) і єдине розташування елементів довідково-супровідного характеру.

Вимоги по зовнішньому оформленню книг комплексу включає:

1. загальний підхід до художнього оформлення на основі попереднього розробленого й погодженого макета;

2. вибір оптимального формату (єдиний формат видань для всієї серії або два формати: один - для підручників й один - для навчальних посібників).

3. Роль і значення навчальної літератури

Виховання й утворення – одне з найважливіших і найдавніших напрямків людської діяльності, необхідність у розвитку яких диктується вже самими завданнями розвитку суспільства. Сучасне суспільство немислимо без утворення, високого рівня духовної культури народу, патріотизму й відповідальності за долю своєї країни, своєї Батьківщини. І немаловажне, а часом і вирішальне значення в справі виховання й утворення гармонійно розвитий особистості грає учбово-педагогічна книга.

Підставою для соціальної оцінки видання може служити економічний ефект, різні натуральні показники, сума отриманих реципієнтами знань, позитивні емоції, почуття прекрасного чи всі ці показники в комплексі.

Багато відомих педагогів минулого й сучасності у своїх роботах приділяли чималу увагу цій проблемі, підкреслюючи, що книга в житті дітей грає набагато більшу роль, чим у дорослих. Прочитана в дитинстві книга залишається в пам'яті чи ледве не на все життя, впливаючи на подальший розвиток людини. Із прочитаних книг діти черпають певні знання, світорозуміння, норми поведінки.

Характерною рисою початку російської освіченості (IX-XI століття) є небувалий зліт російської рукописної книжки. Сам навчально-виховний процес розумівся як «навчання книжкове».

Працюючи над текстом, редактор повинен знати найважливіші завдання навчального видання:

1. Дати учневі або студентові певну систему знань.

2. Допомогти йому легко засвоїти навчальну дисципліну.

3. Активізувати творчий матеріал.

4. Сприяти формуванню особистісних начал.” [3, c.311]

Найважливіше педагогічне значення книги ми можемо бачити в наступних чотирьох співвідношеннях.

1. Книга несе в собі в специфічній формі всі знання, всі досягнення людської культури. Будучи особою формою відбиття й руху суспільної свідомості, книга являє собою як би писану (друковану) пам'ять людини. І природно, що саме через книгу, через її посередництво кожна людина й усе суспільство в цілому може засвоїти всі накопичені духовні багатства.

2. Книга - найважливіший, універсальний засіб інформаційного спілкування. У книзі як би моделюються життя, почуття, думки не тільки окремої особистості (автора), але й усього людства у всіх доступних вимірах часу й простору.

3. Книга - найважливіший засіб пропаганди й популяризації знань.

4. Книга - найважливіший засіб виховання й утворення.

Це властивість її визначається всіма позначеними вище особливостями. Навчально-виховний процес і справді необхідним образом містить у собі й завдання відбиття відповідної соціальної інформації, і завдання пропагандистського впливу й популяризації знань залежно від конкретних потреб даної категорії учнів. Отже, уже сама соціальна природа книги робить її ефективним засобом виховання й утворення.

4. Предметна область навчальних видань

Предмет навчального видання - спеціально відібрані в деякому обсязі й адаптовані відповідно до читацької адреси знання, що характеризують основи науки й практичної діяльності.

Предметна область навчальних видань включає спеціально відібрані знання й подання, що відбивають закономірності тієї сфери діяльності, що формує предмет змісту навчальної дисципліни, а також методи їхнього одержання й застосування.

Крім того, предметна область навчального видання містить інформацію, що забезпечує виховний вплив на того, якого навчають. Наприклад, у навчальне видання, що розкриває принципи роботи двигуна внутрішнього згоряння, може бути включена інформація про проблеми підвищення екологічної чистоти його роботи. Ця інформація дозволить тому, якого навчають,, освоюючи безпосередні знання дисципліни, критично осмислити результати дії машини й сформувати особисте відношення до ситуації (крім конкретного знання про властиво процес). Предметна область конструюється стосовно до виду навчального видання, читацькій адресі й цільовому призначенню. [8]

Підкреслимо, що структура й зміст предметної області навчальних видань мають своєрідний характер. Сюди включені не тільки знання, але й методи їхнього одержання, не тільки подання й навички, але й методи їхнього практичного використання. Зміст предметної області навчальних видань структурується на основі змісту діяльності й з урахуванням педагогічної спрямованості інформації.

Структура підручників та навчальних посібників включає:

— зміст (перелік розділів):

— вступ (або передмова );

— основний текст;

— питання, тести для самоконтролю;

— обов’язкові та додаткові завдання, приклади;

— додатково-інформаційні дані для розв’язання задач (таблиці, схеми тощо);

— апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний, іменний покажчики).

Але складність, своєрідність предметної області навчальних видань зв'язані ще з однією обставиною. Справа в тому, що предметна область видань забезпечує виконання ряду функцій, властивих навчальній літературі. І це також визначає її склад.

Зміст кожного навчального видання реалізує ті функції, які покликана виконувати система утворення й професійного навчання в цілому. Система утворення й професійного навчання забезпечує три основних функції (інформаційний, пізнавальну, виховну) і ряд інших, які будуть розглянуті в наступному розділі.

5. Цільове призначення навчальних видань

Навчальні видання виконують наступні функції:

• комунікативну;

• інформаційну;

• пізнавальну;

• розвиваючу;

• що виховує;

• організаційну;

• що систематизує;

Зупинимося на цих функціях докладніше.

Комунікативна функція забезпечується показом зв'язків і відносин різного роду, проявляючи для читача місце й роль усякого об'єкта і явища в процесі вічного розвитку, видозміни, взаємодії елементів дійсності. Звідси - динамізм змісту, зв'язок його з минулим і із сучасним станом описуваних питань.

Інформаційна функція реалізується в тім, що, як і будь-яке видання, навчальна книга вводить людину в мир культури, прилучає до результатів людської діяльності.

Інформаційна функція реалізується за рахунок передачі тому, якого навчають, певного обсягу інформації. Ця функція спрямована на те, щоб сформувати в того, якого навчають, певний тезаурус понять і характеристик про об'єкти, предмети, явищах навколишнього світу, про місце суб'єкта в цьому світі, про методи й способи оволодіння інформацією.” [12, 161]

При аналізі добутків навчальної літератури редактор розглядає насамперед якість використаної автором інформації. Необхідні оптимальний відбір фактів і характеристик, певний обсяг інформації. Останнє пов'язане з особливостями дисципліни, категорією тих, яких навчають,, щаблем і формою освітнього процесу.

Пізнавальна функція навчальної літератури характеризується тим, що кожна дисципліна, кожен навчальний предмет припускає освоєння певної системи знання. Знання повинні бути ранжирувані, причому на найбільш важливі, значимі для даної дисципліни знання, повинне бути звернене спеціальна увага.

Багато хто із науковців визначає, що важливе значення має якість знання. Знання може бути «відкритим» (залишати враження незакінченості розгляду питання) і «закритим» (відрізнятися повнотою, завершеністю). Наприклад, обговорюючи історію вітчизняної літератури, автор підкреслює, що показує тільки найбільш значні в соціальному плані літературні твори. Той, якого навчають, розуміє, що його знання про літературу розглянутого в даному підручнику періоду може бути доповнене з інших джерел. Отже, він засвоює «відкрите» знання. Далі наведений приклад «закритого» знання. Вивчаючи теорему Піфагора, учень розуміє, що має справу з певною закономірністю й що дану теорему потрібно не аналізувати, а застосовувати на практиці.