Розрізняють фундаментальне й актуальне знання. У навчальному виданні, присвяченому основам науки, відбиваються переважно фундаментальні знання. У виданні, що розкриває практичні питання, методи, навички оволодіння діяльністю, насамперед необхідна «школа» з повним набором характеристик технології діяльності. Актуальні знання пов'язані з діяльністю конкретної галузі в сучасних умовах. Наприклад, підручник «Основи економіки» повинен включати питання фундаментального й вступного характеру. До них віднесемо введення в предмет, методи економічної теорії, історію економічних навчань, закономірності суспільного розвитку, особливості функціонування основних економічних систем, форми організації суспільного виробництва й ін.
У той же час у сучасних навчальних посібниках для вузів по основах економіки можна знайти розділи «Макроекономіка», «Мікроекономіка», які є самостійними дисциплінами. Це невірно.
Розвиваюча функція орієнтована на наступність досвіду суспільних відносин, суспільної свідомості, культури й виробництва, знань про перетворення й охорону навколишнього середовища.
Розвиток особистості забезпечує зростання здатностей, розширення можливостей удосконалювання психофізичних і розумових операцій, мовної діяльності.
Виховнича функція пов'язана з формуванням світогляду, з побудовою системи етичних й естетичних норм суб'єкта, спрямована на оволодіння оцінними критеріями стосовно вчинків, явищам, на розширення границі соціалізації індивіда. функція, Що Виховує, характеризується конкретно-історичними умовами, має соціальні підстави й орієнтована на певну категорію тих, яких навчають. Реалізація даної функції пов'язана із впливом на духовні потреби, емоційно-вольову й діючу-практичну сфери того, якого навчають.
Організаційна функція навчальних видань виконується кожним окремим виданням і всією системою цих видань. Вона реалізується забезпеченням послідовності вивчення й викладання дисциплін, відбиттям їхнього взаємозв'язку й взаємодії, тим, що кожне видання орієнтоване на строго певну категорію читачів і враховує можливості сприйняття змісту й особливості впливу навчальної книги. Крім того, організаційна функція лежить в основі диференціації навчальних видань на види, забезпечуючи учбово-методичну підтримку різних форм і методів навчального процесу на різних його етапах і щаблях навчання.
Систематизуюча функція забезпечує цілісність навчання, систему знань і подань. Реалізується ранжируванням відповідно до прийнятого розуміння значимості знань і подань, формуванням ієрархічної структури інформації, критеріїв оцінки, переваг особистості, об'єднанням частин у ціле, відбиттям існуючої картини миру й місця в ній людини, моделюванням процесів і явищ, повідомляючи їм якості загального, особливого, одиничного в конкретній дисципліні й стосовно навколишній. [8]
Функції навчальних видань забезпечуються добутком літератури, апаратом видання, а також відбором, особливими обробкою й поданням навчального матеріалу. При підготовці навчальних видань необхідно враховувати комплексні характеристики, що лежать в основі розробки моделі кожного видання, що входить у систему.
Бейлінсон виділяє наступні функції навчальної літератури:
Трансформаційна. Теоретичні знання, методи наук, як і характеристики професійної діяльності, не переносяться прямо в навчальну літературу. Вони спеціально переробляються, перетворяться з метою найкращого засвоєння, тобто відбираються, дозуються, групуються, оформляються в логіку засвоєння: розуміння - запам'ятовування - застосування.
Закріплення й самоконтроль. Ця функція також визначається закономірностями засвоєння й служить раціональної організації навчальної діяльності, самостійному оволодіння знаннями й уміннями. От чому й такі навчальні книги, як хрестоматії, збірники документів і нормативів оснащуються спеціальним апаратом, що організує аналіз документів і матеріалів, їхнє зіставлення й коментування, містять таблиці, що полегшують запам'ятовування й використання, а також питання й ради для самоперевірки.
Самоосвіта. Відбір, спосіб подачі й структурування матеріалу будь-якої навчальної літератури, її апарат повинні давати максимально можливі джерела для самостійного оволодіння знаннями й уміннями. Так підбираються завдання й вправи, які не тільки спонукують шукати нові знання й способи діяльності, але й учать їхньому освоєнню. Наприклад, книги для читання, хрестоматії, збірники добутків і документів учать самостійному користуванню різними джерелами інформації. Кожен вид навчальної літератури має свій набір прийомів для самоосвіти учнів.
6. Читацька адреса навчальної літератури
Читацька адреса - важлива характеристика навчальної літератури, що визначає особливості інформації й обсяг знань, що включають. Читачі представлені різними групами тих, яких навчають, (учні шкіл, вузів, системи підвищення кваліфікації) і навчальних (учителі шкіл, викладачі вузів й ін.).
У категорію тих, які навчаються, входить на певних етапах практично все населення. Суспільство зацікавлене в тім, щоб всі були охоплені різними формами навчальної роботи, щоб інформаційна культура в цілому мала найбільш високі показники.
У відповідності із щаблем навчання виділяють дошкільну, шкільну загальну освіту; середнє й вище професійне утворення; підвищення кваліфікації фахівців; перепідготовку кадрів. Кожного щабля утворення відповідає своя система вимог до характеру навчання, цілям і завданням навчального процесу, формам і методам, використовуваним на різних його етапах.
Учбово-педагогічні книги випускаються для всіляких категорій покупців. Розглядаючи різні групи покупців цього тематичного розділу слід зазначити, що мети читання в них можуть бути різні. Серед основних груп покупців варто виділити учнів і вчителів шкіл. Останні крім підручників здобувають методичну, довідкову й наукову літературу. Найбільш підготовлені читачі, професійно пов'язані з освітньою й педагогічною діяльністю, по характері своєї роботи прагнуть постійно звертатися до учбово-педагогічної книги, цікавлячись новинками в області педагогіки й утворення. Значну категорію покупців становлять студенти й учні вищих учбово-педагогічних закладів і середньо-професійних установ, що здобувають книги в основному для навчальних цілей. Особливу групу покупців становлять батьки. Досить високим попитом користуються науково-популярні видання з питань виховання й навчання дітей у родині, що розвиває література. [11]
Головна відмітна ознака кожної категорії - рівень первісних знань і можливості їхнього розвитку. Так, середня освіта на «вході» у систему одержує суб'єкта, що не має сформованої інформаційної культури, на «виході» суб'єкт є соціальною особистістю, що має знання й навички, що дозволяють брати участь у практичній діяльності й продовжувати своє утворення.
Цей процес має свої закономірності. Щабель навчання характеризує особливості навчального процесу, специфіку комплексу навчальних видань, характер й обсяг відбитої в них інформації, а так само загальні підходи до конструювання навчальних видань.
7. Види навчальних видань за цільовим призначенням і характером інформації
Виділяють чотири групи видань, методика редакторської підготовки яких ураховує цільове їхнє призначення й характер інформації.
Навчальні плани й навчальні програми (зразкові, робітники) становлять групу програмно-методичних видань. Методичні вказівки, рекомендації становлять групу учбово-методичних видань. Підручники, навчальні посібники, конспекти й тексти лекцій становлять групу навчальних видань. Практикуми, збірники завдань і вправ, хрестоматії, книги для читання становлять групу допоміжних видань.
Програмно-методичні видання визначають мету й завдання, структуру, зміст дисциплін, обсяг матеріалу по окремих питаннях, послідовність їхнього розгляду. До програмно-методичних видань ставляться навчальні плани й навчальні програми. Вони призначені насамперед викладачам і методистам, що організують навчальний процес.
Навчальний план - документ, що регламентує навчальний процес. У ньому визначаються форми й види навчання, порядок, строки теоретичних, практичних і лабораторних занять, домашніх завдань, самостійних робіт, курсових і дипломних проектів, форми й види контролю знань, час проведення іспитових іспитів, заліково-екзаменаційних сесій по дисциплінах.
Навчальні програми (типові, тимчасові, робітники) - видання, що визначають зміст й обсяг знань, умінь, навичок, якими необхідно опанувати за певний проміжок часу.
У програмах відбитий зв'язок між дисциплінами, показані види навчальних занять, позначене коло літературних джерел, на підставі яких розроблений даний предмет.
Програмно-методичні матеріали управляють відповідною системою навчальної літератури.
Учбово-методичні видання - методичні вказівки, методичні керівництва, що містять матеріали за методикою викладання навчальної дисципліни, вивчення курсу, виконання контрольних робіт, курсових і дипломних проектів у вузах, по організації самостійної роботи студентів.
Ці матеріали містять методику оволодіння дисциплінами й виконання завдань, методику дипломного й курсового проектування, підготовки контрольних робіт. Вони організують роботу тих, яких навчають, і викладачів у процесі вивчення дисципліни.