Смекни!
smekni.com

Міжкультурна специфіка паремій (стр. 3 из 5)

DaslebenistkeinKinderspiel - leben ist eine Kunst. – Життя пережити – не поле перейти [2, 16];


по-друге, дає їм оцінку:

Lehre tut viel, das Leben mehr. – Наука навчає багато чого, а життя – ще більшого [2, 76];

по-третє, встановлює характер дії:

He that lies down with dogs must rise up with fleas. – З ким поведешся, від того й наберешся [2, 81].

Приказка з’явилась з утвердженням в мовленні сталих мовленнєвих образних виразів, що використовуються за принципом аналогії до подібних явищ [21, 76]. Вона підкреслює порівняння та надає новизну та оригінальність цьому порівнянню, тому оцінювання може бути присутнє.

Говорячи про наступну рису, це – сталість. Сталість може бути кількох видів: сталість вживання, структурно-семантична, лексична, морфологічна та синтаксична [11, 32]. Прислів’я володіє усіма перерахованими видами сталості, завдяки тому, що прислів’я – це цільнопредикативна конструкція. Щодо статусу приказки, то не можна із впевненістю казати, що прислів’я стале у морфологічному аспекті, оскільки воно завжди повинно бути включеним у переважаючу її одиницю і синтаксично несамостійна.

У структурному відношенні приказка являє собою образ, що визначає або особу, або дію, або обставини дії [13, 87]; прислів’я завжди має форму речення; частіше всього має структуру загально-особового речення. Прислів’я – це цільнопредикативні конструкції, що побудовані переважно за діючими моделями простого та складного (складносурядного та складнопідрядного речень). Не лише прислів’я, а й приказки можуть мати форму завершеного речення, але прислів’я – на відміну від приказки – завжди синтаксично та композиційно завершений поетичний твір, воно здатне до самостійного функціонування, та не має контекстуальної прив’язки [3, 143] (відсутність прив’язки – це показник жанрової незавершеності).

Переосмислення компонентів є ще одним показником. Мова йде не лише про перенос у метафоричному чи метонімічному плані, але й нерівноцінність сумарного значення змісту відповідного речення (сумі лексичних та граматичних значень його компонентів) [12, 57]. Прислів’я та приказки у цьому відношенні рівні.


Глава II. Прислів’я та приказки у функціонально-семантичному

аспекті

Прислів’я та приказки виступають родовою характеристикою людини, родини, суспільства, народу, культури [5, 23]; тому виявлення специфіки їх мовної реалізації необхідно для з’ясування характеру сприйняття й інтерпретації причинно-наслідкових зв’язків подій, що відбуваються в мовному колективі.

2.1 Міжмовні відповідники прислів’їв та приказок

Будучи невід’ємним компонентом духовної культури, прислів’я та приказки вражають близькістю життєвих поглядів, точності, влучність, проникливості та мудрості виразів. Тому ми можемо вилучити групу прислів’їв та приказок, спільних за змістом, тобто абсолютних еквівалентів.

Time is money. (англ.) [2, 23] – Zeit ist Geld. (нім.) – Час – гроші [14, 548].

All roads lead to Rome. (англ.) [2, 76] - Alle wege fuhren nach Rom. (нім.) – Усі дороги ведуть у Рим [14, 43].

Packedlikeherrings. (англ.) [2, 136] - Wie die Heringe sitzen [stehen]. (нім.) — Сидіти як оселедці в бочці [14, 473].

All cats are grey in the dark.(англ.) [2, 88] – Bei Nacht sind alle Katzen grau. (нім.) – Вночі усі коти сірі [14, 64].

Alliswellthatendswell. (англ.) [2, 165] - Endegut – allesgut (нім.) – Усе добре, що добрий кінець має [14, 107].

Але при всій своїй універсальності прислів’я та приказки проявляють в різних мовах свою специфіку вербалізації, використовують різні образи. Це явище обумовлене тим, що мовці суб’єктивно інтерпретують навколишню дійсність. Хоча способи вираження думок у мовах відрізняються, ми можемо знайти аналоги паремій між мовами.Це так звана група умовних еквівалентів.

Safetyisinnumber. (англ.) [2, 65] (букв.: Безпека – в кількості) – Einenistkeinen. (нім.) (букв.: Один – все рівно, що ніхто) – Один у полі – не воїн [12, 1].

Thecowknowsnotthe worth of her tail till she loses it. (англ.) [2, 79] (букв.: Корова не знає ціни хвоста, поки не загубить його.) - Hat die Kuh den Schwanz verloren, somerkt sie erst, wozu er gut gewesen. (нім.) (букв.: Загубить корова хвоста, тоді зрозуміє, навіщо він потрібен.) - Маємо - не дбаємо, втративши – плачемо [14, 287].

When in Rome, do as the Romans do. (англ.) [2, 148] – (букв.: Коли знаходишся в Римі, роби так як римляни.) - AndreStadhen, andreMädchen. (нім.) (букв.: Інші міста – інші дівчата.) - У чужий монастир із своїм уставом не сунься [12, 1].

Toputalleggsinonebasket (англ.) [2, 137] (букв.:покласти усі яйця до одного кошику) – allesaufeineKartesetzen(нім.) – поставити усе на карту [7, 857].

В окремих випадках, коли не можна підібрати ані еквіваленту, ані аналогу формується група паремій антонімічної заміни. Як в німецькій, так і в англійській мові вони небагаточисельні.

A house divided against itself cannot stand. (англ.) (букв.:Будинок, поділений сварками, встояти не в силах.) – Хто батьків поважає, той вовік не пропаде [2, 13]

The more haste, the less speed. (англ.) (букв.: Чим більше поспіх, тим менше швидкість.) – Тихше їдеш, далі будеш [2, 97].

Zum Lernen ist niemand zu alt. (нім.) (букв.:Ніхто не є старим для навчання.) – Вік живи – вік учись [7, 978].

Та чимало приказок і прислів’їв є «індивідуальними» — вони притаманні тільки одному народу та пов’язані з його цінностями, життєвим досвідом, історією. І це продовжує викликати зацікавленість. Зазвичай вони передаються в іншій мові описово чи називаючи загальний зміст паремії [7, 93]. Наприклад, англійські та німецькі вислови:

tobeonJackJones – бути самотнім [12, 1];

before you can say Jack Robinson – вмить [12, 1];

dabinichschlechtverheiratet– тут я сів у калошу (букв.: і тут мене невдало одружили) [14, 549];

bei jmdm. in der Kreide stehen — бути чиїмось боржником (букв.: бути у когось у крейді) [7, 730].

Тобто після аналізу пареміологічного фонду англійської, німецької та української мов чітко виділяються еквівалентна та без еквівалентна групи.

2.2 Синтаксичні особливості паремій

Конденсуючи народний досвід, прислів’я орієнтовані своїм змістом майже повністю на людину – риси її характеру, дії, відносини в сім’ї, колективі та суспільстві і т.д. Тому серед прислів’їв неважко виділити тематичні групи: прислів’я про любов та дружбу, чесність, лінь, розум, а також прислів’я, що відображають побут народу, хоча чітких меж між такими тематичними групами провести не можна [20, 35].

Саме тому німецькі прислів’я в основному оповідальні:

Besserspätalsnie. (нім.) Краще пізно, ніж ніколи [14, 213].

І лише інколи зустрічаються спонукальні речення, наприклад:

Еile mit Weile. (нім.) Тихше їдеш – далі будеш [14, 377].

Питальні та окличні конструкції для них не є характерними. Превалюючи форма дієслова в прислів’ях – „позачасовий” презент-предикатив. З тієї ж причини багато прислів’їв сконструйовані як неозначено-особові речення з займенниками man, наприклад:

Den Freund erkennt man in der Not. (Друзі пізнаються в біді.) [12, 1]

Kleine Diebe hängt man, grosse lässt man laufen. (Що сходить з рук крадіям, за те шахраїв б’ють.) [13, 1078]

Was man nicht im Kopf hat, muss man in den Beinen haben. (За дурною головою нема ногам супокою.) [13, 1628]

Англійські паремії представлені трьома синтактико-структурними типами:

1) пріоритетним типом виступає розповідний;

Careless shepherds make many a feast for the wolf. (У недбалого пастуха вовки завжди ситі.) [2, 167]

2) незначною кількістю представлені спонукальні прислів’я, наприклад:

Chooseabookasyouchooseafriend. (Вибирай книжку, як вибираєш друга.) [2, 57]

3) питальні прислів’я майже відсутні.

What can you get (have) of the cat but her skin? (З поганої вівці хоч вовни жмут). [2, 73]

Як зазначає О.В. Кунін, окличні прислів’я в англійській мові не представлені. Щодо категорії часу, в англійських прислів’ях переважає форма теперішнього часу та позачасова форма дієслова, дуже рідко – минулий час:

Diamondcutdiamond. (Наскочила коса на камінь.) [2, 18]

2.3 Особливості мовної будови паремій

В мовній будові паремій можна визначити кілька особливостей. По-перше, римована форма:

After dinner sit a while, after supper walk a mile (англ.) – Після обіду трохи посиди, а після вечері більше походи [2, 14].

Weit und breit (нім.)- повсюди [13, 1708];

Schritt und Tritt (нім.) – крок за кроком [7, 592].

У фонетичному аспекті дуже цікавим явищем являється алітерація:

the biter bit (англ.) – попався, хто кусався; катюзі по заслузі [2, 154];

es ist gang und gäbe (bei) (нім.) — так водиться, так прийнято, це звичайнісінька справа (для будь-кого) [12, 1].

Ще однією особливістю можна назвати те, що у прислів’ях та приказках зустрічаються архаїзми:

Tell me with whom thou goest and I’ll tell thee what thou doest.(букв.: Скажи мені, хто твої друзі, і я скажу тобі , хто ти.) [2, 98]

Таким чином, у трьох мовах було знайдено особливості мовної будови, представленні явищами алітерації, римованої форми та архаїзмами. І у більшості випадків цікавим моментом є той факт, що еквіваленти можна знайти до кожної пареміологічної одиниці.

2.4 Мовленнєві акти та паремії

Паремії, будучи готовими структурами для вживання у мові, не представляють собою інформаційно навантажені нові елементи системи знань. Вони не використовуються, щоб повідомити нові факти чи події. Вони функціонують у мовленні для комунікації та пізнання їх носія. Вивчення паремій у мові та мовленні є таким же актуальним як методологічно правильний опис їх функціонування у мовленнєвому акті.

Розглядаючи прислів’я та приказки у функціональному аспекті, можливо виділити такі функції як прагматична (змінити свідомість адресата), соціальна (сприйняття соціальних норм, цінностей, поведінкових стереотипів конкретного національного соціуму) та моделююча (коректно моделювати поведінку індивідууму та вирішувати різні життєві ситуації) [8, 68].

Здібність пареміологічних одиниць реалізовуватися виходить з їх прагматичної природи. Іллокутивні сили, як один з найбільш виразних її проявів, вкладаються мовцем у прислів’я з метою здійснити певну модифікацію поведінки, знання, емоційного стану адресата мовлення [8, 69]. Ефективним дослідницьким засобом для комунікативно-прагматичного опису прислів’їв та приказок являє собою актомовленнєвий аналіз, який дозволяє вивчити їх поведінку у мовленнєвих актах різних типів та дискурсів. На основі цього О.В. Корень розглядає паремії у наступних мовленнєвих актах: констатація факту; судження; коментарій; передбачення; оцінка; упередження; побажання; розрада; скарга; докір [9, 8].