Смекни!
smekni.com

Основні способи словотвору в сучасній українській мові (стр. 6 из 7)

У пошуках виражальних засобів художнього мовлення письменники створюють індивідуально-авторські неологізми, що зазвичай пов'язано з використанням словотворчих ресурсів рідної мови. Наприклад: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П.Тичина).

Уведення оказіоналізмів у контекст зумовлюється різними причинами: прагненням автора надати текстові більшої експресивності, створити точні і влучні назви, рідше вони виконують суто номінативну функцію. Наприклад: додосвітки, надсмеркання, поранок, безока, паніготь (В.Стус); окрилля, смарагди, чуприння, сколих, сприть (Яр Славутич), плинь (П.Филипович), лагідь (Юрій Клен), літоросль ( М.Зеров).

Майже у кожної людини є якісь особливі «запашні», «смачні» слова, що запам’яталися з дитинства. Нині вони вже й вийшли з ужитку, а гріють душу. Скажімо чи знаєте ви, що горобчика можна назвати ще й ремезом. А що означає ремезувати? Ось як про це розповідає письменник Володимир Гаранін.

Прочитайте текст. Визначте основну думку автора. Поміркуйте над значенням виділених слів. Укладіть словотвірний ряд до слова ремез.

Слово "ремезувати" я вперше почув від свого діда Івана. Пам'ятаю, він щось майстрував у клуні, половина якої правила йому за майстерню, і мені дуже хотілось теж щось робити. На моє прохання він сказав:

- Добре, ось тобі молоток, ось тобі цвяхи. Сідай он на ту колоду і забивай цвяхи.

Я намагався все робити так, як дід, але перестарався і добре таки вгатив молотком по пальцях. Вони зразу посиніли, але я і не пікнув. Дід все те бачив і, не повертаючи голови, мовив собі у вуса:

Якби я вмів ремезувати,

То збудував би собі й хату…

Мені, звичайно, у ту мить було не до тих дідових слів, а якби й до них, то я все одно не зрозумів би їх. Але головне було у тому, що я, як виявилось потім, запам'ятав їх. Власне, я їх і не пам'ятав, вони просто зберігались законсервованими десь у якійсь далекій комірчині, і потрібен був поштовх, щоб вони звідти вискочили. І таке сталося!

Пройшло багато років, давно відійшов у вічність мій дід...

Якось сухої й теплої пізньої осені я очищав від опалого листя й бур'яну садок (був я тоді у дев'ятому класі) і в гущавині молодняка, що вигнався за літо ледь не на два метри, побачив опустіле гніздечко. Я потрусив гілочками, але воно міцно трималось.

- То ремезик там жив! - сказала мати.

- Що це ще за диво? - запитав я, а в моїй уяві, мов блискавка, виникла умить дідова майстерня, мої сині пальці і його вірш з дивним словом "ремезувати".

- Ремезик? - перепитала мене мати, - так це такий собі горобчик. Він так і зветься: ремезик.

Я розповів мамі про ту далеку оказію і запитав, що ж означає слово "ремезувати"?

- Ну ось ви сказали, що ремезик - це такий собі горобчик, - домагався я свого, - а ремезувати - що це? Га?

- А-а-а-а, ти ось про що! Так це так дід сказав... казав, що треба, мовляв, добре колеса ремезувати - тоді служитимуть довго.

- Тобто, - не вгамовувався я, - треба робити колеса ретельно, щоб міцними були й служили довго?

- А я про що тобі кажу? - здивовано відказала мати.

Це слово означає ось що: зробити щось ладно, ловко, добре, допуття.

Та все те забулося... Зникло... Вивітрилось... У 1993 році моя мати відійшла у вічність... Та збереглись мої неоковирні, наївні і до болю близькі учнівські щоденники. Знову поштовх! - і неначе недавно, лише вчора те відбувалось! Воно зримою картиною засвітилось на екрані моєї уяви...

Звертаюсь до сучасних словників - є! Як я зрадів: є! Є пташка рЕмез! Є! Є! Є! Заглядаю у енциклопедичні видання: Ремез Євген Якович - український математик; Ремезовський Йосип Давидович - український історик. Іду далі. Та слова "ремезувати" нема. Але надія не згасає, жевріє, немов вогник у мокрому осінньому листі: тремтячими руками розкриваю "Словник..." Бориса Грінченка.

Боже мій! Є!

Не перестаю дивуватись великою грінченківською мудрістю!

Не обійшов увагою наш народ цю пташечку, що є супутником на нелегких житейських дорогах. В одній з пісень мовиться:

Ой ремезе, ремезочку,

Не мости гнізда над Десною,

Десна - весна - вода прибуває,

Вона твоїх діток витопляє:

Помости гніздечко в степу при долині,

В зеленій діброві на дубині,

Де козак лежить,

Кінь вороний стоїть...

Важко сказати, чи справді ім'я малесенької пташечки подарувало нам таке "смачне" слово - "ремезувати"? Можливо, так. Адже ця пташечка так майстерно, "ловко, добре, ладно, до пуття" будує своє гніздечко, що спостережливе око українця перенесло ступінь пташиної довершеності на свої власні вироби ( з радіопередачі «Слово»).

У "Словарі української мови" Б.Грінченка наведено вживані й сьогодні в окремих місцевостях слова. Поясніть значення цих слів. Які словотворчі засоби використані для утворення цих слів? Чи функціонують вони тепер?

матінкувати, матеркувати, маткувати, безматній, пані- матка; дідовід, дідовник, дiдизна, дідичність, дiдiвщина; дiдiвство; дiдичанка; дiдиччун; дiдичня; дідизний; дідинець; бабкуватий, бабити, бабитися, бабякь, бабинець, розбабка, бабизна, бабівщина, бабниця, бабіти; братанъ, братани, братана, братак, братня, братиця, братовизна, братки, братщина, братiвщина; дiтвага, дiтва, дiтваччя, дiтко, дiтний, дитинець, дитун.

На сьогодні активізувалися віддієслівні обрядові назви із суфіксом -ин-оглядини, змовини, заручини, пострижини, хрестини; із суфіксом -к-: досвітки, зажинки, обжинки.

Запишіть від своїх рідних один з обрядів, що збережений у вашій сім'ї.

Яким чином афікси змінють забарвлення слова "довгий"? Згрупуйте подані слова за спільністю виконуваних функцій: довжина, зріст, тривалість у часі.

довжелезний, довженний, довжезний, довгуватий, довгенький, задовгий, довгий, довгуватий.

Заповніть таблицю, записавши в одну колонку слова, що виступають словотвірними синонімами, у другу - паронімами. Перевірте за словником паронімів. Укладіть словникову статтю до пари ефектний – ефективний.

Зразок:

словотвірні синоніми пароніми
виноградний - виноградовий вільний - вольовий

Судний – судовий; безвинний – невинний; безкорисний – некорисний; індукційний – індуктивний; музичний - музикальний, ефектний – ефективний; парубоцький - парубочий, погідний - погожий, мідний - мідяний, рутовий - рутяний, тигровий – тигрячий; терплячий - терпеливий, гранястий - гранчатий – гранчастий; емоційний – емоціональний; меланхолійний – меланхолічний; борщовий – борщевий; гарнесенький - гарнісінький – гарнюсінький; вечірній – вечоровий; зеленкуватий – зеленкавий; щербатий – щерблений; дівчачий – дівочий.

Активно вживаними в українській мові є такі моделі словотвірної синонімії прикметників:

іменникова основа + -н- і -ов-; -н- і -ив-(-лив-); -ат- і -ист-; -ат-, -ист- і -уват-; -н- і -ськ-; -ов- і -ськ- (-івськ-); -ськ-(-цьк-) і -ий; -н- і -ий; -н- і -ан-; -ов-(-ев-) і -ан-; -ов-(-ев-) і -ач-; -ин- і -ач- (архетипний - архетиповий, оманний - оманливий, біблійний - біблійський (біблейський), банковий – банківський);

прикметникова основа + -есеньк-, -усіньк-, -ісіньк-, -іськ-, -ісічк-; -еньк-, -оньк-; -уч-, -ущ-, -ач-, -ащ- (теплісінький - тепліський - теплісічкий; слабенький - слабонький; злючий - злющий, добрячий - добрящий,важенький - важкенький);

дієслівна основа + -н- і -ив-(-лив-); -уч- і -лив-; -к- і -лив- (облесний - облесливий, пянкий - пянливий, скрипучий - скрипливий).

Серед прикметникових словотвірних синонімів типовими для української мови є пари з префіксами без- і не- (безграмотний - неграмотний), по- і після- (повоєнний - післявоєнний), якнай- і щонай- (якнайповніший - щонайповніший), проти- й анти- (противірусний - антивірусний), не- й а- (несиметричний - асиметричний).

Які з поданих слів частіше вживані в сучасній українській мові? Перевірте за словниками-довідниками з культури української мови? З останніми двома напишіть вітальну листівку «Шануймося, друзі!»

інтенційний, екзистенційний, категорійний, трансцендентний, синхронний, діахронний чи інтенціональний, екзистенціональний, категоріальний, трансцендентальний, синхронічний, діахронічний; шанобливий і шановний.

Рефлексія і самоперевірка

Запишіть речення, вставивши відповідне слово з виділених.

1. Підняти всіх жителів узбережжя для рятівних (чи: рятувальних) робіт на бродах.

2. Інженер зорганізував рятівничу (чи рятувальну) команду з дачників. 3. З'явився над морем літак, сипнув на воду два рятувальних (чи рятівних) круги і полетів у напрямі берега (А.Шиян). 4. Рятувальна (чи рятівна) експедиція вдруге вивозила людей (М. Трублаїні). 5. ...Крок за кроком відступали на Каховку, до рятівних (чи рятувальних) дніпровських переправ (О.Гончар). 6.Раніше ми були тільки науково-дослідною групою, а тепер взяли на себе ще й функцію рятувальників (чи рятівників) (Ю. Бедзик). 7. У моторці, яка обігнала наш катер, були рятувальник (чи рятівник) і лікар. 8. Тихович сердечно подякував своєму рятівникові (чи рятувальнику) (М. Коцюбинський). 9. Пароплав! Це слово було на устах у кожного, його повторювали пошепки, як найдорожче ім'я, очі людей хотіли прозирнути темряву, щоб побачити свого рятівника (чи рятувальника) (О. Довженко).

Тема для розмови.

Я народився в україномовному світі, і найперші для мене слова були словами українськими. Я їх чув від Мами, Батька, братів, друзів. Для мене, малого, весь земний світ був українським. Що з того, що тепер я знаю кілька мов і користуюся ними щоденно (така вже в мене робота)? Вони ніколи не замінять мені Рідної Мови, в якій за кожним словом тягнеться багатющий шлейф асоціацій, емоцій, спогадів, подій, людей!..Так написав письменник Сергій Ткаченко. А яка ваша думка стосовно цього міркування?