Смекни!
smekni.com

Переклад інфінітивних конструкцій на матеріалі роману С. Моема "The Moon and Sixpence" (стр. 13 из 15)

З використанням рекомендованих засобів, зазначених у роботі, перекладено 7 випадків, що становить 30,43%

Оригінал“The Moon and Sixpence” Український переклад О.Жомніра Російський переклад Н. Ман
1 2 3
1. Fortunately, there is no need for me to risk the adventure, since my friend, Mr. Edward Leggatt, an able writer as well as an admirable painter, has exhaustively discussed Charles Strickland's work in a little book … [74, c.5]. Та, на щастя тут не доведеться ризикувати, бо мій приятель пан Едуард Леггет, талановитий письменник та обдарований художник, вичерпно розтлумачив Стріклендову творчість у книжці… [35, c.22]. По счастью, мне нет надобности пускаться в подобную авантюру, так как мой Друг мистер Эдуард Леггат, талантливый писатель и превосходный художник, исчерпывающе проанализировал творчество Стрикленда в своей небольшой книжке… [37, c.4].
2. The ironic philosopher reflects with a smile that Sir Walter Raleigh is more safely enshrined in the memory of mankind because he set his cloak for the Virgin Queen to walk on than because he carried the English name to undiscovered countries [74, c.7]. Іронічний французький філософ, усміхаючись, зауважив, що в благоговійній пам’яті нащадків сер Волтер Релей лишився не так завдяки своїм географічним відкриттям на славу Англії, як тому, що він одного разу скинув з себе плаща та розстелив його на грузькому місці до ніжок королеви-панни [35, c.23]. Иронический философ усмехается при мысли, что человечество благоговейно хранит память о сэре Уолтере Рали, водрузившем английский флаг в до того неведомых землях, не за этот подвиг, а за то, что он бросил свой плащ под ноги королевы‑девственниы [37, c.5].
3. “There's only one thing for her to do, and that's to divorce him” [74, c.32]. Тільки одне: хай розлучається з ним, і годі! [35, c.45]. Ей остается только одно – развестись с ним [37, c.28].
4. I solaced myself by thinking that it would be useful for me to find out what I could about Strickland's state of mind [74, c.54]. А втішала мене думка, що поталанить заглянути в Стріклендову душу [35, c.64]. Я успокаивал себя мыслью, что теперь смогу получше разобраться в душевном состоянии Стрикленда [37, c.47].
5. Colonel MacAndrew had not exaggerated when he said she would be penniless, and it was necessary for her to earn her own living as quickly as she could [74, c.67]. Полковник Мак-Ендрю не перебільшував: у неї таки не було грошей. Довелось негайно шукати заробітків [35, c.75]. Полковник Мак‑Эндрю отнюдь не преувеличивал, говоря, что она осталась без гроша за душой, ей необходимо было начать зарабатывать себе на жизнь, и чем скорее, тем лучше [37, c.59].
6. “He'd told her he was looking out for someone to paint him” [74, c.93]. - Узнала, що старий напитує художника, і порекомендувала мене [35, c.98]. - Он ей сказал, что ищет, кто бы мог написать его портрет [37, c.81].
7. I waited for him to ask me questions [74, c.129]. Я чекав його запитань [35, c.129]. Я приготовился отвечать на его вопросы [37, c.111].
8. While I dressed – for Stroeve wished me to go at once with him to the hospital -- he told me that he had arranged for his wife to have a private room, so that she might at least be spared the sordid promiscuity of a ward [74, c.133]. Поки я вдягався (Дірк тягнув мене з собою до лікарні), він повідомив, що вже влаштував для неї палату на одну особу, щоб уберегти хвору від тісняви загальних палат [35, c.134]. Покуда я одевался – Струве хотел, чтобы я немедля отправился с ним в больницу, – он говорил, что ему удалось устроить для Бланш отдельную палату и таким образом хотя бы оградить ее от больничной сутолоки [37, c.115].
9. He had something in mind which he would not tell me, but he insisted that it was very necessary for me to accompany him [74, c.99]. Йому, ба, спало на думку щось важливе, і він уже силоміць тяг мене з собою [35, c.104]. У него есть одна идея, какая – он мне сейчас не скажет, но я непременно, непременно должен сопровождать его [37, c.86].
10. He told us that if we came at a certain hour next day, should Blanche be better, it might be possible for her husband to see her [74, c.134]. Якщо Бланш полегшає, він можливо, дозволить чоловікові відвідати її [35, c.135]. На долгие разговоры с нами у него не было времени, и он назначил нам час, когда прийти завтра: если больной станет лучше, он разрешит мужу повидать ее [37, c.116].
11. “Is it possible for any man to disregard others entirely?” [74, c.159]. - А хіба можливо ігнорувати геть усіх? [35, c.156]. - Дозволено ли человеку полностью пренебрегать другими людьми? [37, c.136].
12. I felt that these pictures had something to say to me that was very important for me to know, but I could not tell what it was [74, c.162]. Здавалося ті картини хотіли виразити щось невимовно суттєве, а що саме – я не міг збагнути [35, c.159]. Я ясно ощущал, что эти картины говорят мне о чем-то очень для меня важном, но о чем именно, я еще не знал [37, c.139].
13. A certain importance attaches to the views on art of painters, and this is the natural place for me to set down what I know of Strickland's opinions of the great artists of the past [74, c.170]. Коли йдеться про художника, то його погляди на мистецтво теж не позбавлені інтересу. Пора й мені занотувати те, що почув од Стрікленда про майстрів минулого [35, c.167]. Немалое значение имеют взгляды художника на искусство, и потому я считаю нужным сказать здесь несколько слов о том, как Стрикленд относился к великим мастерам прошлого [37, c.147].
14. …; he found in his surroundings the accidents necessary for his inspiration to become effective, and his later pictures give at least a suggestion of what he sought [74, c.173]. Тамтешнє оточення докинуло плідного матеріалу для натхнення, і пізніші Стріклендові полотна виразніше натякають на те, до чого він поривавсь [35, c.169]. В этом новом мирке он нашел много элементов, необходимых для того, чтобы его вдохновение стало плодотворным [37, c.149].
15. With its jagged outline it is like a Montserrat of the Pacific, and you may imagine that there Polynesian knights guard with strange rites mysteries unholy for men to know [74, c.174]. Своїми кострубатими обрисами він спинається, як Монсерат Тихого океану, - і уява вимальовує полінезійських рицарів, що виконують там дивовижні обряди, оберігаючи від людей жахливі тайни [35, c.170]. Со своими зубчатыми очертаниями он точно Монсерат Тихого океана, и вам начинает казаться, что полинезийские рыцари свершают там диковинные обряды, охраняя недобрую тайну [37, c.150].
16. Captain Nichols noticed Strickland for his size and his singular appearance among the crowd that waited for the doors to open [74, c.180]. Там у натовпі бідолах біля ще зачинених воріт капітан Ніколс і помітив Стрілкенда [35, c.175]. Капитан Николс тотчас же заметил Стрикленда, выделявшегося своим ростом и оригинальной наружностью в толпе возле дверей ночлежки [37, c.155].
17. Tall and extremely stout, she would have been of imposing presence if the great good-nature of her face had not made it impossible for her to express anything but kindliness [74, c.194]. В її високій, дуже гладкій постаті було б щось величне, якби-то її плескате лице здатне було виражати що-небудь, крім безмежної добродушності [35, c.187]. Высокая и страшно толстая, она казалась бы величественной, если б ее лицо способно было выразить что-нибудь, кроме добродушия [37, c.165].
18. “Of course it would be hypocritical for me to pretend that I regret what Abraham did” [74, c.200]. - Не криюся: був би лицеміром, коли б удавав, нібито вчинок Абрагама викликав у мене жаль [35, c.191]. - Конечно, с моей стороны было бы лицемерием делать вид, будто я жалею, что Абрагам так поступил [37, c.172].
19. It was impossible for him to go; that was why they had sent the girl away [74, c.218]. Але лікареві ходити пішки не годиться, тому й проганяли дівчинку [35, c.209]. Но в долину можно добраться только пешком, а доктору ходить пешком не подобает, поэтому-то они и отгоняли от него девушку [37, c.187].
20. The doctor recovered himself, but it required quite an effort for him to find his voice [74, c.219]. Лікар ледь оговтався і насилу міг говорити [35, c.210]. Доктор уже справился с собой, но голос не сразу вернулся к нему [37, c.188].
21. “I was down at Taravao to see the chiefess, and Ata sent for me to see you” [74, c.220]. - Мене викликали до хворої правительки в Таравао. Туди прислала за мною Ата, щоб оглянув вас [35, c.211]. - Я был в Таравао, у старой правительницы, и Ата послала туда за мной [37, c.220].
22. She had the true instinct of the nice woman that it is only really decent for her to live on other people's money [74, c.236]. Непохибний інстинкт милих жіночок підказував їй, що достойно жити можна тільки за чужий рахунок [35, c.225]. Безошибочный инстинкт красивой женщины говорил ей, что жить прилично только на чужой счет [37, c.202].

Таблиця 3.3.2. Об'єктний предикативний інфінітивний зворот (The Objective Infinitive Construction) (42,14%)

З використанням існуючих засобів, зазначених у роботі, перекладено 27, що становить 40,3 %

Оригінал“The Moon and Sixpence” Український переклад О.Жомніра Російський переклад Н. Ман
1 2 3
1. I felt they expected me to say clever things, and I never could think of any till after the party was over [74, c.14]. Відчував – од мене ждуть дотепних подяк, а вони, як на те, не приходили або надумувалися геть після вечірки [35, c.29]. Я чувствовал, что от меня ждут остроумных реплик, но таковые приходили мне в голову лишь по окончании вечера [37, c.12].
2. I wanted no one to take notice of me, so that I could observe these famous creatures at my ease and listen to the clever things they said [74, c.14]. …; прагнув, стушувавшись, спостерігати знаменитості та слухати їхню мудру мову [35, c.29]. Мне хотелось остаться незамеченным, чтобы спокойно наблюдать за этими великими людьми, спокойно слушать их умные речи [37, c.12].
3. “I want you to talk to Mrs. Strickland," she said” [74, c.16]. - Хотіла б, щоб ви побалакали з місіс Стрікленд [35, c.31]. - Вам надо поговорить с миссис Стрикленд, – сказала она [37, c.14].
4. “I dare say you'd like me to go," I said to the Colonel, getting up” [74, c.31]. - Дозвольте, може, я піду? – встаючи, я обернувся до полковника [35, c.44]. - Я полагаю, мне лучше уйти, – сказал я полковнику и поднялся [37, c.27].
5. “You said that if I wanted you to do anything you wouldn't mind doing it,” she remarked [74, c.36]. - Ви сказали, що бажаєте мені допомогти, якби попросила, - почала вона [35, c.48]. - Вы сказали, что если я обращусь к вам с какой‑нибудь просьбой, то вы не откажетесь ее исполнить, – сказала она [37, c.31].
6. I did not know what she wanted me to do [74, c.36]. Я тільки раз його й бачив і не уявляв, чого від мене хочуть [35, c.48]. Что она намеревалась мне поручить? [37, c.31].
7. “What is it exactly you want me to do?” [74, c.36]. - І що мені там власне робити? [35, c.49]. - Как, по‑вашему, я должен действовать? [37, c.32].
8. She struggled for self-control, and I saw her hands clench and unclench spasmodically [74, c.39]. Вона насилу володіла собою; її руки то конвульсивно стискались, то розслаблювались [35, c.51]. Она старалась овладеть собою, и я заметил, что ее руки судорожно сжимаются и разжимаются [37, c.34].
9. “Of course I'll go over to Paris if you think I can do any good, but you must tell me exactly what you want me to do” [74, c.40]. - Звичайно, я поїду в Париж, коли вважаєте, що це поможе, але раніш мушу знати, що маю там робити [35, c.51]. - Конечно, я поеду в Париж, если вы считаете, что это принесет вам пользу, но только скажите мне точно, чего я должен добиваться [37, c.34].
10. “I don't know. I want him to come back” [74, c.40]. - Не знаю. Хочу, щоб він вернувся [35, c.52]. - Не знаю. Я хочу, чтобы он вернулся [37, c.35].
11. I saw that she wished me to appeal to his sympathies by every means in my power [74, c.41]. Вона, видно, хотіла, аби я будь-що розлучив його [35, c.53]. Она явно хотела, чтобы я всеми доступными мне способами разжалобил его, и плакала, уже не стесняясь [37, c.36].
12. She made me translate what she could only express in her own tongue, and eagerly asked for the meaning of his replies [74, c.55]. …; тоді просила, щоб я був їй за тлумача і жадібно вловлювала смисл Стріклендових відповідей [35, c.65]. Она заставила меня перевести ему то, что умела выразить только на своем родном языке, и настойчиво потребовала, чтобы я перевел ей смысл его ответов [37, c.48].
13. “I want him to come back” [74, c.40]. - Я хочу, щоб він вернувся [35, c.51]. - Я хочу, чтобы он вернулся [37, c.34].
14. Nor with such a man could you expect the appeal to conscience to be effective [74, c.59]. Дарма промовляти й до совісті такої людини [35, c.68]. Ну стоило ли взывать к совести такого человека? [37, c.51].
15. “My dear fellow, I only hope you'll be able to make her see it” [74, c.60]. - Любий мій! Оце саме я й хочу, щоб ви їй втовкмачили [35, c.69]. - Милый мой, я очень надеюсь, что вы ее заставите это понять [37, c.52].
16. “I should like him to die miserable, poor, and starving, without a friend” [74, c.65]. - Хай помирає з голоду, в злиднях, всіма покинутий [35, c.73]. - Пусть умирает с голоду, одинокий, заброшенный, без единого друга, – меня это не касается [37, c.56].
17. “… I know all the chief dramatists, and I could get her a part to-morrow, but I shouldn't like her to mix with all sorts of people” [74, c.69]. - Мені, правда, знайомі наші провідні драматурги, то могла б одержати для неї роль хоч узавтра, але не хочу бачити її у строкатій компанії [35, c.77]. - Я знакома со всеми нашими лучшими драматургами и могла бы хоть завтра достать для нее прекрасную роль, но я не хочу, чтобы она вращалась в смешанном обществе [37, c.60].
18. That's what I expected Italy to be before I came here [74, c.71]. Колись і я уявляв її такою [35, c.79]. Такой представлялась она и мне до того, как я сюда приехал [37, c.61].
19. “What on earth do you expect me to say to that?” I laughed [74, c.74]. - Ради бога, що я можу зараз сказати [35, c.81]. - Ну скажи на милость, что я могу тебе ответить? – рассмеялся я [37, c.64].
20. It was his smile that made me ask him… [74, c.87]. Та посмішка і навіяла мені запитання… [35, c.93]. Эта улыбка и заставила меня спросить… [37, c.77].
21. …; but he was shy about seeing Strickland again; it was a little humiliating to forgive so easily insults so outrageous, and he wished me to be present at the reconciliation on which he was determined [74, c.95]. Але йти до нього із запрошенням Діркові було незручно й трохи принизливо: надто легко прощалися жахливі образи, - отже, для страховки він потяг із собою мене [35, c.100]. В глубине души он все-таки боялся встречи со Стриклендом, сознавая, что унизительно так легко прощать жестокую обиду, и потому непременно хотел, чтобы я был свидетелем сцены примирения [37, c.83].
22. “He can have no one to look after him” [74, c.96]. - Може, його нікому доглянути [35, c.101]. - За ним, вероятно, и присмотреть некому [37, c.83].
23. “Haven't you anyone to look after you?” [74, c.98] - А тут є кому вас доглянути? [35, c.103]. - Неужели здесь никого нет, кто бы присмотрел за вами? [37, c.85].
24. “Dear one, I want you to do something for me,” he said [74, c.100]. - Серденько! Дуже-дуже прошу тебе про одну послугу, - почав Дірк [35, c.104]. - Милочка моя, я хочу кое о чем попросить тебя, – сказал он [37, c.86].
25. “I want you to let me bring him here” [74, c.100]. - Дозволь забрати його до нас [35, c.104]. - Позволь мне перевезти его к нам [37, c.87].
26. “I've always thought it would be jolly to have someone to talk to when one was tired of work” [74, c.109]. - За роботою втомлюєшся, є до кого слово мовити [35, c.113]. - Я всегда думал: как хорошо перемолвиться словом с товарищем, когда устанешь от работы [37, c.94].
27. “I should have you to nurse me” [74, c.101]. - Для чого мені сторонній догляд, коли у мене є ти? [35, c.105]. - За мной ходила бы ты [37, c.87].
28. “Nothing that you can say will make me alter it” [74, c.115]. - Ти мене не відговориш [35, c.118]. - Что бы ты ни сказал, я не переменю своего решения [37, c.99].
29. “I'm not going to ask you to change your mind, but I want you to listen to me for a minute” [74, c.115]. - Я не прошу, аби ти міняла своє рішення, а хочу, щоб вислухала хоча б хвилину і уволила моє останнє прохання [35, c.118]. - Я не прошу тебя перерешать, но только выслушай меня [37, c.99].
30. “I want her to know that I shall never fail her” [74, c.116]. - Хай вона знає, що я не кину її ніколи [35, c.119]. - Пусть она знает, что я никогда не покину ее [37, c.101].
31. “I couldn't expect her to love me as I loved her” [74, c.117]. - Ясно, що вона не могла кохати мене, як я її [35, c.120]. - Я и не мог надеяться, что она будет любить меня так же, как я ее [37, c.101].
32. He had not expected Strickland to take him up on the spot and make his preparations to go there and then; … [74, c.118]. Та й не сподівався, що Стрікленд одразу піде [35, c.121]. Он никак не ожидал, что Стрикленд тотчас же начнет собираться… [37, c.103].
33. He had omitted nothing that could make his wife despise him [74, c.124]. Втративши рештки глузду й гідності, він робив усе, щоб накликати на себе її зневагу [35, c.125]. Он сделал решительно все, чтобы добиться презрения жены [37, c.107].
34. I do not know why I had expected her to be somehow changed; … [74, c.127]. Не знаю, чому я чекав у ній перемін [35, c.128]. Я почему-то был убежден, что она очень изменилась; ... [37, c.110].
35. “I didn't expect her to answer” [74, c.130]. - Скільки вже писав – усе без відповіді [35, c.130]. - Но ответа мне ждать не приходится [37, c.112].
36. “I want her to know that if the worst comes to the worst she can count on me” [74, c.130]. - Хочу, щоб знала: коли стане дуже тяжко, хай розраховує на мене [35, c.131]. - Пусть она знает, что, если ей станет уж совсем плохо, она может смело на меня рассчитывать. [37, c.113].
37. “That's what I want you to tell her” [74, c.130]. - Так і напиши [35, c.131]. –––––––
38. “What is it exactly you wish me to say?” [74, c.130] - То як, по-вашому, це висловити? [35, c.131]. - Скажи точнее, что я должен писать? [37, c.113].
39. “Dirk wishes me to tell you that if at any time you want him he will be grateful for the opportunity of being of service to you” [74, c.131]. “Дірк просить повідомити Вас, що в будь-яку пору, коли Вам потрібно, він буде вдячний, що випала нагода стати Вам у пригоді” [35, c.131]. “Дирк просит меня сказать, что в любое время, когда бы он вам ни понадобился, он будет счастлив возможностью быть вам полезным” [37, c.113].
40. But though I was no less convinced than Stroeve that the connection between Strickland and Blanche would end disastrously, I did not expect the issue to take the tragic form it did [74, c.131]. Я передчував не менше від Дірка Струве, що зв'язок Бланш із Стріклендом до добра не доведе, але не сподівався, що все обернеться трагедією [35, c.131]. Хотя я не хуже Струвe знал, что связь Стрикленда и Бланш добром не кончится, я все же не предвидел столь трагической развязки [37, c.113].
41. While I dressed -- for Stroeve wished me to go at once with him to the hospital -- he told me that he had arranged for his wife to have a private room, so that she might at least be spared the sordid promiscuity of a ward [74, c.133]. Поки я вдягався (Дірк тягнув мене з собою до лікарні), він повідомив, що вже влаштував для неї палату на одну особу, щоб уберегти хвору від тісняви загальних палат [35, c.134]. Покуда я одевался – Струве хотел, чтобы я немедля отправился с ним в больницу, – он говорил, что ему удалось устроить для Бланш отдельную палату и таким образом хотя бы оградить ее от больничной сутолоки [37, c.115].
42. “I only want her to be happy” [74, c.135]. - Хочу тільки одного – щоб вона була щаслива [35, c.136]. - Я хочу только, чтобы она была счастлива [37, c.117].
43. Perhaps she refused to have him sent for because she knew he would refuse to come [74, c.137]. Може не посилала за ним, бо знала, що не прийде [35, c.137]. Или она боялась послать за ним, зная, что он откажется прийти? [37, c.118].
44. “My father wished me to become a carpenter like himself” [74, c.141]. - Батько хотів, щоб я успадкував його ремесло [35, c.141]. - Мой отец хотел, чтобы я тоже стал плотником [37, c.122].
45. He saw her roll down her sleeves and remove her apron -- the apron hung on a peg behind the door -- and take the bottle of oxalic acid and go with it into the bedroom [74, c.144]. …усе чисте…Можна відкотити рукави й одшпилити фартух – він і досі висить на гачку за дверима. А тоді бере пляшку оцтової есенції й іде з нею до спальні… [35, c.144]. Он видел, как она спускает засученные рукава, снимает фартук – вот он на гвозде за дверью, – достает пузырек со щавелевой кислотой и идет в спальню [37, c.125].
46. It is one of the defects of my character that I cannot altogether dislike anyone who makes me laugh [74, c.150]. Далася взнаки одна моя слабкість: той, хто здатен викликати у мене посмішку, вже не викликає антипатії [35, c.149]. Беда моя в том, что я не умею ненавидеть людей, которые заставляют меня смеяться [37, c.129].
47. “It makes me uncomfortable to see someone sit on an uncomfortable chair” [74, c.152]. - Мені не приємно, коли у мене хтось отак сидить [35, c.150]. - Когда кто‑нибудь сидит на неудобном стуле, мне самому становится неудобно [37, c.131].
48. “She wanted to bring me down to her level; she cared nothing for me, she only wanted me to be hers” [74, c.157]. - Прагнула звести мене до свого рівня; їй було байдуже до мене, бо несамовито хотіла тільки одного – щоб я нероздільно належав їй [35, c.155]. - Ей надо было низвести меня до своего уровня; она обо мне ничего знать не хотела, хотела только, чтобы я целиком принадлежал ей [37, c.135].
49. “What did you expect her to do when you left her?” [74, c.157]. - На що ви розраховували, коли покинули її? [35, c.155]. - А как, по‑вашему, что она должна была сделать после того, как вы ее бросили? [37, c.135].
50. I felt my cheeks grow red with sudden anger [74, c.158]. Я відчув, як мої щоки спалахнули від гніву [35, c.156]. Я почувствовал, как кровь прилила у меня к лицу от гнева [37, c.136].
51. It was impossible to make him understand that one might be outraged by his callous selfishness [74, c.158]. Ні! Стрікленд не збагне, що когось може обурювати його нелюдська черствість та егоїзм [35, c.156]. Нет, этот человек не в состоянии понять, что его безжалостный эгоизм вызывает ненависть [37, c.136].
52. In social intercourse he gives you the surface that he wishes the world to accept, ... [74, c.159]. У щоденних стосунках з іншими люди подають себе лише зовнішньо, до того ж у вигідному світлі, … [35, c.157]. В светском общении он показывает себя таким, каким хочет казаться, … [37, c.137].
53. “You don't want me to talk, I suppose,” I said. [74, c.160]. - Ви, сподіваюся, не бажаєте, щоб я про них говорив? – зауважив я [35, c.158]. - Вы, наверно, предпочитаете, чтобы я молчал? – осведомился я [37, c.138].
54. “No, blast you; I want you to hold your tongue” [74, c.160]. - Заткніться! [35, c.158]. - Конечно, черт вас возьми, можете попридержать свой язык [37, c.138].
55. …I knew not why, I felt in myself a feeling that with regard to Strickland was the last I had ever expected to experience [74, c.163]. І сам не знаю чому, - бо стосовно до Стрікленда це була таки несподіванка, - я відчув біль співпереживання [35, c.161]. И вот, сам не знаю отчего, я вдруг почувствовал, совсем уж неожиданно, жгучее сострадание к Стрикленду [37, c.141].
56. But the blindness of love led her to believe what she wanted to be true [74, c.168]. Однак у любовному засліпленні вірила у те, що хотіла [35, c.165]. Но слепая любовь заставила ее верить в то, во что ей хотелось верить [37, c.145].
57. He made one laugh sometimes by speaking the truth …[74, c.171]. Часом він міг розсмішити тим, бо говорив у вічі правду… [35, c.167]. Он иногда заставлял собеседника смеяться тем, что говорил правду… [37, c.147].
58. I never heard her speak, but it may be that in private she had a copious conversation [74, c.179]. Не доводилось чуть і її бесіди, хоча наодинці з чоловіком вона, мабуть, отверзала вуста [35, c.174]. Я от нее слова не слышал, но не исключено, что в домашней обстановке это была весьма говорливая особа [37, c.154].
59. “Never knew him say a cross word,” answered the Captain [74, c.184]. - Не нарікав ніколи, - відповів той [35, c.179]. - Ни разу не слыхал, чтобы он хоть выругался, – отвечал капитан [37, c.158].
60. “When I heard he was in town, I used to send a boy to find him and make him come to dinner with me” [74, c.195]. - Почує, що він у місті, й посилаю служника-китайця, щоб привів на обід [35, c.189]. - Бывало, стоит мне услышать, что он в городе, и я сейчас же посылала боя звать его обедать [37, c.168].
61. “I've known men come on shore for a few hours while their ship was taking in cargo, and never go back” [74, c.196]. - Знала таких, що виходили на острів, поки вантажать судно, і не вертались на борт [35, c.189]. - я знавала людей, которые сходили на берег на несколько часов, покуда пароход грузится, и никогда не возвращались домой [37, c.168].
62. “Ah, I wish I could make you see the enchantment of that spot, a corner hidden away from all the world, with the blue sky overhead and the rich, luxuriant trees” [74, c.209]. - Ах, побачили б ви всю чарівність того захованого від заздрих очей куточка! [35, c.201]. - Ах, если бы я мог описать всю прелесть этого уголка, спрятанного от мира, синее небо и пышно разросшиеся деревья! [37, c.179].
63. He heard her speak, and then he heard Strickland's answer, but he did not recognize the voice [74, c.224]. Потім долинули голоси – спочатку Ати, потім Стріклендів, хрипкий і невиразний: значить, он як далеко зайшла хвороба! [35, c.215]. Доктор услышал, как что‑то сказала Ата, затем услышал ответ Стрикленда, но не узнал его голоса [37, c.192].
64. He had not heard her get up [74, c.227]. Він не помітив, що вона підвелася, принишкла поруч і вдивлялася у те, що й він [35, c.217]. Он не слышал, как она подошла [37, c.194].
65. …I saw him dance with another lad, dance wildly, to the wheezy music of the concertina [74, c.238]. Ось він на шхуні, працює…Шкіпер і його помічник лежать у шезлонгах, а молодий Стрікленд з іншим матросом-тубільцем звивається у шаленому танку під хрипкі звуки гармоніки [35, c.226]. Я словно воочию увидел его на шхуне…он неистово пляшет с другим юношей под визгливые звуки концертино [37, c.203].

Таблиця 3.3.3. Суб'єктний предикативний інфінітивний зворот (The Subjective Infinitive Construction) (29,56%)

З використанням існуючих засобів, зазначених у роботі, перекладено 25 випадків, що становить 53,19%

Оригінал“The Moon and Sixpence” Український переклад О.Жомніра Російський переклад Н. Ман
1 2 3
1. Yet now few will be found to deny his greatness [74, c.4]. Це вже тепер мало хто сумнівається у величі Чарльза Стрікленда [35, c.20]. А сейчас вряд ли кто станет отрицать его величие [37, c.3].
2. The Prime Minister out of office is seen, too often, to have been but a pompous rhetorician…[74, c.4]. Коли прем’єр-міністр втратив посаду, то надто часто виявляється, що він був пишномовним пустодзвоном [35, c.20]. Премьер-министр вне своего министерства сплошь и рядом оказывается болтливым фанфароном… [37, c.3].
3. When we had done discussing the merits of the latest book, it was natural to wonder how many copies had been sold, what advance the author had received, and how much he was likely to make out of it [74, c.15]. Обговоривши, бувало, достойності нової книжки, ми, природно, цікавилися, як її розкуповують і скільки авансу одержав автор, та прикидали, скільки-то йому перепаде іще [35, c.30]. Обсудив достоинства новой книги, мы, естественно, начинали говорить о том, сколько экземпляров ее распродано, какой аванс получен автором и сколько еще дохода она ему принесет [37, c.13].
4. For my part, I should be sorry to think that there was nothing between Anthony and Cleopatra but an economic situation; and it will require a great deal more evidence than is ever likely to be available, thank God, to persuade me that Tiberius was as blameless a monarch as King George V [74, c.8]. Мені й самому жаль було б дізнатися, що між Антонієм і Клеопатрою не було нічого, крім економічної політики; і я радий, що ніхто так і не понавишукував, богу дякувати, доказів, наче Тіберій – це такий же доброчесний монарх, як наш король Георг V [35, c.24]. Меня, например, очень огорчила бы мысль, что Антония и Клеопатру не связывало ничего, кроме экономических интересов. И, право, понадобились бы необычайно убедительные доказательства, чтобы заставить меня поверить, будто Тиберий был не менее благонамеренным монархом, чем король Георг V [37, c.7].
5. “You see, I happen to be his wife” [74, c.22]. - Розумієте, він мені чоловік [35, c.36]. - Нет, но ведь я его жена [37, c.19].
6. We happened then to cross the street, and the traffic prevented us from speaking [74, c.34]. Наша розмова обірвалась, бо саме переходили рухливу вулицю [35, c.47]. В эту минуту мы как раз переходили улицу, и оживленное движение помешало нам продолжить разговор [37, c.30].
7. “I don't see how anyone can be expected to tackle a case like this unless he knows all the details” [74, c.36]. - Не збагну, як у таких випадках помогти, коли не знаєш подробиць [35, c.49]. - И я не понимаю, как может взяться за такое дело человек, не знающий о нем всех подробностей [37, c.32].
8. Dirk Stroeve agreed to fetch me on the following evening and take me to the cafe at which Strickland was most likely to be found [74, c.79]. Наступного вечора Дірк Струве мав зайти до мене, щоб удвох піти до кав’ярні, куди вчащав Стрікленд [35, c.86]. Дирк Струве пообещал зайти за мной на следующий день вечером, чтобы отправиться в кафе, где бывал Стрикленд [37, c.69].
9. Once or twice I heard that Ata had been to Papeete to buy painting materials, but I did not happen to see her [74, c.223]. Нібито приходила купувати, що треба для малювання, але мені на очі не потрапляла [35, c.213]. Раза два я, правда, слышал, что Ата приходила в Папеэте покупать краски, но видеть ее мне не довелось [37, c.191].
Звороти, присудок яких виражений дієсловом to seem (80,85% - від усіх суб'єктних предикативних інфінітивних зворотів)
10. I do not believe that there was in that genteel Bohemia an intensive culture of chastity, but I do not remember so crude a promiscuity as seems to be practiced in the present day [74, c.14]. Не те щоб у тодішній артистичній богемі плекали цнотливість. Але й не було чогось подібного на теперішню неперебірливу гульню [35, c.29]. Не думаю, чтобы тогдашняя богема очень уж заботилась о строгости нравов, но я не помню и такой неразборчивости, какая, видимо, процветает теперь [37, c.11].
11. Everyone seemed to be talking, and I, sitting in silence, felt awkward; … [74, c.16]. Навколо точилися жваві балачки, тільки я сидів похнюплено; …[35, c.31]. Все оживленно болтали, и я, молча сидевший в сторонке, чувствовал себя прескверно, … [37, c.14].
12. She saw them dramatically, and really seemed herself to live a larger life because she entertained them and visited them in their fastnesses [74, c.19]. А це так хвилювало: самі письменники гостювали у неї і пускали її в свої кришталеві фортеці; здавалося, обрій її власного існування ширшав [35, c.33]. Она так их идеализировала, что ей и вправду думалось, будто, принимая их у себя или навещая их, она живет иною, более возвышенной жизнью [37, c.16].
13. Mrs. Strickland seemed to make an effort over herself [74, c.32]. Місіс Стрікленд начеб насилу вимовила:… [35, c.45]. Миссис Стрикленд, казалось, сделала над собой усилие [37, c.28].
14. “No one seems to have an idea” [74, c.37]. - Схоже, що й ніхто не знає [35, c.49]. - Никто даже не догадывается [37, c.32].
15. “Well, if you acknowledge that, there doesn't seem much more to be said” [74, c.48]. - Коли ви це знаєте, то ніби й нема про що розводитись… [35, c.59]. - Что ж, если вы все признаете, мне, пожалуй, не стоит больше распространяться [37, c.41].
16. He seemed really to be possessed of a devil, and I felt that it might suddenly turn and rend him [74, c.53]. Здавалося – він одержимий демоном, який от-от розшматує його [35, c.63]. Точно дьявол вселился в этого человека, дьявол, который каждую минуту мог растерзать, погубить его [37, c.45].
17. He seemed to express himself with difficulty, as though words were not the medium with which his mind worked … [74, c.54]. …Стрікленд був неговіркий, та й висловлювався недорікувато – так, ніби людська мова була для нього ненадійним засобом [35, c.64]. Он с трудом выжимал из себя слова, так что, казалось, для него они не были средством общения с миром … [37, c.47].
18. He did not seem to care much about the Paris he was now seeing for the first time … [74, c.55]. Стрікленда ніби не цікавив Париж, який поставав перед ним уперше [35, c.64]. Он, видимо, мало интересовался Парижем, который видел впервые… [37, c.47].
19. He seems to me to be possessed by some power which is using him for its own ends, and in whose hold he is as helpless as a fly in a spider's web [74, c.65]. Він, по-моєму, сам не свій, а мов одержимий несамовитою силою і весь в її владі, як муха в павутинні [35, c.74]. Он одержим страстью, которая помыкает им. Безраздельно предавшийся ей, он беспомощен, как муха в паутине [37, c.57].
20. “You seem to have had a rotten time in Paris” [74, c.86]. Там ви можна сказати процвітали. А тут скотилися ось до чого [35, c.92]. Вы были состоятельным человеком, а здесь, в Париже, вам пришлось очень круто [37, c.74].
21. You seem to walk with your head among the stars [74, c.88]. І носите голову високо, ніби у зоряному ореолі [35, c.94]. Вам кажется, что головой вы касаетесь звезд [37, c.76].
22. … you seem to be able to touch beauty as though it were a palpable thing;… [74, c.88]. Здається, краса йде на вас сама – відчутна, опредмечена, інтимно з вами пов’язана [35, c.94]. … и, кажется, вот-вот коснетесь красоты, словно красота осязаема [37, c.76].
23. “You seem to like making a fool of yourself,” she said [74, c.90]. - Ти просто любиш корчити з себе дурня, – озвалась вона [35, c.95]. - Не понимаю, что за охота строить из себя дурачка! – воскликнула она [37, c.77].
24. It seemed to break oddly on the silence [74, c.103]. Стало тихо. Проте ненадовго, бо Дірк Струве знову затяг своєї [35, c.107]. Затем опять послышался голос Стрева, как-то странно прорезавший тишину [37, c.90].
25. It was not that he was exacting and querulous; on the contrary, he never complained, he asked for nothing, he was perfectly silent; but he seemed to resent the care that was taken of him; … [74, c.104]. Не те щоб він був вередливий чи надокучливий. Навпаки: ніколи не скаржився, ні про що не просив, а мовчав, як камінь. Наше піклування ще й злило його [35, c.108]. Он не был ни требователен, ни капризен, напротив – никогда не жаловался, ничего не спрашивал и почти все время молчал; но его как будто злили наши заботливые попечения [37, c.91].
26. Strickland was a weird figure as he lay there, thinner than ever, with his ragged red beard and his eyes staring feverishly into vacancy; his illness seemed to have made them larger, and they had an unnatural brightness [74, c.106]. Страшно було дивитися на нього: кощаве тіло, настовбурчена вогненна борода і гарячкові очі, втуплені у порожнечу. Ті очі у чорних ямах орбіт блищали нетутешньо [35, c.109]. На Стрикленда было страшно смотреть: он лежал, уставившись воспаленными глазами в пустоту; еще более худой, чем обычно, с всклокоченной рыжей бородой; от болезни его неестественно блестевшие глаза казались еще огромнее [37, c.92].
27. He seemed to partake of those obscure forces of nature which the Greeks personified in shapes part human and part beast, the satyr and the faun [74, c.107]. Так, ніби він належав до прадавніх витворів Природи – напівзвірів, напівлюдей, що їх старогрецькі міфи втілювали в образи сатирів і фавнів [35, c.111]. От Стрикленда веяло первобытностью, точно и в нем была заложена частица тех темных сил, которые греки воплощали в образах получеловека-полуживотного – сатира, фавна [37, c.93].
28. Strickland seemed to bear in his heart strange harmonies and unadventured patterns, and I foresaw for him an end of torture and despair [74, c.107]. Здавалося, Стрікленд виношує в серці зухвалі форми й нечувані гармонії, і йому вже уготовано трагічний, сповнений мук і розпачу кінець [35, c.111]. Стрикленд вынашивал в своем сердце причудливые гармонии, невиданные образы, и я предвидел, что его ждет конец в муках и отчаянии [37, c.93].
29. He seemed suddenly to realize his unhappiness, and though he knew he was making himself still more absurd, he began to cry [74, c.114]. Тут він збагнув усе своє нещастя і, хоча знав, як це безглуздо, - розплакався, закривши лице руками [35, c.117]. Внезапно он почувствовал всю глубину своего несчастья и, сознавая, как он смешон и жалок, все же заплакал в голос [37, c.98].
30. He seemed to bear no resentment [74, c.117]. Здавалось, він і не мав до неї зла, … [35, c.119]. Он даже не чувствовал себя оскорбленным [37, c.101].
31. I seemed to see in them a hint of mockery; it was true that Stroeve had the head of the husband who is deceived [74, c.134]. …; мені здалося, що в його очах майнула зневага [35, c.134]. Мне показалось, что в этом взгляде промелькнула еще и насмешка. Дирк являл собою классический тип обманутого мужа [37, c.116].
32. He seemed to have lost all power of will; he was like an obedient child [74, c.136]. Він втратив власну волю і став, як слухняне дитя [35, c.136]. Он утратил остатки воли и стал похож на послушного ребенка [37, c.118].
33. He seemed to see nothing, and did not notice that I had joined him till I touched him on the arm [74, c.136]. Він і не помітив мене, поки я не торкнувся його плеча [35, c.137]. Он, казалось, ничего вокруг не видел и не заметил моего приближения, покуда я не тронул его за рукав [37, c.118].
34. …; and came away at first relieved and hopeful because he was told that she seemed to be growing better, … [74, c.137]. Спочатку ті відвідини приносили йому розраду й надію, бо казали, що хворій ніби полегшало [35, c.137]. Первое время он приходил оттуда довольный и воспрянувший духом, так как дело, видимо, шло на поправку, … [37, c.118].
35. It seemed to dismiss the dead with a shrug of the shoulders [74, c.138]. Так, ніби спровадивши небіжчицю, намагалися мерщій відмахнутися від неї [35, c.138]. … возница на дрогах, покачивавшийся впереди нас, нахлестывал лошадей, казалось, спеша стряхнуть с себя даже самое воспоминание о покойнице [37, c.119].
36. “I seemed to have come so far away from my father's house that I was shy at the idea of revisiting it” [74, c.140]. - Так далеко відбився від батьківської оселі, що й ніяково туди навідуватись [35, c.140]. - Мне казалось, что все это отошло далеко‑далеко. Я так оторвался от родных краев, что меня пугала мысль съездить туда даже на время [37, c.121].
37. The ridicule he had endured for years seemed now to weigh him down, and the final blow of Blanche's treachery had robbed him of the resiliency which had made him take it so gaily [74, c.140]. Досі він роками терпів знущання й кпини, і вони одскакували від нього, мов од пружного м’яча, а тепер обм’як, пригнічений зрадою Бланш [35, c.140]. Годами он терпеливо сносил свою смехотворность, но теперь она, казалось, придавливала его к земле [37, c.121].
38. He looked at me for a minute reflectively; he seemed to hesitate; then he said, …[74, c.142]. Якийсь час він роздумливо дивився на мене. Здавалося – вагається. А тоді сказав:… [35, c.142]. Он долго в задумчивости смотрел на меня, наконец сказал:… [37, c.12].
39. “I was just going to make a great hole in the picture, I had my arm all ready for the blow, when suddenly I seemed to see it” [74, c.146]. От-от мав простромити полотно, знищити, вже заніс руку і раптом побачив її [35, c.145]. Я уже совсем собирался продырявить картину, как вдруг я увидел ее [37, c.126].
40. He seemed to see his fellow-creatures grotesquely, and he was angry with them because they were grotesque; … [74, c.172]. Той Брейгель вбачав у представниках роду людського щось гротескне і ніби сердився на них за це; … [35, c.168]. Люди представлялись ему уродливыми и комичными, и он был зол на них за то, что они уродливы и комичны; …[37, c.148].
41. The beauty of the island is unveiled as diminishing distance shows you in distincter shape its lovely peaks, but it keeps its secret as you sail by, and, darkly inviolable, seems to fold itself together in a stony, inaccessible grimness [74, c.174]. Краса острова розкривається поступово, в міру наближення, коли він ніби приспускає покривала із своїх розкішних верховіть. Та коли підпливаєш ближче, він не хоче зраджувати таємниць, а насуплено незворушний, огортає себе в скелясту неприступну похмурість [35, c.170]. Красота этого острова раскрывается по мере приближения к нему, когда становятся отчетливо видны восхитительные изломы его вершин, но он бережно хранит свою тайну и, стоит вам поравняться с ним, весь как бы съеживается, замыкается в скалистую, неприступную суровость [37, c.150].
42. …; and everyone seems to smile at you [74, c.175]. І ніби все навколо посміхається до вас, …[35, c.171]. …, и кажется, что все улыбаются вам [37, c.151].
43. “Then we came near, and I seemed to recognize it” [74, c.196]. - Наближалися до острова, і він був ніби знайомий [35, c.189]. - Когда мы подошли ближе, мне показалось, что я узнаю его [37, c.168].
44. Something seemed to twist his heart, and suddenly he felt an exultation, a sense of wonderful freedom [74, c.198]. Серце йому стислося. Раптом його пойняв радісний захват і почуття чудесної свободи [35, c.191]. Сердце его сжалось, затем возликовало – и сладостное чувство освобождения пронзило Абрагама [37, c.170].
45. Unseen hands seemed to draw him back [74, c.224]. , … і незрима рука тягла його назад [35, c.214]. Чьи-то невидимые руки тянули его назад [37, c.192].
46. They seemed to possess a sombre passion of their own [74, c.232]. Здавалося, вони набрякли похмурою пристрастю [35, c.221]. Они дышали мрачной страстью [37, c.199].
47. Tiaré clasped me to her vast bosom, so that I seemed to sink into a billowy sea, and pressed her red lips to mine [74, c.233]. Тіаре притисла мене до своїх неосяжних грудей, де я потонув, як у розхвильованому морі, і припечатала свої вуста до моїх [35, c.222]. Тиаре прижала меня к своей могучей груди – я точно погрузился в зыблющиеся волны, – и крепко поцеловала в губы [37, c.199].

Таблиця 3.3.4. Сполучниковий інфінітивний зворот (Conjunctive Infinitive Phrase) (13,84%)