В Україні довше, ніж на Заході, тривала гуманістична єдність філології та її зв'язок з історією. Ті самі люди часто працювали в різних ділянках філології та історії (наприклад, Олександр Потебня, Омелян Огоновський, Павло Житецький, Володимир Перетц, Михайло Грушевський, Агатангел Кримський, Іларіон Свєнціцький, Михайло Возняк). Цю традицію продовжували на еміграції Дмитро Чижевський, Юрій Шевельов, Омелян Пріцак, Ігор Шевченко та ін. Близькість української філології до історії маніфестувалася в інституційному зв'язку між ними (порівняйте назви Історико-філологічний відділ Української академії наук, Історико-філологічний інститут князя Безбородька у Ніжині).
Поміркуйте, яку роль відіграють українські вебсайти для розвитку лексикографічної культури особистості.
Щорічною сталавиставка “Український словник: від рукописного до електронного”, що проводиться в Музеї книги і друкарства України до дня пам’яті Нестора Літописця. До цього дня різні автори презентують нові словники, в тому числі й електронні.
◊ Підготуйте рекламу одного з таких електронних словників. У повідомленні дайте відповіді і на такі, зокрема, питання:
1. Яка мета електронного словника?
2. Чи оптимальний обсяг інформації на слайді?
3.Як урахувуються вікові особливостей глядачів;
4. Які особливості сприйняття інформації з екрану?
5. Чи допомагає кольоровий фон і шрифт розумінню інформації?
◊ Комп'ютери значно прискорюють працю словникаря. Подискутуйте, чи замінять комп'ютери людину.
◊ Ти і твої однокласники зустрічаєтесь з журналістами. Побудуйте діалог «Вплив засобів масової інформації на розвиток словникової бази»: з'ясуйте, чи виявляють засоби масової інформації інтерес до сучасної словникової бази; чи існує система моніторингу української мови щодо помилок, найуживаніших в україномовних виданнях, теле-, радіоефірі.
Тема для розмови.
Немає нерухомості в мові… В мові, як і взагалі в природі, все живе, все рухається, все змінюється. Спокій, зупинка, застій – явище, яке тільки існує в уяві; це частковий випадок руху за умови мінімальних змін. Статика мови є тільки частковим виявом її динаміки”, - так писав відомий мовознавець Іван Бодуен де Куртене (1845-1929). Отже, "кінцевість кожного словника - це початок наступного". Яка ваша думка стосовно цього? Напишіть твір-роздум «Словники у моєму житті».