У період феодальної роздрібненості Київської Русі (з XII ст.), коли від неї почали одне за одним відділятися незалежні князівства, слова україна набуло значення «князівство». Уперше згадану в Іпатському списку «Повісті минулих літ» україну дослідники розуміли по-різному: як пограничну з Київською землею територію Переяславської землі; як усю Переяславську землю, названу україною через те, що вона межувала з половецьким степом; як первісну Русь (тобто Київську, Переяславську і Чернігівську землі); як усю Київську Русь. Проте найвірогідніше, що літописець назвав україною саме Переяславську землю, але не тому, що вона межувала з половецьким степом, а через те, що була окремим князівством (Г.Півторак «Україна» — це не «окраїна»).
Півторак Григорій Петрович - доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, автор праць з проблем походження слов’ян, виникнення писемності у східних слов’ян, історії і діалектології східнослов’янської мов, зокрема книги «Українці: звідки ми і наша мова» (1993), «Міфи і правда про трьох братів зі спільної колиски (про походження українців, росіян та білорусів)» (1998). Співавтор «Етимологічного словника української мови» (т. 1 — 3, 1982 — 1989) та ін.
◊ Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну ідею. Що вам відомо про історію своєї родини? Чи відомо вам, що означають назви спорідненості: батько, мати, дочка, брат, сестра, бабуся.
Поміркуйте, чи наявні в тектсі словотвірні ланцюжки, словотвірні типи? Випишіть з тексту присвійні прикметники, з'ясуйте їх спосіб утворення.
Вставте пропущені орфограми, поясніть їх уживання. Виконайте фонетичний аналіз слова «життєву».
За наведеним зразком підготуйте довідковий матеріал (за словниками) для лінгвістичної вікторини «Моя сім'я», в якій розглядатиметься походження і значення назв спорідненості.
Загадкова етимологія слова дід і баба. Так, ще в єгипетській міфології морфема ба- виступає одним із ел…ментів, що складають людс…ку сутніст…, її душу, життєву силу, яка продовжує існувати й після смерті людини. Морфема Ді в к…тайс…кому, древн…оіндійському пис…мі означала "першопредок", "повелитель". Уже в ХYІ – ХYІІІ ст. слова набули різнопланових семантичних відтінків.
До слова "баба" у словнику української мови пропонуються такі значення: мати батька або матері; стара за віком жінка, взагалі жінка; зн…важливо: слабкий н…рішучий чоловік; жінка, що приймає пологи; баба-ворожка, зла чарівниця; важка підвісна довбня; рід печива з пшеничного борошна; сорт груш і слив.
У художніх творах знаходимо спіл…нокор…неві слова від слова "баба": бабкуватий - зморшкуватий, бабити - бути повитухою, бабитися - виявляти н…рішучіст…, бабякь - ледащо, бабинець - місце в церкві, де стоят… жінки, розбабка - ворожка, бабизна, бабівщина - спадщина по бабі, бабниця - посудина, в якій випікається хліб, бабіти - ставати схожим на бабу.
Слово “дід” має різні значення, а саме: бат…ків або мат…рин батько; чоловік похилого віку; заст. убогий чоловік; старець, сторож на баштані, у садку; у переносному значенні - тінь; у множині - люди минулих поколінь. Від поданої лексеми утворилися різноманітні похідні слова. Ос… окремі з них: дідовід - "поводир у незрячих", дідик - "мітелка з соломи, трави", ведмедик, дідовник - "осот, лопух", дідо – "детал… ткац…кого верстата", дiдизна, дідичність дiдiвщина – "спадщина вiд дiда; давнi дiдiвс…кi часи"; дiдiвство – "вiдчуття належного зв…язку з онуками"; дiдовiд – "поводир у незрячих"; дiдько –"біс"; дiдичанка – "дочка поміщика"; дiдичня – "родовий маєток"; дiдиччун – "син поміщика"; дідизний – "дуже старий".
Серед цих слів виділимо омонімічні. Словом "діди" називаються зв'язані по два качани кукурудзи, що підвішуються на стінах гуцул…с…ких хат, "будяк, осот, тирлич хрестовидний", "вид танцю", "їжа із пшона та борошна". Слово “дідик” означає "шкіряний ґудзик", "незрячий чоловік", мітелка із соломи, трави", "ведмедик".
Словом дідинець (це слово запозичене з пол…с…кої мови) називали "двір, місце в церкві, де стоять жебраки" і "місце наколо церкви, де поховані предки " .
Досить таємничу історію мають слова правнук і прадід. Обидва мають префікс пра-. Він означає те ж саме, що й перед. Якщо ми говоримо прадід, це зрозуміло. Прадід – це дідів батько, отже, він передував дідові. Так само пояснюється і слово прабаба.
Але звідки цей префікс узявся у слові правнук? Не може ж правнук з′явитися раніше внука. А от слово пращур нині означає якогось давнього предка, давнішого за прадіда, а з самого початку означало правнукового сина (О.Семеног Мовне родинознавство).
Корисно знати
Лінгвістична характеристика родичівства докладно предствлена в монографії Андрія Андрійовича Бурячка “Назви спорідненості й свояцтва в українській мові” (К., 1961).
Андрій Андрійович Бурячок - доктор філологічних наук, професор, автор численних праць з українського правопису та орфографічних словників.
◊ Підготуйте усний журнал «Мовне школознавство». Дослідіть походження слів, широко вживаних у шкільному житті(школа, парта, зошит, директор, учитель, учень, урок…)
Це важливо знати
Найвідоміші посібники, в яких здійснюється короткий аналіз походження слів (їх внутрішньої форми), належать Аллі Петрівні Коваль: «Пригоди слова», «Крилате слово», «Спочатку було слово». Дослідниця у формі цікавих розповідей наводить етимологічні та генетичні довідки про окремі семантичні групи лексики (назви міст, сіл, сільськогосподарських і лікарських рослин, квітів і трав, їжі та напоїв, одягу, свійських і диких тварин, предметів шкільного вжитку тощо).
У науковий обіг термін етимологія ввели стоїки, представники грецької філософської школи (ІV ст.до н.е. – ІІ ст. н.е.). Давні дослідники стверджували, що “нема такого слова, для якого не можна було б вказати певного походження”.
◊ Починається Біблія такими рядками: "Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього" (Іоан, 1:15-31). Яке слово є повторюваним і пишеться з великої букви? Чому?
Повторюване в цьому крилатому вислові Слово походить з грецької мови, що означає "Логос", а це слово в свою чергу пов'язане з дієсловом «збираю». Учення про Логос належить грецькому філософу Геракліту (VІ – V ст. до н.е.), який доводив, що Логос – це світовий закон, основа світу.
◊ Кожне слово важливо навчитися бачити – так стверджують етимологи. А отже, необхідно вміти здійснювати пошукову роботу, творчі шукання. З пошуком пов'язаніслова інтелект і логіка. Що, на вашу думку,означають ці слова? Як тлумачать ці слова словники іншомовних слів? Як на це питання відповідає вчений?
Прочитайте текст. Визначіть його сильову приналежність, вкажіть на ознаки такого стилю мовлення. Випишіть спільнокореневі слова, визначіть граматичну і твірну основи.
Інформацію доповніть пошуком в етимологічному словнику.
Утворене це слово за допомогою префікса inter, intelміж- від латинського слова legere«збирати». Отже, первісна мотивація слів інтелект і логіка –«шукати, відбирати (знання)».
Лексикою з первісним значенням «дивитися, бачити, сприймати зором» мотивована ціла низка слів, яка характеризує інтелектуальну діяльність людини.
Так, від дієслова бачити «сприймати зором» утворилися бачити «розуміти, усвідомлювати», убачати «вважати», передбачати «припускати, прогнозувати майбутнє».
Первісну мотивацію «брати до рук» має і таке слово, як поняття «думка, що фіксує суттєві ознаки предметів і явищ».
Дієслово, від якого утворився цей термін, у праслов'янській мові мало вигляд *ponimati і було утворене за допомогою префікса *ро від дієслова *imati «брати, ловити, хапати».
Отже, поняття буквально означає «взяте, схоплене» (П.Селігей «Homosapiens»: як він відображений у мові»).
Історія певних слів та дані споріднених мов наводяться у спеціальних етимологічних словниках.
Етимологі́чний словни́к украї́нської мо́ви у семи томах ( Київ, 1982 -2006).
Словник подає етимологію і характеризує стан етимологічної розробки усіх зафіксованих у ХІХ–ХХ ст. слів української мови та її діалектів за винятком найрегулярніше утворюваних похідних форм, застарілих слів та вузькофахових термінів іншомовного походження.
◊ Укладіть словотвірні ланцюжки слів думати, мислити, гадати. З різних лінгвістичних словників (тлумачного, етимологічного та ін.) випишіть словникові статті до цих слів.
Пригадайте, кому належать такі рядки:
«Думи мої, думи мої…»; «Думи, діти мої, Думи, любі мої»; «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…».
Цікаво знати
Етимологія слів думати, мислити залишається до кінця не з'ясованою. Слово гадати найімовірніше пов'язане з год («рік») та годити («вгодити»), а також зі спільнокореневими словаим в індоєвропейських мовах зі значенням «думати, припускати, знаходити».
◊ Здавна відомо про магічний вплив слова на працю, поведінку, життя. Випишіть з творів Тараса Шевченка фразеологічні звороти, де стрижневим виступають Слово і Думка. З'ясуйте значення цих слів. Поміркуйте, які функції виконує слово.