Перед термiнознавством також постає питання стилiстичної нейтральностi термінів, для яких, звичайно, не характерна експресiя. Однак, ми вважаємо, що «хоч термін лежить за межами емоцiйного плану, образнiсть може бути використана в термiнологiчнiй номінації для особливоiї мотивацiї термінів, для показу його вiдношення з iншими термiнами, а також названих речей одна з одною» [166, с. 93]. Сучаснi дослiдження свiдчать про те, що термін може сумiщати лексико-граматичну семантику та коннотативний змiст [55, с. 22; 121, с. 189].
Важливим питанням сучасного термiнознавства залишається дослiдження системностi термінів. Термін розглядається як член системи понять, який має «суворо визначене мiсце (по вiдношенню до iнших термінів), яке залежить вiд мicця вiдповiдного поняття у всiй данiй системi понять» [105, с. 14]. Кожен вiдображає у професiйному найменуваннi ієрархію наукових понять.
Забезпечення понятiйної системностi можливе при наявностi тісного контакту фахiвцiв, якi можуть визначити принципи логiчної органiзацiї системи понять певної галузi, з мовознавцями, котpi дають обґрунтування новим мовним формам для полегшення процесу термiнотворення [76, с. 7]. Системнi зв’язки термінів як одиниць мови та професiйно-наукового знання знаходять прояв у своїй словотвiрнiй структурі, тому особливо чiтко системнiсть проявляється в термінотвореннi: термiни «намагаються обрости похідними, утворюючи термiнологiчне гнiздо» [143, с. 166]. Системний характер термінів є однією з умов правильно побудованої, упорядкованої термiнологiї.
Дискусiйним є питання лексико-граматичного статусу терміна. Деякi науковці вважають термінами лише іменники, оскільки вони мають номiнативний характер [27, с. 13; 80, с. 48; 90]. Сучаснi дослiдження доводять, що термінами можуть бути слова, які належать до різних частин мови: прикметники, дієслова, прислівники, які потрапили в розпорядження певної термiнологiчної системи i отримали в межах даної системи однозначний термiнологiчний змiст [31; 47; 51; 106; 130; 140; 150; 171; 148; 248]. Набiр понять, що термiнуються, значно ширший, нiж семантичнi можливостi iменника як засобу вираження цих важливих понять. Продуктивнiсть прикметникiв (часто вiддiєслiвних), дiєприкметникiв та дiєслiв в термiнологiї визначається дiєю однiєї з тенденцiй, характерних для термiнологiчного словотворення – тенденції до гніздового словотворення, до створення комплексу найменувань, якi пов´язанi загальною ТО.
Отже, терміном може бути будь-яка повнозначна частина мови, яка несе певну термінологічну інформацію, виступає показником системних вiдносин та входить в словотворче гніздо, зв’язане загальним термінологічним значенням. Слiдом за представниками дескриптивного (функцiонального) пiдходу термін визначається нами як одиниця спецiального найменування певної галузi науки, технiки, мистецтва, створена штучно чи взята з природної мови, яка виражає поняття, що співвідноситься з iншими найменуваннями в цiй галузi та утворює разом з ними термінологічну систему [27, с. 54; 29, с. l1; 101, с. 88; 129, с. l0; 217, с. 68; 267]. Специфiка терміна полягає у його iнформативностi, високому рівні мотивованостi та узагальнення, у особливому призначеннi та функцiях називання, позначення спецiальних понять, функцiях знакової систематизацiї та наукової комунікації, гносеологічний та евристичнiй функцiях [28: 56; 90; 166]. Будь-який термін співвідноситься з термiносистемою, яка є iнститутом певної соціальної групи.
1.2 Сучасна англійська економічна терміносистема та її специфіка
Економічна терміносистема є сукупністю односкладових та багатоскладових термінів, якi співвідносяться з понятiйною системою економiчної галузi діяльності, знаходяться у взаємозв’язку та взаємодії один з одним, піддаються свідомому урегулюванню та упорядкуванню [89, с. 16; 104, с. 16].
У лінгвістичному дослідженні економічної термосистеми можна видiлити два основних перiоди [68, с. 2; 129, с. 68]. Перший період починається перед Першою свiтовою вiйною i завершується 30-ми роками ХХ столiття. Biн представлений трьома основними напрямками: а) iсторичний напрямок (Meciнг, Джордан, Фер, Шiрмер, Дiтц); б) економічна германістика (Г. Зiбеншейн); в) структурно-функцiональна економiчна лінгвістика (Цада, Копєкiй, Ванцура). Об'єктом дослідження на даному етапі слугувала англiйська мова. Другий період розпочався пiсля Другої світової вiйни i триває по цей день. Biн характеризується розширенням спектру мов, які підлягали вивченню.
Сьогоднi все бiльше зростає iнтepec до вивчення сучасної англiйської економічної терміносистеми, яка поповнилася найбiльшою кількістю неологiзмiв за oстанні десятилiття [38, с. 411]. У центрi уваги дослiдникiв знаходяться проблеми визначення лексико-семантичних особливостей англiйської економiчної термiнолексики [31; 55; 104], виявлення шляхів та засобiв її творення [13; 15; 26; 36; 47], дослiдження англiйської економiчної термiнолексики в дискурсi [20; 45; 132], вивчення мовних процесiв окремих економiчних сфер дiяльностi: мови маркетингу, реклами, фiнансiв тощо [27; 68]. Особливо важливими є роботи, присвяченi комплексному вивченню англiйської субмови економiки [40; 70; 105].
Сучасна англiйська економічна терміносистема – це система в pyсі, що пiдпорядковується загальному закону кількісного росту та якiсних змiн, поступовостi та скачка. Економiчна термiнолексика належить до суспiльноознавчої термiнологiї, яка є найбiльш чутливою до змiн в суспiльствi [81. с. 66]. Вона є продуктом iсторичного розвитку, що об’єктивно вiдображає вci стани соцiально-економiчних змiн, вiд первiсних до соціалістичних виробничих вiдносин, тому дослiдження сучасної субмови економiки «не може бути відокремлене від історичних змін і культурно інтернаціональних світів, де мова відіграє домiнантну роль» [108, с. 67].
Знання екстралінгвістичних факторiв є досить важливим для розуміння природи економiчного тepмiнa. До того ж, «важко, виходячи з семантичних процесiв розвитку загальнолiтературної лексики, знайти пояснення особливих форм протiкання цих процесiв в термiнологiї i особливо тим явищам, якi характерні лише термінології й викликані не іманентними мовними причинами, а особливим зв’язком термінів з теорією та наукою» [29, с. 7]. Екстралінгвістичною передумовою видiлення англiйської субмови полiтичної економії стало вчення меркантилiстiв, iдеї яких отримали розповсюдження в ХV ст. в Англiї, Францiї, Iталiї та iнших кpaїнax i досягли розквiту в ХVII ст. У цей перiод з’явилася велика кількість інтернаціональних економiчних термінів та вперше став використовуватися синтаксичний спосiб словотворення для
передачі економічних понять [70, с. 16]. Найбільш поширеним шляхом поповнення було запозичення, особливо з латині. Формування системи економiчних понять вiдноситься до мануфактурного етапу розвитку капіталізму та появи нового напрямку – класичної полiтичної економії, який зародився в Англії в кiнцi XVII ст. та у Франції на початку XVІІI ст. Бурхливий розвиток промисловостi, успiхи в областi механiки, математики, фiзики, філософії та iнших наук сприяв розвитку економiчної думки. Цей етап характеризується не тiльки визначенням понятiйного апарату, але й систематизацiєю аспектiв та роздiлiв науки [104, с. 42]. Значний вплив на формування наукових понять мали iдеї представникiв класичної школи полiтичної економії У. Петтi, П’єpa де Буальгіера, Ф. Кене, А. Смітта, Д. Рікардо, Томаса Р. Мальтуса, Нассау В. Сенсора, Джона Мiлля. До 1900 р. англiйська економічна терміносистема поповнювалася переважно власне економічними термінами іншомовного походження, які використовувалися для позначення нових економiчних реалiй (carh, tariff, fee) [127, с. 137] Починаючи з другої половини XIX ст. англiйська мова перетворюється з мови-реципiєнта на мову-продуцента [68, с. l1]. Особливо активно вiдбувалося поповнення англiйської субмови економiки на початку ХХ ст. як наслідок всесвітньої економiчної кризи 20-30-х рр., вихiд з якої пов’язаний з введенням вiльного цiноутворення, ринкового принципу розподiлу доходiв та конкуренцiї, яка виконувала роль регулятора суспiльної економiки та раціоналізатора структури виробництва [46, с. 377]. ХХ столiття стало перiодом економiчного імперіалізму. Центр економiчної активностi змiстився в США, які разом з Великобританiєю стали найбiльшими iнвесторами в країни, що брали участь у Першiй світовий вiйнi, тому у ХХ ст. «грошi не просто говорять, а кричать англiйською мовою» [90, с. 31]. Збiльшення ролi фiнансово-економiчних вiдносин в соцiальному життi обумовлює поповнення сучасної англiйської субмови економiки, головним чином, шляхом використання загальновживаної лексики для номiнації нових економiчних понять [137].
Специфiка економічних понять, які розкривають сутність соціально-економiчних явищ та процесiв людського суспiльства, визначає характер сучасного англійського економічного термінологічного фонду, який формується на базi загальновживаної лексики [36, с. 201; 104, с. 44]. Економiчнi термiни утворюються за звичайними нормами з використанням продуктивних словотворчих засобiв та моделей англiйської загальнолiтературної мови. Парадигматичнi вiдносини полiсемії, омонімії, синонiмії та антонімії стають головною тенденцiєю в парадигмi семасіологічних характеристик, але їх icнування регламентується системою відповідних наукових понять [17, с. 38; 27, с. 8; 104, с. 145]. Особливу роль в англійськiй економiчнiй термiносистемi відіграють базиснi термiни, якi виражають категорiальнi поняття економiки [105, с. 49]. Базиснi термiни є вихідними одиницями для появи похідних термінів та утворюють разом з ними систему. Невiд’ємним поняттям будь-якої термiнологiії, в тому числi й економiчної, є системнiсть, яка охоплює як план змiсту (системнiсть наукових понять), так i план вираження (системнiсть слiв, що передають цi поняття). Зв’язок термінів за словотворчою ознакою на основі тотожностi кореневої морфеми, коли створюються деривацiйнi гнiзда, найбiльш характерний для субмови економіки [104, с. 9]. Економiчнi терміни характеризуються точнiстю, стислiстю, стилiстичною нейтральнiстю, зручнiстю та легкiстю творення [31; 68; 105].