Зміни /г/, /к/, /х/ на /ж/, /ч/, /ш/ перед голосними переднього ряду називають першим перехідним пом'якшенням.
Чергування /г/: /з'/,/к/:/ц'/, /х/ : /с'/ відбувається:
а) перед закінченням -і у давальному відмінку однини іменників жіночого роду та в місцевому відмінку однини іменників чоловічого, жіночого та середнього роду: нога — нозі, рука — руці, муха — мусі; дорога —в дорозі, вухо — у вусі, бік — на боці;
б) перед закінченням -і в називному відмінку множини слова друг — друзі.
Зміна /г/, /к/, /х/ на /з'/ , /ц'/, /с'/ відбулася також у спільнослов'янський період, але пізніше, ніж зміна /г/, /к/, /х/ на /ж/,/ч/, /ш/.Це чергування зветься другим перехідним п о м'я к ш е н н я м, оскільки воно пов'язане з пом'якшенням приголосних перед і.
Чергування приголосних /г/:/ж/, /к/: /ч/, /х/: /ш/, /д/: /дж/, /т/ : /ч/, /з/ :/ж/, /с/: /ш/, /зд/: /ждж/, /ст./ : /шч/ відбувається :
а) у дієслівних формах 1-ї особи: берегти — бережу, пекти — печу, колихати — колишу, бродити — броджу, платити — плачу, возити — вожу, косити — кошу, їздити — їжджу, простити — прощу;
б) в однокореневих інфінітивних формах з різними відтінками значень: запросити — запрошувати, садити — саджати, намолотити — намолочувати;
в) при творенні іменників: носити — ноша, студити — стужа, світити — свічка, уродити — урожай, сухий — суша, пустиня — пуща, крутий — круча;
г) при творенні дієприкметників: запросити — запрошений, студити — остуджений, народити — народжений.
Чергування /ц/ : /ч/ відбувається в невеликій групі іменників із суфіксами зменшеності, пестливості: -к, -ечк-:лице — личко, яйце — яєчко, серце — сердечко, сонце — сонечко, кільце — колечко.
Чергування твердих передньоязикових приголосних фонем перед відповідними м'якими фонемами при словозміні та словотворенні:
а) при відмінюванні іменників: вода — воді, гість — гостей, шлюз — у шлюзі, вісь — осей, лице — лиця, біль — болем, свиня — свинею, буря — бурею;
б) при відмінюванні дієслів; ходити — ходімо, крутити — крутіть; возити — возять, просити — просіть, палити — паліть, боронити, — бороню, створити — створіть, говориш. — говорять;
в) у коренях при відмінюванні здебільшого двоскладових іменників, числівників, дієслів: цепу — ціп, носа —ніс, радості — радість, семи — сім, плести — пілів, гребти — гріб тощо;
г) при творенні іменників з різними суфіксами: босий — босяк, круглий — кругляк; громада — громадянин; крутити — крутій, школа — школяр, хвалити — хвалько, бродити — бродяга, комуна — комунізм, ідеал — ідеаліст, молодий — молодість, волос — волосінь, село — сільце;
д) при творенні прикметників: сіль—солоний, соло — сольний, чорний — чорнявий, болото — болотяний, рада — радянський, гарбуз — гарбузяний, срібло — сріблястий, пшоно — пшоняний, волос — волосяний;
е) при утворенні дієслів на -іти:зелений — зеленіти, видно — виднітися, бурмотати — бурмотіти, синити — синіти, садити — сидіти, дозволити — дозволяти, схилити — схиляти.
Чергування двох однакових фонем /д'д'/, /т'т'/,з однією фонемою: знаряддя — знарядь, стаття — статей, галуззю — галузь; колос — колосся, міццю — міць, сіллю — сіль, лляти — лити, знання — знань, подорожжю — подорож, ніччю — ніч, тушшю — туш.Чергування /6/ : /бл/, /п/ : /пл./, /в/ : /вл/, /м/ : /мл/, /ф/ : /фл/ в особових і неособових формах дієслова та віддієслівних іменниках: голубити — голублю, голублячи; топити — топлять, топлений; ловити — ловлю, ловлячи, ловлений; стомити — стомлю, стомлений; графити — графлю, графлячи. Фонема /л/ розвинулася на місці колишньої /й/.
Чергування /6/ : /бй/, /п/: /пй/, /в/ : /вй/, /м/ : /мй/, /ф/:/фй/:
а) в особових формах дієслів: бити — б'ю, пити — п'ю, вити — в'ю;
б) у відмінкових формах іменників: кров — кров'ю, матір — матір'ю, верф — верф'ю;
в) при творенні іменників та прикметників з суфіксами, що починаються на /'а/: олово — олов'яний, голуб — голуб'ята, пити — п'яний, полива — полив'яний, солома — солом'яний, торф — торф'яний.
Чергування /л/ : /в/ відбувається в сучасній українській мові в дієсловах минулого часу: у формах жіночого й середнього роду однини та у множині виступає ІлІ, а в формах чоловічого роду — /в/: ходила, ходило, ходили — ходив; жила, жило, жили — жив.
Чергування /с/ : /т/, /с/ :/д/ відбувається в небагатьох словах: мести — мету, плести — плету, вести— веду, їсти — їдять, впасти — впадуть. Це чергування відбулося в результаті дисимілятивної зміни ще в праслов'янський період. Пор: метти > мести.
Чергування в групах приголосних
При словотворенні в групах приголосних може відбуватися цілий комплекс різнотипних чергувань приголосних: історичних і фонетичних, зумовлених асиміляцією, дисиміляцією, спрощенням груп приголосних, до яких додається ще й процес стягнення. Вони помітно змінюють фонетичну (і морфологічну) структуру слова. Розглянемо найголовніші випадки.
1. При утворенні прикметників вищого ступеня, що закінчуються на /с/, /з/, /ч/, за допомогою суфікса -ш(ий) відбуваються такі чергування:
г + ш=жч (дорогий — дорожчий)
с+- ш=шч (красивий — кращий)
з + ш=жч (близький — ближчий).
При цьому /г/ за першою перехідною палаталізацією перед /ь/ (був суфікс -ьш-) почергувалася з /ж/. Внаслідок цього поряд опинилися дві щілинні фонеми. Потім /ш/ дисимілювалася в африкату /ч/, тобто відбулося дисимілятивне чергування фонем, /с/ перед /ш/ в результаті регресивної асиміляції за місцем і способом творення почергувалася з /ш/, а /з/ — із /ж/ Приголосна /ш/ і тут дисимілювалася в /ч/. Пор.:
дорогий > дорожший > дорожчий
красивий > красший > крашчий (кращий)
близький >ближший > ближчий.
2. При утворенні прикметників:
У фонемосполученнях/г/:/ж/:/з +/с¢к/=/з¢к/;/к/:/ц/:/ч/+ /с¢к/=/ц¢к/;/х/:/ш/:/с/+/с¢к/=/с¢к/
При утворенні іменників з суфіксом -енк(о) групи приголосних Іс'кІ, /з'к/ чергуються з групами приголосних /шч/ (орфографічне щ), /жч/: Васько — Ващенко, Онисько — Онищенко, Кузько — Кужченко.
При утворенні іменників з суфіксом -ство (з колишнього -ьство)/г/, /к/, /х/, на які закінчувалася основа дієслова, до якого додавався цей суфікс, перед /ь/ почергувалися на /ж/, /ч/, /ш/. Ці відношення поширилися й на пізніше утворювані слова. Після занепаду /ь/ — /ж/, /ч/, /ш/ зустрілися з суфіксальною фонемою /с/.У результаті асиміляційного чергування /ж/ перейшла в /з/, а /ч/ — в /ц/. Після цього в результаті спрощення середня фонема /с/. почергувалася з фонемним нулем. Пор.:убогьство > убожьство > убозство > убозтво козак-ьство > козачьство > козацство > козацтво, птахьство > пташьство > птасство > птаство.
При утворенні іменників з суфіксом -ин(а) у сучасній українській мові групи приголосних /ц'к/, /с'к/, чергуються з групами приголосних фонем /чч/, /шч/ (орфографічно щ). Після переходу /к/ в /ч/ внаслідок регресивної асиміляції, за місцем і способом відбулося чергування /ц/ з /ч/, а /с/ з /ш/: Німецьчина > Німеччина, Полтавсьчина > Полтавшчина (орфографічно Полтавщина), лісчина > лішчина (орфографічно ліщина).
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. СУЛМ.-Л.,1973.
СУЛМ (за ред . А. Грищенка .- К ., 1993
СУЛМ (Фонетика. К., 1969.)
Тоцька Н.І. СУЛМ,- К., 1981, с. 96- 107.
Дайте відповіді на запитання
1. Поясніть наслідки першої і другої палаталізації приголосних .
2. Поясніть чергування при творенні іменників із суфіксрм –ин ?
3. Розкажіть про чергування у групах приголосних при утворенні прикметників із суфіксом –ськ та іменників із суфіксом –ств ?
Виконайте вправи
1. До поданих слів доберіть споріднені з усіма можливами чергуваннями приголосних фонем.
Яблуко, ходити, луг, пити, токар, садити, голуб, рука, друг, стіжок, трусити, батіг, буг.
2. Утворіть від поданих слів прикметники із суфіксом –ськ , поясніть фонетичні зміни.
Чумак, гігант, латиш, Відень, Перемишль, Ніжин, Воронеж, Абхазія, Прага, альпініст, Кременчук.
3. Утворіть від поданих прикметників іменники за допомогою суфікса ин.
Київський, словацький, сумський, німецький, гуцульський, полтавський, львівський, турецький.
Кожна людина, скандуючи слова, інтуїтивно поділяє їх на склади, встановлює кількість складів, проте сама природа складу в українській мові (як і в багатьох інших мовах) до цього часу лишається невивченою, і тому задовільного і загальноприйнятого визначення складу, яке б відповідало всім науковим вимогам, немає.
Найбільшого поширення набула й стала традиційною теорія повітряних поштовхів (або експіраторна теорія), за якою склад визначається як один звук або сполучення кількох звуків, що вимовляються одним поштовхом видихуваного повітря.
Академік Л. В. Щерба висунув теорію м'язового напруження, за якою склад — це частина слова, утворена поєднанням звуків із зростаючим і спадним м'язовим напруженням при їх артикуляції. Отже, найбільше напруження припадає на вершину складу і найменше буває на межі складів.