Смекни!
smekni.com

Зіставлення американського та українського студентських сленгів: перекладацький аспект (стр. 4 из 10)

Діяльність людини в суспільстві|товаристві| дуже багатоманітна|різноманітна|. Умовно можна виділити ряд|низку| типів діяльності, кожен з яких протікає в специфічній обстановці, передбачає|припускає| вирішення специфічних завдань|задач|. Відомо, що за своєю природою мовлення ситуативне: люди спілкуються в різноманітних ситуаціях. А це, у свою чергу|в свою чергу|, накладає відбиток на характер спілкування і через нього — на характер мовної діяльності. Ось чому|от чому| лінгвістика констатує: “мови|промови| взагалі” не існує, мову|промову| можна представити|уявляти| як ряд|низка| різновидів, кожна з яких, як би мовити, “обслуговує” ту або іншу сферу діяльності і спілкування [23;33].

Дослідники Ю.І.Пассов [25], В.Л.Скалкін [28], Е.П.Шубін [37], М.Уест [22] визначили типові комунікативні ситуації, що за принципом схожості об'єднуються у великі групи під назвою “сфери спілкування”, тобто, власне, сфери використання окремих мовних одиниць, в нашому випадку – сленгових конструкцій. В.Л. Скалкін виділяє вісім сфер спілкування, які притаманні будь-якому сучасному мовному колективу:

1) соціально-побутову;

2) сімейну;

3) професійно-трудову;

4) соціально-культурну;

5) сферу громадської діяльності;

6) адміністративно-правову;

7) сферу ігор та захоплень;

8) видовищно-масову сферу[28;63].

В цілому ми удаємося до того або іншого мовного різновиду залежно від умов спілкування, від того, які завдання вирішуємо в даний момент: хочемо обмінятися особистими враженнями, повідомити якусь суспільно значиму або наукову інформацію, пояснити її, передати своє (або чиєсь) бачення світу або вплинути якимось чином на думки і відчуття|почуття| інших людей. Залежно від вирішуваних нами завдань|задач| ми і будуємо вислів, який можна віднести до тієї або іншої сфери спілкування, а в деяких випадках, навіть до декількох одночасно.

Кожна із вище наведених комунікативних ситуацій передбачає|припускає| такий відбір відомостей, використання таких мовних засобів, які б дозволили якомога краще та точніше|якнайкраще| вирішувати поставлені мовні завдання [28;63-64]. Зважаючи на те, що предметом нашого дослідження є сленгові конструкції, а саме ті, що можна віднести до студентського сленгу, ми можемо додати, що не останню роль у вирішенні поставленого мовного завдання грає емоційне забарвлення мовних засобів, що використовуються.

З огляду на вищенаведене виходить, що поділ мови на сфери спілкування стосується мови взагалі, тобто мови як загального явища. Але оскільки в даній дипломній роботі ми займаємось дослідженням студентського сленгу, ми вважаємо, що представлені вище сфери спілкування характеризують певні мовні ситуації, що виникають в сленгу, зокрема в студентському, і тому в рамках нашої роботи ми вважаємо за можливе розглядати ці сфери саме як сфери спілкування, які притаманні студентському сленгу. Але, як показало наше дослідження, не всі вищезазначені сфери спілкування притаманні студентському сленгу.

Отже, згідно з результатами нашого дослідження, проведеного на основі вибірки сленгової лексики, а саме студентського сленгу, взятої зі словників сучасного сленгу, можна стверджувати наступне: з вище перелічених восьми сфер спілкування або комунікативних ситуацій студентському сленгу притаманні лише чотири. З них найбільш великою за кількістю віднесених до неї лексичних одиниць є професійна сфера спілкування. Слідом за нею, відповідно до кількості лексики, яка входить до її складу, йде соціально-побутова сфера спілкування. Наступною є видовищно-масова сфера, та найменшою кількістю лексики відзначається сімейна сфера спілкування.

Необхідно зазначити, що, як вже відмічалося нами трохи вище, в деяких випадках одні й ті самі лексичні конструкції можуть відноситися до декількох сфер спілкування одночасно. Саме з таким явищем ми зіткнулись під час проведення нашого дослідження. Певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій.Для підтвердження вищесказаного наведемо декілька прикладів:Амер. сленг Укр. сленгair head - порожня голова; балда, вавка в голові; brain dead - безмозкий, нездатний думати; дуплятор,одоробло, товстолобий;clam– помилка; глюк, прокол;dodo - дурень; аут, ботинок, дурбелик;haveabelfry – бути розумним; бути вумним, грамотним;mind-boggling - дуже важкий для розуміння; вішалка, мозколомний;rackone’sbrain – думати. напружувати мозок. Отже, хоча в студентському сленгу можуть виникати всі з вищерозглянутих восьми сфер спілкування, в межах розглянутої нами вибірки мають місце лише означені чотири. Тому можна стверджувати, що, як правило, більшість лексики як американського, так і інших, в тому числі українського, студентського сленгів обертається саме навколо зазначених чотирьох.

1.4. Мовні особливості американського та українського студентських сленгів

Як зазначалося раніше, молодіжний, а зокрема студентський, сленг по суті являє собою груповий (корпоративний) жаргон. В англійській лексикографічній літературі ця мовна підсистема звичайно включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить у загальновживане просторіччя. Студентський сленг, як правило, поєднує колективи його носіїв внутрішньогруповими зв’язками [7;191].

Розглянемо мовні особливості як американського, так і українського студентських сленгів, а зокрема різноманітні засоби утворення лексичних одиниць, які задовольняють основним особливостям даної підмови.

Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які фактично є дублетами нейтральних або розмовних одиниць. Ці лексичні одиниці не актуальні для офіційного спілкування, а є зниженими дублетами-синонімами типу:

Ам.:ace boon coon, boogerhead, roaddog= chap, pal, fellow,товариш, приятель,

bud(dy),guy, chum, mate, friend, associate; друг, компаньйон

Укр.: бандит, битяй, ландорик.та ін.

До категорії дублетів-синонімів відносимо також власно сленгізми, наприклад такі як:

Ам.: posse, dogpack, tribe, crew = one's circle of friends;коло друзів.

Укр.: брига, орда, френда, шобло.

Ам.: buzz crusher = killjoy;зануда; людина, що отруює

Укр:. достоєвський, залупистий, кумар. задоволення іншим.

Ам.: kill, kari = make fun of;підсміюватися.

Укр.:виганятися, дерти лаха, стібатися, тюкати.

Студентська молодь ввела близько 30% сленгізмів, які являють собою табуізовану лексику, що відноситься до сексуальної сфери [13;10].

Більшу групу студентського сленгу становить лексика, пов'язана з вживанням алкоголю і вечірками:

Ам.:Укр.:

chill - розслабитися; релаксувати;

have arms, chizzil - влаштувати вечірку. влаштувати паті.

Особливої уваги заслуговує та частина студентського сленгу, яка являє собою емоційно забарвлену лексику, найчастіше з глузливою, іронічною або пародійною конотацією, що, загалом, характерно для будь-якого професійного жаргону:

Ам.: Укр.:

beef і problem; геморой і проблема;

mule with a broom і a very ugly girl;мавпа і дуже некрасива дівчина;

fruit і looser, stupid person.валянок і дурень.

Як видно з вищенаведених прикладів, в утворенні цих одиниць значну роль грає метафоричний перенос, який ми детальніше розглянемо далі [13;11].

Значну роль в процесі утворення нових лексичних одиниць грають запозичення. Студентський сленг проникний для лексики, запозиченої з інших професійних груп, групових жаргонів і арго, та, в свою чергу, служить джерелом запозичень для цих соціальних діалектів. Студентські колективи черпають свої інновації в лексиконах груп, що користуються популярністю та служать для них поведінковим орієнтиром. Так, чимало сленгізмів було почерпнуто з лексикона наркоманів:

Ам.: hooch, tree, buddak, cripps, doobie, hronik, smokey treat; маріхуана.

Укр.: бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава, укроп.

Ам.: get one's johny, blaze, burn, pull tubes, play monopoly;палити маріхуану Укр.: димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати.[13;11-12].

Можна також привести приклади запозичень лексичних одиниць інших навчальних закладів в межах однієї країни:

swilge, swiggle - слабка кава з достатньою кількістю цукру, щоб зробити її несмачною.

Неодмінно слід зазначити, що існують деякі випадки іноземних запозичень:

chalkie – викладач (вплив австралійського мультиплікаційного персонажу “Old Chalky”) [32;59].

В українському сленгу більша частина іноземних запозичень – це запозичення з англійської мові. Такі лексичні одиниці не представляють великих складнощів для перекладу.Даний спосіб словотвору органічно поєднується з афіксацією, і таким чином слово набуває українського “вигляду”:

дрінк - напій;

трабл - проблема;

перенси - батьки.

Досить значна кількість сленгових запозичень прийшли в українську мову з російської та при цьому зберегли своє первинне значення:

тормоз, тусівка, фішка та ін.

Багато сленговихлексичних одиниць є багатозначними:

Ам.: sand - 1) цукор; 2) сіль.

Укр.: грузитися – 1) поводитись неспокійно; 2) сумувати.

Одним із найпоширеніших засобів утворення нових лексичних одиниць є зміна значення первинної лексичної одиниці. У більшості випадків зміна значення спричинена переносом найменування, а саме:

1) метафорою, оскільки метафорика - один з основних засобів сленговогословотвору. Саме за її допомогою утворюються найяскравіші та найуживаніші слова:

Ам.: birdcage; студентський гуртожиток.

Укр.: зоопарк.

Ам.:zombie;втомлена людина.