Відтворення англійською мовою кольорової палітри оповідань М. Коцюбинського

Загальна характеристика кольороназв, підходи до класифікації даного поняття. Особливості та характеристика кольорової палітри оповідань Коцюбинського. Перекладознавчий аналіз кольороназв в оповіданнях Коцюбинського та методів їх перекладу на англійську.

Відтворення англійською мовою кольорової

палітри оповідань М. Коцюбинського

ПЛАН

Вступна частина

Розділ 1 Загальна характеристика кольороназв

Розділ 2 Характеристика кольорової палітри оповідань М. Коцюбинського

Розділ 3 Перекладознавчий аналіз кольороназв в оповіданнях М. Коцюбинського та методів їх перекладу на англійську

3.1 Переклад словесних образів з колірним компонентом

3.2 Переклад кольороназв граматичної категорії іменника чи дієслова

3.3 Переклад кольороназв з етнокомпонентом

Висновки

Список використаної літератури


ВСТУПНА ЧАСТИНА

Темою даної наукової роботи є аналіз кольороназв в оповіданнях М. Коцюбинського та шляхи їх перекладу на англійську мову.

Актуальність даної роботи зумовлена відсутністю достатньої кількості робіт, присвячених перекладознавчому аналізі кольороназв.

Мета роботи полягає у визначенні особливостей кольорової палітри М. Коцюбинського та аналіз методів її перекладу на англійську мову. Загальна мета дослідження зумовлює потребу розв’язати такі завдання:

· Висвітлення поняття кольороназва та визначення основних підходів до класифікації даного поняття;

· З’ясування можливих стратегій перекладу кольороназв та зіставлення їх з методами перекладу, що були використані перекладачами А. Містецьким, А. Микитяком та Л. Андрусишином.

Об’єктом дослідження даної роботи є лексика на позначення кольору в оповіданнях М. Коцюбинського, а предметом аналізу є специфіка відтворення кольороназв у художньому перекладі.

Новизна даного дослідження полягає у необхідності встановлення нового критичного погляду на особливості кольорової палітри М. Коцюбинського та шляхів їх перекладу на англійську.

Багатоаспектність роботи зумовила комплексний характер методики дослідження. У даній роботі було застосовано методи лінгвістичного та перекладознавчого аналізу, зокрема контрастивний аналіз, компонентий аналіз, структурний та семантичний аналіз, та метод використання словникових визначень.

Матеріалом дослідження слугує близько 120 прикладів уживань кольороназв в оповіданнях М. Коцюбинського «На камені», «Цвіт яблуні», «Persona Grata», «Коні не винні», «Intermezzo», «Подарунок на іменини», «Поєдинок».

Наукова робота складається з вступної частини, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.


РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЬОРОНАЗВ

Кольороназви – один із найдавніших пластів лексики, чітко окреслена в мові група прикметників, які означають кольори [13, с. 115]. Вони характеризуються місткою семантичною структурою та великою стильовою активністю в художньому тексті. Попри ізоморфність та універсальність колірної характеристики як такої, її трактування та важливість окремих колірних концептів у різних культурах виявляють і конвергентні, і дивергентні ознаки. Саме конотативна значущість лексем, зумовлена культурною надбудовою концептів, і викликає особливий інтерес філологів [6, с. 1].

Філологічні дослідження колористики мають тривалу історію та представлені різними підходами, методами і завданнями. Аналіз лексико-семантичної групи кольору проводиться на матеріалі багатьох мов у таких напрямах: зв’язок і взаємодія між концептуалізацією кольору носіями мови і розвитком словника кольороназв у мові (Б.Берлін, П.Кей,), колір у світлі психолінгвістики (О.П.Василевич, Р.М.Фрумкіна,), структурний і семантичний аналіз кольоропозначень (А.П.Кириченко, Т.В.Пастушенко), історія виникнення та розвитку колірних лексем (М.І.Чикало, О.М.Дзівак), кольоропозначення у художньому мовленні (Д.Ален, Г.Еліс, А.П.Критенко, І.М.Бабій) та ін. [6, с. 1].

Серед лінгвістів немає єдиної точки зору щодо того, які саме лексичні одиниці відносити до групи кольороназв. Так, О.І. Кулько виділяє дві семантичні групи: власне колоративи (червоний, кораловий, блакитний та ін.) та додаткові характеристики кольору (світлий, темний, густий, тьмяний та ін.). У групівласне колоративів автор виділяє первинні (значення кольору є основним, прямим: синій, жовтий ) тавторинні колоративи (значення кольору є переносним: вишневий, кораловий ) [14, с. 224].

І. Бабій стверджує, що кольороназви утворюють якісно і кількісно розвинену лексико-семантичну групу, до якої входять назви основних кольорів (ядро системи) та усі існуючі в мові колірні лексеми, що вказують на різні ступені вияву колірної ознаки, на інтенсивність колірного тону, змішування кольорів та ін. (периферія системи) [1, c. 5]. Дослідниця виділяє два типи кольороназв [1, c. 6]:

1) Назви, що позначають конкретну колірну ознаку предмета чи явища об’єктивної дійсності. Ця група охоплює невмотивовані (білий , жовтий , сірий та ін.) та вмотивовані з погляду носіїв мови кольоропозначень (малиновий , калиновий , пшеничний та ін.); назви, що вказують на ступінь вияву колірної ознаки (жовтавий ), складні кольороназви (синьо-жовтий ).

2) Назви, що характеризують забарвлення предмета, не вказуючи на конкретний характер кольору. Серед них можна виділити кольороназви, що визначають ступінь насиченості, інтенсивності кольорів (ясний, темний ); що вказують на спосіб поєднання кількох невизначених кольорів у певній формі (рябий, картатий ); назви, що виражають відтінки забарвлення реалій (соковитий, свіжий ); назви, що вказують на суб’єктивну оцінку певного колірного тону (ніжний, крикливий ) та ін.

Щодо класифікацій кольоропозначень в працях на матеріалі англійської мови, найчастіше можна зустріти такі групи кольоронайменувань: basic color terms: black, white, grey, red, blue, orange, yellow, green, purple, pink, brown ; nonbasic, які за теорією Берліна-Кея не увійшли до 11 basic color terms: crimson, scarlet, blond, khaki, bluish, gold, silver [19, с. 15].

В англійській мові кольороназви можуть бути виражені лише двома частинами мови: прикметниками (blue , red )та прислівниками (light , bright ). В українській мові кольороназви можуть належати до різних частин мови: прикметники (жовтий, голубий ), прислівники (яскраво, світло ), іменники (синь ) та дієслова (посиніти )[1, с.7].

Кольороназви у художньому тексті слугують надзвичайно багатогранним і змістовим образним засобом. Письменники активно використовують колірні лексеми для створення пейзажних картин та зображення складних почуттів героїв. Кольоропозначення у своїй більшості несуть важливу етнокультурну інформацію. Кожен народ виробляє своє уявлення про значущість кольору, створює власні колірні символи та образи. Саме тому особливості перекладу кольороназв – проблема досить складна і важлива для адекватного відтворення образних та стилістичних якостей оригіналу [7, с. 350].


РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЬОРОВОЇ ПАЛІТРИ ОПОВІДАНЬ

М. КОЦЮБИНСЬКОГО

М. Коцюбинський був винятковим письменником з чітко вираженим особистим стилем написання, специфічною рисою якого був особливий характер його епітетів та пейзажів, що виражали тонку гру фарб та відтінків. М. Коцюбинський вважав, що письменник повинен знати фарби та колір так, як художник. За його словами, колір повинен допомагати слову [15, c. 67]. М. Коцюбинський називав свої оповідання «акварель», «образок», що підтверджує глибоку насиченість його творів кольором, який набуває символічного характеру.

Кольори в оповідання М. Коцюбинського часто набувають нових конотацій, а іноді і нових значень. Таке перекручування реальності притягує уваги читачів і створює нові яскраві словесні образи.

М. Коцюбинський вживав кольороназви з багатьох причин. Він був майстром епітетів і завжди влучно описував своїх героїв, так, що читачі запросто вловлювали усю сутність їх характерів. Майже всі позитивні герої М. Коцюбинського – люди з народу, гноблені й волелюбні [5, с. 29]. Зображуючи таких людей письменник використовує багато світлих кольорів, здебільшого білий та рожевий. Візьмемо приклад з оповідання «На камені »:

“Вона наче ненароком висунула з-під фередже білий, випещений вид і поклала з фарбованим нігтем палець на повні рожеві уста ” [11, с. 290].

Золотий колір в оповіданнях М. Коцюбинського асоціюється з добром. Багато своїх героїнь він освітлює золотом. Наприклад:

“Перше, що він побачив, - се ясне, як льон, волосся. Біла хустинка сповзла з них на плечі, і тонкі волосинки світились, як золоті [10, с. 18], “Ні, стоїть тихо, дивиться просто, а золоті волосинки сяють круг лоба [10, с. 18].

Доволі незвично в оповіданнях М. Коцюбинського жовтий колір набуває негативної оцінки та викликає неприємне ставлення читачів до героя. Це можна проілюструвати на прикладі новели «PesonaGrata», де центральний персонаж твору Лазар – грабіжник і вбивця – потрапляє в тюрму. Він зображений як людина груба, жорстока, здібна на найганебніші вчинки, і в оповіданні він оточений жовтим кольором:

“В хвилях спочинку сідав десь оддаль, клав жовте обличчя на жовту руку, примружував очі і прислухався” [10, с. 17], “Лаявсь, не хтів вставати, і світло лампи різало очі. Однай мусив звестися , довго натягав чоботи , одягав жовту сорочку [10, с. 17].

М. Коцюбинський використовував кольороназви для зображення складних почуттів та переживань своїх героїв. Це можна побачити на прикладі оповідання «Цвіт яблуні», де письменник передає відчуття центрального персонажа, в якого помирає єдина донька, через опис навколишнього середовища:

Моя лампа під широким картоновим абажуром ділить хату на два поверхи – вгорі темний, похмурий важкий, під ним – залитий світлом, із ясними блисками і з сіткою тіней...За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю, а моя хата здається мені каютою корабля, що пливе десь у невідомому чорному морі разом зо мною, з моєю тугою і моїм жахом” [11, с. 330].

М. Коцюбинський був майстром пейзажів. Опис природи посідає чільне місце в оповіданні-акварель «На камені»:

В глибоких долинах, зелених од винограду і повних сизої імли, тіснились кам'яні громади, рожеві од вечірнього сонця або синіючі густим бором. Круглі лисогори, мов велетенські шатра, кидали од себе чорну тінь, а далекі шпилі, сизо-блакитні, здавались зубцями застиглих хмар. Сонце часом спускало з-за хмар у імлу, на дно долини, скісні пасма золотих ниток - і вони перетинали рожеві скелі, сині ліси, чорні важкі шатра та засвічували вогні на гострих шпилях” [11, с. 285].

Проаналізувавши 120 прикладів вживання лексики на позначення кольору в оповіданнях М. Коцюбинського «На камені», «Цвіт яблуні», «Persona Grata», «Коні не винні», «Intermezzo», «Подарунок на іменини», «Поєдинок» ми виявили, що кольороназви становлять досить складну проблему для перекладачів, особливо в тих випадках, коли вони утворюють словесні образи, або коли кольороназви української мови належать до тих граматичних категорій, що не є властивими для кольороназв англійської мови.


РОЗДІЛ 3 ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ КОЛЬОРОНАЗВ В ОПОВІДАННЯХ М. КОЦЮБИНСЬКОГО ТА МЕТОДІВ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ НА АНГЛІЙСЬКУ

3.1 Переклад словесних образів з колірним компонентом

Професор Р. П. Зорівчак визначає словесний образ як складну семантичну структуру, яка утворюється внаслідок несподіваного сполучення двох чи більше лексем, що утворюють нову смислову образність, новий смисл. Необхідна умова місткості словесного образу – свіжість асоціацій [4, c. 219].

Словесні образи з компонентом кольору – надзвичайно місткі утворення, що поєднують предметно-логічну зорову інформацію зі складним переплетенням асоціативних зв’язків, символічного навантаження та особливостей оригінального авторського світобачення. У творенні колірних словесних образів найчастіше застосовують такі трохеїчні засоби та фігури мовлення: епітет, порівняння, метафора, метонімія, гіпербола [9, с. 33].

Семантична структура словесних образів доволі складна. Перший смисловий шар виражається сполученням лексем певної граматичної та словотвірної структури. Через несподівану сполучуваність цих слів порушується семантичне поле, і від значення кожної з лексем «відшаровуються» окремі семантичні компоненти, які формують чуттєво-уявний образ з певною денотативною образністю, на основі якої виникає смислова образність. На цей двоплановий смисл «нашаровуються» нові функціонально-стилістичні та емоційно-експресивні конотацій, які і складають другий смисловий шар [4, c. 219]. Коли ми аналізуємо словесні образи з колірним компонентом, важливо визначити, який колір було виражено у першому смисловому шарі і прослідкувати, чи збережений цей колір у другому смисловому шарі.

Давайте розглянемо кілька прикладів уживання кольороназв для створення словесних образів в оповіданнях М. Коцюбинського. Найчастіше письменник створював яскраві словесні образи шляхом порівняння. Наприклад:

Алі скинув на пісок свою ношу і знов скочив у море, занурюючи мокрі рожеві литки в легку й білу, як збитий білок, піну , а далі миючи їх у чистій синій хвилі [11, с. 284].

Саме слово «піна» викликає у читачів уявлення про щось легке та пухке. Більше того, дана лексема імпліцитно містить сему білого кольору. Письменник підкреслив традиційні уявлення про піну, порівнявши її зі збитим білком. Кольороназва «білий» не складає значних труднощів для перекладу, проте лексема «білий» та «білок» створюють алітерацію, яку неможливо відтворити в англійському перекладі. Отож, словесний образ містить семи кольору у першому та другому смислових шарах, і це необхідно зберегти в перекладі. А. Містецький запропонував такий переклад:

Alli dropped his burden on the sand and leaped back into the water, plunging his wet pink calves into the light foam the colour of the beaten white of an egg, which washed them off in the clean blue waves [18, с. 16].

В даному перекладі відразу можна помітити неточність, адже перекладач зіставляє піну зі збитим білком лише в аспекті кольору (“colour of the beaten white of an egg”) , уникаючи, таким чином, конотацій легкості та пухкості. Переклад втрачає експресивність також через те, що повторення семантичного компоненту білого кольору було упущено.

Переклад А. Микитяка також не відтворює усіх конотацій оригіналу:

Ali threw down on the sand his load of salt and leaped into the water again, his wet red calves diving into the light foam that was whipped like the white of an egg, and gradually washing them in the pure blue waves [17, с. 78].

Перекладач фактично не зумів відтворити сенс білого кольору взагалі, адже лексема “white ” вжита в якості іменника, а отже не викликає яскравого образу кольору. Більше того, А. Микитяк змінив граматичну структуру речення, замінив порівняння підрядним реченням, тим самим відхилившись від бажаного ефекту. Як висновок, словесний образ в перекладі не такий яскравий, як в оригіналі.

Розглянемо ще один приклад колірного словесного образу, утвореного на основі порівняння:

У дверях з'явилась Сусанна. Прикриваючи парою страви вид, м'який і білий, як з сирового тіста, вона проплила од порога до столу, мов літня хмара, в своїх муслінах, по яких лізли урозтіч якісь безглузді лапаті квітки [10, с. 259].

Один з центральних персонажів оповідання «Подарунок на іменини » – Сюзанна – зображена з негативної точки зору: вона лінива та неохайна. Тим не менше, автор проймається симпатією до жінки. В даному прикладі М. Коцюбинський порівнює її обличчя з м’яким тістом. Таке порівняння викликає образ обличчя з пухкими щоками, з нечітко вираженими рисами, обличчя добродушної людини. Проте варто зауважити, що М. Коцюбинський з обачністю використав кольори. Він уникає звичних епітетів «рум’ яний » та «рожевий » для вираження жіночої краси. Натомість обличчя жінки біле. Переклад не становить значних труднощів і обидва перекладачі справилися з завданням. А. Містецький запропонував такий переклад:

Susana appeared in the doorway. Her soft and doughy white face enveloped in the vapors of the steaming food, she floated from the threshold to the table like a summer cloud in her muslins adorned with a pattern of absurdly large flowers [18, с. 171].

Перекладач вніс зміни до структури речення і замінив порівняння епітетом. Але опис жінки загалом було передано вірно. Лексему «білий» було перекладено прямим відповідником «white », а епітет «doughy face » є доволі незвичним і створює яскравий словесний образ в англійській мові. Тим не менше, дане речення в оригіналі є більш емфатичним через використання в ньому порівняння з відокремлений означенням («вид, м'який і білий» ). Більше того, українська лексема «вид » належить до високих пластів мови. Перекладач міг досягнути такого ж ефекту, зберігши початкову конструкцію порівняння та вживши слово «countenance », що є формальним відповідником до лексеми «face ». Наприклад: «her countenance, soft and white, like a piece of dough. »

3.2 Переклад кольороназв граматичної категорії іменника або дієслова

Перекладачі можуть зіткнутися з труднощами перекаду кольороназв тоді, коли вони належать до такої граматичної категорії, що не є властива кольороназвам англійської мови, а саме до категорії іменника чи дієслова. Розглянемо такий приклад:

Широкий двір зеленів моріжком [10, с. 282].

The broad yard was covered with green grass [18, с. 213].

Речення оригіналу становить великий інтерес у зв’язку з двома лексемами: «моріжокгуста молода трава » та «зеленіти », які не мають прямих відповідників в англійській мові. Більше того, слово «моріжок » активувало сему яскраво-зеленого кольору. Перекладу А. Містецького бракує експресивності оригіналу, проте такі втрати були неминучими. Єдиним можливим рішенням могло б бути вживання лексеми «vibrant», яка б підсилила сему кольору.

В наступному прикладі ми побачимо уживання кольороназви в категорії іменника:

В одчинені вікна й двері на довгу, з колонками, веранду так і перлась ясна блакить моря , в нескінченність продовжена блакитним небом [11, с. 283].

Іменник «блакить» одержує значення конкретного об’єкта, а отже сприямається читачами яскравіше, аніж вираз «блакитне море». Більше того, М. Коцюбинський ужив стилістичний засіб персоніфікації, що створює яскравий словесний образ: «блакить перлась». На нашу думку, обидва перекладачі вдало відтворили образ:

The limpid blue of the sea , protracted to infinity by the blue sky , seemed to flow into the open windows and doors and onto the long slender-columned veranda ( А. Містецький ) [18, с. 14].

The bright azure of the sea seemed to flow unbrokenly into the open windows and doors, and merged with the blue sky into a seeming endlessness (A. Микитяк ) [17, с. 77].

Обидва перекладачі субстантивували прикметник, а отже відтворили граматичну категорію кольороназви та усі пов’язані з нею конотації. А. Містецький вжив лексему «the blue » і підсилив її прикметником «limpid », який образно вживається для позначення чогось прозорого, світлого. А. Микитяк відтворив вислів лексемою «the azure », яка натякає на блакитний колір, та додав підсилюючий прикметник «bright ». Даний переклад можна вважати менш влучним, адже М. Коцюбинський невипадково використав слова «блакить» і «блакитний». Алітерацію було відтворено у лише у перекладі А. Містецького («blue of the sea », « blue sky »).

3.3 Переклад кольороназв з етнокомпонентом

Складність перекладу кольороназв можу бути зумовлена наявністю в них етнокомпоненту. Етнокультурні семи сталих колірних епітетів є надзвичайно ваговими. Вони є втіленням узуальної мовної образності. Такі епітети фактично перестають позначати колір у конкретному візуальному смислі. Вони виражають головну рису, сутність об’єкта; як засіб денотації вони створюють стабільні назви певний елементів навколишнього світу так, як це закріплено у свідомості носіїв мови [9, с. 337].

Давайте розглянемо приклад уживання кольоназви з етнокомпоненом в оповіданні М. Коцюбинського «Intermezzo »:

“Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом [10, с. 45].

“My days flow amidst the steppe, amidst a valley covered with green corn [18, с. 113].

М. Коцюбинський ужив епітет «зелений хліб», маючи на увазі зелені колоски пшениці, хліб на стадії дозрівання, що є надзвичайно важливим періодом для кожного українського селянина. В перекладі А. Містецького було збережено сему зеленого кольору, однак лексему «хліб » було замінено на кукурудзу – «corn », яка є характернішою для англомовного світу. Україну з давніх-давен знали як годувальницю хлібом. Для англомовної частини світу основний врожаєм завжди була кукурудза. Перекладач звернувся до стратегії одомашнення, тим самим упускаючи український етнокомпонент. З точки зору вірності перекладу, дане рішення не є правильним. Однак даний переклад наближений до сприймання цільової аудиторії.


ВИСНОВКИ

В даному дослідженні було зроблено спробу проаналізувати кольорову палітру оповідань М. Коцюбинського та виділити основні труднощі для перекладачів при відтворенні кольороназв англійською мовою.

Аналіз кольорової палітри оповідань М. Коцюбинського допоміг нам виявити, що багато лексем на позначення кольору вжито в прямому денотативному значенні. Однак, в багатьох прикладач семи кольору переходять у периферію, і кольороназви уживаються, щоб викликати у читачів ряд асоціацій та яскраві словесні образи. Доволі часто кольороназви в оповіданнях М. Коцюбинського одержують нові, додаткові конотації, не закріпленні в свідомості носіїв мови, що вимагає детального аналізу контексту, в якому вони були вжиті.

Проаналізувавши 120 прикладів уживання лексем на позначення кольору в оповіданнях М. Коцюбинського, ми виявили наступні труднощі для перекладу:

1) Словесні образи з колірним компонентом;

2) Кольороназви граматичної категорії іменника або дієслова;

3) Кольороназви з етнокомпонентом.

Детальний аналіз перекладів виявив, що більшість кольороназв було відтворено вірно, конотації та образність було збережено.

Серед стратегій, що використовувалися перекладачами оповідань М. Коцюбинського можна виділити такі:

1) Калька, або по компонентний переклад кольороназв;

2) Упущення кольороназв в цільовому тексті;

3) Заміна оригінальної колірної лексеми на іншу в цільовому тексті.

Підсумовуючи усе вищезгадане, слід зауважити, що переклад кольороназв вимагає відповідної уваги, обачності та старання з боку перекладачів, оскільки колірні лексеми часто можуть уживатися не в денотативному значенні, а набувати несподіваних конотацій. Більше того, поняття кольору може мати різне осмислення у різних культурах, адже колір – це ефективний прийом символізму, і слугує основою для створення яскравих епітетів, фразеологічних одиниць та колокацій.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабій І.М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові (на матеріалі малої прози В. Стефаника, М. Коцюбинського, М. Хвильового): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.02 / НАН України, Ін-т укр. мови. – К., 1997. – 21 с.

2. Гуменецька А. Кольоризми в поезії Тараса Шевченка // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Том ССХХХІХ. – Праці Філологічної секції. – Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2000. – С.212-229.

3. Заханевич В.М. До семантичної і граматичної характеристики дієслів типу білити, біліти, білішати // Мовознавство. – 1972. – №1. – С. 77-82.

4. Зорівчак Р.П. Семантична структура словесного образу: до методології перекладознавчого аналізу // Іноземна філологія. Український науковий збірник. – 1999. – Вип. 111. – С. 218-224.

5. Єрмакова С.Д. Мовні засоби характеристики персонажів у творах М. Коцюбинського // Українська мова і література в школі. – 1981. – №6. – С. 29-34.

6. Ковальська І.В. Кольористика як перекладознавча проблема // Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 19 с. — укp.

7. Ковальська І.В. Кольоропозначення як проблема перекладу (на матеріалі української та англійської мов) // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.– Серія: “Філологічні науки”. – Випуск 22. Частина І. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. – С.284-290.

8. Ковальська І.В. Особливості відтворення словесного образу з колірним компонентом (на матеріалі української та англійської мов) // Іноземна філологія. – 1999. – Вип. 111. – С. 257-261.

9. Ковальська І.В.Словесні образи з колірним компонентом як перекладознавча проблема (за матеріалами української та англійської мов) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Том ССХХХІХ. – Праці Філологічної секції. – Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2000. – С.332-353.

10. Коцюбинський М.М. Твори в 2 т. – К.: Наук. думка, 1998. – 491 с.

11. Коцюбинський М.М. Тіні забутих предків / Худож.-оформлювач І.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2008. – 350 с. – (Укр. класика).

12. Критенко А.П. Колір і барви в поезії Тараса Шевченка // Мовознавство. – 1967. - №4. – С. 63-74.

13. Кудря О. Похідні ад’єктивні одиниці зі вторинним колоративним значенням в українській та англійській мовах: семантичні групи та механізми їх словотворення // Лінгвістичні студії. – 2009. – Вип. 18. – С. 114-118.

14. Кулько 2004: Кулько О.И. Колоративы и обозначения цвета в рекламе // Русская и сопоставительнаяфилология: состояние и перспективы: Международная научная конференция, посвященная 200-летиюКазанского университета (Казань, 4-6 октября 2004 г.): Труды и материалы / Под общ. ред. Галиуллина К.Р. –Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2004. – C. 224-225.

15. Мирошниченко В.В. Средства воссоздания пейзажа М. Коцюбинского в английских переводах // Теория и практика перевода. – 1981. – Вып. 5. – С. 66-72.

16. Словник української мови: В 11 т./ За ред. Білодіда. – К.: Освіта, 1970 – 1980.

17. Luchkovich, MichaelTheir Land: an anthology of Ukrainian short stories. / Edited by Michael Luchkovich. Preface by Clarence A. Manning. Introduction by Luke Luciv. Biographical sketches by Bohdan Krawciw. Jersey City, N.J.: Svoboda Press, 1964. – 325 p.

18. Mikhailo Kotsyubinsky The Birthday Present and other stories / Kiev: Dnipro Publishers, 1973. – 225.

19. Wyler S. Colour and language: colour terms in English. – Tubingen: Narr, 1992. – 364 p.

20. Little W. The Shorter Oxford English Dictionary on Historical Principles. In 2 vol. – Oxford, 1973.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ