Лісничий стояв на своєму і присягався всіма святими, що староста Хаа-зе глибоко порядна людина; при цьому його блідо-голубі очі ставали ще більш блакитними і чесними. ..
Stein lind ВеІП schwцren - розм. присягатися всіма святими
(під Stein мався на увазі кам'яний вівтар, під Bein - потужності святих, тобто, die Gebeine)
Vielleicht setzen wir uns bцse in die Nesseln und ich verliere, geht die Sache schief, womцglich meine Stellung und ende auf meine alten Tage im Kittchen.
А раптом ми наживемо собі неприємності і, якщо справа обернеться погано, я, чого доброго, втрачу місце і на старості років потраплю за грати.
auf seine alten Tage - на старості років; auf meine alten
Tage muЯ ich das noch erleben! - Такі переживання, і це в моє-му-то віці;
Sie wissen doch, worum es geht, und Sie altgedienter Mann wollen dabei noch schnell vor ToresschluЯ an den Schweinereien von den Brьdern in Berlin profitieren!
Ви ж знаєте, про які речі йде мова, і ви, старий служака, хочете в останню мить заробити собі капітал на неподобствах, які творять ці пройдисвіти в Берліні!
kurz(ИЛИ knapp) VOrTor(es)schluЯ - розм. у останню хвилину, в останню мить;
Отже, завдяки цим прикладам ми уявляємо велику різноманітність фразеологічного фонду німецькомовних одиниць, тому що фразеологізми - це особливий тип поєднань. Основною їх особливістю є часткова або повна невідповідність змісту виразу, що визначає їх специфіку і безумовно впливатиме на вибір прийомів і способів перекладу.
Загальні висновки
Фразеологічний фонд німецької мови настільки великий, що повне його дослідження не вмістилося б у рамки цієї роботи. Проте, на прикладі розглянутих фразеологізмів можна чітко уявити наскільки різноманітні по своїй семантиці й виразності ФО сучасної німецької мови. Завдяки літературним творам письменників і поетів, з історії та культури різних країн світу в німецьку мову прийшла величезна кількість фразеологізмів. Семантична одиничність, структура семантики і пов'язана з нею функціональна специфіка стійких словесних комплексів першої групи безперечні. Не підлягає також сумніву і їх центральне або провідне місце серед інших стійких поєднань мови. По відношенню до цих одиниць цілком виправданий широко поширений термін фонд, «фразеологізму мови».
Проте на сучасному етапі розвитку фразеології було б невиправданим, якби вона обмежила об'єкт свого дослідження одиницями тільки першої і частково другий груп, тобто одиницями, фразеологізмів. Крім очевидного факту, що фразеологія безперервно поповнюється і збагачується за рахунок модельованих утворень, наприклад, типу аналітичних конструкцій, це недоцільно і по іншій, не менш важливій причині. Модельовані, і серійні утворення, дуже численні і продуктивні в сучасних європейських мовах, при такій постановці питання залишилися б поза науковим розглядом. Як роздільно-оформлені одиниці мови з семантичною окремістю вони не відносяться ні до лексикології, ні до синтаксису.
Звідси абсолютно природно зробити висновок, що фразеологія повинна бути лінгвістичною дисципліною, що вивчає, разом з фразеологізмами, всі види стійких словесних комплексів мови, що володіють семантичною окремістю.
На жаль, у сучасному німецькому мовленні не спостерігається використання висловів, узятих з літератури країн Азії. Широке поширення одержали лише фразеологізми, запозичені з літератури країн так чи інакше територіальне наближених до Німеччини. Слід зазначити, що особливо великим в німецькій мові є число біблеїзмів, це, можливо, говорить про релігійність німців. Важливим фактом є те, що всі не німецькі літературні запозичення, представлені в даній роботі, є повними кальками з тієї або іншої мови. У сучасній німецькій мові ці фразеологізми не вживаються в іншомовній формі.
Тому ми не можемо говорити тут про процес асиміляції фразеологізмів, запозичених з художньої літератури різних країн.
У наукових працях часто використовується вислів «збагатити фразеологізмами». Треба сказати, що це не проста закономірність, адже як говорив О.В. Кунін «фразеологія - це скарбниця мови» [20], і фразеологізми мові є багатством. ФО не тільки відображають культуру й побут тієї або іншої мови, але й допомагають зробити мовлення найбільш виразнішим та емоційнішим.
Фразеологія - надзвичайно складне явище, вивчення якого вимагає свого методу дослідження, а також використання даних інших наук - лексикології, граматики, стилістики, фонетики, історії мови, історії, філософії, логіки й країнознавства тощо.
Для перекладу фразеологізмів важливий ступінь їх семантичної спаяності і їх функції у тексті. Ці дві релевантні ознаки виявляються тісно пов'язаними між собою.
Ми спостерігали, що при перекладі фразеологізмів з романі Ганса Фаллади "Вовк серед вовків" одним з найголовніших кроків перекладача виявилися їх ідентифікація, тобто виявлення семантичної єдності на тлі тексту. Інакше виникла б небезпека їх сприйняття як низки слів з самостійною семантикою, що призводить до перекладацьких помилок.
В українському трансляті їх вдалося уникнути, бо перекладачі (Любчук та Любімов) використовували цілу низку аналогів з іншим образним планом , але з тією ж семантикою. Наприклад, вираз wievierzehnTageRegenwetter переклали " скривився як середа на п'ятницю"
Відзначимо, що не будь-яке прислів'я має аналог в іншій мові, і тоді перекладачі творять її самі. Для цього визначаються функціональні домінанти цих мовних утворень. Це їх національна специфічність, що виражена в формальних ознаках, афористичність предметного змісту, формальні особливості, що мають естетичну інформативність: ритм, розмір, алітерацію.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Монографії
1.Алехина А.И. Фразеологическая единица й слово. - Минск, 1991. - 250 с.
2.Амосова H.H. Основи английской фразеологии. - Л.,1989. - 345 с.
3.Аничков И.Е. Труды по языкознанию. - С-Петерб: Наука, 1997. - 145 с.
4.Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.: 1959. -178с.
5.Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английскомязьіке й методика ее исследования (на материале имени существительного). -Л.: Просвещение, 1966. -192 с.
6.Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. - Л.: Просвещение, 1973.-301с.
7.Арсеньева Е.Ф. Сопоставительньїй анализ фразеологических единиц. - Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1989. - 123с.
8. Виноградов B.C. Введение в переводоведение. — M., 2001- 348с.
9. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. — М.: Междунар. -123с.Ю.Диксон Роберт. 43 урока с английским. С-Пб.: «Печатний двор», 1994. -60с.
11. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов.- М. : Просвещение, 1990. - 160с.
12.Журавлев А.П. Восприятие язикового значення. - Калининград, 1980.
13.Захарова М.А. Стратегия речевого использования образних фразеоло-гизмов английского язика. - М., 1999. -М.: Висш.шк., 1986. -396 с.
14.Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. — М., 2001. -256 с.
15.Копнленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии: Проблеми,методи, опити. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1990. - 125с.
16.Коробка П.Л. Идиоматическая фразеология как лингвистиче-ская й культурологическая проблема. - М.,1999.
17.Кунин A.B. Английская фразеология: Теоретический курс. —М.:Внсш.шк., 1981.-344с.
18.Кунин A.B. Курс фразеологии современного английского язика. М., 196719.Кунин A.B. Фразеология современного английского язика. - М.:
Изд-во Международ, отношения, 1972. - 288 с.
20.Кунин A.B. Фразеология современного английского язика. - М.: Междуна-родньїе отношения, 1996. - 354с. 21.Кухаренко В.А. Интерпретация текста. - Л.: Просвещение, 1979. - 327с.
22. Литвинов П.П. Фразеология. - М.: Примстрой - М, 2001. - 401с.
23. Лузина Л.Г. Язик как средство идеологического воздействия. Сбор-ник образов (Сер. Теория истории язикознания. Ред. Березин Ф.М.). - М.,1983.- 152с.
24.Мокиенко В.М. Славянская фразеология. - М.: Внсш.шк, 1980. - 174с. 25.Попов Р.Н. Методи исследования фразеологического состава язика. - М., 1996. -100с. 26.Прокольева СМ. Механизмн создания фразеологической образности. -
M., 1996. - 94с.
27.Савицкий В.М. Английская фразеология: Проблеми моделирования. -
Самара, 1993.-234с.
28.Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. — М.,1996. - 343с.
29.Смит Л.П. Фразеология английского языка. — М., 1998. - 276с.
30. Стернин М.Н. Лексическая система языка. — Воронеж, 1984. - 157с.
31. Судзиловский Г.А. Сленг - что зто такое? М.: Военное издатель-ство, 1973. отношения, 1977. - 246с.
32. Телия В.Н. Вторинная номинация й ее виды // Язьїковая номина-ция. ВидьІ найменований. - М.: Наука, 1986. - 123с.
33. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. -М.: Наука, 1986. - 143с.
34.Телия В.Н. Типы языковых значений: Связанное значение слова в
язьіке. - М.: Наука, 1981. - 269с.
35.Толстой Н.И. Язык и народная культура. - М., 1991. - 289с.
Зб.Уорелл А.Дж. Английские идиоматические вьіражения. - М.: Худо-
жественная литература, 1999. - 202с.
37.Федуленкова Т.Н. Английская фразеология: Курс лекций. - Архангельск,
2000. - 222с.
З8.Фразеология в контексте культури. - М., 1999. - 345с.
39.Хорнби A.C. Конструкции и обороты английского языка // Хронби
A.C. - М.: Буклет, 1994. - 165с.
40.Чиненова Л.А. Английская фразеология в языке й речи. - М., 1986. -
192с.
41.Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. 3-є изд. — М.:
Вьісшая школа, 1985. - 342с
42.Шмелев Д.Н. Современный язык. Лексика. - М.: Наука, 1977. - 407с.
43.Ворно Е.Ф., Кащеева М.А. й др. Лексикология английского языка. Л.:
Учпедгиз, 1955.-435с. Складові частини книги,
44. Аристова В.М., Дьяконов В.Н. Актуализация значений английских единиц в русском языке // Смысл й значение на синтаксическом й лек-сическом уровнях. - Калининград: Изд-во Калининград. Ун-та, 1986. - С.20-25.
45. Виноградов В.В. Об основних типах фразеологических единиц в русском языке // Виноградов В.В. Лексикология й лексикография: Избр. Тр. - М.: Наука, 1986.-273с.
46. Гак В.Г. Kтипологии лингвистических номинаций // Язиковая номина-ция: Общин вопросы. - М.: Наука, 1977. - С.230-293.
47. Капанадзе Л.А. Взаимодействие терминологической й общеупотре-бительной лексики // Развитие современного русского языка.- М.: Наука,1965.-С. 86-103.
48. Соколов Б.В. Об одноязычной семантизации фразеологических единиц. (В кн. «Методика обучения иностранным языкам». Минск: «Вьісшаяшкола», 1981. - 95с.