Українські лінгвісти дають таке визначення фразеологізмам: "Сталими називаються такі сполучення слів, які мають смислову єдність, не розкладаються на частини і вживаються в мові як цілісні одиниці" [10,с. 77].
Значення слів і фразеологічних одиниць визначається характером елементів, які входять в їх склад. Щодо компонентів ФО, то лінгвісти дотримуються протилежних поглядів. Одні розглядають їх як поза словесні утворення, що втратили своє лексичне значення, яке розчинилося в складі фразеологізму. Інші визнають словесну природу цих елементів. Більшість лінгвістів підтримують останню точку зору.
ФО є сполученням потенційних слів при повному переосмисленні і сполученням потенційних слів і реальних слів при частковому переосмисленні.
Компоненти фразеологічних одиниць прийнято називати лексемами. Вони розрізняються за ступенем словесності. Залежно від характеру їх значення виділяють чотири типи лексем:
1. Реальні слова – лексеми з буквальним значенням компонентів: better late than never, touch one’s cap.Цього типу відносяться майже всі перші компоненти сталих порівнянь.
2. Потенційні слова – лексеми з послабленим лексичним значенням і послабленими синтаксичними функціями. Потенційні слова зустрічаються в складі повністю або частково переосмислених мотивованих ФО. Компоненти таких фразеологізмів семантично збагачені: keep a dog and bark oneself – виконувати роботу свого підлеглого (букв. тримати собаку, а самому гавкати),still waters run deep – під лежачий камінь вода не тече.
3. "Колишні" слова – переосмислені компоненти фразеологічних зрощень наприклад, send smb. to Coventry – бойкотувати проти когось, spick and span– елегантний.
4. Псевдо лексеми (фіктивні). Наприклад, muttonsу звороті let us return to our muttons "повернемося до теми нашої розмови" в англійській мові не існує, а є калькою з французької moutons і зустрічається лише в цьому фразеологізмі. Псевдо лексеми – дуже рідкісне явище.
Слова в складі фразеологізмів втрачають деякі з їх властивостей, але можуть набувати і нові. Під впливом значення фразеологізму можлива поява нового значення. Наприклад, слово pennyв складі різних ФО набуває значення "невелика сума грошей": cost a pretty penny – обійтися в копієчку, not have a penny to one’s name – не мати й копійки за душею,turn an honest penny – чесно підробляти.
Фразеологізми не можуть сполучатися або співвідноситися з іншими членами речення, з якими сполучається фразеологічна одиниця в цілому.
1.3Види фразеологічних одиниць
У мовознавців не склалося єдиної думки щодо того, що таке фразеологізми, а також не існує єдності поглядів стосовно їх класифікації. Одні дослідники (В.П. Жуков, В.Н. Телія) включають в склад фразеології всі сталі сполучення, інші (Н.М. Амосова, А.І. Смирницький) – лише певні групи.Основоположник фразеології Ш. Баллі виділяє лише дві принципово різних групи сполучень:1) вільні словосполучення, для яких не є характерною сталість і які розпадаються одразу після їх утворення;2) фразеологічні єдності, тобто сполучення, компоненти яких постійно вживаються в даних сполученнях для вираження однієї і тієї ж самої думки, втративши при цьому свою самостійність.
Свою класифікацію фразеологізмів з точки зору семантичної злитості їх компонентів запропонував академік В.В. Виноградов. Як відомо, фразеологізми виникають з вільного сполучення слів, яке використовується в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. В залежності від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильне в них переносне значення, В.В. Виноградов і ділить їх на три види: „фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення".О.І. Смирницький розділяв лише фразеологічні одиниці та ідіоми. Проте в структурному відношенні лінгвіст поділив фразеологізми на одновершинні, двовершинні та багатовершинні в залежності від кількості визначальних слів.Н.М. Амосова виділяє всього два види ФО – фраземи та ідіоми[3, с.127]. Зважаючи на всі запропоновані лінгвістами класифікації фразеологічних одиниць та спираючись на класифікацію, запропоновану Н.М. Амосовою, ми вважаємо за потрібне виділити такі різновиди:- фразеологічні словосполучення, або фраземи;- ідіоми;- кліше. 1.3.1 Фразеологічні словосполучення (фраземи)Питанням дослідження фразем займалося багато лінгвістів, і кожен по-різному трактував їх. Український фразеолог М.Т. Демський розглядає фразему як словосполучення, яке „за своєю номінативною функцією в багатьох мовах збігається зі словом, оскільки і лексема, і фразема виражають певне поняття і позначають предмети, ознаки, дії"[10, с. 5]. Головна різниця між лексемою і фраземою, на думку лінгвіста, полягає в структурі цих одиниць. Якщо лексема – це цільнооформлена одиниця, значення якої детермінується значенням її морфологічних компонентів, то фразема – нарізнооформлена одиниця, що складається з двох чи більше окремих лексем.
Питанням дослідження фраземи займався і Савицький В.М., який вважає, що "фразема – це непредикативна двовершинна фразеологічна одиниця, що складається як мінімум з двох самостійних слів і яка в семантичному плані може мати односторонню (фразеологічні єдності) або двосторонню (фразеологічні зрощення або ідіоми) смислову залежність" [9, с. 74].Зважаючи на всі запропоновані визначення фразем, ми можемо спростити їх і дати їм таке визначення. Фразеологічні словосполучення (фраземи) – це сталі звороти, в склад яких входять слова як з вільним, так і з фразеологічно зв’язаним значенням, наприклад, a bosom friend – закадичний друг, a pitched battle – жорстока сутичка, (to have) a narrow escape – дивом врятуватися, to frown one’s eyebrows – насупити брови, Adam’s apple – адамове яблуко, to pay attention to smb. – звернути на когось увагу та ін. Фразему ще називають одиницею постійного контексту.
На відміну від ідіом, фразеологічні словосполучення характеризуються значеннєвим розкладанням [13, с. 75]. В цьому відношенні вони наближаються до вільних словосполучень. Н.М. Амосова стверджує, що "до цього типу належать фразеологізми, що мають будову змінних словосполучень з підрядним зв’язком між компонентами" [3, с. 56].
1.3.2 Ідіоми
Ідіоми, або фразеологічні зрощення – це абсолютно неподільні, стійкі словосполучення, загальне значення яких залежить від значення слів, що входять в їх склад: kick the bucket (розм.) – померти, протянути ноги, віддати кінці; send smb. to Coventry – бойкотувати проти когось, припинити спілкуватися з кимось; at bay – загнаний, у безвихідній ситуації; be at smb.’s beck and call – бути завжди готовим до послуг; to rain cats and dogs – лити як з відра (про дощ). Н.M. Амосова дає таке визначення поняттю "ідіоми": "…единицы постоянного контекста, в которых указательный и семантически реализуемый элемент нормально составляют тождество и оба представлены общим лексическим составом словосочетания и которые характеризуються целостным значением" [3, с. 72]. Фразеологічні зрощення виникли на основі переносних значень їх компонентів, але як результат ці переносні значення стали незрозумілими з точки зору сучасної мови. Так, в деяких ідіомах виникають некротичні елементи, тобто елементи, що зникли з словникового складу мови і закріплені лише в тій чи іншій ідіомі.Таким чином, у фразеологічних зрощеннях втрачається зв'язок між прямим та переносним значенням, переносне для них стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно перекладати на інші мови.Перед нами особливий вид постійного контексту: в ідіомах немає семантично реалізуючого та ключового слова, і жоден з компонентів не володіє фразеологічно зв’язаним значенням, яке залежить від зв’язку з іншими компонентами. "Создаётся впечатление, что в зависимости от качества компонентов идиома может либо сама выявлять своё целостное значение, либо в семантическом отношении всецело зависеть от какого-то вне её находящегося контекстуального или ситуационного указания" [3, с. 73].1.3.3 Кліше
У сучасній лінгвістиці великий інтерес викликає проблема мовної клішованості. Мовному кліше відводиться далеко не останнє місце в ієрархії фразеологічних одиниць. Кліше – "застывшие речения, осознаваемые как несвободные (т.е. воспроизводимые целиком) всеми носителями языка"[21, с. 13].
Взагалі кліше можна дати таке визначення – сталі словосполучення, які відтворюються раз і назавжди в заданій формі. Д.Е. Розенталь так говорить про кліше: "Клише – речевой стереотип, готовый оборот, используемый в качестве легко воспроизводимого в определённых условиях и контекстах стандарта... Клише образует конструктивную единицу, сохраняющую свою семантику, а во многих случаях и выразительность" [28, с. 168]. Найуживанішими кліше в англійській мові можуть бути такі: to my mind, as for me, in my opinion – по-моєму, на мою думку, щодо мене; according to, in accordance with – відповідно до; with open arms – привітно, гостинно, as soon as – як тільки, with respect to – з повагою до,eye to eye – віч-на-віч, at least – принаймні тощо.
Побудова висловлювання значно спрощується з використанням клішованих фраз – будь-яких готових, відтворювальних частин висловлювань і навіть цілих висловлювань.
З точки зору екстралінгвістичних аспектів кліше становлять значний інтерес для нашого дослідження, адже вони є відтворенням стереотипів і моделей поведінки питомої культури носіїв мови, і не піддаються повній їх інтерпретації при перекладі. Але лише замінюються наявним у лексичному складі мови перекладу відповідником.
Отже, фразеологія, як і мова в цілому, знаходиться в постійному розвитку і збагаченні. Фразеологічні одиниці заповнюють простір у лексичній системі мови, яка не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною нових сторін дійсності, і в багатьох випадках є єдиним способом позначення предметів, явищ, станів, ситуацій. Утворення фразеологізмів послаблює протиріччя між потребами мислення та обмеженими лексичними ресурсами мови. За допомогою фразеологізмів, які не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, підвищується естетичний рівень мови. Основними видами фразеологізмів є фразеологічні зрощення, праземи і кліше.РОЗДІЛ 2. Проблема фразеології як кореляції між мовою і культурою