Смекни!
smekni.com

Етимологія назв музичних інструментів в англійській та українській мовах (стр. 2 из 4)

Існують такі типи запозичень: лексичні запозичення, кальки та семантичні запозичення.

Лексичні запозичення – це слова іншомовного походження, що перейшли до мови, що запозичує без втрати лексичного значення та форми: meeting та мітинг, гривня та hryvnya.

Перекладні запозичення (кальки) – це запозичення, які не дотримуються форми оригіналу, а змінюються при перекладі: surplus value та додана вартість. Окрім кальок існують і так звані напівкальки, в яких одна частина слова перекладається, а інша запозичується: television та телебачення.

Семантичні запозичення – це запозичення значення слова іншомовного походження: англійське слово red набуло свого значення "communists", запозичивши його від переносного значення слова червоний "який стосується революційної діяльності, пов’язаний з радянським соціалістичним ладом". Українське слово зелений набуло свого значення "який є захисником природного середовища" (Партія Зелених) під впливом свого англійського двійника green – "relating to or beneficial to the natural environment, concerned about environmental issues and supporting policies aimed at protecting the environment". [5, c. 39]

1.2 Специфіка тематичної групи "Музичні інструменти"

англійський лінгвістичний музичний інструмент

Основоположна класифікація, що базується на акустичних властивостях музичних інструментів, була розроблена французькими музикологами Ф.Гевартом ("Nouveau traite d'instrumentation",1885), В. Ш.Махійоном (англ.Victora Charlesa Mahillona), та вдосконалена австрійськими вченими Е. М. фон Хорнбостела (англ.Ericha Moritza von Hornbostela) i К. Заксом (англ.Curta Sachsa), в1914році. Ця класифікація отримала назвуКласифікації Закса-Хорнбостеля. За цією класифікацією музичні інструменти поділяються в залежності від джерела звуку наступним чином:

1. Ідіофони — джерелом звуку є коливання самого тіла інструменту, напр.дзвін,ксилофон,трикутник,тарілки,кастаньєти, гонги та ін.

2. Мембранофони — джерелом звуку є коливання натягнутої мембрани, по якій вдаряють руками або спеціальним приладом (паличками, калаталкою тощо). До мембрафонів належатьбарабани,литаври,том-томита ін.

3. Хордофони — джерелом звуку є коливання натягнутоїструни(або кількох струн). В залежності від способу, в який музикант видобуває звук зі струни, розрізняють:

- щипкові — струна вщипується пальцем або спеціальним приладом. До щипкових відносяться: (арфа,клавесин,лютня,бандура,торбан, балалайка та ін.);

- смичкові — звук видобувається за допомогоюсмичка́(скрипка,альт,віолончель,контрабас, колесна ліра);

- ударні — по струні вдаряють паличками або молоточками (фортепіано,цимбали, гусла).

4. Аерофони — джерелом акустичних коливань є стовп повітря, замкнений в резонансному просторі стовбуру інструменту. В залежності від способу, в який виконавець збуджує коливання стовпа повітря, аерофони поділяються на:

- флейтові, в тому числі:

· окаринові (у вигляді посудин, напр.окарина),

· повздовжні флейти — інструмент тримають у повздовжному положенні. Розрізняють також одностовбурні інструменти (напр.блок-флейта,сопілка) та багатостовбурні (най, флейта Пана)

· поперечні флейти — оркестрові флейти (див.флейта).

- язичкові — коливання стовпу повітря збуджується тростиною, яка починає вібрувати під тиском повітря, що вдувається виконавцем. Розрізняють язичкові з однією тростиною, як, наприклад вкларнетаісаксофона, та подвійною, як наприклад вгобоя,фагота, зурні.

- флейтово-язичково-клавішні, зі складною механікою, до яких відносяться орган, а такожакордеони,баянтощо.

- Мундштучні — коливання збуджуються губами виконавця, що прикладаються до мундштука. Це — мідні духові —труби,тромбони,валторни, різноманітні роги, а такожтрембіта. [3]

Але з появою цієї класифікації почали казати про її недосконалість. Першу спробу критичного відношення до системи Хорнбостеля-Закса зробив П.Н. Зімін. Він пише, що до її основи закладається декілька ознак, а саме: здатність чи нездатність тіл звучати самостійно, завдяки своїм природним особливостям; форма тіла, що звучить та фізичний стан речовини тіла, що звучить. Вказуючи на недоліки усіх відомих йому систем, Зімін приходить до висновків, що основним дефектом усіх цих систем є побудування їх за принципом класифікаційного дерева, тобто розміщення в плані однокоординатної побудови. Він пише, що такий принцип не може бути визнаний зручним і пропонує двокоординатний принцип, коли по горизонталі відкладаються акустичні особливості інструмента, а по вертикалі – відношення до людини, природи і до механічної сили. В підсумку у Зіміна виникають два класифікаційних дерева, що направлені і горизонтально, і вертикально і перетинаються посередині.

Усі інструменти Зімін поділяє на дві великі групи:

1. інструменти із звучанням твердого тіла,

2. інструменти зі звучанням газового об’єму

Найбільш вдалим, за класифікацією Зіміна, вважається той, що присвячено ударним музичним інструментам. Вони поділяються на три підкласи.

Класифікація Зіміна не дуже популярна порівняно із класифікацією А. Модра, що представлена в його праці "Музичні інструменти", у тому розділі, де він торкається класифікації музичних інструментів. Надалі представлено класифікацію музичних інструментів за Модром.

1. Самозвучні інструменти:

а) з встановленою висотою звука;

б) з невстановленою висотою звука.

2. Інструменти, що звучать оболонкою:

а) з встановленою висотою звука;

б) невстановленою висотою звука.

3. Струнні інструменти:

а) ті, що скользять;

б) щипкові: з грифом та без грифа;

в) ударні: з клавіатурою та без клавіатури;

4. Духові інструменти:

а) лабіальні: поперечні та продольні;

б) з тростю: з простою тростю та з подвійною тростю;

в) амбушурні: натуральні та хроматичні;

г) багатоголосні: з клавіатурою та прості. [10]


Розділ ІІ. Порівняльна характеристика походження англійських та українських назв музичних інструментів

2.1 Експериментальна процедура формування корпусу вибірки

Зі стандартної класифікації музичних інструментів, наведеної в інтернет енциклопедії "Wikipedia" взяли 48 англійських одиниць: Accordion

Bagpipe, Balalaika, Bandura, Banjo, Bassoon, Bayan, Bell, Castanets, Clarinet, Contrabass, Cornet, Cymbals, Domra, Drum, Fife, Flute, Gong, Guitar, Gusli, Harmonica, Harp, Harpsichord, Helicon, Horn, Kettle-drum, Lute, Mandolin, Oboe, Ocarina, Organ, Piano, Saxophone, Sopilka, Tambourine, Tom-tom, Torban, Trembita, Triangle, Trombone, Trumpet, Tuba, Ukulele, Vibraphone, Viola, Violin, Violoncello, Xylophone.

Через перекладний електронний словник "Lingvo" ми зробили переклад всіх одиниць: акордеон, волинка, балалайка, бандура, банджо, фагот, баян, дзвін, кастаньєти, кларнет, контрабас, корнет, тарілки, домра, барабан, дудка, флейта, гонг, гітара, гусла, гармонь, арфа, клавесин, гелікон, валторна, литаври, лютня, мандоліна, гобой, окарина, орган, фортепіано, саксофон, сопілка, бубон, том-том, торбан, трембіта, труба, туба, гавайська гітара, вібрафон, альт, скрипка, віолончель, ксилофон.

Повний перелік англійських слів та їх відповідників надано у додатку.

Дослідження назв музичних інструментів проводилося за групами стандартної класифікації Хорнбостеля-Закса, яка розподіляє музичні інструменти на чотири основні групи – ідофони, мембранофони, аерофони та хордофони. З використаних у нашій роботі одиниць до групи ідофони належать 5 слів (дзвін, трикутник, тарілки, кастаньєти, гонг), до групи мембранофони належать 4 слова (барабан, бубон, литаври, том-том), до групи аерофони належать 20 слів (саксофон, сопілка, трембіта, тромбон, труба, туба, орган, окарина, гобой, гармонь, валторна, гелікон, флейта, дудка, корнет, кларнет, баян, волинка, акордеон, фагот), до групи хордофони належать 19 слів (арфа, лютня, бандура, фортепіано, вібрафон, гусла, гітара, гавайська гітара, мандоліна, домра, віолончель, скрипка, альт, контрабас, балалайка, банджо, клавесин, торбан, ксилофон). Класифікацію відображено у діаграмі на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Поняттєва схема тематичної групи

2.2 Етимологічні характеристики назв музичних інструментів в англійській та українській мові

Оскільки ми систематизували назви музичних інструментів на декілька підгруп, вважаємо логічним проаналізувати ці підгрупи окремо.

У підгрупі "Аерофони", яка є найбільш численною та охоплює 20 одиниць кількість запозичених назв в англійській мові становить 20 одиниць, питомої лексики не виявлено. Більшість запозичень з французької мови (trumpet, tuba, flute, cornet, clarinet, bassoon), достатньо велика кількість з німецької(accordion, fife, bagpipe) та італійської(trombone, ocarina, oboe) мов, незначна кількість походить з грецької(saxophone, helicon), української (sopilka, trembita), латинської (organ, harmonica), російської (bayan) та старої англійської (horn) мов. В українській мові кількість запозичених назв становить 17 одиниць, до питомої лексики належать 2 слова (сопілка, дудка), 1 слово (труба) не має загальноприйнятої етимології. Більшість запозичень належить до німецької мови (фагот, корнет, флейта, гобой, туба), значну групу становлять запозичення з російської (гармонь, баян, волинка, акордеон) та з італійської (окарина, тромбон), незначну кількість становлять запозичення з польської (валторна), румунської (трембіта), англійської (саксофон), грецької (гелікон) та французької (кларнет) мов. Результати аналізу демонструє рис 2.1.

Рис. 2.1. Кількісні параметри походження англійських та українських музичних інструментів.

У підгрупі "Хордофони", яка є другою за кількістю і охоплює 19 одиниць кількість запозичених назв в англійській мові становить 19 одиниць, питомої лексики не виявлено. Більшість запозичень з французької мови (lute, piano, mandolin, harpsichod) та італійської мови (violoncello, violin, viola, contrabass).Достатньо велика кількість запозичень з російської (gusli, domra, balalaika), української (bandura, torban) та грецької (guitar, xylophone) мов. Незначну кількість становлять запозичення з гавайської (ukulele), латинської (vibraphone), африканської (banjo), старої англійської (harp) мов. В українській мові кількість запозичених назв становить 19 одиниць, до питомої лексики належать 2 слова (гусла, скрипка). Більшість запозичень належить до німецької (арфа, вібрафон, гітара, гавайська гітара, альт), значну групу становлять запозичення з італійської (лютня, фортепіано, віолончель, контрабас) та французької (клавесин, мандоліна) мов, незначну кількість становлять запозичення з грецької (ксилофон), польської (бандура), тюркської (торбан), російської (балалайка), казахської (домра), англійської (банджо). Результати аналізу демонструє рис 2.2.