1.2. Культурно обумовлені особливості феномена концепту „колір”
Феномен кольору – предмет вивчення багатьох фундаментальних наук. З погляду психології відчуття кольору – одна зі специфічних реакцій ока й мозку на світлові частотні коливання. «Світ безбарвний, кольору в природі немає, є враження про якусь реальність, представлене в відчуттях кольору. Внаслідок цього реальність колірного ряду уявною» [Мостепаненко Е.М., 1986: 45].
Як відзначає С. Упорова, у лінгвістиці системний підхід до колірної лексики поки не вироблений. Важливим є наступне:
- слово – вже з самого початку емоційно забарвлене, воно не просто позначає колір, але й прагне виразити наше до нього відношення;
- колір може бути виражений експліцитно (шляхом прямого називання кольору) і імпліцитно (шляхом називання предмета, колірна ознака якого закріплена в побуті або культурі на рівні традиції) [Упорова С.О., 1995: 52].
Колір є однією з констант або одним із принципів культури, що може служити «своєрідною моделлю розвитку, що відображає шляхи формування, освоєння, закріплення в культурній пам'яті не тільки загальних, але й національно забарвлених культурно-значимих концептів» [Жаркынбекова Ш.К., 1999:109].
Колір виступає однією з основних категорій культури, «фіксуючу унікальну інформацію про колорит навколишньої природи, своєрідності історичного шляху народу, взаємодії різних етнічних традицій, особливості художнього бачення світу» [Жаркынбекова Ш.К., 1999: 109].
У кольорі може виражатися відношення людини до явищ навколишньої природи. Колір виступає як змістовний елемент культури, за допомогою якого можна охарактеризувати, систематизувати предмети, соціальні установки й поняття.
У кожного народу з найдавніших часів колір був одним із засобів осмислення світу. Згодом сфера використання колоьрів у символічному значенні розширилася. Кольори стали вживатися для характеристики простору й часу, стали позначенням певних соціальних груп.
Когнітивна модель кольору, на думку Є. Белявскої має три рівні:
1) рівень гештальной репрезентації, тобто, як мислитися концепт «колір». На даному рівні при дослідженні концептів «колір» треба «виявити концептуальні схеми, які відбивають міфічну модель світу» [Белявская Е.Г., 1992:85].
2) рівень концептуального поля. Образна модель концепту сприяє визначенню системи знань і уявлень, що склалися в національному світосприйманні. На основі системи знань і уявлень створюється концептуальне поле, що містить у собі наступні параметри:
- колір як просторовий орієнтир (верх-низ)
- колір як часовий параметр
- колір як об'єкт почуття ( добре-погано) – black deed – чорне діло, dark days – чорні дні, біла/чорна магія — white/black magic.
- колір як об'єкт пізнання й думки
- колір як соціальний параметр - [Жаркынбекова Ш.К., 1999: 112]
3) рівень семантичних узагальнень. На даному рівні варто виявити ті семантичні узагальнення, які властиві тій або іншій мові.
Таким чином, моделювання концепту допомагає виявити семантичні механізми, що викликають метафоричні вживання кольорів.
1.3. Когнітивна модель концепту „red”
1.3.1. Функціонування концепту „red” в англійській та українській
мовах
Слово «red» має кілька значень в англійській мові. Воно може виступати в ролі прикметника та набувати значення «колір крові, людських губ, осіннього листя вираз негативних емоцій »:
- червоний; багряний;
red flag (banner) — червоний прапор
- рудий;
red hair – руде волосся
- рум'яний;
red with anger — почервонілий від гніву
rosy – рум'яний
- закривавлений;
red hands — закривавлені руки
- червоний (про вино).
Також концепт «red» може функціонувати як іменник:
- червоний колір;
too much red in the painting - забагато червоної фарби
a red ball in snooker– червона куля в більярді
a red ring on a target, between the blue and the gold, scoring seven points – у стрильбі з луку – червоне кільце на мішені між блакитним та золотим, сім очок.
- (the Reds) індіанці;
- золото;
- червоне світло;
- борг
to be in the red - бути в боргу, мати заборгованість [Hornby A.S., 1982: 201].
1.3.2. Емоційно-експресивна функція фразеологічних одиниць
концепту „red”
Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії й сподівання [Авксентьев Л.Г., 1999: 99].
Існує декілька класифікацій фразеологічних одиниць. А. Шахматов схилявся до синтаксичної точки зору та виокремлював чотири типа неподільних словосполучень:
1) Словосполучення, граматично неподільні, незрозумілі з погляду живих синтаксичних відносин, але лексично цілком вільні, тобто можутьбутизаповенні будь-яким словесним матеріалом у відповідні форми. Так, наприклад, сполучення інфінітива з називним відмінком іменника у значенні прямого додатка:
- to be in the red зі значеннями бути в боргу, мати заборгованість і працювати зі збитком, бути збитковим;
- come (get) out of the red у значенні виплутатися з боргів; покрити дефіцит; почати давати прибуток;
- go to the red у значенні приносити дефіцит, стати збитковим; показувати дефіцит;
- put in the red зі значенням привести до банкрутства, зробити нерентабельним, збитковим [Кунин А.В., 1997: 624].
2) Словосполучення, граматично неподільні, невмотивовані з погляду сучасних синтаксичних зв’язків, але з лексичної точки зору розчленовані, хоча і не цілком вільні, допускають підстановку і вживання будь-яких слів тільки на місці одного члена даних словосполучень. Так, наприклад, словосполучення з числівниками, у яких форма родового відмінка від порядкового слова не може бути визначена з погляду сучасних значень родового відмінка:
- аs red as a beet, що має значення червоний, багряний, червоний як рак або фразеологізм аs red as cherry – кров з молоком, рум'яний.
3) Словосполучення, неподільні за своїм лексичним значенням, але подільні граматично, які цілком відповідають синтаксичним моделям сучасної мови:
- red herring – відволікаючий маневр.
4) Словосполучення для сучасної мовної системи однаково цільні і неподільні як із синтаксичної, так і з лексико-семантичної точок зору:
- рaint the town red– відірватися на повну.
В свою чергу В. Виноградов виділяє три групи фразеологічних одиниць. Зупинимося на цій класифікації.
1) Лексичні фразеологізми. Такі фразеологізми семантично співвідносяться зі словами, понятійно аналогічними їм. Подібні фразеологізми функціонують у мові в якості готових лексичних одиниць. Семантична неподільність цих фразеологізмів проявляється у тому, що за кожною такою одиницею закріплюється цілісне значення:
- red carpet, roll out the red carpet, що означає повагу до людини – розстелити червоний килим;
- red letter day – щасливий день;
- red rag to a bull – червоний колір для бика, тобто той, що дратує, злить [Виноградов В. С., 2001: 180].
2) Предикативні фразеологізми. Це, як правило, закінченні речення, які закріпилися в мові у вигляді стійких словосполучень:
- пot worth a red cent – і ломаного гроша не коштує;
- сatch someone red-handed – спіймати на гарячому [Виноградов В. С., 2001: 181].
3) Компаративні фразеологізми, які закріпилися у мові як стійкі порівняння:
- as red as a beet у значенні червоний, багряний; червоний як рак;
- as red as cherry зі значенням рум'яний; кров з молоком;
- as red as fire зі значенням почервонілий [Кунин А.В., 1997: 624].
У своїй праці А. Прохоров дає таке визначення фразеологізму: «Фразеологічні одиниці або фразеологізми - це виконуючу функцію окремого слова словосполучення, значення яких не можна вивести зі значень його компонентів» [Прохоров А.Н., 1993: 1432].
РОЗДІЛ 2. Передача міжкультурних особливостей концепту „red”
засобами української мови
2.1. Прагматичний аспект перекладу концепту „red”
Фразеологізми на позначення кольору можуть справляти певне враження (позитивне, негативне чи нейтральне) та викликати певні емоції. Характер впливу визначається трьома основними факторами:
- зміст висловлювання;
- сприйняття повідомлення залежить від характеру знаків, що складають висловлювання;
- прагматичний вплив висловлювання залежить від рецептора, що його сприймає [Гарбовский Н.К., 2004: 394].
Слід підкреслити, що співвідношення між прагматикою оригіналу та перекладу фразеологізмів з концептом „red” може бути різною, а прагматична адекватність перекладу необов'язково полягає у збереженні прагматики вихідного тексту. Німецький перекладознавець А. Нойберт запропонував відрізняти чотири типи прагматичних відносин при перекладі від найвищої можливості перекласти в прагматичному розумінні до неможливості відтворити прагматику оригіналу в перекладі. Така градація установлюється в залежності від характеру тексту оригіналу. Найповніше передається прагматична направленість оригіналу, що має однаковий прагматичний інтерес і для читачів перекладу.
Перший вид прагматичної адаптації має за мету забезпечити адекватне розуміння повідомлення рецепторами перекладу, орієнтуючись на "усередненого" рецептора.
Другий вид має за мету досягти правильного сприйняття змісту оригіналу, донести до рецептора емоційний вплив вихідного тексту.
Третій вид прагматичної адаптації - перекладач орієнтується не на рецептора, а на конкретного рецептора і на конкретну ситуацію спілкування.
Четвертий вид - вирішення "екстраперекладацької надзадачі". Вирішує якусь персональну задачу не пов'язану із точним відтворенням оригіналу.
Прагматичне значення - це відношення між знаком та людиною, суб'єктивне ставлення людей до одиниць мови, а через мову - до предметів та понять.
Прагматичне значення включає всі питання, пов'язані з різними ступенями розуміння тих чи інших мовних одиниць у мовленні або їх трактуванням залежно від мовного чи немовного досвіду людей, які беруть участь у процесі комунікації [Рецкер Я.И., 1974: 54].