В результаті проведеного аналізу вдалося вирішити завдання, які були поставлені у вступі до курсової роботи: вивчення літератури з даної проблеми; виявлення психологічних, фізичних та фізіологічних особливостей школярів на початковому етапі навчання іноземної мови; вивчення та відбір найефективніших методів та прийомів навчання лексики, фонетики, граматики та орфографії на цьому етапі; вивчення методів розвитку навичок аудіювання, читання, письма та говоріння; висвітлення лінгвокраїнознавчого аспекту та діалогу культур.
Передумовами успішного вивчення молодшими школярами іноземних мов є психологічні, фізичні та фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, зокрема пластичність мозку, гнучкість мозкових механізмів мовлення, що сприяють швидкому і якісному запам'ятовуванню, на основі якого легко реалізується перенесення в різні ситуації спілкування, підвищена сенситивність, яскраво виражені імітативні здібності, які підкріплюються здатністю до наслідування. Важливо, щоб кожен учень був головною дієвою особою на уроці, почував себе вільно та комфортно, приймав активну участь в обговоренні тем уроку.
Ефективність процесу навчання у молодшому шкільному віці визначають готовність та бажання дитини брати участь у міжкультурному спілкуванні мовою, яку вивчають. Це можливо, якщо основною формою шкільної діяльності буде живе активне спілкування з учителем та один з одним. Важливим фактором у вивченні іноземної мови маленькими дітьми є ігровий момент навчання. Гра у шкільному віці все ще залишається важливою у житті дитини. Для неї гра – не лише цікавий спосіб провести час, але й спосіб моделювання зовнішнього дорослого світу. Дуже важливо спланувати навчальний процес, спираючись на психологічні, фізіологічні та фізичні особливості школярів цього віку, оскільки дитина швидко втомлюється.
Віршики, лічилки, скоромовки, пісні, сценки, казки також є ефективними, тому що це дітям цікаво. Фізкультхвилинки, що супроводжуються римовками, надають дітям можливість рухатись. Це не тільки співпадає з потребою віку, але й суттєво прискорює процес засвоєння іноземної мови. Проте важливо спиратись не лише на ігри, але й на розширення культурних меж та намагання пізнати світ, що зумовлює для молодших школярів практичну значимість іноземної мови. Кожний урок має бути продуманим та переслідувати окрім практичної мети, виховну, освітню та розвиваючу цілі.
Навчання навичкам аудіювання, читання, письма та говоріння повинні здійснюватися у комплексі, тому що всі види мовленнєвої діяльності пов’язані між собою.
Аудіювання представляє собою мовленнєве уміння, тобто учні по слуховому каналу отримують елементарну змістовну інформацію на іноземній мові. Важливим компонентом змісту навчання аудіювання є психологічний компонент – доведення сприйняття та розуміння звучання іноземної мови до рівня навички та вміння. Цей навик має формуватися починаючи з першого року навчання іноземної мови. І це можна забезпечити високим рівнем сформованості фонетичних, лексичних та граматичних навичок. Формування навички аудіювання в основному проходить під час накопичування слів та структур іноземної мови, на рівні умінь за безпосереднього спілкування учителя з класом, використання спеціальних текстів чи озвучених діафільмів для отримання інформації, для вирішення конкретних мовленнєвих завдань, а також у ході взаєморозуміння, коли учні слухають один одного.
У процесі навчання іноземної мови у школі читання, як і усне мовлення, виступає у ролі мети та засобу: учні мають оволодіти читанням як джерелом здобуття інформації та користуватися читанням для кращого засвоєння мовного та мовленнєвого матеріалу. Добираючи тексти, необхідно враховувати інтереси, досвід, попередні знання і вікові особливості учнів. Етап підготовки учнів до читання тексту має здійснюватися на лексико-граматичному матеріалі, який було попередньо засвоєно усно, а текст повинен відповідати реальності.
І читання, і письмо користуються однією графічною системою мови, що слід враховувати під час навчання іноземної мови та розвивати ці види мовленнєвої діяльності і взаємозв’язку, і, в першу чергу на початковому етапі. Роль письма у навчанні іноземної мови менша. Тренувати учнів у написанні зв'язних висловлювань за зоровими або вербальними опорами можна за допомогою вправ.
Оволодіння мовленнєвими навичками здійснюється в кілька етапів. На першому етапі дитина ознайомлюється зі значеннями мовних одиниць, на другому етапі усвідомлює і запам'ятовує словесні вирази, а на третьому і останньому етапі дитина оволодіває активним мовленням.
Комунікативний метод навчання являється найефективнішим, оскільки він забезпечує дійове, зорієнтоване на особистість навчання іншомовного спілкування. Роль імітаційного процесу не така вже й велика як здається на початку. Діти свідомо підходять до вивчення іноземної мови. До цього дітей спонукають розповіді про культуру країни, мова якої вивчається. Приступаючи до вивчення іноземної мови, діти перш за все хочуть навчитися говорити. Навіть мінімальна кількість мовленнєвих одиниць, які вони засвоюють на перших уроках, уже дозволяє їм відчути комунікативну функцію мови, що одразу ж позитивно позначається на мотивації навчання, без чого неможливе оволодіння іноземною мовою. Сучасна методика допомагає реалізувати основне завдання – практичне застосування учнями набутих навичок у комунікативній ситуації, спираючись на власний досвід, особисту думку, попередні знання та уяву, моделюючи свою поведінку згідно заданої ситуації.
Список використаної літератури
1. Амонашвили Ш.А. Психологические особенности усвоения второго языка школьниками. // Иностранная литература в школе. – М., 1986. – № 2. – С.26-27.
2. Ариян М.А. Учебно-методический комплекс по английскому языку для 2 класса (2 год обучения). // Иностранный язык в школе. – М., 1993. – № 6. – С.19-20.
3. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам в школе. – М.: Просвещение, 1965. –227 с.
4. Бехтерева Н.П. Ответственность ученого. // Наука и жизнь. – М., 1972. – С.88-89.
5. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. – 347 с.
6. Борзова Г.В. Тексты для чтения на втором этапе обучения. // Иностранный язык в школе. – М.,1990. – № 4. – С.256-264.
7. Вятютнев М.Н. Обучение иностранному языку в начальной школе. // Иностранный язык в школе. – М.,1990. – № 6. – С.57-62.
8. Гальскова Н.Д. Об итогах второго года экспериментального обучения иностранным языкам в начальной школе. // Иностранный язык в школе. – М., 1990. – № 1. – С.119-132.
9. Гальскова Н.Д., Никитенко З.И. Процесс обучения иностранным языкам в начальной школе. // Иностранная литература в школе. – М., 1994. – № 1. – С.48–56.
10. Дронов В.В. Психологические и методические основы обучения иностранным языкам детей младшего возраста // Иностранный язык в школе. – М., 1985. – № 4. – С.93-95.
11. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе. – М.: Просвещение, 1991. – С.126-135.
12. Иванова В.П. Совещание по вопросам экспериментального обучения иностранным языкам в детских садах и начальной школе. // Иностранные языки в школе. – М., 1989. – № 1. – С.100-114.
13. Коломінова О.О. Методика формування соціокультурної компетенції учнів молодшого шкільного віку в процесі навчання усного англомовного спілкування. Автореф. дис.-.канд. пед. наук. – К.: 1999. – 16 с.
14. Леонтьев А.А. Психологические предпосылки овладения иностранным языком. // Иностранный язык в школе. – М., 1985. – № 5. – С.25-27.
15. Леонтьев А.А. Раннее обучение иностранным языкам. // Русский язык за рубежом. – М., 1986. – № 5. – С.56-64.
16. Макрідіна Л.О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності. // Початкова школа. – К., 1995. – № 7. – С.26-30.
17. Негневицкая Е.И. Иностранный язык для самых маленьких: вчера, сегодня, завтра. // Иностранная литература в школе. – М., 1987. – № 6. – С.15-58.
18. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. English Language & Culture: Weekly. – № 29-30 (78-79).
19. Рогова Г. В., Верещагина И.Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1998. – С.5.
20. Роман С.В. Wonderland. Навчально-методичний комплекс. Книжка для вчителя. – К.: Ленвіт, 2000. – С.51.
21. Роман С.В., Коломінова О.О. Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі // Іноземні мови, 1996. – № 1. – С.57-58.
22. Роман С.В., Коломінова О.О. Розвиток індивідуальності молодого школяра засобами іноземної мови у початковій школі // Іноземні мови, 1996. – № 3. – С.35-37.
23. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Генеза, 1999. – 368 с.
24. Формирование речевой деятельности младших школьников на основе дидактических принципов К.Д. Ушинского // Начальная школа. – М., 2001. – №10. – 25 с.
25. Формирование культуры речи младших школьников // Начальная школа. – М., 2001. – №10. – 18 с.
26. Чернякова О. Вивчення англійської мови через гру // Початкова школа, К., 2002. – № 4. – 279 с.
Навчання лексики з теми «Частини тіла»
Лексико-граматичний матеріал: This is my head (nose, neck, mouth, hand, arm, leg, stomach, ear, and finger).
Наочний матеріал: предметні малюнки та карточки з буквами.
1. Де ніс, а де вухо.
Діти встають у коло. Обирається ведучий. Він стає в середину кола. Ведучий починає рухатися по колу і зупиняється напроти одного з учнів. Потім він торкається свого вуха та говорить: «This is my nose».
Другий учень повинен негайно показати на свій ніс. Якщо він помиляється і показує на вухо, він становиться ведучим або виконує додаткове ігрове завдання.