Третя делімітуюча операція передбачає використання композиційно-мовленнєвого критерію, тобто наявність контрасту ППВ і матричного речення за композиційно-мовленнєвим типом мовлення. Як бачимо з прикладу, ППВ побудовано як авторська розповідь (розповідь про Харперів), а матричне речення включає в себе опис (опис міста Кортхаус).
Четверта делімітуюча операція базується на смисловому (тематичному) критерії: ППВ має містити інформацію, яка протиставляється інформації матричного речення за темою висловлювання, або мати специфічний (в широкому розумінні) характер. В наведеному прикладі при описі міста письменник також описує спробу втечі групи бандитів із в'язниці, яка знаходилася в Кортхаусі; і це служить стимулом для розповіді про двох з цих бандитів — Харперів, які в майбутньому відіграють важливу роль в житті міста. Ця розповідь передається в рамках ППВ і різко відходить від контексту загальної теми, де відбувався послідовний опис міста.
П'ята делімітуюча операція зв'язана з різним модальним оформленням ППВ і матричного речення. В нашому прикладі основний модальний план матричного речення, що являє собою висловлювання, яке має "реальне звучання". Для опису цього висловлювання автор використовує Past Indefinite. Висловлювання також контрастує з об'єктивною реальністю ППВ, де ситуація розглядається як нереальна, а така, що передбачається в майбутньому та маркується граматичною структурою Future-in-the-Past (...twenty-five years later legend would begin to affirm, and a hundred years later would still be at it...).
Приведемо приклад, де ППВ виділяється з контексту завдяки своєї комунікативної установки, що відрізняється від комунікативної установки матричного речення.
But they had already seen that, standing thigh-deep in wilderness also but with more than a vision to look at since they had at least the fish line and the stakes, perhaps less than fifty years, perhaps — who knew? — less than twenty-five even... (27: ”The Courthouse”, 49).
Зробимо висновки. Якщо виключити пунктуаційний критерій (як чисто формальний), то із критеріїв делімітації ППВ, що залишаються, лише граматичний являється обов'язковим; решта критеріїв, як показує дослідження, мають факультативний характер. Так, наприклад, в другому прикладі матричне речення і ППВ відрізняються за композиційно-мовленнєвим типом, за смислом та за комунікативною установкою, в той час як за модальністю вони тотожні.
4. Лінгвістичний статус предикативних парантетичних внесень в художньому творі У.Фолкнера.
Визначити лінгвістичний статус ППВ — означає дати відповідь на питання: чи можливо знайти чіткі параметри для того, щоб віднести парантетичні внесення до лінгвістичних одиниць тексту? Такими параметрами, як вже було вказано, є надфразові єдності.
Спираючись на критерії, розроблені Н.Д.Зарубіною, можна припустити, що для того, щоб ППВ набуло статус НФЄ, необхідно і достатньо, щоб перше його речення було самостійне і мало "твердий" початок. Крім цього, ППВ мусить включати речення, що належать до одного композиційно-мовленневого типу (7, 106-107).
На основі вищеназваних критеріїв встановлено, що більшість ППВ, які мають статус надфразової єдності, має оповідання "The Courthouse (A Name for the City)" (воно має 10 ППВ), менше (9 ППВ) має оповідання "An Odor of Verbena", більш-менш в однаковому становищі знаходяться такі оповідання як "Old Man" (7 ППВ), "The Bear" (6 ППВ) та "The Jail" (5 ППВ). Оповідання "Delta Autumn" має З ППВ які ми відносимо до НФЄ, а такі як "A Rose for Emily" та "Was" мають лише по одному ППВ. Решта творів, які стали матеріалом нашого дослідження, не мають ППВ, що мають статус над фразової єдності. Кількість поліпредикативних і монопредикативних ПВ майже однакова. Загальна кількість поліпредикативних ПВ становить 155, а монопредикативних ПВ — 150. Серед ППВ виділяються також "лінійно-синтаксичні ланцюги" (загальна кількість яких складає 69) та "групи речень" (число цих ППВ складає 44).
Слід зауважити, що в оповіданні "Dilsey" ГНІВ взагалі не було знайдене зустрічається лише одне ПВ, яке не має предикативного ядра, а також два ПВ, які відокремлюються за допомогою тире лише з одного боку. Наведемо результати дослідження в таблиці, де паралельно покажемо результати кількісного аналізу (див. Додаток №1).
Завдяки отриманим результатам можна зробити наступні висновки:
1. В прозі У. Фолкнера немає привілейованих ППВ. Письменник вживає майже однакову кількість як моно- так і поліпредикативних парантезів.
2. У разі поліпредикативних ПВ домінуюче положення займають "лінійно-синтаксичні ланцюги", у вживанні монопредикативних ПВ переважну кількість мають ППВ з "м'яким" початком.
3. Факт мінімальної кількості ППВ із статусом НФЄ свідчить про тенденцію синтаксису творів Фолкнера до порушень граматичних норм (в даному випадку норм тексту).
4. Домінуюча кількість ППВ в оповіданнях американського письменника має "м'які" початки.
Розділ III.
Предикативні внесення як структурно-семантичні та прагматичні
одиниці художнього тексту.
Нагадаємо, що тестоцентричний підхід направлений перш за все на виявлення лінгвістичного статусу ППВ. Це — перший етап аналізу. Але важливіше виявити питання про те, яким чином ППВ приймають участь в реалізації граматичних категорій тексту і, на основі цього спробуємо охарактеризувати прагматичну значимість такої участі в творах У.Фолкнера. Перелік текстових категорій був заданий дедуктивним шляхом.
1. Прагматична значимість реалізації категорії інтегративності.
Інтегративність, згідно концепції О.М.Мороховського, має дві сторони — семантичну і формальну, що відображується відповідно в текстовій цілісності та зв'язаності (15, 207).
Розглянемо спочатку зв'язаність. При цьому необхідно виділити два аспекти: внутрішні (всередині ППВ) і зовнішній (зв'язаність між ППВ і матричним реченням).
Матеріал дослідження показує, що найбільш характерними принципами реалізації зв'язку між реченнями поліпредикативного ППВ ("внутрішня зв'язанність") являються слідуючі:
а) ланцюговий зв'язок (за допомогою займенникової субстанції і коннекторів різного типу: сполучники, частки, сполучникові слова і т. п.);
б) паралельний зв'язок (за допомогою паралелізму синтаксичних структур).
В ході дослідження було помічено, що в рамках ППВ творів Фолкнера домінуюча роль належить ланцюговому займенниковому зв'язку.
But not altogether slave... hurl up in raging sweating impotent fury the little three-walled lean-to-the same men (with affairs of their on they might have been
attending to or work of their own or for which they were being hired, paid, that they should have been doing) standing or lounging about the scaffolding... (27: "The Courthouse", 51).
В підрядній частині ППВ звертає на себе увагу використання особового займенника "they", який можна трактувати, як субститут іменника "men" так і повторення аналогічного займенника в головному реченні. Таким чином, складається деяка змістовна двосмисленність, але, мабуть, саме це й входить в прагматичну установку (6, 18) автора: використання займенників, що співвідносяться з різними антицидентами, направлено на будову художнього аналогу процесів, що відбуваються в мисленні персонажів, і, в кінцевому випадку, на залучення до нього читача.
Перейдемо далі до розгляду зовнішнього аспекту зв'язності ППВ. Було встановлено, що останні співвідносяться з лівостороннім (анафоричний зв'язок) контекстом матричного речення. Крім того, було помічено випадки двосторонньої зв'язності ППВ, де частіше використовувалися особові і вказівні займенники в анафоричному вживанні та різні види повторів. Наведемо приклад зовнішнього анафоричного зв'язку ППВ з займенниковою субституцією:
His grandmother (she was Uncle Buck's and Uncle Buddy's sister; she had raised him following his mother's death. That was where he had got his Christian name: McCaslin, Carothers McCaslin Edmonds) said that Uncle Buck and Uncle Buddy both used the necktie... (27: "Was", 87).
Характерною рисою є також використання синонімічного повтору для зв'язку ППВ з лівосторонньою частиною матричного речення:
So he told how he held the skiff alongside the shanty-boat... while the woman in overalls passed back and forth between house and rail, flinging the food— the hunk of salt meat, the ragged and filthy quilt, the scorched lumps of cold bread which she poured into the skiff from a heaped dishpan like so much garbage — 14-while he clung to the strake... (27:"01d Man", 522-523).
Прагматичний ефект подібного використання зовнішніх (по відношенню до ІШВ) типів зв'язку — створення так званої стагнації тексту, перешкоджаючу безперервній прогресії тексту, стримуючи, гальмуючи розповідь, повертаючу його назад. Очевидно, це також входить в прагматичну установку У.Фолкнера: художньо репрезентувати процес аналітичного мислення персонажів, які прагнуть дійти до суті "глибинного смислу" явищ, що відбуваються чи описуються. Нижче наведено один із прикладів, який ілюструє сказане.
So it was not long before Alexander Holston's lock had moved to the mail-pouch. Not that the pouch needed one, having come already the three hundred miles from Nashville whiteout a lock. (It had been projected at first that the lock remain on the pouch constantly... They pointed out to him that this would nSt hold water, since not only — the rider was a frail irascible little man weighing less than a hundred pounds — would the fifteen pounds of lock even then fail to bring his weight up to that of a normal adult mail... Yet indubitably fifteen pounds times three hundred miles was forty-five hundred something, either pounds or miles —especially as while they were still trying to unravel it, the rider repeated his first three succinct — two unprintable — words.)... (27: "The Courthouse", 27-28).