4. Прагматична значимість реалізації дискретності
Поки що ми аналізували ті властивості, які що сприяють об'єднанню тексту в єдине ціле. Таке з'єднання обумовлене наявністю ряду елементів, що сполучають текст: те, що текст являється структурованою одиницею, визнається більшістю дослідників.
Тому перейдемо до розгляду ДИСКРЕТНОСТІ (15,217) чи, в іншій термінології, членування (6,50). З усіх можливих типів дискретизації тексту зупинимося детальніше на контекстно-варіативній (N,52) чи, інакше, композиційно-мовленнєвій (15, 220) дискретності. Як правило, мається на увазі розділення тексту на композиційно-мовленнєві типи викладу художнього матеріалу, які також називаються в стилістиці тексту як "композиційні форми" (15,117), чи як "функціонально-смислові типи мовлення" (6,80). Сюди відносяться різні типи авторської оповіді (повідомлення, опис), а також типи художньої репродукції внутрішнього мовлення персонажів. Були дослідженні всі варіанти співвідношення композиційно-мовленнєвих типів викладу як всередині, так і ззовні ППВ творів У.Фолкнера.
... old Mohataha would come to town on Saturdays (and came that last time to set her capital X on the payer which ratified the dispossession of her people forever...: driving for the last time out of the woods into the dusty widening before Ratcliffe's store where the Federal land agent and his marshal waited for her with the paper... while from the gallery of the store and of Holston's tavern the settlement— the Ratcliffes and Compsons and Peabodys and Pettigrews ((not Grenier and Holston and Habersham, because Louis Grenier declined to come in to see it...)) — looked on, watched: the inscrutable ageless wrinkled face, the fat shapeless body dressed in the cast-off garments of a French queen..., her young men dressed in their Sunday clothes for traveling too: then she said, "Where is this Indian territory?" And they told her: West. "Turn the mules west", she said, and someone did so...); (27:"The Jail",667-669).
В цьому ППВ суцільною лінією підкреслено суб'єктивна авторська "передоручена" розповідь; пунктирною лінією — пряма мова. Подібна дискретність ППВ направлена в першу чергу на створення ефекту одночасного "звучання" декількох мовленнєвих партій чи паралельну репрезентацію як зовнішнього мовлення персонажу так і "передорученої" (12,144-148) розповіді, що входить також в прагматичну установку У.Фолкнера.
Що стосується співвідношення композиційно-мовленнєвих типів викладу за рамками ППВ, то найбільш характерним виявився той випадок, коли ППВ, яке передає пряму мову персонажу, вклинюється в вимовлену репліку того ж персонажу. Це пояснюється тим, що автором створюється художня модель усного мовлення (саме в ньому виникає необхідність припинення, додавання, уточнення і т. п.). Типовим для У.Фолкнера являється дослідження ППВ як засіб переключення з одного типу мовлення в інший, частіше за все інтроспективного характеру, наприклад, з невласного мовлення у внутрішній монолог:
...he seemed to see her walking... before her lover's (Her first lover's, he thousht. Her first) child was born... (27:"The Bear", 267)
Таким чином, чергування композиційно-мовленнєвих типів викладення всередині ППВ і ззовні сприяє більш глибшому розкриттю внутрішнього світу персонажів. В цьому і заключається прагматична значимість використання категорій дискретності.
5. Прагматичні функції предикативних парантетичних внесень.
На заключному етапі дослідження ми маємо встановити прагматичні функції ІШВ. Сам термін "функції" являється одним з самих багатозначних в науці. В даному випадку "функція" буде розумітися як "цільове призначення" елементів мовленнєвої системи в об'єктивній дійсності. Говорячи далі про прагматичну функцію ППВ, ми маємо на увазі перш за все ті функції, які виникають на рівні мовленнєвої структури тексту. Вони — ці функції — носять прагматичний характер, тому що реалізуються в рамках художнього твору, який, в свою чергу, є результат відображення сприйняття об'єктивної дійсності письменником (2,48) і втіленням його естетичного кредо.
Будемо відрізняти два види прагматичних функцій:
а) композиційно-прагматичні;
б) семантико-прагматичні.
Перший вид функції ППВ був розглянутий нами в попередніх частинах даного розділу. Тому обмежимося їх переліком: інтегративна, дискретизуюча, ретроспективно-проспективна. Ці функції названі нами композиційними, тому що композиція — це, в вузькому розумінні, створення, з'єднання, розташування однотипних різнорідних елементів твору між собою та їх співвідношення з цілим. Кожна з вищеназваних функцій сприяє при тих чи інших умовах створенню відповідно прагматичного ефекту (вплив на читача) ППВ: ефект "стагнації" і актуалізації інформації (функція інтегративності) ефект континуума (функція ретропроспективності). ефект
поліфонії і переключення типів розповіді (функція дискретності). Про це вже йшла
І мова, тому немає необхідності конкретизувати сказане. Детальніше зупинимося на
семантико-прагматичних функціях ППВ. їх можна розділити на:
а) функція, доповнення та, уточнення:
Не lived with the Negroes and they — the white people, the Negroes called him a blue-gum — called him a Negro. (27:"A Justice",3).
ППВ (the white people, the Negroes called him a blue-gum) уточнює осіб, які виражаються займенником "they".
б) функція вираження емоційного відношення:
Because it was a question of the money in terms of time, days. (Strange to say, that was the one thins which the Cajun could not tell him: how much the half would be. But the convict knew it was half). He had so little of them. (27: “Old Man",555).
В даному ППВ вираженням емоцій являється словосполучення "Strange to say".
в) оцінююча функція:
But they had already seen that.. .perhaps less then fifty years, perhaps — who knew? — less than twenty-five even... (27:"The Courthouse",49)
ППВ "who knew?" виконує функцію оцінки щодо матричного речення.
г) функція, що вказує на джерело інформації:
And then — he didn 't know how much later nor where they were, how far from the house, except that it was a good piece and it had been dark for sood while and they yvere still going on, with Uncle Buck leanins down from time to time to let the fyce have another smell of Tomey's Turl's coat while Uncle Buck took another drink from the whiskey bottle — they found that Tomey's Turl had doubled and was making a long swing back toward the house. (27:"The Courthouse",96) З самого початку ППВ вже можна бачити, що воно явно вказує на джерело інформації: "he didn’t know how much later nor where they were, how far from the house ".
Звичайно, даний перелік функцій не вичерпує усієї складності синтактико-прагматичного почерку У.Фолкнера, але ж, на нашу думку, вони дають уявлення про закономірності прагматичного використання парантетичних внесень.
Проведене дослідження структурно-семантичних особливостей і прагматичних функцій предикативних парантетичних внесень в оповіданнях У.Фолкнера дозволяє сформулювати наступні висновки:
1. Вивчення синтаксису письменника як творчої особистості — проблема, в якій лінгвістичний аспект тісно стикається з аспектом естетичним. Ця особливість досить яскраво проявляється при використанні текстоцентричного підходу до дослідження предикативних парантетичних внесень.
2. Використання інструментарію і категоріального аспекту лінгвістики тексту та іманентної стилістики дозволило по-новому трактувати таке відоме в граматиці англійської мови явище як парантез.
3. В результаті дослідження була знайдена система засобів делімітації предикативних парантетичних внесень в загальному корпусі художнього матеріалу.
4. Текстограматичний статус предикативних парантетичних внесень коливається: в оповіданнях У.Фолкнера частіше парантезуються одиночні синсемантичні речення.
5. Предикативні парантетичні внесення — явище перш за все текстового характеру; було встановлено, що на співвідносний семантико-граматичний зв'язок між предикативним парантетичним внесенням і матричним реченням накладаються зв'язки та відношення, що експлікуються в результаті функціонування предикативних парантетичних внесень в рамках художнього твору.
6. За своєю прагматичною природою предикативних парантетичних внесень виконують засоби вираження текстового рівня мови і прагматичні прийоми в тексті як продукту мовленнєвої діяльності.
7. Предикативні парантетичні внесення активно діють в реалізації текстових категорій (інтегративності, проспекції/ретроспекції, дискретності). Особливості цієї реалізації в кожному конкретному випадку набувають специфічного прагматичного значення (тобто сприяють досягненню відповідного прагматичного ефекту).
8. Багато порушень граматичних та логічних норм, які мають місце при використанні предикативних парантетичних внесень, пояснюються прагматичною установкою У.Фолкнера створити художній аналог усного розмовного мовлення. Цим пояснюється той факт, що сама структура предикативних парантетичних внесень стає прагматично значимою.
9. Текстоцентричний аналіз предикативних парантетичних внесень дав змогу описати їхні композиційно- та семантико-прагматичні функції.
10. Домінантою синтаксису предикативних парантетичних внесень в оповіданнях У.Фолкнера являється тенденція до своєрідного симбіозу двох протидіючих тенденцій:
а) намір об'єднати, в динамічну цілісність всього речення, однорідні і неоднорідні початки в зображаючому життєвому матеріалі та
б) прагнення забезпечити їх виділення, акцентувати їх актуальність для зображаючого моменту художньої дійсності, посилити їхню дію на читача.
11. На базі зробленого дослідження було складено комплексну таблицю структурно-семантичних та прагматичних параметрів предикативних парантетичних внесень.
1. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса. — М.: Высшая школа. 1981. —185с.