Серед наших адвентивних рослин ярі бур’яни (наприклад, галінсоги дрібноквіткова і війчаста, пасльони дзьобатий і парадоксальний, гречка татарська, коноплі дикі, злинка канадська, щириці звичайна; біла, лобздовидна і синювата тощо), дворі чи і (енотера дворічна), стрижнекореневі (гариала), кореневищні (гумай), коренево-паросткові (сухоребрик волзький, додарція східна, хрінниця крупковидна, паролист звичайний), паразитні (вовчки, повитиці). 32 види є сегетальними бур’янами.
Повитиці польова і південна. Завдають дуже великої шкоди сільському господарству. За даними Д.К. Ларіонова, перша може паразитувати на 630 видах рослин. Деякі повитиці отруйні, деякі переносять вірусні хвороби. Так, через повитицю польову передаються такі вірусні хвороби, як жовтуха айстр, кучерявість буряків, мозаїка тютюну тощо. Чимало вірусів зберігається в рослинах повитиці від кількох днів до 4 місяців і довше. Наприклад, насіння повитиці польової зберігає вірус у діючому стані протягом року. Віруси можуть передаватися повитицею рослині, на якій вона паразитує. Навіть через окремі відрізки стебла повитиці можуть передаватися різні хвороби.
Щириці. Всі види щириць є сегетальними і рудеральними бур’янами. Вони засмічують овочеві культури, особливо пропашні і баштанні, рідше польові.
Є злісними бур’янами садів і виноградників. Розсадниками щириць є величезні зарості цих бур’янів на рудеральних місцях. Щириці віддають перевагу пухким, вологим, родючим ґрунтам, але серед них є і дуже посухостійкі, наприклад щириця біла. Щириці дуже засмічують грунт, пригнічують і заглушують культурні рослини. Боротьбі з ними заважає притаманний їм розтягнутий період визрівання насіння, завдяки чому сходи з’являються з травня протягом усього літа [23].
Деякі види щириць сприяють поширенню шкідливих комах. Наприклад, щириця звичайна є, притулком бобової земляної тлі (Тullgrenia (Tyohea) phaseoli), яка ушкоджує коріння бобових і капусти, а також коріння і бульби картоплі.
Галінсога дрібноквіткова. Поширена переважно на присадибних землях, а також у парках, квітниках, на пустирях і смітниках. Вона віддає перевагу тінистим місцям з пухкими, гумусними зволоженими ґрунтами. Разом з цим галінсога в злісний бур’яном городів. Найчастіша засмічує капусту, картоплю, цибулю, огірки, помідори, буряки та інші городні культури, В деяких місцях, особливо в західних областях УРСР, галінсога в справжнім бичем городів. Рідше цей бур’ян трапляється в садах і навіть в посівах зернових і багаторічних трав. Інколи росте на пасовищах. Завдяки високій родючості й короткому репродукційному періоду сильно засмічує грунт. Сходи з’являються протягом усього вегетаційного періоду. Добре розмножується також вегетативно. Тому винищити цей бур'ян надзвичайно важко. Таким же злісним бур’яном є і галінсога війчаста.
Коноплі дикі. Ростуть на полях, узбіччях доріг, пустирях. Засмічують всі посіви, але переважно трапляються в посівах конопель посівних.
Злинка канадська. Засмічує всі зріджені посіви .і взагалі масово розвивається на відкритих піщаних місцях.
Хрінниця крупковидна. Поширена в північній зоні на полях і узбіччях шляхів. Тут вона часто створює зарості. Засмічує всі сільськогосподарські культури і значно знижує їх урожайність. За даними Й. Зайферда, на 1 кв. м було виявлено 300 гонів хрінниці, з яких 174 плодоносили і дали 200 тис. насінин. При підрізці коріння виникає безліч нових гонів.
Вовчки. Уражають як дикі, так і культурні рослини. Вони завдають великої шкоди баштанним, технічним, овочевим культурам, дають величезну кількість насіння. За даними С.O. Котта, одна рослина дає до 160 тис. насінин, а на 1 га - до 90 мли.; за іншими даними - до 100 тис. Найбільш поширений вовчок соняшниковий, який паразитує на коренях соняшника тютюну, помідорів, коноплі. Вовчок гіллястий паразитує на баштанних та технічних культурах [20].
Чимало адвентивних рослин оселяються на берегах річок. Під час повені водою, а пізніше іншими засобами, наприклад тваринами, їх насіння дуже широко розноситься, і місцями, особливо в заплавах, ці рослини створюють величезні зарості, засмічуючи пасовища, причому більшість з них або отруйні, або мають різні колючки, залозки тощо і худобою не споживаються. Особливо поширена в заплавах нетреба ельбинська, яка в багатьох місцях створює суцільні зарості, довжиною в декілька кілометрів.
Нетреба ельбинська. На її поширення слід звернути увагу, юну що цей вид може стати шкідливим бур’яном. Зокрема, в Австралії, куди його занесено в 1916p., він став уже одним з найбільш злісних бур’янів пасовищ. Раніше нетребу ельбинську вважали рудеральним бур’яном, але останнім часом виявилося, що цей бур’ян засмічує сади, пропашні культури, іноді навіть посіви зернових. Правда, це ще трапляється нечасто, але вже тепер на це слід звернута увагу, особливо в зв'язку з розширенням зрошувальної система, тому що в повідомлення ряду авторів, що нетреби дуже поширюються вздовж зрошувальних кавалів і потім переходять на поля, засмічуючи пшеницю, кукурудзу. соняшник та інші сільськогосподарські культури.