Миротворчі операції є також основою відпрацювання в реальних умовах таких специфічних, невластивих збройним силам дій, як роз'єднання ворогуючих сторін, контроль за припиненням вогню, патрулювання в населених пунктах, забезпечення доставки гуманітарної допомоги, контроль за вільним переміщенням біженців та ін.
Таким чином, участь України в миротворчих акціях світової спільноти представляється цілком виправданою. Набагато менш зрозумілою виглядає неучасть нашої країни в підтримці миру на території СНД.
Мабуть, тут грає свою роль і підозрілість у відносинах з Росією, і відношення до СНД, як до організації надзвичайно аморфної і недієздатної, і загальна орієнтація на інтеграцію до Європи. Крім того, катастрофи ще не відбулося – Росія більш-менш успішно контролює ситуацію в гарячих точках. Проте чеченська війна показала, що ресурси Росії на межі. Що відбудеться, якщо, наприклад, в Таджикистані почнеться повномасштабна громадянська війна? Географічно Середня Азія далека від України, проте прозорі кордони всередині СНД, розвинена транспортна мережа, широкі споріднені і дружні зв'язки між людьми в колишньому радянському суспільстві і відома слабкість державних інститутів України залишають мало сумнівів в тому, що хвилі біженців, зброї і насильства досягнуть нашої території. В усякому разі, біженці з Таджикистану вже зустрічаються на вулицях Дніпропетровська. Поки вони риються в сміттєвих ящиках і просять милостиню. Хотілося б вірити, що цим все і обмежиться.
З іншого боку, поява українських миротворців в тій або іншій "гарячій точці" СНД дасть Україні додаткові важелі впливу на обстановку в даному регіоні і політику приймаючої держави. Ігнорування таких можливостей автоматично підсилює інші країни, інтереси яких часто не співпадають з нашими.
Таким чином, існування в сучасному світі величезної кількості різноманітних конфліктів змушує світову спільноту проводити політику миро творчості, в якій чільне місце посідає Український контингент.
Для України актуальність проблем, пов'язаних з підтримкою миру, очевидна. Багато в чому це обумовлено її географічним положенням. Україна знаходиться в безпосередній близькості від вогнищ конфліктів. Розширення НАТО на схід, в певних умовах, також може стати джерелом напруженості для держав "буферної" зони, у тому числі і України. Починаючи з 3 липня 1992 р. коли військовослужбовці Збройних сил України вперше взяли участь в операціях ООН із підтримання миру, отримавши письмове звернення Генерального секретаря ООН до Уряду України з проханням надіслати батальйон Збройних сил України до Боснії і Герцеговини для участі в миротворчій операції ООН, українські миротворці брали участь у миротворчих операціях в Лівані (липень 2000 р. – квітень 2006 р.); Іраку (серпень 2003 р. – грудень 2005 р.); Сьєрра-Леоне (березень 2001 р. – березень 2005 р.); Грузії (1999 р. – 2005 р.); Східній Славонії (квітень 1996 р. – 1999 р.); Македонії (червень 1995 р. – березень 1999 р); Косово (1998 р. – 1999 р.); Анголі (січень 1996 р. – лютий 1999 р.); Гватемалі (січень – травень 1997 р.); Таджикистані (грудень 1994 р. – березень 2000 р.); Косово (1999 р. – 2003 р.); Афганістані (квітень 2000 р. – травень 2001 р.); Хорватії ( січень 1996 р. – грудень 2002 р.); Кувейті (квітень – серпень 2003р.) і ін. Отже, для України її миротворча діяльність має ключове значення, оскільки вона розглядається як засіб зміцнення її національної безпеки через створення стабільного зовнішньополітичного середовища і, водночас, як її внесок у зміцнення загальноєвропейської безпеки і побудову нової стабільної і безпечної Європи. Завдяки миротворчій діяльності Україна стверджує себе як повноправний суб’єкт міжнародних відносин, підвищує свій міжнародний авторитет та демонструє миролюбну політику.
1. Баландіна Н. Миротворча діяльність ООН: деякі питання методології дослідження та історіографії проблеми // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр.– К.: Знання, 2000.– С. 78–84.
2. Біркович Р. Україна в контексті миротворчої діяльності ООН // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка.– К., 2006.– Вип. 58. Ч. 2.– С. 182–187.
3. Гречанинов А. Миротворческая деятельность Украины: есть потребность в новых подходах / Народна армія от 09.08.96 г.
4. Дев’ятиярова В. Участь України в миротворчій діяльності ООН // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. / Київ нац. ун-т. ім. Т Шевченка.– К., 2006.– Вип. 58., Ч.1.– С. 6–8.
5. Закон України "Про участь України у миротворчих операціях" від 23 квітня 1999 року // Уряд. кур’єр.– 1999.– № 15.
6. Мацейко Ю. Оновлення миротворчості ООН – загальна вимога часу // Дипломат. акад. України. Наук. вісн.– К., 2000.– Вип. 3.– С. 19–25.
7. Миротворча діяльність України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=8988&Itemid=461
8. Миротворча діяльність України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php
9. Миротворчі кроки України: (Україна робить свій внесок у всі миротворчі операції ООН, які почалися або були істотно розширені в 2000 р., заявив постійний представник України при ООН В. Єльченко) // Уряд. кур’єр.– 2000.– 20 жовт.– С. 3.
10. Прилипа О. Україна в контексті миротворчих операцій ООН // Дипломат. акад. України при М-ві закордон. справ України. Наук. вісн.– К., 2003.– Вип. 8.– С. 181–192.
11. Сметанин А. Наши в Анголе: как платят, так и работают / Киевские ведомости от 06.07.96 г.
Додаток
Війни і великі конфлікти в 2006 році
| № | Країна/Регіон | Ворогуючі сторони | Причини протистояння | Початок конфлікту | Стан | Інтенсивність |
| Центральна і Південна Африка | ||||||
| 1 | Центрально-Африканська Республіка | Союз демократичних сил за Релли/Уряд | Боротьба за владу | 2005 | А | 2 |
| 2 | Республіка Чад | Арабські етнічні групи/Африканські етнічні групи | Боротьба за державну і регіональну владу | 2003 | А | 2 |
| 3 | Повстанські угруповання/Уряд | Етнічна і соціально-економічні, боротьба за державну владу | 2005 | А | 2 | |
| 4 | Демократична Республіка Конго | Племінні утворення/Центральний уряд | Етнічна і соціально-економічні, боротьба за державну владу | 1997 | В | 2 |
| 5 | Ефіопія | Уряд/Народно-патріотичний фронт Ефіопії | Боротьба за державну владу | 1998 | А | 2 |
| 6 | Клан Гуджи/Клан Борена | Боротьба за регіональну владу, ресурси | 2005 | А | 2 | |
| 7 | Гвіне-Бісау | Уряд/Рух демократичних сил Касаманса | Боротьба за регіональну владу | 2006 | Новий | 2 |
| 8 | Нігерія | Уряд/Бойовики иджо/бойовики итсекири | Ресурси | 1997 | А | 2 |
| 9 | Сомалі | Повстанські угруповання польових командирів/уряд | Боротьба за державну владу | 1980 | А | 3 |
| 10 | Судан | Дарфур: Народна армія звільнення Судану/ Рух за справедливість і рівність/ Уряд, арабські найманці джанджавид | Боротьба за регіональну владу, ресурси | 2003 | А | 3 |
| 11 | Бойовики племінної групи Нуер/Суданський народно--визвольний рух | Боротьба за регіональну владу | 2006 | Новий | 2 | |
| Азія і Тихоокеанський регіон | ||||||
| 12 | Індія | Кашмірські і пакистанські сепаратисти/Уряд | Відділення | 1947 | В | 2 |
| 13 | Ліве угруповання "Наксалити"/Уряд | Ідеологія | 1997 | В | 2 | |
| 14 | Майнамар | Уряд/Етнічні меншості | Відділення | 1948 | А | 2 |
| 15 | Пакистан | Національна армія звільнення Белуджистана, бойовики народності балоч/Уряд | Автономія, ідеологія, ресурси | 1998 | А | 2 |
| 16 | Бойовики провінції Вазиристан/Уряд | Боротьба за регіональну владу | 2004 | В | 2 | |
| 17 | Філіппіни | Бойовики Абу-Сайяаф/Уряд | Відділення | 1991 | В | 2 |
| 18 | Шрі-Ланка | Тигри звільнення Тамил Илама (східна група)/ Тигри звільнення Тамил Илама (північна група) | Боротьба за регіональну владу | 2004 | А | 2 |
| 19 | Таїланд | Мусульманські бойовики південних провінцій/Уряд | Відділення | 1784 | В | 2 |
| Північна Африка і Близький схід | ||||||
| 20 | Алжир | Групи ісламських екстремістів/Уряд | Боротьба за державну владу, ідеологія | 1919 | Б | 2 |
| 21 | Афганістан | Бойовики руху "Талибан", "Аль-Каиди", наркобарони / Уряд, коаліційні сили НАТО | Боротьба за державну владу, ідеологія | 1994 | А | 3 |
| 22 | Ірак | Екстремістські угруповання бойовиків / Міжнаціональні сили, національний уряд | Протистояння окупаційним військам | 2004 | А | 2 |
| 23 | Ізраїль | Терористичні угруповання Ісламський джихад, ХАМАС, ФАТХ, Бригади мучеників Аль-Акси й ін./Уряд | Відділення, ідеологія, ресурси | 1920 | В | 2 |
| 24 | Ізраїль/Ліван | Територіальні претензії, ідеологія | 1967 | В | 2 | |
| 25 | Туреччина | Збройні угруповання курдів/Уряд | Відділення | 1920 | В | 2 |
| 26 | Ємен | Рух молоді, що вірить,/Уряд | Релігійні | 2004 | В | 2 |
| Латинська Америка | ||||||
| 27 | Колумбія | Революційні збройні сили Колумбії (ФАРК)/Уряд | Боротьба за регіональну владу, ідеологія | 1964 | В | 2 |
Примітки:
1 – криза (спорадичне застосування сили, щонайменше однієї з протиборчих сторін); 2 – важка криза (періодичне застосування сили конфронтуючими сторонами); 3 – війна; А – напруженість зростає; Б – напруженість убуває; В – інтенсивність конфлікту не міняється