Одним із пояснень чуття, яке звичайно називають інтуїцією, є те, що творчий бік мозку починає працювати над проблемою раніше, ніж ліва півкуля. (Доктор Беньямін Лібет, психолог Університету Сан-Франциско, експериментальне дослідив, що права півкуля мозку починає пошук інформації приблизно на чотири десятих секунди раніше, ніж ми це усвідомлюємо). Це пояснює, чому права півкуля іноді «видає» творче рішення проблеми, тоді як логічна ліва півкуля ще тільки працює над нею.
Цікаво також, що, як було доведено, права частина мозку швидше підлягає алкогольному сп'янінню. У цьому стані права півкуля починає заважати роботі лівої, спричиняючи незв'язне мовлення та прийняття неправильних рішень (на кшталт того, чи варто сідати за кермо після вечірки).
Права частина має також властивість «вимикатися» під дією стресу – свого роду самозахисна реакція. Уявіть собі, наприклад, що ви опинилися на місці дорожньої аварії, – ваша схвильованість перешкоджатиме найраціональнішому рішенню «оцінити ситуацію та діяти далі, згідно з обставинами».
Оскільки багато важливих рішень приймаються у стані стресу, це доволі важливий фактор. На жаль, саме тоді, коли ми потребуємо, аби наша права півкуля підказала нам творче рішення, вона перебуває у вимкненому стані.
Бізнес та інтуїція
У своїй блискучій книзі про лідерство Рендел П. Байт, Філіп Годґсан та Стюарт Крайнер написали про необхідність для менеджерів розвивати та плекати своє «внутрішнє чуття». Це внутрішнє чуття, кажуть вони, ґрунтується на інтуїції, тваринному чутті, інстинкті та інших речах, які менеджери не можуть зрозуміти, проте постійно використовують у своїй роботі.
Більшість виконавців не можуть і не бажають говорити про це. Акціонери та інвестори практично оминають інтуїтивні рішення та судження.
Правда полягає в тому, що навіть у випадку наявності всіх графіків, діаграм та докладно сконструйованих ієрархій, жоден виконавець не може оминути внутрішнього почуття. Дійсно, зі збільшенням акценту на швидкість прийняття рішень важливість внутрішнього чуття зросла теж.
Існує думка, що західні менеджери більше схильні працювати з фактами, ніж з відчуттями. У своїй книзі «Компанія, де створюються знання», двоє японських вчених Айкуджиро Нонака та Хіротака Такеучі, доводять, що західні компанії залишаються прив'язаними до «явного» знання, тоді як японці активно застосовують «приховане знання».
Міф лідерства
Протягом багатьох століть лідери були оточені специфічним чарівним колом.
Колись значення цих героїчних постатей могло пов'язуватися зі становищем військових лідерів, монархів чи політиків, однак останнім часом усе стало пов'язуватися саме з бізнесом. І це, між іншим, не збіг, наприклад, що такі люди, як Річард Бренсон, Сер Джон Гарві-Джонс та незабутній Біл Ґейтс набули такої популярності.
Частина цієї містики і міфології пов'язана саме з тонкою інтуїцією у прийнятті рішень, бо ці люди бачать проблему набагато чіткіше, ніж більшість людей навколо них, та здатні проявити мудрість Соломона у складній ситуації. Можна сказати, що це призвело до сумних наслідків: люди почали думати, що здатність приймати ефективні рішення – це дар від народження, а не навичка, яку можна вдосконалювати на практиці.
Спілні рис управлінців, які ефективно використовують свою інтуїцію
• Вони приймають рішення швидко та впевнено. Вони намагаються укріпитися в своєму рішенні та не витрачають багато часу, зважуючи всі аргументи.
• Вони використовують факти тільки тоді, коли це необхідно.
• Вони мають своє внутрішнє чуття та використовують його як навичку, як частину свого менеджерського арсеналу.
• Вони сприймають і заохочують ідеї, незалежно від їх джерела та корисності на будь-якому етапі.
• Вони діють, на підставі інтуїтивних переконань і не намагаються їх заперечувати.
• Вони не приймають твердих чи неправильних методів. Коли щось здається правильним, вони це роблять. (Не плутати з етичними переконаннями).
«Свята трійця» прийняття рішень
Ключ до прийняття ефективного рішення – це досягнення балансу між логікою, інтуїцією та досвідом. Менеджери, зокрема, потребують усіх трьох елементів, якщо хочуть впоратися з тими різноманітними ситуаціями, які постають у процесі роботи. Лауреат Нобелівської премії Герберт А. Сімон, професор психології Університету Карнеґі Мелон та відомий «гуру» у сфері прийняття рішень зауважив: «Кожен менеджер мусить бути здатним систематично аналізувати проблеми. Кожен менеджер мусить вміти швидко пристосовуватися до ситуацій, ця навичка вимагає розвитку інтуїції та здатності формулювати судження на підставі багаторічного досвіду та свідомих тренувань.
Ефективний менеджер не має змоги вибирати між «аналітичним» та «інтуїтивним» підходом до вирішення проблем. Виконуючи свою роботу, він, як правило, залучає цілий ряд менеджерських навичок та застосовує ті з них, які підходять у певній ситуації».
Як висловився професор Сімон, ефективний менеджер – чи той, хто приймає рішення, – не зациклюється на якомусь окремому підході, він прагматик. Він (чи вона) розуміє значення всіх трьох елементів трикутника прийняття рішень та вирішує, на якому з них в даному випадку слід поставити акцент.
Ознаки великого менеджера
Згідно з Роджером Давсоном, який займається проблемами менеджменту, є дев'ять ознак великих менеджерів, які ефективно приймають рішення. Ось вони:
· дуже толерантне ставлення до невизначеності;
· наявність добре впорядкованого ряду пріоритетів;
· вміння бути добрим слухачем;
· здатність досягати консенсусу в рішенні;
· уникання стереотипів;
· постійне зберігання гнучкості;
· вміння застосовувати як «логічні», так і «нелогічні» методи;
· вміння реалістично оцінювати витрати та складність завдань;
· здатність вчасно зупинитись у пошуку правильного рішення.
Рішення, які підказує інтуїція
Отже, для прийняття деяких рішень і виконання завдань інтуїція може виявитися дуже корисною. Ось деякі з них:
Вибір стратегії бізнесу.
Вибір ключового продукту або його властивостей.
Вибір партнерів у бізнесі.
Вибір співробітників при прийнятті на роботу.
Ведення бізнес переговорів.
Поява небезпеки або проблеми, які можна ліквідувати ще на стадії їх зародження.
Інтуїтивне відчуття команди дуже корисно при командних переговорах і роботі.
Мистецтво прийняття рішень
Один відомий американський менеджер зізнався, що 90 відсотків правильних рішень він приймає, грунтуючись тільки на інтуїції. Нещодавно опубліковані дані опитування, проведеного серед ділових людей, в результаті якого з'ясувалося, що 85% успішних бізнесменів розвивають бізнес цілком і повністю, покладаючись виключно на своє «шосте відчуття».
Прояв інтуїції в бізнесі має свою специфіку. Підприємець ухвалює відповідальні рішення в умовах цейтноту. Плюс до цього вкрай висока ціна цього рішення і дефіцит інформації.
Якщо вам належить вибрати з безлічі рішень найправильніше, розставте все по поличках. Згадаймо, як робив Бенджамен Франклін, коли перед ним поставала проблема. Він ділив аркуш паперу на дві частини: на одній половині він виписував всі аргументи «за», а на другий відповідно «проти». Така наочна систематизація думок дійсно допомагає. Якщо ви будете використовувати цю практику, ваш інтелект буде таким же бадьорим і свіжим, як тіло після душу.
Щоб перейти на постійне інтуїтивне ухвалення рішень потрібно багато чому навчитися. Як не дивно, для цього спочатку необхідно освоїти науку діяти на основі логіки, звівши до мінімуму втрати, прорахувавши варіанти.
Інтуїція – це найважливіший робочий інструмент у бізнесі, але не завжди варто сліпо їй слідувати. Іноді в інтуїцію вплітаються сумніви, страхи, хибні уявлення. Наприклад, дуже важко відрізнити імпульс страху від передчуття можливих втрат. Щоб не помилитися, треба, перш за все, заспокоїтися, нейтралізувати негативний внутрішній фон. Якщо бізнесмен схвильований, роздратований або засліплений жадобою наживи, вигоди, то він може прийняти за інтуїцію проекцію власного дуже сильного бажання. Він хоче почути щось, і свідомість видає йому бажане.
Інтуїція – це свого роду процес збору інформації поза відомих типів мислення і поза звичайного сприйняття. Цей механізм дії інтуїції заснований на включенні надсвідомості. Інтуїція передбачає як роботу з загальною перспективою, так і з деталями. Вона допомагає також зробити вірний вибір з різноманітних можливостей.
Яка підготовча робота необхідна для того, щоб інтуїція запрацювала?
Спочатку потрібно оцінити ситуацію в цілому, виділити головне, сконцентрувати увагу, провести фокусування. Потім треба розслабитися і прислухатися до відповіді, який буде приходити. Прояву інтуїції передує складне налаштування всього психічного апарату. У цьому процесі беруть участь різні органи чуття і треба вміти їх правильно підготувати.
У когось інтуїція краще працює через візуальні канали. У іншого краще розвинені слухові шляхи сприйняття і йому досить буде почути або голос людини, або свій внутрішній голос, щоб визначити, наскільки сприятливі можливості для угоди.
Коли ви приведете себе у спокійне розслаблене зосереджений стан, позбудетеся від напруги, сконцентруєте свою увагу, загостритися ваше сприйняття інтуїції, розшириться сприймає свідомість, яке вловлює ті чи інші образи або сигнали, що йдуть з інтуїтивною сфери.
Тому, якщо ви хочете завжди бути відкритим для інтуїтивних проявів, навчитеся коригувати свій настрій, звільняючись від емоційних впливів, і підтримувати душевну рівновагу. У стані депресії або роздратування краще не приймати відповідальних рішень, тому що емоції спотворять сприйняття інтуїції.