§ 2. Використання народних ігор у вихованні школярів молодшого шкільного віку
Проблема широкого використання народних ігор у педагогічному процесі школи - це одна з актуальних проблем духовно - культурного відродження. С. Русова наголошує на значенні народних ігор як прадавнього результативного засобу виховання дітей. Поряд з усною народною творчістю, традиціями, пізнанням природи і мистецтва вони є нескінченим джерелом пробудження в дитини духовних сил, патріотичних почуттів, формування характеру і світогляду. Народні ігри - багата скарбниця народної мудрості, досвіду поколінь у ті часи, коли не існувало наукової педагогіки. К.Ушинський звертає увагу на народні ігри, закликає розробляти це багате джерело, організовувати їх і творити з них найкращий і могутній виховний засіб. Проте їх використання поки що обмежене. Це пояснюється тим, що педагоги мало обізнані з народною скарбницею.
Був здійснений експеримент з учнями молодшого шкільного віку в школах м. Івано-Франківська (у дослідженні брало участь 90 учнів). На першому етапі експерименту ставилося завдання з’ясувати, наскільки школярі знають народні ігри. З цією метою, крім цих ігор, учням пропонувалися й інші ігри.
| Види ігор: | Отримані резулььтати: | |
| К-ть виборів | % | |
| Ігри з правилами | 58 | 60 |
| Творчі ігри | 78 | 82 |
| Народні ігри | ЗО | 32 |
Вивченнярезультатівдослідження засвідчило, що школярі найбільше використовують творчі ігри, дещо менше ігри з правилами і дуже мало народні ігри.
Наступним етапом експерименту було з’ясування рівня опанування школярами народними іграми. їм ставилися запитання: " Які ви знаєте народні ігри?", " Як вони проводяться?", " Які з них подобаються і чому?".
Констатуючий експеримент та його результати засвідчили, що учні слабо знають народні ігри, мають недостатні знання з методики їх проведення, а це дозволяє зробити висновок, що ці ігри не займають належного місця в освітньо-виховному процесі, а тому і не мають можливості давати бажаний результат.
Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1) Одним із ефективних шляхів національного і духовного розвитку підростаючого покоління є використання народних ігор.
2). Ефективність використання народних ігор прямо залежить від іншої систематизації відповідно до вікових особливостей учнів.
Висновки
Працюючи над курсовою роботою, я опрацювала ряд літератури і цим збагатила, удосконалила свої знання з даного питання.
Я в своїй курсовій роботі намагалася підсумувати твердження вчених, які працювали над цим питанням, довести, що саме у сучасній педагогіці гра розглядається як досить важливий вид діяльності (Цілеспрямованість, усвідомленість, активна участь) та специфічні, притаманні лише грі (свобода і самостійність, самоорганізація дітей, наявність творчої основи, обов'язкове почуття радості й задоволення). Гра має соціальну природу. Це соціальне явище, яке виникає в процесі історичного розвитку й трудових дій. За змістом гра відображає реальну дійсність, удосконалюється з розвитком відносин " людина - суспільство".
Застосовуючи ігри на практиці у школі з молодшими школярами, я дійшла до висновку, що саме ігри роблять заняття цікавими, емоційними, діти пізнають якості і властивості предметів, їх призначення, засвоюють зв'язки і відносини між людьми, правила і норми поведінки, пізнають саму себе, свої можливості і здібності.
Отже, пишучи курсову роботу, я зрозуміла, що гра є дуже важливим методом виховання, який повинен використовувати кожен вчитель, працюючи з дітьми молодшого шкільного віку.
Список використаної літератури
1. АникееваН. П. Воспитание игрой: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1987.
2. Болотина Н.И. Дидактическая игра – одно из средств активизации познавательной деятельности детей шестилетнего возраста // Начальная школа. – 1987. – № 12. – С. 42-44.
3. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 63-64.
4. Жуковская Р.И. Игра и ее педагогическое значение. – М., 1975.
5. Игры и упражнения в обучении шестилеток: Пособие для учителя. [Сборник / Под ред. Н.В.Седж]. – Минск.: Нар. асвета, 1985. – 136 с.
6. Кларин М.В. Игра в учебном процессе // Сов.педагогика. – 1985. – № 6.–С. 57-61.
7. Козлова О. А. Роль современных дидактических игр в развитии познавательных интересов и способностей младших школьников // Начальная школа. – 2004. – № 4. – С. 24-28.
8. Колондій В. Ігри на уроках математики // Рідна школа. – 1999. – № 3. – С. 38-44.
9. Копосов П. Місце начальної гри у методичній системі сучасної дидактики // Рідна школа. – 2000. – № 11. – С. 65-66.
10. Непомнящая Н.И. Игра и творчество как формы жизни личности // Развитие личности, 2001 – № 7 – С. 19-24.
11. РижукВ.І. Гра як метод навчання й виховання // Початкове навчання та виховання. – 2005. – № 16-18. – С. 20-25.
12. Сердюк В. Дидактичні ігри з молодшими школярами // Початкова школа. – 1998. – № 8. – С. 28-30.
13. СорокінаО. Навчання граючись // Рідна школа. – 2000. – № 7. – С. 64-69.
14. Шафранська О. Дидактичні ігри на уроках української мови в 2 класі // Початкова школа. – 2003. – № 6. – С. 6-8.