Смекни!
smekni.com

Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань (стр. 14 из 16)

Завдання для підсумкового опитування були складені відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України „Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів".

Учням пропонувались такі завдання:

Варіант 1

1. Встав пропущені слова.

Із приходом осені в природі стає ______________, бо Сонце стоїть ____________ і гріє ________________. День стає _____________.

Небо часто вкрите _________________________________.

Падає _____________.

Ранньої осені на деревах і кущах листя _________________.

Коли стає холодніше, починається ________________________.

Зеленіють восени тільки ____________________________. Трави буріють і ________________.

Готуються до зими тварини.

Ховаються в щілини, під кору дерев _____________.

Залягають у сплячку ______________________________.

Відлітають у вирій _______________________________

________________. Змінюють літнє хутро на зимове ____________________.

2. Вибери і підкресли правильні відповіді.

Яку роботу виконують люди весною на полях і городах?

Висівають у ґрунт насіння.

Збирають урожай.

Садять картоплю.

Прополюють бур’яни.

3. Закресли зайве.

Восени достигають плоди горобини, малини, калини, черешні, горіха, дуба, абрикоса, груші, яблуні, ліщини, клена, винограду, суниці, смородини, каштана.

4. Намалюй, яким буває дерево взимку і навесні.

Зима Весна

5. Допиши речення, використовуючи слова для довідок.

Взимку сплять: _______________________________________________

Живляться зробленими запасами: __________________________

Зайняті пошуками їжі: _____________________________________

Слова для довідок: лисиця, заєць, їжак, метелик, горобець, дикий кабан, білка, борсук, миша лісова, жаба, ховрах, синиця, ласка, бобер.

6. Дай відповіді на запитання.

Які птахи відлітають у теплі краї? _____________________________

Чому вони не залишаються зимувати у нас? ______________________

Чому зимуючі птахи не відлітають у теплі краї? __________________

Як можна допомогти птахам пережити зиму? _____________________

Варіант 2

1. Встав пропущені слова.

Узимку ____________________, ніж восени. Сонце стоїть __________ і гріє ____________________.

Дерева і кущі стоять __________________________. Під снігом із зеленими листками зимують ________________________________________.

У барлогах зимують ________________.

У зимовій сплячці перебувають ________________________________.

У пошуках їжі блукають ______________________________________. Живляться заготовленими запасами __________________________________. Ближче до житла людей прилітають _________________________.

2. Вибери і підкресли правильну відповідь.

Яку роботу виконують люди навесні в садах?

Обрізають на деревах старі гілки.

Обривають плоди.

Білять стовбури дерев.

Садять молоді дерева.

3. Закресли зайве.

Восени цвітуть підсніжники, жоржини, конвалії, чорнобривці, нарциси, айстри, тюльпани, хризантеми, волошки, маки, лілії.

4. Намалюй, яким буває дерево восени і взимку.

Осінь Зима

5. Допиши речення, використовуючи слова для довідок.

Восени запасають на зиму корм: _______________________________

Відлітають у теплі краї: _______________________________________

Нагулюють жир: ____________________________________________

Ховаються у затишні місця: ____________________________________

Слова для довідок: сойка, метелик, миша, сонечко, білка, ховрах, їжак, ведмідь, лелека, борсук, соловей, ластівка, муха, хом’як.

6. Дай відповіді на запитання.

Які тварини впадають взимку у сплячку? _________________________

Чому? ______________________________________________________

Чому білки, лисиці, зайці, дикі кабани не впадають на зиму у сплячку?

_____________________________________________________________

Основним критерієм оцінювання результатів виконання контрольних робіт була якість виконання учнями завдань, а саме правильність і повнота відповіді.

На основі аналізу учнівських робіт ми визначили рівні сформованості їхніх навчальних досягнень із курсу „Я і Україна" в 2 класі (див. рис.3).

Рис. 3. Співвідношення рівнів навчальних досягнень в учнів 2 класів із курсу „Я і Україна" наприкінці експериментального дослідження

Дані діаграми (рис.3) свідчать, що кількісні показники наприкінці експериментального навчання в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному класі. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості природничих знань досягли 13,0% учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 26,1%. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі кількість учнів із низьким рівнем сформованості природничих знань становить лише 8,7%, тоді як в контрольному класі цей показник становить 17,7% учнів.

Для того щоб прослідкувати вплив запропонованої методики на процес формування природничих знань у молодших школярів, ми порівняли результати опитування, проведеного перед початком формувального експерименту (див. рис.2), та результати, отримані наприкінці експериментального навчання (див. рис.3). Зіставивши ці результати (див. рис.4 і рис.5), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі на 13,1% збільшилась кількість учнів із високим рівнем сформованості природничих знань і на 4,3% - з достатнім рівнем. Кількість учнів із середнім і низьким рівнями сформованості природничих знань зменшилась на 8,7% в обох випадках. У контрольному класі теж відбулися певні зміни, проте вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого рівня сформованості природничих знань зросла лише на 4,3%; достатнього рівня - на 4,4%. Кількість учнів із середнім рівнем сформованості природничих знань зменшилась на 4,3%, а учнів із низьким рівнем - на 4,4%.

Рис. 4. Співвідношення рівнів сформованості природничих знань в учнів експериментального класу

Рис. 5. Співвідношення рівнів сформованості природничих знань в учнів контрольного класу

Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики проведення систематичних спостережень молодших школярів на рівень сформованості природничих знань.

Таким чином, порівнюючи дані, отримані на початку проведення формувального експерименту і наприкінці його, можна стверджувати про ефективність ведення учнями систематичних спостережень за змінами в природі як засобу формування природничих знань.

Результати експериментального дослідження підтвердили, що:

під час цілеспрямованого і систематичного проведення спостережень як на уроках, так і в позаурочний час, зростає рівень сформованості природничих знань молодших школярів;

у контрольному класі, де не проводились систематичні спостереження за змінами в природі, рівень сформованості природничих знань значно нижчий, ніж в учнів експериментального класу;

вірною є висунута гіпотеза: що формування природничих знань буде ефективним, якщо спостереження проводитимуться систематично й послідовно у зв’язку з сезонними особливостями явищ природи та будуть посильними для дітей молодшого шкільного віку.

Висновки

З перших днів перебування дітей в школі вчитель повинен допомагати їм пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й охороняти природу, в доступній для розуміння дитини формі розкрити складну систему взаємозв’язків об’єктів і явищ, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти цієї мети можна лише шляхом організації систематичних спостережень молодших школярів за змінами в природі під керівництвом вчителя.

Проаналізувавши стан розробки досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі слід зазначити, що спостереження за тілами і явищами природи - один із найважливіших компонентів у сучасній системі методів вивчення природознавства. Методика організації спостережень спрямовується передусім на розвиток пізнавального інтересу і довільної уваги учнів. Це досягається постановкою посильних завдань перед дітьми, чітко розробленою програмою, послідовністю, наступністю і різноманітністю методів. Із року в рік спостереження поширюються, поглиблюються, встановлюються все більш складні причинно-наслідкові зв’язки у природі й суспільстві. Час від часу дітям потрібно давати завдання, які вимагають від них творчого підходу до спостережень, поєднувати з усною, письмовою творчістю, образотворчою діяльністю.

Спостереження вимагає значних вольових зусиль учня для зосередження уваги на заданому об’єкті. Тому особливе значення має мотивація цього виду діяльності. Згадаємо, що один із сильних мотивів для молодших школярів є пізнавальний інтерес. Його можуть викликати об’єкт спостережень; зміни, що відбуваються з ним; причини цих змін; усвідомлення вагомості результатів спостережень особисто для дитини і для виконання наступних завдань, засвоєння нових знань, способів діяльності.

Оскільки інтерес відіграє важливу роль у здійсненні будь-якої діяльності, то в процесі розвитку спостережливості він є найістотнішим стимулом, що покращує якість сприймання та сприяє кращому запам’ятовуванню. А зі сприймання ознак, властивостей об’єктів та явищ природи і починається процес формування знань. Сприймання відіграє важливу роль у навчальній діяльності, оскільки будь-який навчальний матеріал має бути, перш за все, сприйнятий учнями. Тільки після цього можна говорити про засвоєння знань.

Щоб правильно організувати спостереження у процесі навчання вчитель повинен постійно дотримуватись основних дидактичних принципів, структури спостереження, не допускати як відставання спостережень відносно вивчення теми в класі, так і значного випередження. Потрібно пам’ятати, що коли діти розпочали спостереження необхідно насамперед конкретизувати об’єкт, знайти в природі ті предмети, які йому відповідають.