Процес сприймання відбувається ефективніше, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об’єктів, виділяти їх характерні ознаки, об’єднувати в єдине ціле, позначати певними словами. В завданні повинна чітко формуватися мета, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а й конкретно-образного мислення. У процесі здійснення спостережень учнів потрібно привчати до точності, ретельного фіксування результатів спостережень. Спостереження повинні вирішувати певні завдання, лише тоді вони зміцнюють і розширюють пізнання дітей, викликають інтерес до природи в цілому.
Проаналізувавши сучасний стан проблеми дослідження в практиці роботи початкової школи, можна зробити висновок, що сьогодні вчителі часто нехтують таким важливим практичним методом, як спостереження. Це підтвердило анкетування, проведене серед вчителів початкової школи міста Львова. Його результати показали, що лише 20% опитаних учителів ведуть систематичні спостереження за змінами в природі. Хоча навчальною програмою курсу „Я і України" в початковій школі передбачено проведення спостережень у природі. Що ж до підручників із курсу „Я і Україна" (авт.Н.М. Бібік, Т.М. Байбара і Н.С. Коваль), то слід зазначити, що лише в підручнику для 2 класу є завдання для систематичних спостережень за змінами в неживій та живій природі та праці людей, а для 1, 3 і 4 класів такі завдання практично відсутні.
Поспостерігавши за навчальним процесом та відвідавши ряд уроків із курсу „Я і Україна”, нами було з’ясовано, що в учнів практично не сформовані вміння самостійно спостерігати за змінами в природі, а рівень сформованості природничих знань є переважно середнім або достатнім. Тому в нашому експериментальному дослідженні значна увага приділялась систематичним спостереженням, з метою підвищення рівня природничих знань в учнів початкової школи.
Враховуючи зміст програмового матеріалу з курсу „Я і Україна", вікові особливості молодших школярів та вимоги щодо проведення спостережень у природі, ми організували експериментальне навчання на базі 2 класу. Експериментальне навчання передбачало: проведення систематичних щоденних спостережень за погодою; використання завдань щодо перевірки народних прикмет; проведення фенологічних спостережень: сезонні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей; записування всіх спостережень учнями в індивідуальних „Щоденниках спостережень” та в класний календар природи; проведення узагальнення спостережень наприкінці кожного місяця під час фронтальних бесід на уроці; використання завдань для самостійних спостережень на уроках-екскурсіях і в позаурочний час.
У процесі дослідження було експериментально доведено ефективність запропонованої методики проведення систематичних спостережень молодших школярів. Джерелом отримання інформації про хід та результати формувального експерименту були бесіди з учителями та учнями, письмові контрольно-перевірні роботи школярів та аналіз їх результатів.
Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального експерименту, є зростання кількості учнів експериментального класу, порівняно з контрольним, що досягли високого рівня сформованості природничих знань (експериментальний клас - 26,1% учнів; контрольний клас - 13,0% учнів), та зменшення кількості учнів, що виявили низький рівень (експериментальний клас - 8,7% учнів; контрольний клас - 17,4% учнів).
Результати дослідження підтвердили, що наявні відмінності у рівнях сформованості дослідницьких умінь між учнями експериментального та контрольного класів є суттєвими і зумовлені впливом експериментальної методики навчання.
Таким чином, як на уроках „Я і Україна”, так і в позаурочний час потрібно організовувати цілеспрямовані систематичні спостереження учнів за змінами в природі. Адже, вони, по-перше, дозволяють сформувати конкретне і образне мислення, уявлення і поняття про навколишній світ і на цій основі розвивати логічне мислення, усне і писемне мовлення молодших школярів. По-друге, спостереження сприяють формуванню основ наукового світосприймання, переконують дітей у постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв’язку і закономірності того, що відбувається в природі. По-третє, спостереження дозволяють формувати одну з важливих якостей особистості - спостережливість, яка пов’язана з вихованням стійкої уваги, розвитком пам’яті, допитливості, вміннями встановлювати зв’язки між різними природними явищами.
Правильно організоване спостереження допомагає виховувати такі необхідні якості, як працелюбність, охайність, забезпечує формування в учнів уміння систематично працювати, розвивати ініціативу та самостійність. Також у дітей розвиваються навички користуватися деякими метеорологічними приладами (термометром, гномоном), уміння, необхідні для оформлення записів про погоду тощо. Всі ці вміння і навички мають велике значення в процесі формування природничих знань учнів та у їх підготовці до самостійної практичної діяльності.
1. Авраменко О.М. Вікові особливості учнів і урахування їх на уроці // Психологічні умови поліпшення якості уроку / За ред. Г.С. Костюка та І.О. Синиці. - К.: Радянська школа, 1959. - С. 198-219.
2. Андрущак В.М. Шляхи підвищення якості знань учнів. - К.: Радянська школа, 1973. - 266 с.
3. Аквилева Т.Н., Клепинина З.А. Наблюдения и опыты на уроках природоведения. - М.: Просвещение, 1998. - 96 с.
4. Байбара Т.М. Зміст природознавства в 4 класі // Початкова школа. - 2004. - № 9. - С.37-41.
5. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.
6. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа. - 2003. - № 9. - С.41-46.
7. Байбара Т.М. Спостереження у 1 класі // Навчання і виховання учнів 1 класу / Упор. Савченко О.Я. - К.: Початкова школа, 2002. - С.116-124.
8. Бібік Н.М., Коваль Н.С., Сороцька О.М. Ознайомлення з навколишнім світом в 1 класі 4-річної початкової школи: Методичний посібник. - К.: Радянська школа, 1986. - 102 с.
9. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Ознайомлення з навколишнім світом в 2 класі 4-річної початкової школи: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1987. - 96 с.
10. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Віконечко: Підручник для 1 класу. - К.: "А. С.К. ", 2002. - 120 с.
11. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підручник для 2 класу. - К.: Форум, 2002. - 144 с.
12. Бібік Н.М., Байбара Т.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу. - К.: Форум, 2003. - 176 с.
13. Бібік Н.М., Байбара Т.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. - К.: Форум, 2004. - 176 с.
14. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця. Методика викладання. - Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2000. - 400 с.
15. Бине А. Измерение умственных способностей. - СПБ.: Союз, 1998. - 432 с.
16. Богданец Г.П. Летние наблюдение по природоведению. Задания для детей 8-9 лет // Начальная школа. - 1991. - № 4. - С.27-33.
17. Варакута О.М. Формування природничих понять в учнів початкових класів // Початкова школа. - 1999. - № 5. - С. 20-23.
18. Вихрущ В.О. Теоретичні основи та актуальні проблеми сучасної дидактики: Навчальний посібник. - Тернопіль: Ліком, 1997. - 222 с.
19. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
20. Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 128 с.
21. Волокитина М.М. Очерки психологии младших школьников. - М.: Издательство АЛМ РСФСР, 1955. - 214 с.
22. Выготский Л.С. Проблема обучения и умственного развития в школьном возрасте. - М.: Просвещение, 1967. - 93 с.
23. Горощенко В. П, Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1984. - 159 с.
24. Данилов М.А. Процесс обучения в советской школе. - М.: Учпедгиз, 1960. - 299 с.
25. Дитиняк Г., Андрушко А., Дривняк М. Я досліджую, експериментую, спостерігаю: методика навчання природознавства в початкових класах / Ред.А.М. Волоська. - Львів; Торонто: Літопис, 2003. - 140 с.
26. Занков Л.В. Избранные педагогические труды. - М.: Дошкольная педагогика, 1999. - 608 с.
27. Казанский М.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.
28. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.
29. Клепинина З.А. Наблюдения в природе // Начальная школа. - 1986. - № 9. - С.44-48.
30. Козина Е.Ф., Степанян Е.Н. Методика преподавания естествознания. - М.: Академия, 2004. - 496 с.
31. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і розвиток особистості / За ред.Л.М. Проколієнко. - К.: Радянська школа, 1989. - 608 с.
32. Леонтьев А.Н. Овладение учащимися научными понятиями как проблема педагогической психологии. - М.: Педагогика, 1983. - 391 с.
33. Лола В.М. Учим воспринимать эстетические свойства природы // Начальная школа. - 1988. - № 1. - С.25-27.
34. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.
35. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах: Учебное пособие для студентов педагогических вузов. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 352 с.
36. Нарочна Л.К., Ковальчук Г. В, Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.
37. Обухова Л.Ф. Детская возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Педагогическое общество России, 1999. - 442 с.
38. Охитина Л.Т. Психологические основы урока. В помощь учителю. - М.: Просвещение, 1977. - 96 с.
39. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
40. Постникова Е.А. Приемы логического мышления при проведении наблюдений на уроках природоведения // Начальная школа. - 1991. - № 1. - С.32-34.