Смекни!
smekni.com

Аналіз використання чистого прибутку підприємства (стр. 2 из 6)

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за корпоративними правами кожної категорії приймають власники (загальні збори власників) підприємства за рекомендацією наглядової ради чи пропозицією виконавчих органів.

Власників корпоративних прав повідомляють про виплату дивідендів. Для цього дається оголошення у заздалегідь визначених друкованих засобах масової інформації.

В оголошенні про виплату дивідендів має міститися така інформація: назва підприємства; дата прийняття загальними зборами власників рішення про виплату дивідендів; період, за який виплачуються дивіденди; величина дивідендів на одну акцію (у відносному чи абсолютному виразі) в розрізі окремих їх категорій; строки та місце виплати; особливості оподаткування дивідендів.

Нараховуються дивіденди власнику корпоративних прав пропорційно його частці в статутному капіталі підприємства.

В акціонерних товариствах (АТ)право на одержання дивідендів мають акціонери, які є власниками акцій на початок строку виплати дивідендів незалежно від періоду, протягом якого акціонери володіли акціями. Дивіденди за акціями виплачуються один раз на рік за результатами календарного року в повному обсязі.

Загалом дивіденди можуть виплачуватися в чотирьох формах:

¾ грошова;

¾ негрошова;

¾ змішана форма.

Грошова формавиплати дивідендів є найбільш поширеною. З рішенням про нарахування дивідендів частина власного капіталу перетворюється на позичковий. Заборгованість підприємства його власникам відображається за статтею «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками». Виплачуючи дивіденди, підприємство погашає згаданий борг.

При негрошовій формівиплата здійснюється корпоративними правами (акціями), іншими фінансовими інструментами, товарами, знижками на товари, цінними паперами інших емітентів,які є в інвестиційному портфелі підприємства.

Змішана формавиплати дивідендів передбачає комбінацію різних форм виплати винагороди власникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково іншими (негрошовими) засобами. Зборами власників може бути прийняте рішення, згідно з яким частина акціонерів (за їх вибором) одержує дивіденди в грошовій формі, а інша — у формі корпоративних прав.

З прибутку підприємства можуть перераховувати кошти на спеціально відкриті рахунки благодійних фондів, робити внески установам культури, освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, громадським організаціям інвалідів тощо.

За рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, воно повинно відшкодувати збитки і видатки, які згідно з діючим законодавством не відносяться на зменшення балансового прибутку. Це, зокрема, стосується штрафів і пені з платежів до бюджету і до позабюджетних цільових фондів, штрафів за недодержання вимог щодо охорони навколишнього середовища від забруднення і шкідливих впливів, за недодержання санітарних норм і правил, штрафів за порушення умов господарських договорів, які визнані підприємством або щодо яких одержані рішення судів (арбітражних судів) та ін.

1.2 Сучасний стан використання чистого прибутку підприємств України

Економічним позитивним підсумком виробничо-фінансової діяльності підприємств є чистий прибуток.

Окрім цього, прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави: у доходи бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу підприємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольнити не тільки його фінансові потреби, а й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров’я, проведення екологічних заходів тощо.

Як уже було сказано, за рахунок прибутку підприємство формує ряд цільових фондів, кошти з яких спрямовуються на фінансування певних витрат, задоволення певних потреб.

Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів.

Механізм розподілу чистого прибутку повинен бути таким, аби всебічно сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання та водночас збільшувати доходи держави. В умовах переходу до ринкових відносин для забезпечення потреб підприємств і державних потреб важливою проблемою розподілу прибутку, яка акумулюється в доходах бюджету країни, і частки, що залишається в розпорядженні суб’єктів господарської діяльності та використовується для розширення виробництва і задоволення інтересів працівників.

Використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначаються самостійно кожним суб’єктом господарювання згідно із Законом України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 1 липня 2004 року. Відповідно до цього Закону державне регулювання використання чистого прибутку здійснювалося в основному суто економічними інструментами, зокрема зменшенням суми податку на прибуток (до 25%). Державне регулювання використання чистого прибутку підприємств здійснюється також зменшенням оподаткованого прибутку на суму витрат із чистого прибутку для утримання й експлуатації об’єктів соціальної інфраструктури тоді, коли відповідні об’єкти соціальної інфраструктури були на балансі підприємства і утримувались ним на час уведення в дію Закону про оподаткування прибутку, а також витрат на благодійну діяльність.

У додаткі А наведено дані про використання прибутку в різних галузях економіки України в 2003 – 2004 роках. З цих даних можна зробити висновок, що в 2004 році частка прибутку, що була залишена в розпорядженні підприємств, збільшилась до 77, 1%. Це є позитивною тенденцією.

Водночас відбулися негативні зміни в структурі використання прибутку. Так, у загальному обсязі прибутку, що був використаний у різних галузях економіки, сталося значне зниження частки прибутку, спрямованого на виробничий розвиток (з 27,5% до 21,7%); на утворення резервного (страхового) фонду (з 2,7% до 1,1%); на заохочення(з 11,6% до 9,2%).

Є відмінності також у структурі використання прибутку в окремих галузях економіки. Так, у 2004 році в усіх галузях економіки частка прибутку, перерахована в бюджет, становила 22,9%. Водночас у промисловості вона становила 19,5%, а на підприємствах транспорту і зв’язку – 31,8%. Це відбувається у зв’язку з неоднаковим умовами оподаткування підприємств окремих галузей економіки (стягнення плати за ресурси і ін.).


Розділ 2. Аналіз використання чистого прибутку підприємства

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Металовиріб» засноване в 1965 році як самостійне підприємство важкої промисловості. Акціонування підприємства почалось в 1994 році. На 1 вересня 1996 року на аукціонах було продано 43% акцій. Статутний фонд становить 128388 грн. Метою діяльності ВАТ «Металовиріб» є отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності.

Предметом діяльності є:

1. виробництво металорізальних верстатів, ковальсько-пресових машин, слюсарно-монтажних, контрольно-вимюрювальних, допоміжних інструментів для машинобудівних підприємств, підприємств різних галузей народного господарства, майстерень ремонтного профілю, сільськогосподарських підприємств, транспорту;

2. проведення на основі отриманого прибутку соціальних та економічних заходів працівників, забезпечення безпечних умов праці;

3. виробництво та реалізація товарів народного споживання;

4. зовнішньоекономічна діяльність;

5. благодійна діяльність (внески установам культури, освіти, охорони здоров’я і ін.).

Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

Майно товариства складається з основних засобів та обігових цінностей.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.

Прибуток товариства формується з надходжень від реалізації основної товарної продукції, операційної діяльності та від фінансових операцій. Чистий прибуток підприємства залишається в повному розпорядженні товариства.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку органам державної статистики.

Для аналізу основних показників, які характеризують діяльність підприємства в 2004 році слід скласти наступну таблицю(табл. 2.1.):

Таблиця 2.1.

Основні показники діяльності підприємства за 2003-2004 роки

Показники Одиниця виміру 2003 рік 2004 рік Відхилення
1 2 3 4 5
1. Продукція
Обсяг товарної продукції в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору Тис. грн.. 32780 35586 +2806
2. Фінансові результати
Собівартість виготовленої продукції Тис. грн.. 22165 24678 +2513
Прибуток:
валовий Тис. грн.. 10615 10908 +293
чистий Тис. грн.. 5674 6837 +1163
3. Основні фонди
Річна вартість основних фондів Тис. грн.. 14593 17100 +2507
4. Праця
Середньорічна чисельність робітників Особи 1985 2187 +202
Середньорічна чисельність спеціалістів, службовців Особи 573 673 +100

За 2004 рік випущено товарної продукції (в оптових цінах) на 35586 тис. грн., що на 2806 тис. грн. більше обсягу 2003 року. Валовий прибуток підприємства від всієї господарської діяльності в 2004 році склав 10908 тис. грн. Чистий прибуток склав 6837 тис. грн., що на 1163 тис. грн. більше запланованого. Порівнюючи отриманий результат з попереднім періодом можна сказати, що завод виявився прибутковим. В цілому, ці дані є свідченням того, що продукція підприємства є конкурентоспроможною.