7. Фінансові послуги, включаючи страхування, — 17 видів.
8. Послуги з охорони здоров'я і соціальні послуги — 4 вигляд.
9. Туризм і подорожі — 4 вигляд.
10. Послуги в області організації дозвілля, культури і спорту — 5 видів.
11. Транспортні послуги — 33 вигляд.
12. Інші послуги.
До числа перших спроб класифікації послуг в маркетингу, ідеї яких одержали свій подальший розвиток, слід віднести роботи Стентона і Джадда, опубліковані в 1964 році.
Стентон диференціює послуги, що надаються на комерційній основі, на 10 груп, що включають:
1. послуги за поданням житла;
2. обслуговування сімей, ремонт житла, догляд за ландшафтом, прибирання
житлових приміщень і др.);
3. відпочинок і розваги;
4. індивідуальне санітарно-гігієнічне обслуговування (прання
сухе чищення, косметичні послуги і др.);
5. медичні і інші послуги охорони здоров'я;
6. приватна освіта;
7. послуги в області бізнесу і інші професійні послуги (правові, бухгалтерські, консультаційні і ін.);
8. і фінансових послуги страховок;
9. транспортні послуги;
10. послуги в області комунікацій.
Джадд запропонував свою схему класифікації послуг, виділивши три принципові групи:
• послуги, пов'язані з фізичними товарами, якими клієнт володіє і які використовує, але не на правах власника;
• послуги, пов'язані з фізичними товарами, що є власністю клієнта.
• послуги, не пов'язані з фізичними товарами.
Лавлок проводить відмінність послуг з:
• базовим характеристикам попиту;
• змісту і благам;
• процедурам поставки.
Не дивлячись на вже наявну в даний час достатньо ґрунтовну розробку фундаменту класифікації послуг в маркетингу, цей процес не можна вважати повністю завершеним. Навпаки, вступивши, на думку багатьох фахівців, в пору революційних перетворень, сфера послуг вимагає все нових і нових маркетингових ідей. Зокрема, серйозним каталізатором тут виступає розвиток інформаційних і біотехнологій, а також засобів телекомунікацій.
1.2 Світова торгівля послугами і її значення
Протягом багатьох років послуги практично не вивчалися теорією міжнародної економіки. Частково це було пов'язано з складністю визначення самого поняття послуг, яких існує велика кількість.
Торгівля послугами також широко розвинена, як і міжнародна торгівля товарами (в речовинному розумінні цього слова). Міжнародна торгівля послугами має свою специфіку:
· невідчутність
· невидимість
· нерозривність виробництва і споживання
· неоднорідність і мінливість якості
· нездатність послуг до зберігання
Саме через невідчутність і невидимість більшості послуг торгівлю ними іноді називають невидимим експортом або імпортом. Проте і в цьому випадку існує багато виключень. Звичайно послуги не мають упредметненої форми, хоча ряд послуг придбаває її у вигляді комп'ютерних програм на магнітних носіях, кінострічок, різної документації.
На відміну від товарів послуги проводяться і споживаються в основному одночасно і не підлягають зберіганню. У зв'язку з цим потрібна присутність за рубежем безпосередніх виробників послуг або іноземних споживачів в країні виробництва послуг. На відміну від операцій з товарами вони не підлягають митному контролю. Послуги можуть бути капіталомісткими і наукоємними, мати промисловий характер або задовольняти особисті потреби, можуть бути некваліфікованими або вимагати дуже високого рівня кваліфікації виконавців. Не всі види послуг на відміну від товарів придатні для широкого залучення в міжнародний оборот, наприклад комунальні послуги. Сфера послуг, як правило, більшою мірою захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва.
Все різноманіття послуг в сучасній розвиненій економіці можна згрупувати в декілька крупних, функціонально більш менш однорідних підрозділів загальної вельми різнорідної структури:
1. Транспорт:
· пасажирський (міжнародне перевезення пасажирів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг)
· вантажний (міжнародне перевезення вантажів)
2. Поїздки:
· ділові (товари і послуги, що придбавалися нерезидентами, мандрівними по справі: відрядження)
· особисті (наприклад, туризм)
3. Зв'язок (послуги поштової, кур'єрської, телефонної і іншого зв'язку між резидентами і нерезидентами)
4. Будівництво
5. Страхування
6. Фінансові послуги
7. Комп'ютерні і інформаційні послуги (наприклад, консультації в області комп'ютерних програм, обслуговування комп'ютерів і т.д.)
8. Роялті і ліцензійні платежі
9. Інші бізнес – послуги:
· посередницькі послуги
· лізинг
· інші ділові, професійні і технічні послуги (правові, управлінські, бухгалтерські, рекламні і інші послуги, послуги з проектування, картографії і т.д.)
10. Особисті, культурні, рекреаційні послуги:
· аудіовізуальні (виробництво фільмів, програм, дисків і т.д.)
· інші (показ виставок, проведення заходів)
11. Урядові послуги (поставка товарів в посольство, консульство, послуги, що надаються міжнародними організаціями по збереженню миру)
В рамках сфери послуг об'єднується широкий круг видів господарської діяльності, направленої на задоволення особистих потреб населення і потреб виробництва, а також споживання суспільства в цілому. Все більше значення придбаває виробництво послуг на зарубіжних філіалах ТНК, враховуючи, що зверху 40% розміщених в світі прямих зарубіжних інвестицій вкладене в сферу послуг. Серед галузей, куди найбільш активно прямують інвестиції, виділяються фінансова сфера і торгівля.
Одна з головних закономірностей суспільного розвитку – випереджаючий зростання сфери послуг порівняно з матеріальним виробництвом і розширення її господарських позицій. В послугах формуються такі ключові чинники економічного зростання, як наукове знання, нематеріальні форми накопичення, інформаційні технології, а також глобалізація господарської діяльності і т.п. Відповідно найважливіше значення мають глибокі науково-технічні, якісні і структурні зміни в самих галузях послуг, які підвищують їх внесок у розвиток суспільства і створюють необхідні передумови для його подальшого прогресу.
20% всієї світової торгівлі доводиться на торгівлю послугами. За даними ВТО, в 1998 р. світовий експорт послуг склав 1,2 трлн. доларів, що на 2% менше ніж в попередньому році.
Участь провідних країн в світовому експорті послуг в 1998 р. була наступна (в %): США – 18,1, Великобританія – 7,7, Франція – 6,1, Німеччина – 5,9, Італія – 5,4, Японія - 4,7, Нідерланди і Іспанія – по 3,7, Бельгія і Люксембург – по 2,7, Гонконг – 2,6, Австралія – 2,4, Канада – 2,2, Швейцарія – 2,0, Республіка Корея і Китай – по 1,8, Туреччина – 1,7, Сінгапур – 1,4, Швеція – 1,4, Тайвань – 1,3.
Протягом двох останніх десятиріч сфера послуг є одним з секторів світової економіки, що динамічно розвиваються. В світовій економіці спостерігається постійне зростання частки сфери послуг в сукупному ВВП, яка складає в даний час більш 70% від його загального об'єму і значно перевищує частку сфери виробництва товарів. Таке співвідношення є характерним як для економічно розвинених, так і для країн, що розвиваються, де значення даного показника складає відповідно 73 і 65%. Приблизно аналогічні тенденції були характерні в цей період і для інших структурних показників багатьох країн, які і визначили в результаті структурні зміни в світовій економіці. Наприклад, в найрозвиненіших країнах світу частка зайнятих у сфері послуг в даний час складає більш 70% від загальної чисельності зайнятих в економіці, а частка виробничих фундацій основних галузей даної сфери перевищує 60-ти процентний рівень. Одночасно, як показує аналіз, в цей період в світовій торгівлі спостерігається постійне збільшення об'ємів експортно-імпортних операцій у сфері послуг.
В самому загальному вигляді оцінити участь країни в світовій торгівлі послугами можна за допомогою показника її частки в світовій торгівлі, яка, як правило, має максимальне значення у провідних промислово розвинених країн.
Залежність економіки країни від торгівлі послугами показує питому вагу торгівлі послугами у ВВП країни. Наприклад, його величина в середині 90-х років коливалася в межах 10 – 15% для Великобританії, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції і в межах 5 – 10% для США, Канади, Німеччини, ЮАР, Австралії, Японії.
Роль послуг в економіці країн оцінюється також за допомогою індексу, розрахованого як відношення частки експорту товарів до частки експорту послуг у ВВП країн. Чим менше індекс, тим більше значення мають послуги.
Визначення частки експорту послуг в торгівлі послугами наочно вкаже на країни нетто-експортери і імпортери послуг.
Зовнішньоторговельна квота (відношення торгівлі послугами до частки сфери послуг у ВВП), а також показник торгівлі послугами країни з розрахунку на душу населення показують ступінь відвертості економіки в зовнішньоекономічних зв'язках країни у сфері послуг.
Проте сфері послуг, міжнародній торгівлі послугами виявлялася недостатня увага ученими, особливо останніми роками. У зв'язку з масштабами світового обміну, що ростуть, послугами виникає необхідність створення міжнародних механізмів регулювання. Найважливішим напрямом є робота по виконанню умов Генеральної угоди по торгівлі послугами (ГАТС).
В даний час Всесвітня торгова організація веде список галузей послуг, по яких країни виражають згоду з ліберальним режимом доступу на національний ринок для зарубіжних партнерів. З 12 галузей, згідно класифікації ВТО, до самих «відкритих» в світі відноситься туризм. Крім того, багато країн вважають, що позитивний ефект може принести лібералізація ринку ділових і фінансових послуг. В лібералізації ринків послуг зацікавлені розвинені країни, прагнучі до подальшого розширення експорту.
Тому у сфері регулювання торгівлі послугами слід проводити поетапну, злагоджену політику, щоб не порушити економічного балансу.