Системи узагальнюючих показників статистичного дослідження доходів і витрат населення України (стр. 5 из 7)

Взагалом можна стверджувати, що рівень сукупних доходів у досліджуваному періоді збільшувался більш швидкими темпами, ніж рівень сукупних витрат, що свідчить про покращення рівня життя населення України в цей період.

4. Розпроділ населення за рівнем середньодушових витрат

Рівень життя характеризується і показниками диференціації матеріальної забезпеченості населення (диференціація населення по рівню доходу), серед яких можна виділити:

· розподіл населення по рівню среднедушевих грошових доходів;

· коефіцієнт диференціації доходів;

· індекс концентрації доходів (коефіцієнт Джіні);

· коефіцієнт бідності.

Найважливішим методом дослідження диференціації доходів населення є розподіл населення за рівнем середньодушових грошових доходів на основі побудови варіаційних рядів. Емпіричні дані вибіркового обстеження бюджетів домашніх господарств ранжируються і групуються в певних інтервалах по розміру доходу. Для статистичних характеристик тут використовуються: середнє значення душового доходу; модальний дохід (найчастіше рівень доходу населення, що зустрічається); медіанний дохід (показник доходу, розташований у середині ранжируваного ряду розподілу).

Модальний і медіанний доходи - це важливі структурні показники, які характеризують відхилення середньодушового доходу від середнього значення для кожної групи. Як правило, результати досліджень свідчать, що одна половина населення має дохід нижче за середнє, а друга половина - вище за середнє.

Широко поширений в статистичних дослідженнях по нерівності в розподілі доходів децильний коефіцієнт диференціації доходів, який обчислюється як відношення мінімального доходу у 10% найбільш забезпечених громадян до максимального доходу 10% найменше забезпечених громадян. Коефіцієнт диференціації доходів Кдх розраховується шляхом зіставлення дев'ятого (Д9 ) і першого (Д1 ) децилей:

Функціонально дуже близьким до децильному коефіцієнта диференції доходів є коефіцієнт фондів Кф, за допомогою якого вимірюють відмінність між сумарними (середніми) значеннями доходів 10% найбільш забезпеченої (Ч10 ) і 10% найменше забезпеченої (Ч1 ) частини населення.

Індекс концентрації доходів (коефіцієнт Джіні) КДж служить для вимірювання відмінності фактичного розподілу доходів по чисельно рівних групах населення від їх рівномірного розподілу (ступінь нерівності в розподілі доходів населення). Даний індекс обчислюється по формулі

де Li та Li-1 - частка населення в інтервалі; Si Si-1 - частка сумарного доходу (на початок і кінець i-го інтервалу).

Індекс концентрації доходів вимірюється в межах від 0 (довершена рівність) до 1 (довершена нерівність), тобто чим ближче індекс до 1, тим вище поляризація доходів в суспільстві.

Для статистичних характеристик рівня життя важливо встановлення меж доходу, що забезпечують мінімально допустимий рівень, тобто визначення прожиткового мінімуму (вартісна оцінка мінімального набору продовольчих і непродовольчих товарів, а також обов'язкові платежі і збори). Прожитковий мінімум дозволяє встановити межі бідності.

Коефіцієнт бідності - відносний показник, який розраховується як процентне відношення чисельності громадян, чиї доходи нижче за прожитковий мінімум, до загальної чисельності населення країни. В даний час (з 1990 р.) в світі встановлений поріг бідності, рівний 1 долару США в день.

За данімі таблиці 6 проаналізуємо структуру та динаміку розподілу населення України за рівнем середньодушовіх доходів

Таблиця 6. Розподіл населення за рівнем середньодушових загальних доходів[4]

Розподіл населення за рівнем середньодушових загальних доходів	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
до 300,0	95,8	91	87,4	83,9	84,5	65,7	38,5	19,8	7,3
300,1 - 360,02	4,2	9	7,4	9,3	6,4	12,7	12,9	12,7	7,7
360,1 - 420,03	...	...	5,2	6,8	9,1	9,3	16,4	10,1	6,7
420,1 - 480,04	...	...	...	...	...	12,3	9,8	9,9	8,7
480,1 - 540,0	...	...	...	...	...	...	7,4	14	8,3
540,1 - 600,0	...	...	...	...	...	...	3,8	7,2	8,5
600,1 - 660,0	...	...	...	...	...	...	3,1	6,9	7,3
660,1 - 720,0	...	...	...	...	...	...	2,4	6,3	5,5
720,1–780,05	...	...	...	...	...	...	5,7	13,1	7,8
780,1–840,0	...	...	...	...	...	...	...	...	2,1
Понад 840,0	...	...	...	...	...	...	...	...	30,1

За цими даними можна визначити чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму (таблиця 7), яка визначається на підставі даних розподілу населення за рівнем загальних доходів і є підсумком числа осіб, рівень загальних доходів яких нижче величини прожиткового мінімуму, діючого в державі на момент аналізу, децильний коефіцієнт диференціації доходів населення - співвідношення мінімального рівня доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів серед 10% найменш забезпеченого населення, та децильний коефіцієнт фондів - співвідношення сумарних доходів 10% найбільш та 10% найменш забезпеченого населення.

Таблиця 7. Диференціація життєвого рівня населення України[5]

2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму, тис. осіб	1746,4	1850,7	1851,3	1788,4	1562,5	1340,5	996	730,4
у відсотках до загальної чисельності населення	84,4	90,4	92	90	79	68,1	51,1	37,6
у відсотках до попереднього року	...	106	100	96,6	87,4	85,8	74,3	73,3
Довідково: розмір прожиткового мінімуму (у середньому на одну особу в місяць, грн.)	270,102	311,3	342	342	362,233	423	472,004	532,005
Децильний коефіцієнт диференціації загальних доходів населення, разів	3	3,5	3,4	2,7	3,1	3,2	3,5	3,9
Децильний коефіцієнт фондів (по загальних доходах), разів	5,8	5,5	4,7	4,3	5,1	4,9	5,6	5,5

Проаналізуємо динаміку чисельності населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом, нижчим за прожитковий мінімум

Таблиця 8. Показники динаміки чисельності населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму протягом 2000-2007 рр

2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму:	1746,4	1850,7	1851,3	1788,4	1562,5	1340,5	996	730,4
Абс приріст баз, грн.	-	104,3	104,9	42	-183,9	-405,9	-750,4	-1016
Абс приріст ланц, грн.	-	104,3	0,6	-62,9	-225,9	-222	-344,5	-265,6
Темп зростання баз, %	-	105,97	106,01	102,40	89,47	76,76	57,03	41,82
Темп зростання ланц, %	-	105,97	100,03	96,60	87,37	85,79	74,30	73,33
Темп приросту баз, %	-	5,97	6,01	2,40	-10,53	-23,24	-42,97	-58,18
Темп приросту ланц, %	-	5,97	0,03	-3,40	-12,63	-14,21	-25,70	-26,67
1% абс приросту, грн	-	17,464	18,507	18,513	17,884	15,625	13,405	9,96

Бачимо, що чисельність населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом, нижчим за прожитковий мінімум за досліджуваний період зменшилась на 58,18% або на 1016 тис. осіб.

При цьому протягом 2001-2003 рр відбувалось деяке збільшеня (на 2,4% ) чисельності населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом, нижчим за прожитковий мінімум порівняно з рівнем 2000 року, а протягом 2004-2007 відбувалось поступове зменшення чисельності цієї категорії населення.

В той же час протягом періоду 2003-2007 рр збільшувалось значення децільного коефіцієнту диференціації загальних доходів населення (з 2,7 до 3,9 разів) та децильного коефіцієнта фондів (по загальних доходах) (з 4,3 до 5,5 разів), що свідчить про збільшеня диференціації населення України за розміром сукупних доходів.

5. Середньорічне споживання продуктів харчування

Споживання продуктів харчування у домогосподарствах – середньодушове споживання продуктів харчування за місяць в натуральних одиницях виміру (кг, шт.). При розрахунках цього показника спожиті продукти харчування перераховуються в первинний продукт, наприклад, масло тваринне – в молоко, ковбаса – в м’ясо. В показник "споживання цукру" включений цукор, використаний на кондитерські вироби та мед. До спожитих продуктів харчування віднесені спожиті продукти, які були у звітному періоді куплені, отримані з особистого підсобного господарства, від самозаготівель (на полюванні, рибалці, у лісі тощо), а також отримані в подарунок та з інших джерел.

Проаналізуємо динаміку та структуру споживання продуктів харчування в домогосподарствах за даними таблиці 9.