Системи узагальнюючих показників статистичного дослідження доходів і витрат населення України (стр. 6 из 7)
Таблиця 9. Споживання продуктів харчування в домогосподарствах[6]
| 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| Споживання продуктів харчування в домогосподарствах (в перерахунку на первинний продукт) в середньому за місяць у розрахунку на одну особу | |||||||||
| - м’ясо і м’ясопродукти, кг | 3,8 | 3,4 | 2,6 | 3,1 | 3,5 | 3,5 | 3,9 | 4,5 | 5,5 |
| - молоко і молочні продукти, кг | 15,4 | 14,5 | 14,4 | 15,9 | 14,3 | 15,5 | 16,7 | 18,7 | 20,7 |
| - яйця, шт. | 21 | 20 | 17 | 17 | 18 | 17 | 20 | 19 | 21 |
| - риба і рибопродукти, кг | 1,4 | 1,4 | 1,5 | 1,4 | 1,4 | 1,5 | 1,6 | 1,9 | 2 |
| - цукор, кг | 3,4 | 3,8 | 3,2 | 2,9 | 3,1 | 3,2 | 3,2 | 3 | 3,2 |
| - олія та інші рослинні жири, кг | 1,6 | 1,8 | 2 | 1,9 | 2 | 1,8 | 1,7 | 1,7 | 1,7 |
| - картопля, кг | 6,8 | 8 | 8,2 | 7 | 6,7 | 6,8 | 6,6 | 6,3 | 6,4 |
| - овочі та баштанні, кг | 10,9 | 9,4 | 9,4 | 8,6 | 7,7 | 7,3 | 8,2 | 9 | 9,6 |
| - фрукти, ягоди, горіхи, виноград, кг | 1,9 | 2,7 | 1,8 | 1,8 | 2,2 | 2,2 | 2,9 | 2,9 | 4 |
| - хліб і хлібні продукти, кг | 9,9 | 11,6 | 11,7 | 10,7 | 10,5 | 9,7 | 9,7 | 9,3 | 9,6 |
Можна бачити, що протягом досліджуваного періода збільшилось споживання мяса та м’ясопродуктів (на 44%), молока та молочних продуктів (на 34%), риби та рибопродуктів (на 42%), фруктів (у 2,1 разів). В той же час дещо скоротилось споживання овочів (на 12%), картоплі (на 5,8%), хліба та хлібної продукції (на 3%).
Все це свідчить про покращення життєвого рівня населення України у досліджуваний період.
6. Забезпеченість населення товарами тривалого користування
Важливими характеристиками рівня життя населення є рівень і структура споживання матеріальних благ і послуг, де об'єктами статистичного спостереження є споживчі одиниці (умовна одиниця). Вони дають можливість зіставити між собою по рівню споживання домашні господарства з різними по віку і підлозі споживчими одиницями (за шкалою коефіцієнтів приведення за умовну споживчу одиницю береться, наприклад, чоловік у віці 18 - 59 років). Використовуючи споживчу одиницю, можна розрахувати показник среднедушевого споживання як відношення кількості спожитого продукту живлення до умовних споживачів.
Найважливішою реальною величиною кінцевого споживання є об'єм фактичного споживання домашніх господарств, яке забезпечується не тільки за рахунок реального доходу, але і за рахунок соціальних трансфертів.
Об'єм фактичного споживання включає споживання товарів і послуг. Всі товари, споживані населенням, мають наступну структуру:
o товари першої необхідності (продукти харчування, повсякденний одяг, житло і т.д.);
o товари відкладеної необхідності (книги, побутова техніка, теле- і радіоапаратура, машини і т.д.);
o предмети розкоші (дорогий одяг, дорогі меблі, ювелірні вироби, делікатесні продукти харчування і т.д.).
У об'ємі послуг прийнято виділяти:
o послуги виробничі (ремонт побутової техніки, ремонт предметів повсякденного споживання і т.п.);
o послуги господарського призначення (внутрішній ремонт житла, зовнішній ремонт житла і т.п.);
Всі послуги можуть бути надані або на безкоштовній основі, або на платній (ринкові послуги).
Частина грошових витрат на покупку споживчих товарів і особистих послуг поточного споживання є споживчі витрати населення. Майже половину всіх витрат в бюджеті домашніх господарств складають витрати на живлення. Чим вище абсолютна величина витрат на живлення в середньому на одного члена домогосподарства, тим нижчий рівень життя даного домогосподарства, і навпаки.
Широко використовуваним статистичним показником споживання є рівень особистого споживання (індивідуального споживання). Він обчислюється як відношення об'єму товарів і послуг, спожитих населенням за рік, до середньорічної чисельності населення як в цілому, так і за груповими показниками. Статистичні дані особистого споживання характеризують не тільки добробут населення, але і важливі для визначення багатьох макроекономічних показників.
Проаналізуємо динаміку та структуру наявних в досліджуваних домогосподарствах товарів тривалого користування (таблиця 10).
Розрахунки наявності в домогосподарствах товарів тривалого користування, проведені за результатами вибіркового опитування, враховують фактичну наявність цих товарів незалежно від терміну експлуатації, джерел надходження (куплені, подаровані тощо), стану (враховуються як справні, так і тимчасово несправні товари, які знаходяться у поточному ремонті або чекають ремонту).
Таблиця 10.Розподіл домогосподарств за наявністю окремих товарів тривалого користування[7]
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| Кількість домогосподарств, тис. | 762,9 | 743,2 | 742,1 | 753,9 | 753 | 749 | 747 | 739,5 |
| з них мають (%): | ||||||||
| телевізори кольорові | 74,3 | 74,6 | 81,7 | 79,3 | 87,1 | 90,6 | 92,7 | 97,4 |
| магнітофони | 43,2 | 35,4 | 46,7 | 42,3 | 41,6 | 29,4 | 31 | 18,7 |
| фотоапарати | 23,6 | 19,2 | 29,9 | 29,1 | 33,3 | 34,2 | 40,5 | 43,6 |
| холодильники | 95,5 | 95,6 | 98,7 | 99,6 | 97,5 | 97 | 97,1 | 99 |
| морозильники | 2,8 | 1 | 0,7 | 2,3 | 1,6 | 0,9 | 3,2 | 3,2 |
| пральні машини | 73,9 | 75,8 | 79,2 | 81,9 | 82,6 | 78,3 | 85,4 | 90,1 |
| електропилососи | 58,5 | 51,8 | 55,7 | 55,1 | 62,5 | 64,9 | 70,6 | 79,9 |
| швейні машини | 51,3 | 52,2 | 47,9 | 46,4 | 39,7 | 35,8 | 34,8 | 42,4 |
| мотоцикли | 3,8 | 2,5 | 2,7 | 2,3 | 0,7 | 2,7 | 0,6 | 2,9 |
| велосипеди | 29,9 | 27,5 | 30,1 | 25,6 | 26,6 | 29,1 | 24 | 31 |
| мопеди | 1,3 | 0,4 | 0,9 | 0,5 | 0,7 | 1,1 | 1 | 2,2 |
| мобільні телефони | ... | ... | ... | ... | 6,33 | 24,8 | 40 | 73,9 |
Бачимо, що протягом досліджуваного періоду збільшилась частка домогосподарств, що мають кольорові телевізори, пральні машини, електропилососи, фотоапарати та мобільні телефони. В той же час частка домогосподарств, що володіють магнітофонами, швейними машинами, мотоциклами дещо зменшилась, а частка домогосподарств, які володіють холодильниками, мопедами, велосипедами практично не змінилась.
Висновки
Соціальна статистика відрізняється від інших галузей статистики не тільки своїм особливим предметом і об'єктом дослідження. Її своєрідність полягає і в особливих каналах отримання початкової інформації, і в застосуванні спеціальних прийомів обробки і узагальненні цієї інформації, і в особливих шляхах практичного використання результатів аналізу. Все це підтверджує необхідність виділення соціальної статистики в окремий напрям учетно- статистичних робіт, в рамках якого розв'язуються комплексні завдання соціальної статистики.
Перш за все, це всестороннє і глибоке вивчення стану і розвитку економіки країни, різних соціальних процесів, що відбуваються в ній, їх закономірностей, шляхом збору, обробки, аналізу і узагальнення даних про них. На сучасному етапі ринкових відносин можна виділити такі основні завдання: на базі сучасної системи статистичних показників, методології їх розрахунку і методів збору статистичної звітності завершити створення моделі державної статистики, адаптованої до умов розвитку ринкових відносин; підсилити інтегруючі функції органів державної статистики в загальному процесі інформаційного відображення суспільних явищ в країні; сформувати єдину методологічну основу для галузевих систем статистичної інформації; забезпечити високу оперативність і максимальну достовірність статистичних даних; підвищити програмно-технологічний і технічний рівень системи.
Проведений аналіз статистичних даних щодо динаміки доходів та витрат населення України свідчить про те, що протягом досліджуваного періоду сукупні середньомісячні доходи у розрахунку на одне домогосподарство збільшились у 4,98 разів або на 1538,39 грн. цьому найбільший приріст (на 33,93% або 284,18 грн) спостерігався у 2005 році порівняно із 2004 роком, а найменший (9,23% або 54,82 грн) – у 2003 році порівняно із 2002 роком.
Бачимо, що чисельність населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом, нижчим за прожитковий мінімум за досліджуваний період зменшилась на 58,18% або на 1016 тис. осіб.
При цьому протягом 2001-2003 рр відбувалось деяке збільшеня (на 2,4% ) чисельності населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом, нижчим за прожитковий мінімум порівняно з рівнем 2000 року, а протягом 2004-2007 відбувалось поступове зменшення чисельності цієї категорії населення.
В той же час протягом періоду 2003-2007 рр збільшувалось значення децільного коефіцієнту диференціації загальних доходів населення (з 2,7 до 3,9 разів) та децильного коефіцієнта фондів (по загальних доходах) (з 4,3 до 5,5 разів), що свідчить про збільшеня диференціації населення України за розміром сукупних доходів.
В структурі сукупних споживчих витрат дещо збільшилась частка непродовольчих товарів та послуг (з 25,3% до 37,7%) та зменшилась доля продуктів зарчування та безалкогольних напоїв (з 64,5% до 52,5%). Частка споживаних алкогольних напоїв та тютюнових виробів залишилась практично незмінною
В структурі сукупних витрат населення України на непродовольчі товари та послуги дещо збільшилась частка витрат на оплату комунальних послуг (з 10,1% у 2002 році до 11,5% у 2007 році), частка витрат на транспорт та зв'язок (з 2,7% до 4% та з 0,7% до 2,5% відповідно) та частка витрат на предмети домашнього вжитку та побутову техніку (з 1,4% до 3,2%).