Не можна в ім’я справедливості запроваджувати такий державний лад, який згубний для самої держави.
Основоположник політичної науки в Україні М.П.Драгоманов досить критично ставився до унітарних державних структур, республіканського централізму, крайностей націоналізму, які, на його погляд, спонукали до примусу особистості, насильства над людиною, обмеження її прав і свобод.
Драгоманов засуджував волюнтаризм, напримиренність, фанатизм, аморальність державної влади як фактори що ведуть до занепаду демократичного суспільства.
Він проголошував догмат людини, її прав і свобод над державою і суспільством. І ці самі аспекти найвищою конституційною цінністю визнає Конституція України.
Конституція України визначає, що не може бути привілеїв чи обмежень з приводу раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або інших ознак. Це дуже важливо для загальнодержавної та національної злагоди в Україні, оскільки вирішення деяких конкретних справ, зокрема розв’язання проблеми розподільчої справедливості, породжують наслідки щодо вирішення загальних проблем державності в Україні.
Отже, суть державної влади в Україні як конституційно-правового інституту полягає в її легітимності, яка законодавчо закріплена в Конституції завдяки волі народу як єдиного джерела влади здійснюється згідно з конституційними принципами народного суверенітету; – поділу влад та верховенства права законодавчим, виконавчим й судовим органами на підставі загальнодержавних програм, спрямованих на забезпечення прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності з метою досягнення гідних умов її життя.