Тоді завдання оптимального управління охороною праці зводиться до відшукування такого розподілу ресурсів за окремими факторами множини X, за якого забезпечується
п
У=-^ • Х а,/,->/г»п, (3)
т
при обмеженнях 2-і 2^ <- В, причому г, > 0, / = 1,т, і'=і
де В - загальний обсяг наявних засобів і ресурсів. Необхідно знайти такий розподіл коштів на охоро
ну праці, за якого досягається мінімальний рівень узагальненого показника ефективного функціонування СУОП. За такої постановки завдання зводиться до класу багатокритеріальних завдань нечіткого програмування. В окремому випадку, якщо залежності у. є лінійними функціями, завдання можна вирішити з допомогою методу лінійного програмування. У загальному випадку розв'язання системи (3) можна одержати з допомогою методів нелінійного програмування.
Виконання розрахунків за допомогою пропонованої математичної моделі дасть можливість раціонально використати кошти, виділені на потреби охорони праці підприємства.
4(5-1997)
Існуючі методи аналізу нещасних випадків та аварій, як правило, дають можливість робити висновки тільки після того, коли аварія вже сталася і ми поставлені перед довершеним фактом - зруйнованим устаткуванням, підприємством, загибеллю або травмуванням людей. Останнім часом тяжкість аварій збільшилась, і в майбутньому навряд чи треба чекати її зниження. Це пов'язано перш за все із зростанням потужності підприємств, а також із застосуванням у промисловості нових видів енергії, які мають значну руйнівну силу. Ми постійно оточені небезпеками, включаючи найелементарніші, давно звичні побутові, які підстерігають нас удома і на відпочинку, по дорозі на роботу і з роботи.
На наш погляд, назріла гостра необхідність запровадити універсальний показник небезпечності устаткування та виробництва для працюючих і навколишнього середовища - УПН. Підприємства-виготівники повинні присвоювати його устаткуванню, яке вони випускають, за фактично закладеними в нього шкідливими і небезпечними виробничими факторами. За найбільшим і середнім УПН оцінюють небезпечність дільниць, цехів, районів, міст і цілих
регіонів. Проте, якщо враховувати тільки шкідливі та небезпечні фактори, не одержимо об'єктивної картини небезпеки, тому пропонується ввести в УПН кількість людей, які наражаються одночасно на одні й ті самі небезпеки як під час роботи на устаткуванні й на підприємстві, так і в його межах.
Основне призначення УПН - це, перш за все, виявлення найбільш небезпечних виробів (як на стадії розробки дослідних зразків та їх випробувань, так і в процесі їх експлуатації та зберігання) і підприємств, їх облік, у тому числі й за допомогою ЕОМ, з наступним аналізом і розробкою заходів щодо зниження величини УПН та зведення його до нуля. При цьому непогано було б підприємства з незначним УПН заохочувати, а там, де УПН високий,-вживати заходів для його зниження. Величину УПН визначають так:
УПН - Р • Ф, (1)
де Р - кількість працюючих (тих, що мають контакт) з даним устаткуванням (виробом) безпосередньо, і тих, хто може наражатися на небезпеку під час його аварії; Ф - сума шкідливих і небезпечних факторів.
УПН дає можливість враховувати різні небезпеки: ті, що становлять загрозу для працюючих на підприємстві — УПНп, навколишнього середовища - УПНн, змішану загрозу - УПНз.
2.1.
1,2,3,4,5
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТУЖНОСТІ, СТАН УСТАТКУВАННЯ.
2.1. Установлена потужність ТЕЦ на початок і кінець року становить 200мВт. Наявна електрична потужність влітку, під час відключення тепломереж для випробування і ремонту, знижувалася до 175мВт за браком навантаження протитиску турбіни №2. В зимовий період наявна потужність становить 200мВт. Робоча потужність з урахуванням відсутності палива і консервації, зведена в таблиці №3.
Теплова потужність ТЕЦ становить 1308Гкал/год, в тому числі регульованих відборів і протитиску турбін - 648Гкал/год, водогрійних котлів ТЕЦ - ббОГкал/год.
Теплова потужність водогрійних котлів котельні Припортового району -150Гкал/рік.
2.2. Кількість, тип, потужність основного енергетичного устаткування зведені в таблицях №1,2.
Таблиця 1. Основне обладнання.
| Назва агрегатів | Одиниця виміру | КІЛЬКІСТЬ, ШТ. |
| Енергетичні парові котли | Шт | 9 |
| Водогрійні котли | Шт | 8 |
| Турбоагрегати | Шт | 5 |
Таблиця 2. Характеристика устаткування
(котлоагрегати, турбіни, генератори, трансформатори).
| №№ п/п | Тип устаткування | 4 о сс | Рік останнього капремонту | Число годин роботи на 1.01.2001р. тис.год. | Основні дані та характеристика |
| К-1 | ПК-19-2 | 1961 | 1997 | 239,0 | Продуктивність - по 1 Ют/г Параметри пари ЮОата 520°С Топка-камерна з пальниками УТ-10 |
| К-2 | ПК-19-2 | 1961 | 1996 | 231,0 | |
| К-3 | ПК-19-2 | 1963 | 1999 | 224,8 | |
| К-4 | ПК-19-2 | 1964 | 1998 | 240,0 | |
| К-5 | БКЗ-220-ЮОГц | 1965 | 2000 | 179,8 | Продуктивність - по 220т/год ЮОата 520°С Топка - трикамерна з двома горизонтальними топковими циклонами |
| К-6 | БКЗ-220-100Гц | 1967 | 1995 | 178,2 | |
| К-7 | БКЗ-220-ЮОГц | 1968 | 1996 | 173,8 | |
| К-8 | БКЗ-220-ЮОГц | 1968 | 1998 | 177,4 | |
| К-9 | БКЗ-220-ЮОГц | 1969 | 1997 | 175,0 | |
| ВК-1 | ПТВМ-ЮО | 1964 | 1989 | 16,7 | Продуктивність по ЮОГкал/год |
| ВК-2 | ПТВМ-100 | 1965 | 1987 | 16,6 | |
| ВК-3 | ПТВМ-ЮО | 1968 | 1986 | 13,3 | |
| ВК-4 | КВГМ-180 | 1983 | - | 16,5 | Продуктивність - по 180Гкал/год |
| ВК-5 | КВГМ-180 | 1985 | - | 3,6 | |
| ВКП-1 | КВГМ-50 | 1987 | - | 49,1 | Котли Припортової котельні. Продуктивність по 50Гкал/год |
| ВКП-2 | КВГМ-50 | 1988 | - | 28,6 | |
| ВКП-3 | КВГМ-50 | 1989 | - | 24,2 | |
| Турб.№1 | ВПТ-25-4 | 1961 | 2000 | 308,8 | 25мВт, відбір 8-ІЗата, 43Гкал/год, відбір пари 1,2ата, 29Гкал/год |
| Турб.№2 | ПР-25-90-10/0.9 | 1963 | 2000 | 220,1 | 25МВт, відбір 8-ІЗата, 39Гкал/год, протитиск 0,9-2,5ата, 45Гкал/год | ||
| Турб.№3 | ПТ-50-90-13 | 1966 | 1992 | 221,7 | Потужність по 50МВт Відбір пари 10-1 бата по ЮЗГкал/год Відбір 1,2ата61Гкал/год | ||
| Турб.№4 | ПТ-50-90-13 | 1967 | 1993 | 219,3 | |||
| Турб.№5 | ПТ-50-90-13 | 1968 | 1991 | 170,3 | |||
| Г-1 | ТВС-30 | 1961 | 2000 | 308,8 | Напруга 6,ЗкВ, со5|л=0,8 Охолодження-водень Р=1ат | ||
| Г-2 | твс-зо | 1963 | 2000 | 220,1 | |||
| Г-3 | ТВФ-60 | 1966 | 1992 | 221,7 | Напруга 6,ЗкВ, созр, = 0,8 Охолодження-водень Р=2ат | ||
| Г-4 | ТВФ-60 | 1967 | 1993 | 219,3 | |||
| Г-5 | ТВФ-60 | 1968 | 1999 | 170,3 | |||
| Трансформатори | |||||||
| Т-3 | ТДЦНГУ | 1966 | 1992 | - | По 80000кВА 110/6,ЗкВ | ||
| Т-4 | ТДЦНГУ | 1967 | 1993 | - | |||
| Т-5 | тд | 1968 | 1991 | - | |||
Протягом останніх років котли №1-4 типу ПК-19-2 роблять тільки на природному газі, досить надійно і економічно.
Але для роботи на вугіллі котли мають ненадійні системи пилоприготування з прямим вдуванням аеросуміші та валковими млинами, що дають великі втрати вугілля разом з породою в провалі. Пилосистеми розраховані для роботи на вугіллі марки "Т" і при роботі на вугіллі з підвищеним вмістом летючих досить вибухонебезпечні.
Під час капремонтів на цих котлах виконаний великий обсяг робіт з заміни екранних труб, водяних економайзерів, пароперегрівачів.
Котли №5-9 типу БКЗ-220-100Гц з горизонтальними топковими циклонами. Вузькі місця, що знижують надійність та економічність роботи цих котлів:
наявність елементів (циклони і камера догорання), під тиском топкових газів, що призводить до частої появи прогарів;
великі витрати на ремонт та великий обсяг робіт з виготовлення та заміни топкових циклонів, котрі потребують заміни кожного другого капремонту;
підвищена витрата електроенергії на власні потреби, тому що котли мають потужні дуттьові вентилятори;
підвищені вимоги до якості вугілля, особливо до температурних і в'язкісних характеристик золи.
Практично для цих котлів придатні тільки концентрати газового вугілля. За умови витікання рідкого шлаку, котли мають вузький діапазон регулювання навантаження (180-240 т/год).
Є труднощі й при спалюванні природного газу.
При навантаженнях, близьких до номінальних, відбувається виплавлення шлаку та захисної обмазки на ошинованих поверхнях циклонів, а згодом і обгорання шипів, що перешкоджає відновленню вогнетривкої футеровки і призводить до додаткових труднощів при переході на спалювання вугілля.
Водогрійні котли №1-3 ПТВМ-100 після проведення реконструкції з встановленням пальників двохступеневого спалювання роблять досить надійно і економічно на газі і мазуті.
Водогрійні котли КВГМ-180 ст.№ 4, 5 робили тільки на природному газі, стан цих котлів - задовільний.
З причин нестачі палива, зниження температури прямої води тепломереж та відключення від ТЕЦ підприємств, що збудували власні котельні, водогрійні котли ТЕЦ мало використовуються в останні роки. У звітному році тільки водогрійний котел №1 включався періодично в роботу і проробив 423 години.