Смекни!
smekni.com

Цивільна оборона (стр. 11 из 14)

визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення та під час їх долання визначення допустимого часу знаходження, роботи або долання відстаней в зонах зараження; визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження.

Завдання з оцінки радіаційної обстановки вирішують аналітичним і графіко-аналітичним шляхом, за допомогою таблиць чи спеціальних лінійок.

На карті-схемі спочатку позначаємо місце вибуху та проводять лінію в напрямку середнього вітру. Потім знаходять розміри зон і наносять їх на карту. Оскільки прогноз дає значні похибки то обстановка додатково уточнюється за допомогою розвідки.

5.2 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО. СДОР, ХНО

Під хім.. обстановкою при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах розуміють ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливають на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних робіт

Токсична доза добуток концентрації парів на експозицію (час дії парів на організм).

гранично-допустимасимтоми отруєння ще не наступають. середня пороговавикликає початкові симтоми отруєння у 50% середня вивідна приводить до втрати працездатності до 50% уражених смертельназагибель 50%

Основні поняття хім. обстановки:

зона зараження СДОР – де небезпечно глибина зараження – протяжність від місця аварії глибина розповсюдження -хмари СДОР зона розповсюдження – вся;; тривалість хім.. зараження –час випаровування СДОР, коли існує небезпека первинна хмара СДОР – пароподібна частина СДОР в атмосферу під час аварії вторинна хмара сдор – випаровування СДОР з поверхні;

Прогнозування і оцінка хім.. обстановки включає вирішення завдань:

визначення напрямку за метеоданими; визначення розмірів зон забруднення за очікуваними значеннями доз ураження; визначення часу підходу зараженого повітря до об’єктів і тривалості дії ураження СДОР; визначення можливого ураження людей, що знаходяться в осередку зараження; порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

Прогнозування є:

довгострокове - заздалегідьдля визначення можливих масштабів та засобівліквідації, вихідні дані:вид СДОР і його кількість; СДОР у кожній цистерні; середні щільність населення для даної місцевості; метеорологічні дані; оперативне – здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків і порядку дій. Використовують дані: кількість СДОР на момент аварії; характер розливу (вільно чи в піддон); висота обвалування; реальні метеоумови.5.3.Оцінка інженерної обстановки. Ступені руйнування: повні (збитки більше 70% вартості основних фондів, відновлення не можливе); сильні (від 30 до 70% вартості основних фондів, відновлення після капремонту); середні (руйнування другорядних елементів споруд – 10-30% вартості ОВФ, кап ремонт – обладнання середній ремонт), слабкі (руйнування віконних та дверних заповнень, перегородок – збитки до 1ё0% ОВФ, середній ремонт)

5.3 Оцінка стану ураження міст та населених пунктів – узагальненим критерієм є ступінь ураження міста

визначається за формулою та за таблицями враховуючи слідуючи дані:
ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності
втрати населення
аварії на інженерних мережах та комунікаціях
потребу особового складу медичних формувань та сил ЦО для проведення РІНР

5.4 Оцінка інженерної обстановки на об’єкті господарської діяльності

Ступені руйнування:

повне руйнування (збитки складають до 70 % вартості основних виробничих фондів, подальше використання неможливе)
сильне ( збитки від 30 до 70 % , відновлення після капремонту);
середнє ( від 10 до 30 % відновлення після середнього або капремонту)
слабке (до 10%, відновлення середній або поточний ремонт)

5.5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єктів господарської діяльності

полягає у визначені показників, що характеризують захист працюючого персоналу і проводиться для найбільш несприятливих умов об’єкта.
Проводиться оцінка достатності захисних споруд за місткістю, яка повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни
Проводиться оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження в слідуючому порядку:
визначається коефіцієнт послаблення дози радіації сховища – Кпосл.; визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості при одноразовому опроміненні за 4 доби; визначається необхідний коефіцієнт послаблення сховища, при умові, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген.
Коефіцієнт послаблення розрахунковий порівнюється з з тим, що вимагається. Якщо К посл.роз \= К посл.що вимаг., то за захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від впливу радіації, а якщо менше не забезпечує.

Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, електропостачання, каналізація та зв’язок. Вибираються вихідні дані і за спеціальними формулами вираховують можливість забезпечення перебування не менше 2 діб.
5.6 Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах
під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби та щільність ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливає на роботу об’єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, організацію і проведення РІНР.
Проводять:
Попередня оцінка – виявлення можливих осередків суцільних пожеж і вогневих штормів. Оперативна оцінка – визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежним сил необхідних для ліквідації пожежі.
Оперативна оцінка виконується на плані міста. Проводять розрахунки потреб кількості сил і уточняють швидкість розповсюдження пожеж від швидкості приземистого вітру та характеристики району можливої пожежі. Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом.

Тема 6. Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях

6.1 Прискорення темпів науково-технічного прогресу

6.2 Сутність стійкої роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення

6.3 Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні

6.4 Розміщення об’єктів і планування міст

6.5 Розміщення атомних станцій

6.6 Розміщення об’єктів, що мають СДОР, вибухові і пальні речовини

6.7 Розміщення інших господарських об’єктів

6.8 Планування і забудова міст

6.9 Підприємства і інженерні системи

6.10 Водопостачання

6.11 Газопостачання

6.12 Електропостачання

6.13 Гідротехнічні споруди

6.14 Транспортні споруди і станції

6.15 Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта

6.1 Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем мають слідуючи наслідки:

прогрес збільшення ризику аварій при їхній експлуатації, можливість виникнення надзвичайних ситуацій - реальна загроза для здоров’я та життя людей

результат:

За останні двадцять років у промислових та природних катастрофах загинуло близько 3 млн. чол. та більше одного млрд. залишилося без житла.

Вихід з даного становища:

В червні 1992 р. на конференції ООН ухвалена “Конвенція стійкого розвитку”, що виходить з нерозривності соціально-економічних, екологічних та духовних проблем суспільства. Керуючись цим документом питання вивчення та аналізу роботи територіальних потенційно-небезпечних виробництв, розробка основ регулювання техногенно-екологічною безпекою та швидкого реагування набирає першочергового вирішення. Для наукового обґрунтування управління безпекою потрібно класифікувати суспільства та кількісно визначити потенційно небезпечні виробництва, а також межі їх потенційного ризику. Необхідно визначити різницю між екологічно і потенційно небезпечним виробництвом.

Сформульовано слідуючу класифікацію:

1 тип. – джерела екологічної небезпеки – виробництво з відходами які накопичуються в землі, атмосфері, поверхневих та підземних водах, рослинному покрові. Наближення екологічної кризи(коли негативні наслідки набувають необоротного характеру) при функціонуванні даних підприємств відбувається поступово і піддається спостереженню, аналізу та прогнозуванню.
2 тип – потенційно-небезпечні – виробництва, які у повсякденному житті можуть бути екологічно малоактивні або взагалі пасивні і проявлятися в екстремальних ситуаціях, а екологічна криза настає за надто короткий проміжок часу і йдеться вже не про відвернення аварії чи катастрофи, а лише про зниження наслідків або зменшення території, які опиняться під їх впливом. Процес прогнозування у зв’язку з цим набуває ймовірного характеру. Такі катастрофи можна класифікувати за типами аварій, масштабами можливих наслідків тощо.До найбільш типових: транспортні аварії, вибухи, пожежі, , завали, затоплення, з викидом радіоактивних РЕЧОВИН та СДОР.

6.2 Сутність стійкої роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення