Смекни!
smekni.com

Цивільна оборона (стр. 5 из 14)

Променева (пристрої, генератори вражаюча дія яких заснована на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великих швидкостей);
радіочастотна (заснована на використання електромагнітних випромінювань надвисоких або наднизьких частот, що приводить до порушення життєво важливих функцій органів і систем людини: мозок, серце) ;
радіологічна( застосування відходів ядерних реакторів або бойових радіоактивних речовин);
геофізична (штучний ураган, землетруси, гірські обвали, лавини, зсуви, посухи, руйнування озонового шару).

Тема 3 Захист населення у надзвичайних ситуаціях

3.1 Законодавство

3.2 Державне регулювання і контроль захисту населення і територій

3.3 Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

3.2.1 Інформування та оповіщення

3.2.2 Спостереження

3.2.3 Укриття у захисних спорудах

3.2.4 Індивідуальні засоби захисту

3.2.5 Евакуація

3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю

3.5 Медичний захист

3.1 Законодавство

Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (2000 р.) Концепція “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій” схвалена Наказом Президента України від 26.03 1999 р № 234/99

3.2 Державне регулювання і контроль захисту населення і територій

Державна стандартизація. Спрямована на забезпечення: безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів; якості продукції; безпеки об’єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення НС.
Державна експертиза відносно техногенної безпеки об’єктів.
Державний нагляд - спеціально уповноваженим центральним органом до компетенції якого віднесено питання захисту населення.
Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки з метою запобігання НС, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації НС. Розробка декларації безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, методика визначення ризиків і їх прийняття розробляється Кабінетом Міністрів.
Сертифікація – відповідність продукції щодо встановлених вимог та контроль небезпечної продукції.
Страхування – страхового відшкодування збитків у разі виникнення НС та забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій.

3.3 Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

3.2.1 Інформування та оповіщення про прогнозовані або виниклі надзвичайні ситуації з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи і методи реагування на них

Засоби оповіщення:

Єдина національна система зв’язку засоби зв’язку технічні засоби масової інформації електросирени допоміжні засоби

Порядок оповіщення:

подача попереджувального сигналу сирени “Увага всім” після чого населення зобов’язане увімкнути технічні засоби для прослуховування інформації.

Види інформації:

Аварія на атомній станції Повінь Штормове попередження

3.2.2 Спостереження:

загальнодержавні територіальні
системи спостереження для організації збору, обробки і передачі інформації про стан навколишнього середовища.

3.2.3 Укриття у захисних спорудах

Захисні споруди поділяються за:

місткістю:

малої – 150-600 осіб середньої - 600-2000 осіб великої – більше 2000 осіб

призначенням:

захист населення органів управління медичних установ

місцерозташуванням:

вбудовані окремо стоячі пристосовані (метрополітени, гірські вирубки)

терміном будівництва:

завчасно збудовані швидко збудовані

захисними властивостями:

сховища протирадіаційні укриття найпростіші укриття.

Сховища – надійний захист від температур, газів, вибухонебезпечних, отруйних, радіоактивних речовин, обвалів.

Поділяють на 4 класи: по 2х характеристиках:

ступінь захисту від надлишкового тису (Р кг/см2) в залежності від будівельних конструкцій коефіцієнт захисту(ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз (К осл.) показує в скільки разів рівень радіації у захисній споруді менший ніж ззовні, залежить від шару і властивостей матеріалу

Вимоги при будівництві:

забезпечувати перебування не менше 2 діб не затоплюватись на відстані від водоканал. мереж без транзитних інж. комун мати входи і виходи з відповідним ступенем захисту

Приміщення та обладнання у сховищах:

Основні
для захищених - розмір місця для сидіння 0,45х0,45 м., для лежання – 0,55х1,8 м., відстань до стелі верхнього ярусу не менше 0,75 м.
пункти управління - передбачений при працюючих більше 600 осіб (якщо менше то не робиться), площа на 1 –2м2. На ПУ може бути не більше 10 чол. Встановлюється телефон
медичні кімнати - при 800 -1200 – кімната S=9м2 +1м2 на 100 чол. Де не має кімнат на 500 чол – сан пост S=2м2, але не менше1 на сховище
Допоміжні приміщення
Входи – не менше 2, 1 аварійний; більше 300 чол. – тамбур шлюз; більше 600 чол. двокамерний. Площа тамбура-шлюза 8-10м2. (тамбур-шлюзи, фільтровентиляційне, санвузли, запасу води та продуктів харчування).
Аварійний вихід – галерея (0,5х1,3) з виходом на не завалену територію R = 0,5Н будівлі та плюс 3м., обладнується оголовком.
Запас харчів – на 2 доби, спец приміщення 5м2 +3м2 на наступні 150 осіб. У протирадіаційних укриттях передбачають приміщення для забрудненого одягу. Ці укриття за захисними властивостями поділяються на 10 видів.
Водопостачання та каналізація: вода 2 л/год/чол і не більше 25, при відсутності водогону запас на 3 доби - норма 3 л/доб/чол. , у ПРУ – 2 л/доб/чол. Санвузли 1 чаша на 75 жінок (150 чол) , умивальники не 200 чол. Для збору фекалій без каналізації резервуари з розрахунку 2 л/доб/чол. для сухих відходів 1 л/доб/чол.Електропостачання і опалення – зовнішні джерела або для великих сховищ дизельна електростанція в окремих приміщеннях. При заповненні сховища система опалення вимикається.
Система постач. повітря –оголовки, повітрозабірні та противибухові пристрої, передфільтри, фільтри, вентилятори, гермоклапани, пристрої регенерації та кондиціювання повітря. Повинна забезпечувати температуру 0- +300С, кисень 17%, СО2-3%, СО до 30мг/м3, захист від СДОР.

Швидкоспоруджуванні укриття

так само плануються приміщення, будують з срібного залізобетону, за 24 год.

Пристосування приміщень

метрополітени переходи цокольні приміщення підвали громадян
При цьому проводять такі роботи: герметизацію(глина, гума, плівка); посилюють захисні властивості; найпростіша вентиляція (витяжний короб на 1,5-2м. вище за припливний.

Найпростіші укриття:

лише зменшують радіус ураження і послаблюють дію випромінювання не забезпечуючи захист від СДОР. Ці споруди можуть вдосконалюватись під ПРУ

Готовність споруди:

Контроль – служба сховищ і укрить; “Інструкція експлуатації захисних споруд цивільної оборони у воєнний час” від 1985 р.
цілісність герметизація оснастка, обладнання справність систем підготовленість персоналу сан. стан

Експлуатаційна документація:

паспорт; витяг з інструкції; журнал перевірки стану ЗС; план ЗС; перелік обладнання; сигнали оповіщення; обов’язки обслуговуючих ланок; список телефонів; список обслуговуючої групи; експлуатаційні схеми вентиляції, водопостачання, електропостачання; інструкції з обслуговування ДЕС, фільтраційного обладнання, ТБ, та експлуатації ЗІЗ; журнал мікроклімату;
таблиці прогнозування перебування у ЗС залежно від параметрів повітряного середовища;
журнал звернень до мед. працівників
схема евакуації з ЗС
ЗС можуть у мирний час використовуватись під господарські потреби не порушуючи їх захисних властивостей та введення до стану придатності протягом 24 годин.

1 лютого 1996 р. введена “Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану ЦО, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій”

Згідно неї основними показниками оцінки стану захисних споруд є:

забезпеченість укриття найбільш працюючої зміни готовність освоєння підземного простору міст завчасне будівництво ЗС обстеження споруд та їх дообладнання забезпечення ЗС нетранспортабельних хворих Оцінка дається “готові” – “не готові”

3.2.4 Індивідуальні засоби захисту