Основними можливостями сучасних архіваторів є: занесення груп файлів та підкаталогів у архів, поновлення архіву, перегляд файлів в архіві, вилучення файлів з архіву, захист файлів від несанкціонованого доступу, перевірка цілісності архіву, створення багатотомних архівів та архівів, які автоматично розкриваються ( саморозархівовні ) тощо. Сучасні архіватори дозволяють економити від 20% до 90% дискового простору.
Огляд програм архівування, що використовуються на підприємстві
Для архівування інформації на підприємстві програма-архіватор WinRAR.
Вона дозволяє працювати не лише з архівним форматом rar, а й з іншими архівами:zip, cab, arj, lzh.
Архівація файлів ( створення архіву).
Для архівації файлів і папок за допомогою WinRAR потрібно виконати такі дії:
- Завантажити програмуWinRAR і перейти до папки, в якій розміщено файли (папки), призначені для архівації.
- Виділити об’єкти, які підлягають архівації.
Це можна зробити лівою кнопкою миші при натиснутій клавіші Ctrl або Shift ( залежно від розташування у списку об’єктів, що виділяються).
- Клацнути по кнопці Добавить на панелі інструментів, після чого з′явиться діалог Имя и параметрі архива.
Тут потрібноввести і’мя архіву або підтвердити і’мя, запропоноване за заумовчанням.
- Вибрати формат нового архіву(rar або zip).
Дальше потрібно вказати за допомогою списків, що розкриваються, метод стискання та розмір тому, а за допомогою перемикачів та прапорців – інші параметри архівації.
- Клацнути кнопкою ОК.
У процесі архівації на екрані відображається діалог зі статистикою процесу.
Перервати процес можна клацанням по кнопці Отмена.
Перегляд і розпакування файла з архіву.
Щоб забезпечити доступ до файла архіву, потрібно відкрити архів у WinRAR, двічі клацнувши мишею.
Для перегляду файла також потрібно двічі клацнувти лівою кнопкою мишею на його значку, у результаті завантажиться додаток( прикладна програма). Уцьому додатку відкриється вибраний файл-документ.
Для розпакування файлів(папок) потрібно їх виділити і натиснути кнопку Извлечь на панелі інструментів (Alt+E).
Додавання файлу до архіву.
Для цього потрібно виділити у вікні WinRAR об’єкти, які необхідно додати до архіву, і клацнути по кнопці Добавить на панелі інструментів. У діалозі, який з’явиться, в полі Архив потрібно задати і’мя архіву (до якого додаватимемо об’єкт). Далі – ОК, в результаті чого до вказаного архіву будуть добавлені нові об’єкти.
Багатотомні, саморозпаковувальні й неперервні архіви.
Для створення багатотомного архіву потрібно в діалозі Имя и параметрі архива вполі Размер тома вибрати значення 1 457 500(для дискет 3.5”) або Автоопределение (для накопичувачів іншого формату). Створивши багатотомний архів його змінити неможливою.
Для створення саморозпаковувального архіву потрібно в діалозі Имя и параметрі архива встановити прапорець Создать SFX-архив і далі клацнути по кнопці ОК.
Щоб створити неперервний архів в діалозі Имя и параметрі архива слід встановити прапорець Создатьнеперервний архів.
Поняття про комп’ютерні віруси.
Класифікація вірусів
Комп’ютерний вірус – це програма, однак не зовсім звичайна. Вона відрізняється від звичайних програм тим, що, по-перше, запускається без відома користувача, а по-друге, після свого запуску починає самовідворюватися, тобто створювати шкідливі копії.
Комп’ютерний вірус – це спеціальна програма або сукупність машинного коду, яка здатна розмножуватись і виконує на ПК деструктивні дії.
Оскільки комп’ютерні віруси є програмами, вони можуть виявитись лише при запуску на виконання. Поки вірус не запущений, він може досить довго знаходитись на диску в “дрімаючому” стані і не завдавати ніякої шкоди. Важливо знайти вірус ще до того, як він встигне виявити себе. Це принцип роботи всіх антивірусних програм, призначених для боротьби з вірусами.
Комп’ютерний вірус називається так завдяки своїй спроможності до самовідтворення і “ розмноження ” . Після свого запуску може створювати власні копії, тобто нові фрагменти програмного коду.
Існує багато різних підходів до класифікації вірусів. За середовищем, в яке втілюються віруси і через яке вони розмножується, їх можна поділити на
Файлові віруси – ті, які поміщають своє тіло в файли.
Завантажувальні віруси – заражають завантажувальний сектор диска( Boot-сектор)
Файлово-завантажувальні віруси.
Макровіруси – вносяться у файли документівWord, Exсel й інші файли,
підготовлені в додатках, що мають свою мову макрокоманд.
Мережеві віруси – поширюються в комп’ютерній мережі.
Можлива класифікація вірусів не тільки за середовищем їхнього існування, а й за іншими характеристиками. Наприклад,
- за принципом дії( резедентні та нерезедентні),
- за руйнівними можливостями( нешкідливі, небезпечні, не небезпечні, дуже небезпечні),
- за алгоритмом роботи( віруси супутники, віруси «черв’яки», студентські віруси та інші),
- за місцем втілення у файл( напочатку, всередині, вкінці).
Антивірусні програми.
Класифікація антивірусних засобів
Для виявлення та знищення комп’ютерних вірусів використовують антивірусні програми. Види антивірусних програм:
1) програми-детектори дозволяють виявити файли, які заражені одним із відомих їм вірусів;
2) програми-лікарі, або фаги, знешкоджують віруси в заражених файлах та на дисках («викусуючи» тіло вірусу із заражених об’єктів ) та відновлюють файли;
3) програми-ревізори запам’ятовують відомості про файли ( контрольні суми, атрибути, розміри, дати останньої модифікації тощо) та системні області дисків ( часто системні області повністю) , а потім порівнюють їх із реальним вмістом вінчестером, кожна знайдена невідповідність служить сигналом про появу вірусу або «троянської» програми ( яка нещадно руйнує інформацію на дисках але яку за сукупністю ознак не можна віднести до комп’ютерних вірусів);
4) програми- монітори, або фільтри, резидентно розташовуються в оперативній пам′яті комп’ютера і реагують на звернення, які роблять віруси для свого розмноження або виконання руйнівних дій, до операційної системи; при цьому користувач може дозволити або заборонити виконання відповідних операцій;
5) програми-вакцини, або імунізатори, модифікують файли і диски таким чином, що вірус, аналізуючи вакциновану програму чи диск, вважає, що вони вже заражені, і повторне зараження не здійснює.
У сучасних антивірусних пакетах функції детектора і лікаря зазвичай виконує одна програма, яка називається сканером.
З метою профілактики зараження комп’ютерів вірусами варто дотримуватись виконання наступних заходів:
- купувати дистрибутивні копії програмного забезпечення у офіційних продавців, а не копіювати їх з інших джерел;
- періодично створювати на зовнішніх носіях архівні копії файлів, з якими постійно ведеться робота;
- намагатися не запускати неперевірені файли ( з чужих дисків, отриманих з мережі та електронною поштою). Перед запуском нових програм потрібно перевірити їх однією або декількома антивірусними програмами. При роботі із новим програмним забезпеченням варто, щоб в оперативній пам′яті резидентно знаходився антивірусний монітор;
- періодично здійснювати профілактичну перевірку на наявність вірусів; регулярно оновлювати антивірусні бази програм, якими ви користуєтесь; варто мати окрему системну дискету з так званим «ремонтним» набором програм для обслуговування дисків та антивірусних програм;
захищати диски від несанкціонованого доступу ( встановлювати захист від запису на дискетах або програмним чином захищати логічні диски на вінчестері);
здійснювати перевірку цілісності інформації на дисках за допомогою програм-ревізорів.
Антивірусними програмами, що використовуються
на підприємстві
Добре відомими і широко розповсюдженими антивірусними програмами (пакетами) є Dr.Web, AntiViralToolkit (AVP), Adlnf, NortonAntiVirus. Перші два з яких використовуються на підприємстві. Позитивною рисою програм AVP і Dr.Web є наявність в них евристичного аналізатора для виявлення само модифікованих вірусів, здатність виявляти макровіруси, тестувати архіви та упаковані файли.
Пакет AVP містить такі компоненти:
AVP Сканер – програма-детектор і лікар одночасно, призначена для пошуку і вилучення вірусів. Він має зручний інтерфейс користувачів, велику кількість налаштувань, які вибираються користувачем, а також одну з найбільших у світі антивірусних баз, що гарантує захист від великої кількості різноманітних вірусів.
AVP Монітор – резидентний модуль, що міститься постійно в оперативній пам′яті і відстежує усі файлові операції в системі. Він дозволяє виявити і видалити вірус до моменту реального зараження системи в цілому.
AVP Центр управления - резидентний модуль, що виконує функції керуючої оболонки. Він призначений для встановлення, відновлення і видалення компонентів пакета, для формування розкладу автозапуску задач і контролю за результатами їх виконання.
AVP Автоматическое обновление – модуль, призначенийдля регулярного відновлення антивірусної бази та компонентів AVP із локальних дисків або через Інтернет.
AVP Инспектор – програма- ревізор, що задовольняє підвищеним вимогам до антивірусного захисту. При першому запуску програма створює базу даних про файли, структури папок, пошкоджені кластери на диску. У процесі роботи відстежуються зміни в папках і файлах і фіксуються всі можливі вірусоподібні дії.
Після встановлення пакета AVP у головному меню з’явитьсягрупа Програми -AntiviralToolkitPro, у якіймістяться піктограми зазначених вище модулів пакета.