Іноземна юридична особа подає документ, що свідчить про її реєстрацію в країні місцезнаходження. Цей документ повинен бути засвідчений відповідно до законодавства країни, яка його видала, перекладений українською мовою та легалізований в установленому законодавством України порядку;
г) відомості про органи управління благодійної організації та членів виконавчого органу (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання і місце роботи, посада), а також підтвердження юридичної адреси (гарантійний лист власника приміщення, договір оренди тощо). У разі надання під юридичну адресу займаної квартири подаються довідка про склад сім'ї та заяви повнолітніх членів сім'ї про свою згоду;
д) документ про сплату коштів за державну реєстрацію благодійної організації;
е) підтвердження юридичної адреси (гарантійний лист власника приміщення, договір оренди тощо). У разі надання під юридичну адресу займаної квартири подаються довідка про склад сім'ї та заяви повнолітніх членів сім'ї про свою згоду.
За державну реєстрацію благодійної організації вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, але не може бути більшим трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для реєстрації відділення всеукраїнської, міжнародної благодійної організацій до відповідного реєструючого органу, подається заява встановленого зразка.
До заяви додаються:
а) статут (положення) відділення у двох примірниках;
б) протокол установчих зборів (з'їзду, конференції), на яких прийнято статут (положення) благодійної організації та обрано органи управління;
в) відомості про засновників (засновника) відділення;
г) копії статуту (положення) та свідоцтва про державну реєстрацію всеукраїнської, міжнародної благодійної організації, засвідчені в нотаріальному порядку;
д) підтвердження органом управління всеукраїнської, міжнародної благодійної організації факту про створення цього відділення і затвердження його статуту (положення);
е) документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію відділення;
є) підтвердження юридичної адреси (гарантійний лист власника приміщення, договір оренди тощо). У разі надання під юридичну адресу займаної квартири подаються довідка про склад сім'ї та заяви повнолітніх членів сім'ї про свою згоду.
Для реєстрації філії, представництва всеукраїнської, міжнародної БО подаються:
а) заява керівника всеукраїнської, міжнародної благодійної організації;
б) копії статуту (положення) та свідоцтва про державну реєстрацію благодійної організації, засвідчені у нотаріальному порядку;
в) рішення органу управління благодійної організації про створення філії, представництва;
г) копія довіреності на здійснення представницьких функцій, оформлена в установленому законодавством порядку (із зазначенням терміну її дії, прізвища та імені представника, місця проживання, повноважень);
д) документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію філії, представництва.
Філії та представництва, створені всеукраїнською, міжнародною БО, підлягають державній реєстрації без надання їм статусу юридичної особи.
Заява про державну реєстрацію благодійної організації, а також відділень, філій, представництв всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій розглядається територіальним управлінням юстиції у двомісячний термін з дня подання всіх необхідних документів. Про результати розгляду у 10-денний термін повідомляється заявнику.
Орган, який здійснює державну реєстрацію, може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах. За результатами правової експертизи документів складається Правовий висновок, який є підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації, яке оформлюється наказом відповідного органу юстиції. Після державної реєстрації БО засновникам (засновнику) видається свідоцтво про реєстрацію за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Про реєстрацію філій, представництв всеукраїнських, міжнародних БО засновник повідомляється в письмовій формі.
Зареєстрована БО вноситься до реєстру благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснює державну реєстрацію, з присвоєнням відповідного номера. Порядок ведення реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Реєстрація декількох благодійних організацій під однією і тією ж назвою не допускається.
У випадку, коли з заявою про державну реєстрацію звертаються БО, що мають одну і ту ж назву, перевага надається БО, яка першою подала заяву про реєстрацію.
Порушення встановленого Законом України "Про благодійництво та благодійні організації" та іншими нормативно-правовими актами порядку заснування БО або наявність раніше зареєстрованої БО під такою ж назвою є підставою для відмови у державній реєстрації, яка оформлюється наказом на підставі відповідного Правового висновку.
Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку.
ГО, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до його статуту.
Символіка ПП не повинна відтворювати державні чи релігійні символи і підлягає державній реєстрації (ст. 18) [14, с. 65-69]. Реєстрація символіки здійснюється виключно Мін’юстом, територіальні органи юстиції не залучаються до цього процесу.
2.3 Підстави, порядок і наслідки припинення об’єднань громадян
Наявність у ПП легального статусу, незалежно від порядку його придбання, не означає, що надалі її діяльність не може бути обмежена чи взагалі припинена. «Право на виникнення, - відзначають німецькі автори, - аж ніяк не включає ізольованого від нього права на існування, тобто відсутнє "право на безконтрольний вільний розвиток партій", чи їхнє "необмежене особисте право". Найбільш істотними обмеженнями "права на існування" є призупинення і припинення діяльності політичної партії.
При настанні передбачених у законі обставин юридична особа припиняє свою діяльність. Такими обставинами можуть бути: а) досягнення поставлених перед нею цілей; б) закінчення певного строку, на який було розраховано діяльність юридичної особи (наприклад, на час дії надзвичайних обставин тощо).
Припинення діяльності юридичних осіб відбувається, як правило, у тому самому порядку, в якому вони були створені.
Законодавству відомі дві форми (способу) припинення юридичних осіб, що розрізняються по правових наслідках — ліквідація і реорганізація.
Ліквідація – це регламентована законом процедура, у результаті якої відбувається припинення діяльності юридичних осіб без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших облич. Вона може здійснюватися в добровільному чи примусовому порядку.
У добровільному порядку організація припиняє свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) за рішенням його учасників чи органу юридичної особи, уповноваженого на те установчими документами. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) ПП приймає рішення про використання майна та коштів ПП на статутні чи благодійні цілі. Типовими підставами добровільної ліквідації є досягнення чи мети, навпроти, принципова недосяжність статутних цілей організації.
У випадку припинення існування юридичної особи шляхом ліквідації його вимоги і борги до правонаступників не переходять. По цьому призначається ліквідаційна комісія, що повинна реалізувати усе вилучене з обороту майно ліквідованої організації і потім із зібраного активу задовольнити претензії кредиторів.
Після розташуванні в офіційній пресі публікації про ліквідацію проводиться робота з виявлення претензій кредиторів з повідомленням останнім про ліквідацію юридичної особи, а також по стягненню дебіторської заборгованості. Ліквідаційна комісія (орган, що проводить ліквідацію) оцінює наявне майно ліквідованої юридичної особи і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його органу, що призначив ліквідаційну комісію.
Реорганізація може бути здійснена у формі злиття, приєднання, поділу, виділення чи перетворення. При реорганізації права й обов'язки юридичної особи, що припинила існування, переходять до інших юридичних осіб, тобто має місце правонаступництво.
При перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміна організаційно-правової форми) до знову виниклої юридичної особи переходять права й обов'язки реорганізованої юридичної особи.
У разі припинення діяльності об’єднання громадян орган, який здійснив державну реєстрацію, приймає рішення про скасування записів у відповідному реєстрі.
Юридичні особи вважаються припинившими своє існування з моменту виключення їх з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.
У випадку злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна і відповідних прав і обов'язків до нових юридичних осіб визначається, якщо інше не передбачено чи законом постановою про реорганізацію, у день підписання передавального чи роздільного акту (балансу), і тому може не збігатися в часі з моментом реорганізації юридичної особи, тобто виключення його з державного реєстру.
Нові юридичні особи, до яких у результаті реорганізації перейшли майнові обов'язки, несуть по них матеріальну відповідальність і у випадку, якщо отримане ними майно не покриває вимог кредиторів у межах, визначених установчими документами про реорганізацію правонаступника.