Смекни!
smekni.com

Удосконалення реєстраціїлегалізації обєднань громадян органами юстиції на прикладі Запорізької (стр. 8 из 21)

В Україні органи юстиції при здійсненні повноважень з питань реєстрації/легалізації об’єднань на сам перед виконують частину функції держави.

З метою кращого розуміння повноважень органів юстиції з питань реєстрації/легалізації об’єднань громадян, вважаю за необхідне згадати про правове положення ГО і ПП, види ГО і ПП. Їх різноманітність спричиняє особливості підходів до здійснення повноважень органів юстиції.

Одним із важливіших конституційних прав громадян в демократичній державі є право на об’єднання (свобода спілок та асоціацій) тобто право вільно створювати різного роду об'єднання, приєднатись до них і виходити з них. Майже у всіх країнах говориться про волю об'єднання в політичні партії, культурні, спортивні та інші громадські організації.

Конституція України гарантує (ст. 36) [13, с.46-51] громадянам нашої держави право на свободу об’єднання у політичні партії, громадські організації для здійснення і захисту своїх прав та свобод і задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Права людини – це не дарунок держави, уряду, політичної партії чи її лідера, а суверенний, не відчужуваний атрибут кожної людини, кожної особистості, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, віросповідання, політичних поглядів і переконань, соціального чи походження майнового положення; не народ існує для держави чи уряду, а держава й уряд — для народу, не народ для Конституції, — а Конституція для народу.

Конституційне право на свободу об’єднання є юридичною основою створення і діяльності громадських організацій, політичних партій та професійних спілок.

Як юридичні особи в Україні діють різні об’єднання громадян: політичні партії та громадські організації (згідно з законом “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 року у статті 1 [14, с.] встановлено, що об’єднання громадян, незалежно від своєї назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо), визначається політичною партією або громадською організацією.

ГО створюються і діють у формі спілок (адвокатів, музикантів та ін.), товариств (наприклад, наукове товариство ім. Т. Шевченка), комітетів (наприклад, національний олімпійський комітет України), асоціацій (наприклад, українська уфологічна асоціація) тощо.

Найбільш поширеними різновидами ГО у сучасному світі є: профспілки; організації інвалідів; ветеранські, жіночі, молодіжні, дитячі організації; наукові, технічні, культурно-просвітницькі, фізкультурно-спортивні та інші добровільні товариства; творчі спілки; різноманітні земляцтва, фонди, асоціації, товариства і т. ін. Характерною їх ознакою є документальне оформлення мети і завдань, організаційно — структурне забезпечення, що, власне, й відрізняє їх від громадських рухів.

Політична структура сучасного цивільного суспільства надзвичайно складна, вона містить у собі безліч взаємодіючих з державою суспільних об'єднань. Політичні партії — лише один з їхніх видів. Політична партія — це суспільне об'єднання, головною метою участі якого в політичному процесі є завоювання і здійснення (чи участь у здійсненні) державної влади в рамках і на основі конституції і діючого законодавства.[12,с. 206]

Це головна кваліфікаційна ознака ПП, що виражає саму її сутність і відрізняє її від всіх інших видів суспільних об'єднань неполітичного характеру (різного роду союзів, асоціацій, клубів, фондів і т.д.). Останні являють собою створювані соціальними і професійними групами організації, головна мета яких - задоволення і захист інтересів своїх членів. Звичайно, для досягнення цих цілей такі організації нерідко прагнуть впливати і на політику, але політична діяльність для них не є вирішальна, а носить допоміжний характер і здійснюється головним чином через партії. У цьому їхня принципова відмінність від політичних партій, яка усе більш послідовно проводиться сучасним законодавством.

В Україні, як вже відмічалося раніше, відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» реєстрацію політичних партій здійснює Міністерство юстиції.

Для реєстрації ПП до Міністерства юстиції України разом з заявою подаються:

1) статут і програма ПП;

2) протокол установчого з'їзду (конференції, зборів) ПП із зазначенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення політичної партії;

3) підписи громадян України, зібрані відповідно до вимог цього Закону на підтримку рішення про створення ПП та засвідчені особами, які збирали підписи;

4) відомості про склад керівних органів ПП;

5) платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору;

6) назва та адреса банківської установи, в якій ПП відкриватиме рахунки.

Міністерство юстиції України здійснює реєстрацію ПП після перевірки поданих матеріалів. Рішення про реєстрацію приймається також шляхом видання наказу на підставі правової експертизи, яка оформлюється Правовим висновком. Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи.

ПП протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію в порядку, встановленому цим Законом, своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим.

Реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації ПП Міністерством юстиції України. Після реєстрації обласних, міських та районних організацій ПП вони можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії. Рішення про реєстрацію приймається також шляхом видання наказу на підставі правової експертизи, яка оформлюється Правовим висновком.

Первинні осередки ПП, яким статутом політичної партії не надається право юридичної особи, легалізують свою діяльність шляхом письмового повідомлення про утворення до відповідного органу юстиції Міністерства юстиції України в 10-денний строк з часу їх утворення. Про своє утворення первинні осередки ПП повинні у вказаний строк повідомити також відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідний орган юстиції Міністерства юстиції України, прийнявши документи про легалізацію, протягом трьох годин видає довідку про легалізацію первинних осередків ПП.

Органи, що здійснюють реєстрацію ПП та їх обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, ведуть відповідні реєстри, які затверджує Міністерство юстиції України.

Міністерство юстиції України, його відповідні органи після реєстрації видають ПП, обласній, міській, районній організації партії або іншим структурним утворенням, передбаченим статутом партії, реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

ПП щорічно інформує Міністерство юстиції України про обласні, міські, районні організації партії або інші структурні утворення, передбачені статутом партії. Політична партія також інформує Міністерство юстиції України про зміни назви, програми, статуту, керівних органів партії, їх адреси та місцезнаходження у тижневий строк після прийняття рішень з цих питань. Реєстрація змін до статутних документів, а також взяття до відому змін керівних органів також оформлюється наказом на підставі правового висновку.

Міністерство юстиції України оприлюднює щорічно список зареєстрованих ПП, їх юридичні адреси.

Протягом 30 днів з моменту надходження документів, поданих на реєстрацію, Міністерство юстиції України приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПП. Цей строк може бути продовжений Міністерством юстиції України у разі потреби, але не більше ніж на 15 днів.

У реєстрації ПП може бути відмовлено, якщо документи, подані для реєстрації політичної партії, не відповідають Конституції та іншим законам України.

Територіальні органи юстиції приймають рішення про реєстрацію обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень ПП, передбачених статутом партії, протягом 10 днів з дня надходження письмової заяви від них, завіреної керівним органом політичної партії.

У разі відмови в реєстрації Міністерство юстиції України та його органи юстиції повинні надати заявникові своє письмове вмотивоване рішення.

Рішення Міністерства юстиції України чи його органу юстиції щодо реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цього питання може бути оскаржене до суду. Проте, відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.

Хотілося б окремо зупинитися на вертикалі державного управління органами юстиції в сфері реєстрації ПП. Як уже зазначалося, реєстрацію партій здійснює Міністерство юстиції, територіальні органи реєструють лише структурні утворення ПП. З метою координації та контролювання процесу реєстрації таких структурних утворень Міністерство юстиції з одного боку, інформує територіальні органи юстиції про реєстрацію, внесення змін до статутних документів, ліквідацію партій. З іншого боку надає доручення щодо узагальнення інформації на рівні області про структурні утворення цих партій, відстеження процедури обрання делегатів на чергові та позачергові з’їзди тощо з метою здійснення правових експертиз в процесі прийняття рішень про зміни керівних органів, участь у виборах народних депутатів України та ін.

2.2 Повноваження органів юстиції з питань легалізації громадських організацій, реєстрації благодійних та інших неприбуткових організацій

Законом України «Про об’єднання громадян» (ст. 14) [14, с. 65] визначено, що легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.