2. Державне управління: теорія і практика. За заг. ред. д.ю.н., проф. Авер'янова В.Б. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
3. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. — Вид. 2-ге, доп. та перероб. — К.: Атіка, 2003. — 576 с.
4. Административное право Украины: Учебник для студентов высш. учеб. заведений юрид. спец. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.; Под ред. проф. Ю.П. Битяка. —2-е изд., перераб. и доп. —Харьков: Право, 2003. — 576 с.
5. Про систему органів юстиції: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998 року № 592 (із змінами і доповненнями від 05 липня 2004 року) // Офіційний вісник України. — 1998. — N 18. — С. 64-67
6. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Указ Президента України від 30 грудня 1997 року N 1396/97 // Офіційний вісник України. – 1998. – N 2. — С. 23-26
7. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року N 1577 // Офіційний вісник України. – 2006. — N 45. — С. 46-50
8. Про затвердження Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції: Наказ Міністерства юстиції України від 14 лютого 2007 N 47/5 // Офіційний вісник України. — 2007. — N 12. — С. 58-62
9. Порядок підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань. Наказ Міністерства юстиції України від 7 грудня 2006 N 92/5 // Офіційний вісник України. — 2006. — N 12. — С. 78-81
10. Регламент передачі Міністерством юстиції та його територіальними органами державним реєстраторам даних про юридичних осіб. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства юстиції України від 27 лютого 2007 р. N 23/74/5 // Офіційний вісник України, 2007, N 17 (16.03.2007), ст. 674. — 2007.
11. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»:закон від 15.05.2003 N 7.55-IV // Відомості Верховної Ради України, 2003, N 31-32. — С. 121-129
12. Юдин Ю. А. Политические партии и право в современном государстве. — М.: Издательская группа «Форум — ИНФА - М», 1998. — 228с.
13. Конституція України : Закон від 28 червня 1996 року //Відомості Верховної Ради України, 1996, N 30. — С. 93-104
14. Закон України «Про об'єднання громадян»: закон від 16 червня 1992 року N 2460-XII //Відомості Верховної Ради України, 1992, N 34. — С. 65-69
15. Закон України «Про політичні партії в Україні»: закон від 05.04.2001року N 2365-III //Відомості Верховної Ради України, 2001, N 23. — С. 59-64
16. Положення про Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій: наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 1998 року N 66/5 // Офіційний вісник України, 1998, N 51. — С. 58-61
17. Конвенція про захист прав людини і основоположних свободETS N005 1950.11.04 // Офіційний вісник України, 2006, N 32. — С. 96-101
18. Закон України «Про благодійництво та благодійні організації»:закон від 16 вересня 1997 року N 531/97-ВР// Відомості Верховної Ради України, 1997, N 46. — С.41-46
19. Положення про порядок легалізації об'єднань громадян: постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 140 // Зібрання постанов Уряду України, 1993, N 7. — С. 87-90
20. Тодика Ю.М. Тлумачення Конституції і законів України: теорія та практика: Монографія. — Ч., 2001. — 236с.
21. Федеральний закон "Об общественных объединениях" от 19 мая 1995 г. // Собрание законодательства РФ. - 1995. — № 21. — С. 213-217
22. Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»: закон від 01.12.1998 року N 281-XIV//Відомості Верховної Ради України, 1999, N 1. — С. 79-85
23. Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 5 лютого 1993 р. № 2998-XII // Відомості Верховної Ради України, 1993, N 16. — С. 53-59
24. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 40. — С. 61-95
25. Гражданское право / Под ред. Толстого Ю.К., Сергеева А.П. Часть 1.—СПб.— 1996.— 296с.
26. Бондарчук І.. Законодавче удосконалення інституту державної реєстрації обєднань громадян // Право України. – 2007. - № 8. — С. 108-111
27. Біла Л.В. Управлінська діяльність та здійснення повноважень органами юстиції у сфері реєстрації/легалізації об’єднань громадян // Збірник тез доповідей учасників ХVІ Між нар. Наук. Конф. Молодих науковців, м. Запоріжжя, 17-18 квітня 2008 р.: У 4т. /Класичний приватний університет. — Запоріжжя: КПУ, 2008.
28.Яцків Т., керівник проектів Товариства сприяння українсько-польській співпраці у галузі юридичної освіти і науки // Інтернет-сайт.-http://www.gromada.lviv.ua/articles/2008/02/01/601.html.
29. Про порядок справляння і розміри збору за реєстрацію об'єднань громадян: постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 143 // Зібрання постанов Уряду України, 1993, N 7. — С. 93-95
30. Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій: постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. N 382 //Офіційний вісник України, 1998, N 13. — С. 91-94
31. В. Кравчук. Визначення сфери застосування інституту юридичної особи. – Право України —1998. — № 4. — С. 17-19
32. Аналіз чинного українського законодавства в контексті його відповідності критеріям Світового банку Анатолій Ткачук // Інтернет-журнал Політичний експерт (Policy Expert: Sumy analytical journal).- http://www.politexpert.in.ua/ 2007/29/11
33. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, — 1999. — 736 с.
34. Пустовой М. Минюст будет регистрировать все?! // Юридическая практика. — 2007. — № 29. —С. 7
35. Малиновський В.Я. Словник термінів і понять з державного управління. —К.: Атіка, 2005. — 240 с.
36. Алексеев А., Пигалов В. Деловое администрирование на практике: Инструментарий руководителя. – М.: Технологическая школа бизнеса, 1994. — 144 с.
37. Беляев А.А, Коротков Э.М. Систематология организации: Учебник. — М: ИНФРА-М, 2000. — 182 с.
38. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління. – К.: УАДУ, 2002. — 340 с.
39. Воронкова В.Г. Кадровий менеджмент: Навчальний посібник. — К.: ВД«Професіонал», 2004. — 192 с.
40. Глущик С.В., Диляк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — 198 с.
41. Державна служба і державні службовці в Україні: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник. — К.: УАДУ, 1999. — 275 с.
42. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навчальний посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник. — К.: УАДУ, 2002. — 345 с.
43. Игнатьева В.В., Максимцов М. Исследование систем управления: Учебное пособие. — М.: ЮНИТИ, 2003. — 152 с.
44. Исследование систем управления: Учебное пособие / Н.И. Архилова и др. — М.: Высшая школа, 2002. — 384 с.
45. Ткачук А. Аналіз чинного українського законодавства в контексті його відповідності критеріям Світового банку // Інтернет-журнал Політичний експерт від 29.11.2007 www.politexpert.in.ua
46. Юридичний словник-довідник: Юридична енциклопедія / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : Українська енциклопедія імені М.П. Бажана. — 2000. — 182с.
ДОДАТОК А
УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНАМИ ЮСТИЦІЇ У СФЕРІ РЕЄСТРАЦІЇ/ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН
Розкриття місця і ролі державного управління органами юстиції у вирішенні проблем удосконалення існуючого механізму легалізації об’єднань громадян у сучасних умовах набуває все більшого значення, оскільки безпосередньо впливає на забезпечення прав і свобод всіх громадян України.
Одним із важливіших конституційних прав громадян в демократичній державі є право на об’єднання (свобода спілок та асоціацій) тобто право вільно створювати різного роду об'єднання, приєднатись до них і виходити з них. Майже у всіх країнах говориться про волю об'єднання в політичні партії, культурні, спортивні та інші громадські організації.
Законом України «Про об’єднання громадян» визначено, що легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.
З метою удосконалення державного управління юстицією у сфері легалізації об’єднань громадян вживаються певні заходи щодо визначення та конкретизування обсягу повноважень, проте на сьогодні цього недостатньо.
Нажаль, на сьогодні потребують термінового вирішення принаймні дві проблеми з цього напрямку: спрощення процедури реєстрації об’єднань громадян з одного боку та передання функції з реєстрації неприбуткових організацій Міністерству юстиції України та його територіальним органам.
На даний час існує подвійна реєстрація неприбуткових організацій (політичних партій, громадських організацій, благодійних організацій тощо): за спеціальною процедурою в органах юстиції та за загальною процедурою реєстрації юридичних осіб у державного реєстратора.
Законодавчий стан справ у цій сфері дискримінує неприбуткові види діяльності, ускладнює формування інститутів громадянського суспільства та гальмує реалізацію конституційного права громадян на свободу об‘єднання. Тому система державної реєстрації юридичних осіб потребує реформування.
Принаймні, в якості першого кроку, було б доцільно передати повноваження виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів з реєстрації місцевих осередків зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян відповідним територіальним органам юстиції. По друге, передати до повноважень юстиції повноваження державного реєстратора щодо неприбуткових організацій (у т.ч. внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру), скасувати ведення двох реєстрів, які дублюють відомості щодо неприбуткових організацій, що також дозволить удосконалити управлінську діяльність органів юстиції у сфері реєстрації/легалізації об’єднань громадян.