Смекни!
smekni.com

Комп’ютерна графіка (стр. 4 из 4)

Для створення нового шару необхідно клацнути на кнопціNew (Новий). З’являється новий шар, якому AutoCAD за замовчуванням дає ім’я. Це ім’я буде виділено, тому можна надрукувати нове ім’я.

Щоб за один раз створити кілька нових шарів, необхідно клацнути на кнопці New необхідну кількість разів (рис. 1.25) – з’являється необхідна кількість шарів. Потім послідовно дається ім’я кожному шару та встановлюється необхідний тип лінії та її товщина.

Рисунок 1.25 – Вікно LayerPropertiesManager

Для зміни кольору необхідно підвести курсор до кольорового квадрата відповідного шару та клацнути мишею. У діалоговому вікні SelectColor (Вибір кольору), яке відкривається, вибрати потрібний колір та натиснути ОК. AutoCAD повертається до діалогового вікна LayerPropertiesManager.

Для зміни типу лінії, який встановлений за замовчуванням, необхідно підвести курсор у рядку необхідного шару в колонку Linetype (тип лінії) та клацнути мишею. Далі відкривається діалогове вікно SelectLinetype (Вибір типу лінії), у якому вибирається необхідний тип лінії. За відсутності необхідного типу лінії натисніть кнопку Load (Завантажити) та у діалоговому вікні, яке відкривається, виберіть необхідний тип лінії (рис. 1.26). Після натискання на кнопку ОК AutoCAD повертається до діалогового вікна LayerPropertiesManager.

Рекомендовано для проведення осьових ліній та ліній невидного контуру завантажити відповідно лінію CENTER2 та HIDDEN2.

Рисунок 1.26 – Завантаження необхідних типів ліній

Для встановлення необхідної товщини лінії клацніть мишею у колонці Lineweight (Товщина лінії) вибраного шару – відкривається діалогове вікно Lintwhite. Виберіть необхідну товщину лінії та натисніть кнопку ОК. При автоматизованому виконанні креслення рекомендована товщина суцільної товстої основної лінії – 0.6, а суцільної тонкої – 0.25–0.1.

Для використання створеного шару клацніть на кнопці Current (Поточний) та натисніть ОК.

У діалоговому вікні LayerPropertiesManager (Властивості шару) шар можна вимкнути (лампочка вимкнена), заморозити (сніжинка вимкнена), заблокувати (замок замкнений).

Для переключення поточного шару клацніть на піктограмі LayerControl(Управління шарами) панелі інструментів ObjectProperties та виберіть ім’я шару, який хочете зробити поточним (рис. 1.27). Будьте уважні – клацайте саме на назві шару. Після вибору шару список автоматично згортається.

У відкритому вікні (рис. 1.27), крім встановлення шару поточним, можна вимикати шари, заморожувати їх та блокувати.

Рисунок 1.27 – Вікно LayerControl

На панелі інструментів ObjectProperties(рис. 1.28) за списком LayerControl (Управління шарами) послідовно розміщені списки: ColorControl (Зміна кольору), LinetypeControl (Зміна типу лінії), LineweightControl (Зміна товщини лінії).

Рисунок 1.28 – Вікна панелі інструментів ObjectProperties

Комплексне креслення будь – якого геометричного об’єкта можна побудувати на основі обмеженого набору геометричних примітивів. А формування геометричного примітива спирається на завдання точок побудови. Так, наприклад для побудови відрізка необхідно вказати координати його початкової та кінцевої точок, для побудови кола вказують координати його центра тощо.

Можна виділити три основні способи завдання координат точки:

· Введенням з екрана дисплея.

· Числовим введенням з клавіатури.

· Використанням створених раніше примітивів.

У практичній діяльності, як правило, використовується не один із пропонованих способів, а їх комбінування.

Якщо точка задається введенням з екрана дисплея, то користувач приблизно визначає положення точки на полі креслення і фіксує його, переміщуючи в це місце курсор. Основними перевагами цього способу є простота та наочність побудов. Недоліком такої побудови є неможливість точного визначення координат точок.

Точне завдання координат точки здійснюється введенням з клавіатури їх числових значень. У графічному пакеті AutoCAD є можливість для введення абсолютних та відносних координат. Абсолютні координати задаються щодо системи координат, початок якої заздалегідь встановлюється системою в лівому нижньому куті екрана дисплея.

Якщо при введенні з клавіатури використовуються відносні координати, то положення точки встановлюється щодо положення тієї точки, координати якої були введені останніми, тобто відносні координати задаються приростом відповідних координат. Для завдання відносних координат перед числовим значення приросту ставиться знак @. (він вводиться одночасним натисканням на клавішу <Shift> та <2>). Так, напис у командному рядку @ 52, 20 свідчить про те, що точка 2 зміщена на 52 одиниці у напрямку осі X та на 20 одиниць у напрямку осі Y відносно точки 1 (рис. 1.29а)). Знак мінус (–) перед числовим значенням зміщення свідчить про те, що зміщення точки відбувається у напрямку, протилежному додатному напрямку координат. Наприклад, напис у командному рядку @-45, -15 свідчить про те, що точка 2 зміщена відносно точки 1 по осі Xта осі Y відповідно на 45 та 15 одиниць у напрямку, протилежному додатному напрямку осей Xта Y(рис. 1.29б)).


а) б)

Рисунок 1.29 – Завдання відносних координат

Третім способом точку можна задати, наприклад, як перетин двох прямих або як центр кола за умови, що ці об’єкти були створені раніше. Для завдання точок таким способом користувач повинен застосовувати режими об’єктної прив’язки.

Крім цих основних способів завдання точки, AutoCAD дає можливість застосовувати систему координат користувача (UCS) та метод «зсув – відстань».

Застосовуючи систему координат користувача, можна встановити початок координат у будь – якому місці екрана. Тоді координати точок зазначають так само, як при зазначенні абсолютних координат, маючи на увазі новий початок системи координат користувача.

При застосуванні методу «зсув – відстань» достатньо зсунути курсор у необхідному напрямку та вказати числове значення відстані відрізка. Цей метод застосовується лише при виконанні команд «Line» (Відрізок) та «Pline» (Плінія). На рисунку 1.10 наведений приклад деталі, яку виконують, задаючи координати кінцевих точок відрізків методом «зсув – відстань».

Рисунок 1.10 – Формування контурів деталі способом «зсув – відстань»


Комбінуючи різні варіанти введення координат точок, користувач має можливість швидко сформувати необхідне зображення контурів деталі за допомогою команд AutoCAD.