Таким чином, навіть при мінімальній відпускній ціні програми річний продаж 6 одиниць програмного продукту вже приносить певний прибуток.
Для успішного впровадження програмного продукту на ринок і досягнення запланованого обсягу продажу необхідно ретельно спланувати рекламну кампанію, що дало б можливість довідатися про існування розробленого програмного продукту і його перевагах всім потенційним споживачам.
У нашому випадку кількість потенційних споживачів невелике й розміщати рекламу в засобах масової інформації економічно недоцільно. Прийнято рішення про розміщення рекламної інформації на основних тематичних форумах і порталах в мережі Internet. При цьому річні витрати на розміщення реклами в глобальній мережі складуть:
Зри = Зпр + М · Зпм,(3.18)
де Зпр – витрати на первинне розміщення реклами;
Зпм – плата за щомісячну підтримку рекламних повідмлень;
М – кількість місяців підтримки.
Зри = 500 + 4 · 100 = 900 (грн/рік)
Крім цього, планується організувати пряму адресну рекламу для потенційних споживачів програмного продукту. Ємність ринку збуту – 100 споживачів. Витрати на виготовлення індивідуальних рекламних матеріалів та їх доставку складуть 45 грн/од. Планується на протязі трьох років реалізації проекту охватити адресною рекламою по 30 споживачів на рік, що складе Зра=45·30=1350 грн/рік.
Таким чином загальні щорічні витрати на рекламу становлять:
Зр = Зри +Зра; (3.19)
Зр = 900 + 1350 = 2150 (грн/рік)
При визначенні показників економічної ефективності проекту отриману суму потрібно буде врахувати як додаткові постійні річні витрати з реалізації програмного продукту.
3.6 Економія у споживача програмного продукту
Користувач запропонованої програми отримує економічний ефект за рахунок скорочення часу вирішення задач в порівнянні з використанням базового варіанту програми. Проведемо розрахунки, вважаючи, що ціна нової програми співпадає з ціною базової Цн = Цб = 2000 грн.
Річний економічний ефект можна розрахувати як різницю приведених витрат при використанні базової та нової програми:
Ер = Впрб – Впрн(3.20)
Приведені витрати визначаються за формулою:
Впр = Спр + Ен · Кпр,(3.21)
де Спр – приведені річні експлуатаційні витрати, пов’язані з вирішенням задач;
Кпр – сума приведених капітальних вкладень;
Ен – нормативний коефіціент економічної ефективності.
Для базового варіанту загальну суму капітальних вкладень визначається витратами на придбання ПЕОМ. В такому разі у відповідності з розрахунками пункта 3.4 Кб = Sоб = 8220 грн.
Для нового варіанта загальна сума капіталовкладень додатково включає ціну придбання нової програми : Кн = Sоб + Цн = 8220+2000 = 10220 грн.
Величина приведених капіталовкладень в розрахунку приведених витрат визначається з урахуванням долі часу вирішення задач, що розглядаються, в річному корисному фонді часу роботи ПЕОМ:
Тм
Кпр = -------- · К,(3.22)
Ткор
де Ткор – річний корисний фонд часу роботи ПЕОМ;
Тм – машинний час вирішення даних задач протягом року.
Річний корисний фонд часу роботи ПЕОМ розраховується за формулою:
Ткор = Тзаг · Тз · Nз · (1 – Пп/100),(3.23)
де Тзаг – загальний річний фонд часу роботи ПЕОМ (робочих днів);
Тз – тривалість робочої зміни;
Nз – кількість робочих змін на день;
Пп – процент планових простоїв ПЕОМ.
При 5-денному робочому тижні та роботі в одну зміну отримаємо:
Ткор = 250 · 8 · 1 · (1 – 5/100) = 1900 годин/рік
Машинний час за рік для вирішення задач з використанням базової та нової програми:
Тм = Nз · tз,(3.24)
де Nз – кількість задач, що вирішуються за рік;
tз – машинний час вирішення одної задачі.
Отже, для базового і нового варіантів маємо:
Тмб = 25 · 7 = 175 (год/рік) ; Тмн = 25 · 2 = 50 год/рік.
Відповідне значення приведених капітальних вкладень:
Кпрб = (175/1900) · 8220 = 757,11 (грн) ;
Кпрн = (50/1900) · 10220 = 268,95 (грн).
Аналогічним чином визначаються приведені річні експлуатаційні витрати при використанні ПЕОМ з урахуванням долі використання корисного машинного часу:
Спр = С · Тм/Ткор ,(3.25)
де С – загальна річна сума експлуатаційних витрат.
С = Ав + Sз + Sм + Sр ,
де Ав – амортизаційні відрахування;
Sз – витрати по заробітній платі спеціаліста;
Sм – вартість спожитої електроенергії та розходних матеріалов;
Sр – річні витрати на ремонт ПЕОМ.
Сума амортизаційних відрахувань визначається за нормою амортизації:
Ав = К · На/100 ;(3.26)
Авб = 8220 · 25/100 = 2055,00 (грн) ;
Авн = 10220 · 25/100 = 2555,00 (грн).
Річні витрати по заробітній платі користувача ПЕОМ розрахуємо в припущенні, що умови оплати праці у споживачів і розробників програмного продукту тотожні, за формулою:
Sз = 12 · Зо · (1+Кд) · (1+Кс) , (3.27)
де Зо – посадовий оклад спеціаліста;
Кд – коефіціент, що враховує додаткову заробітну плату;
Кс – коефіціент відрахувань до фондів соціального страхування.
Sз = 12 · 1700 · (1 + 0,3) · (1 + 0,369) = 36305,88 (грн).
Вартість спожитої електроенергії, розходних матеріалів та річні витрати на ремонт ПЕОМ розрахуємо за укрупненимим нормативами в відсотках від вартості ПЕОМ:
Sм = 0,03 · Вм ; (3.28)
Sм = 0,03 · 6000 = 180 (грн);
Sр = 0,08 · Вм ;(3.29)
Sм = 0,08 · 6000 = 480 (грн).
Загальна сума річних витрат з експлуатації ПЕОМ:
Сб = 2055,00 + 36305,88 + 180 + 480 = 39020,88 (грн);
Сн = 2555,00 + 36305,88 + 180 + 480 = 39520,88 (грн).
Приведені експлуатаційні витрати:
Спрб = 39020,88 · 360/1900 = 7393,43 (грн);
Спрн = 39520,88 · 90/1900 = 1872,04 (грн).
Сумарні приведені витрати:
Впрб = 3594,03 + 0,2 · 757,11 = 7704,92(грн)
Впрн = 1040,02 + 0,2 · 268,95 = 1968,86 (грн).
Річний економічний ефект у споживача нової програми:
Ер = 7704,92 – 1968,86 = 5736,06 (грн)
З урахуванням річної економії споживача ціну продажу нової програми встановимо за наступним співвідношенням:
Ц = Цб + 0,25 · Ер ; (3.30)
Ц = 2000 + 0,25 · 5736,06 = 3434,02 (грн)
Остаточне значення ціни продажу нової програми встановимо на рівні Ц=3000 грн.
3.7 Розрахунок економічної ефективності проекту
Економічна ефективність інвестиційних проектів характерізується системою показників, що відображають співвідношення фінансових витрат і результатів. В умовах високого рівня інфляції, характерного для України, різночасові фінансові показники доцільно приводити к одному моменту часу (першому року реалізації проекту) шляхом дисконтування. Норма дисконту розраховується за формулою:
r = a + b + c ,(3.31)
де а – облікова ставка НБУ;
b – коефіціент врахування ризиків;
c – плановий рівень інфляції.
r = 0,12 + 0,04 + 0,14 = 0,3
Для розрахунку показників економічної ефективності потрібно скласти план грошових потоків (див. табл. 3.4).
Сума виторгу від продажу програмного продукту розраховується з урахуванням планового обсягу продажу та визначеною ціною продажу Ц=3000 грн.
Таблиця 3.4 – План грошових потоків
| Показник | Значення, грн | |||
| 0-й рік | 1-й рік | 2-й рік | 3-й рік | |
| Плановий обсяг продажу, од. | 15 | 30 | 15 | |
| Виторг від продажу | 27000 | 54000 | 60000 | |
| ПДВ (20%) | 4500 | 9000 | 10000 | |
| Виторг від продажу без ПДВ | 22250 | 45000 | 50000 | |
| Витрати на тиражування | 225 | 450 | 500 | |
| Витрати на адаптацію | 5544,89 | 11089,80 | 12322.00 | |
| Витрати на рекламу | 2150 | 2150 | 2150 | |
| Амортизаційні відрахування | 2159,06 | 2159,06 | 2159,06 | |
| Прибуток від реалізації | 12321,03 | 29051,14 | 32768,94 | |
| Податок на прибуток (25%) | 3080,26 | 7262,78 | 8192,23 | |
| Чистий прибуток | 9240,77 | 21788,35 | 24576,70 | |
| Сума капітальних вкладень | 8636,27 | |||
| Грошовий потік | -8636,27 | 11399,84 | 23947,42 | 26735,77 |
| Коефіціент дисконтування | 1 | 0,769231 | 0,591716 | |
| Поточна дисконтована вартість | -8636,27 | 11399,84 | 18421,10 | 15819,98 |
| Чиста дисконтована вартість | -8636,27 | 2763,57 | 31184,67 | 37004,65 |
Сума грошового потока або поточна вартість визначається як різниця між фінансовим результатом поточного року Рt (чистий прибуток+амортизаційні відрахування) та поточними витратами Bt .
Поточна дисконтована вартість (ПДС) – це поточна вартість, приведена до начала першого року реалізації проекту за допомогою коефіціенту дисконтування КДt , тобто річний економічний ефект з урахуванням інфляції:
ПДСt = (Рt – Bt) · КДt ;(3.32)
КДt = 1/(1+r)t(3.33)
Чиста дисконтована вартість – це сума показників ПДС наростаючим підсумком з першого до поточного року реалізації проекту, тобто сума грошей (з урахуванням інфляції), отриманих по даний рік включно. Показник ЧДС за останній рік відображає всю суму грошей від реалізації проекту.
Індекс прибутковості – це відносний показник, що характерізує рівень доходів, отриманих на одну гривню інвестицій за весь строк реалізації проекту:
∑ ПДС
ІП = ----------- ; (3.34)
К
53446,76
ІП = ------------- = 6,18
8636,27
Середня рентабельність проекту – це аналогічний показник, що відображає середньорічний рівень ефективності проекту:
РП = ІП / Тпр , (3.35)
де Тпр – строк реалізації проекту.
РП = 6,18/ 3 = 2,06
Термін окупності інвестицій – це строк, за який капітальні вкладення погашаються кумулятивним доходом, тобто строк, за який отримані від проекту реальні (з урахуванням інфляції) гроші перекривають вложену суму інвестицій:
– ЧДСt