Смекни!
smekni.com

Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету (стр. 4 из 15)

Серед особливостей Fedora:

­ управління великою кількістю цифрових об’єктів;

­ зберігання як безпосередньо цифрових об’єктів, так і лише метаданих;

­ збереження інформації про версії цифрових об’єктів;

­ система надає два види доступу: клієнт для внесення, підтримки та експорту електронних об’єктів та веб-сервіси доступу через інтерфейси SOAP або REST (використовує стандартні HTTP методи для запиту та маніпулювання веб-ресурсами);

­ формує основу для похідних дистрибутивів, таких як Red Hat Enterprise Linux , Laptop Per Child XO та Content DVDs від Creative Commons;

­ підтримка OAI PMH (Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting).

DSpace — пакет вільного/відкритого ПЗ, що надає інструменти для керування цифровими активами, використовується як основа для колективних архівів. Цей пакет також пропонується як платформа для цифрового зберігання. Від першого виходу, у 2002 році, спершу як продукт альянсу HP-MIT, DSpace був встановлений і використовується у понад 240 установах по всьому світу, від великих університетів до невеличких освітніх коледжів, культурних організацій та дослідницьких центрів. DSpace підтримує широку різноманітність даних, зокрема книги, тези, 3D сканування об'єктів, фотографії, фільми, відео, набори дослідницьких даних та інші форми вмісту. ПЗ розповсюджується під ліцензією BSD, що дозволяє користувачам налаштовувати та розширювати програмне забезпечення за їхніми потребами.

DSpace підтримує всі популярні формати файлів .

Функціональні аспекти DSpace [8] такі:

­ для базової організації даних зафіксована певна модель даних;

­ система зберігає та індексує метадані у будь-яких форматах;

­ система зберігає інформацію про користувачів системи;

­ обмежує доступ до певних функцій системи, відповідно до типу користувача, тобто має функцію авторизації;

­ оновлення матеріалу;

­ редагування: матеріали або пов'язані з ними метадані, що вносяться до архіву, перевіряються або доповняються призначеними користувачами Ця послідовність дій називається робочим процесом (workflow);

­ матеріали в архіві доступні через певні посилання, що наводяться в описі конкретного елементу, за цим описом можна робити бібліографічні посилання на даний матеріал;

­ останні користувачі мають можливість переглядати і знаходити вміст репозиторія, тобто система забезпечує функцію пошуку і перегляду, має зручну навігацію;

­ для надання можливості інтегрованого пошуку елементів (документів) підтримується протокол збору метаданих OAI-PMH (Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting);

­ можливість повідомлення останніх користувачів системи про нові надходження в репозиторій, а саме, система надає автоматичне розсилання повідомлень електронною поштою через службу підписки;

­ можливість обробляти дані довільних форматів, від простих текстових документів до наборів даних і цифрового відео;

­ доступ до перерахованих функціональних можливостей надається за допомогою веб-інтерфейсу.

Eprints — найпоширеніша система у сфері управління репозиторіями цифрових об’єктів. Система розроблена в групі Інтелекту, агентів і мультимедія у відділі Електроніки і комп’ютерних наук Саутгемптонського університету в 2000 році. EPrints вільно розповсюджується під ліцензією GNU General Public License [http://software.eprints.org/gnu.php].

В Україні Eprints використовується в Бібліотеці Інституту програмних систем Національної академії наук України, Цифровому репозиторію Харківського національної академії міського господарства (ХНАМГ), Житомирському державному університеті та ін.

Ця система:

­ забезпечує створення електронних каталогів бібліотечних фондів та їх повноцінне функціонування і розвиток;

­ підвищує рівень автоматизації бібліотек шляхом використання сучасних ліцензійних програмних продуктів;

­ полегшує створення інтернет-порталу бібліотеки;

­ має можливість використовувати наявне апаратне забезпечення;

­ забезпечує високу ефективність, безпеку та надійність;

­ підтримує формати файлів: HTML, PDF, Postscript ,MS PowerPoint, MS Word, JPEG, PNG, GIF, BMP, TIFF, MPEG, QuickTime, AVI.

Крім описаних ПЗ, у бібліотеках України використовуються такі системи як ІРБІС, Aleph [4], АБІС “Славутич” тощо.

АБІС “Славутич” — перша українська бібліотечна система, що підтримує корпоративну каталогізацію і роботу в розподілених інформаційних бібліотечних мережах на базі протоколу Z39.50 v3, яка використовує новітні бібліотечні технології, які упроваджуються в провідних світових бібліотечних організаціях. Створені ПП “Центр інформаційних технологій Макссофт” і запропоновані для розповсюдження в 2006 році, АБІС “Славутич” та АБІС “Славутич-шкільний” одержали гриф “Рекомендований Міністерством освіти і науки України” (протокол №5 від 27.03.2006). На базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників впроваджується регіональна система інформаційно-ресурсної підтримки шкільних бібліотек. У рамках пілотного проекту системи в інституті встановлена АБІС “Славутич”, у школах м. Черкаси і Черкаській обласній бібліотеці для дітей імені Олега Кошевого встановлена АБІС “Славутич-шкільний”.

На офіційному сайті АБІС “Славутич” — http://slavutich.ed-sp.net/, дається така характеристика цій системі:

­ багаторівнева архітектура "Клієнт — сервер WWW-додатків — сервер баз даних";

­ відкритість: система підтримує взаємодію із зовнішніми бібліотеками за протоколом Z 39.50;

­ Internet/Intranet і Web-технології: використання Internet як транспортного середовища та реалізація доступу користувачів через Web-браузер;

­ розподіленість: можливість створення систем різної конфігурації — від повністю локальної, функціонуючої на одному комп'ютері, до складних мереж із необмеженою кількістю серверних і клієнтських компонентів, що взаємодіють видалено через Інтернет, водночас можливе використовування звичайних телефонних ліній;

­ масштабованість: довільне нарощування кількості компонентів, користувачів, обсягів баз даних, підвищення продуктивності системи за рахунок додавання нових обчислювальних засобів без заміни існуючих;

­ розширюваність: модульна організація системи, можливість додавання нових компонентів і модулів для нарощування функціональних можливостей;

­ надійність: технологія захисту вилучених транзакцій і повернення до попередніх версій записів у випадку системного збою або розриву мережевого з'єднання;

­ безпека: контроль доступу до даних відповідно до категорій користувачів, IP-авторизація, моніторинг роботи користувачів в реальному режимі часу;

­ керованість: настроювання основних параметрів системи адміністратором;

­ підтримка реплікації даних;

­ налаштованість: графічний інтерфейс, функціональні можливості, інструментарій для настройки форматів записів, створення шаблонів;

­ багатомовність даних і діагностичних повідомлень;

­ формати даних: сімейство MARC (ISO 2709), GRS-1, HTML, XML;

­ кодування: Win1251, KOI8, UTF-8 та ін.;

­ формат вихідних форм: MS Word, MS Excel.

Активно використовується АБІС “ІРБІС”. Наприклад, у Херсоні цю систему використовують: Наукова бібліотека Херсонського державного аграрного університету, Науково-технічна бібліотека УААН Інституту землеробства Південного регіону, Наукова бібліотека Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова "Асканія – Нова" Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства, Бібліотека Інституту південного овочівництва і баштанництва, Науково-технічна бібліотека Інституту рису УААН, Наукова бібліотека Біосферного заповідника "Асканія – Нова" ім. Ф. С. Фальц Фейна, Бібліотека Каховського державного аграрного технікуму, Бібліотека Скадовського технікуму Херсонського ДАУ .

Так, у системі ІРБІС 64 є можливим:

­ створення баз даних на основі довільних текстів практично будь-яких форматів (TXT, DOC, RTF, PDF, HTML);

­ пошук у повнотекстових базах даних за запитами рідною мовою з використанням оригінальних алгоритмів ранжирування знайдених текстів;

­ автоматизована технологія створення тематичних класифікаторів, на основі яких реалізується смисловий пошук «схожих» текстів (т. з. контекстний пошук);

­ пошуковий інтерфейс останнього користувача повнотекстових базах даних;

­ засоби публікації повнотекстових баз даних на CD-ROM і в Інтернеті;

­ спеціальні засоби користувача-експерта для смислового аналізу текстів.

АБІС “ІРБІС” підтримує такі функції:

­ робота в локальних обчислювальних мережах будь-якого типу без обмежень кількості користувачів;

­ інтегрована технологія на основі підтримки протоколу Z39.50 і web-технологій;

­ сумісність з міжнародними і російськими комунікативними форматами;

­ підтримка довільної кількості баз даних;

­ технологія автоматичного формування словників;

­ засоби для ведення і використання авторитетних файлів;

­ підтримка традиційних технологій: від друкування листів замовлення і книги сумарного обліку до друкування всіх видів карток каталогу;

­ технологія використання штрих-коду на виданнях і читацьких квитках;

­ підтримка повних текстів, графічних даних та інших зовнішніх об'єктів, зокрема ресурсів Інтернету;

­ засоби для перекладу інтерфейсів іншими мовами;

­ широкий набір сервісних засобів, що забезпечують зручність і наочність призначених для користувача інтерфейсів, які виключають помилки і дублювання інформації;