Зокрема, у 1999 році в одній лише Івано-Франківській області перевіркою обгрунтованості взаємозаліків з відшкодування з Державного бюджету витрат на будівництво встановлено, що із загальної суми 7,7 млн грн безпідставно було відшкодовано 762,5 тис. грн (9,8 %), у тому числі — 512,4 тис. грн при відсутності будь-яких власних витрат на будівництво або у зв’язку з їх суттєвим завищенням. У Черкаській області сума незаконно відшкодованих витрат складала понад 9,5 млн грн (18,2 %), а у Сумській області з 390 випадків взаємозаліків на загальну суму 15,6 млн грн безпідставно проведено 153 на суму понад 6,8 млн грн (43,5 %).
Вибірковими перевірками 1 792 випадків відшкодування з Державного бюджету витрат на будівництво у 785 з них (43,8 %) законних підстав для цього не було. У результаті державі завдано збитків на загальну суму понад 78 млн грн.
Така діяльність не лише завдає істотних збитків, але й об’єктивно створює суттєву загрозу як інтересам держави, так і громадян, оскільки негативно впливає на можливість своєчасної виплати заробітної плати, пенсій та інших обов’язкових платежів, призводить до зростання соціальної напруженості.
Про її масштаби свідчать і результати перевірок, що проводилися у 1999–2000 рр. підрозділами Державної податкової та Державної контрольно-ревізійної служб, органами прокуратури і внутрішніх справ. Зокрема, тільки у Львівській, Запорізькій, Тернопільській, Херсонській та Харківській областях за виявленими фактами порушень при відшкодуванні таких витрат у 1999 р. скасовано взаємозаліків на суму від 1,5 до 3,9 млн грн. Перевірками стосовно взаємозаліків, проведених між підприємствами АПК за будівництво об’єктів соціально-культурного призначення на селі на суму 557 млн грн, встановлено порушень і зловживань на суму 171 млн грн.
За даними обласних прокуратур, лише у І півріччі 2000 р. виявлено порушення чинного законодавства при відшкодуванні витрат на будівництво об’єктів соціально-культурного та побутового призначення на селі на суму понад 22,7 млн грн.
Наприклад, у Запорізькій області за результатами перевірок скасовано повністю або частково 43 з 208 проведених за минулі роки взаємозаліків, або кожний п’ятий на суму 1,9 млн грн, у Хмельницькій — 8 з 42 на суму 2,2 млн грн, у Полтавській — 23 з 480 або 4,8 % на суму понад 4,2 млн грн.
Окремі керівники сільськогосподарських підприємств за умов неналежного контролю за використанням бюджетних коштів надають фіктивні документи на відшкодування таких витрат на сотні тисяч гривень і займаються вказаною злочинною діяльністю протягом тривалого часу, що призводить до збільшення розміру заподіяних державі збитків.
Так, у Запорізькій області колишній голова КСП ім. Кірова та головний бухгалтер цього ж підприємства за підробленими документами безпідставно отримали для відшкодування за нібито побудовані об’єкти компенсацію у вигляді погашення заборгованості за податками на суму 432 тис. грн. В Яготинському районі Київської області керівники двох КСП (ім. Бондаренка та “Україна”) за аналогічних обставин незаконно провели взаємозаліки щодо погашення заборгованості за податками на суму, відповідно, 159,4 тис. грн та 347,8 тис. грн, у Чернігівській області керівники КСП “Світличненське” незаконно провели взаємозалік на суму 534 тис. грн.
Посадові особи КСП “Дружба” Шевченківського району Харківської області протягом 1996–1998 рр. провели взаємозаліків з відшкодування витрат на будівництво об’єктів соціально-культурного та побутового призначення на загальну суму понад 3,8 млн грн.
З метою приховування вчинених злочинів все частіше використовуються реквізити фіктивних фірм, що виступають за постачальників будівельних матеріалів або виконавців нібито проведених будівельних робіт.
Так, керівники КСП “Каркітинський” Автономної Республіки Крим протягом 1995–1998 рр. отримали з бюджету на відшкодування витрат на будівництво об’єктів соціально-культурного та побутового призначення 512,5 тис. грн, у квітні 1998 р. провели взаємозалік на суму 146,1 тис. грн з неіснуючим TOB “Віват” м. Дніпропетровська за нібито поставлені труби.
Розкрадання коштів шляхом незаконного відшкодування витрат на будівництво нерідко вчиняється за участю працівників місцевих державних адміністрацій, податкових адміністрацій, інших державних установ та організацій, на які покладається обов’язок контролювати обгрунтованість такого відшкодування за рахунок державних коштів та їх цільове використання. Зазначені особи, зловживаючи посадовим становищем, беруть безпосередню участь у розкраданні або сприяють вчиненню таких злочинів шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання та видачі недостовірних документів.
Наприклад, керівники ряду фермерських господарств Закарпатської області за сприянням посадових осіб відділів капітального будівництва та фінансів районної державної адміністрації неодноразово надавали державним органам завідомо неправдиву інформацію про нібито збудовані ними за власні кошти об’єкти соціальної сфери на селі. Перераховані з Державного бюджету кошти отримувалися ними з цільових рахунків готівкою та привласнювалися. За ці дії до кримінальної відповідальності притягнуто 12 фермерів та 6 посадових осіб з числа працівників райдержадміністрацій, районної електромережі та Державного казначейства. Сума завданих державі збитків становить понад 392 тис. грн.
Незважаючи на те, що за останні роки запаси зерна в державі значно зменшилися і його частково доводиться закуповувати за кордоном, спостерігається послаблення контролю з боку посадових осіб елеваторів, комбінатів хлібопродуктів та інших суб’єктів господарювання за технологічною дисципліною при зберіганні та переробці зерна.
Аналіз викритих корисливих злочинів свідчить про те, що посадові особи підприємств агропромислового комплексу нерідко вступають у злочинну змову з представниками комерційних структур, складають різноманітні фіктивні документи з метою розкрадання зерна і зернопродуктів.
Так, у Кіровоградській області викрито злочинну групу, яку очолював головний бухгалтер ВАТ “Користівський хлібоприймальний пункт”. Шляхом підробки бухгалтерських документів злочинці викрали 572 т зерна пшениці, що знаходилось на зберіганні у зазначеному хлібоприймальному пункті. За фактом було порушено кримінальну справу.
У Запорізькій області до кримінальної відповідальності притягнуто менеджера ТОВ “Фармоком” К., який за підробленими бухгалтерськими документами викрав з Васильківського елеватора 114 т зерна ячменю. Кримінальну справу направлено до суду.
Внаслідок безгосподарності та халатного ставлення до виконання своїх службових обов’язків окремі керівники і матеріально-відповідальні особи припускають невиправдані факти нестачі та псування зерна при його зберіганні та переробці.
У ході проведених у 2000 р. правоохоронними і контролюючими органами перевірок елеваторів, хлібоприймальних підприємств та КСП виявлено нестачу понад 28,5 тис. т зернових.
Порушено кримінальну справу за фактом виявлення нестачі 4,3 тис. т зерна пшениці та 127,4 т зерна кукурудзи на ВАТ “Красноградський комбінат хлібопродуктів” Харківської області.
У Волинській області порушено кримінальну справу за фактом псування на Ківерцівському хлібоприймальному пункті 758 т жита. З матеріалів справи бачимо, що протягом 1997–1999 рр. органи хлібінспекції неодноразово складали акти про неналежне зберігання зерна у зерносховищах цього хлібоприймального пункту, але посадові особи підприємства відповідних заходів реагування не вживали. Як наслідок, це призвело до псування зерна, віднесеного до державного резерву. Крім того, на підприємстві встановлено нестачу 100 т зерна.
В період підготовки та проведення весняної сівби і польових робіт викрито 1,3 тис. корисливих злочинів, у т. ч. 230 розкрадань посівних матеріалів, 126 — мінеральних добрив, 426 — паливно-мастильних матеріалів, запасних частин та інших матеріальних цінностей. Збитки від розкрадань склали 1,8 млн грн. До відповідальності притягнуто майже 1,4 тис. осіб; попереджено понад 2,2 тис. дрібних крадіжок; у правопорушників вилучено 410 т посівних матеріалів, 132 т мінеральних добрив та 146,1 т паливно-мастильних матеріалів.
Найбільше фактів посягань на сільгосппродукцію виявлено у Дніпропетровській (128), Одеській (100) та Тернопільській (70) областях.
У Дніпропетровській області голова правління КСП ім. Шевченка Л. та головний бухгалтер цього ж господарства К. викрали 322 т посівного зерна кукурудзи. Директор радгоспу “Комунаровський” П’ятихатського району цієї ж області Х. викрала 120 т зерна пшениці.
На Кіровоградщині голова правління КСП ім. Кірова Олександрійського району К. викрав з господарства 57 т зерна пшениці.
Аналогічний стан спостерігається зі збереженням нового врожаю. Тільки у липні 2000 р. виявлено 482 корисливі злочини, вчинені на об’єктах сільського господарства. Серед них — 112 розкрадань зерна, 125 — овочів, фруктів, іншої сільськогосподарської продукції, 86 — паливно-мастильних матеріалів.
Встановлено 577 осіб, які вчинили злочини, серед них — 9 керівників сільськогосподарських підприємств.