Економічна ефективність виробництва (стр. 3 из 7)
Коефіцієнт розораності – це відношення площі ріллі до площі сільськогосподарських угідь.
Коефіцієнт використання площі ріллі – це відношення всієї площі посіву до площі ріллі.
До другої групи показників належать :
· землевіддача;
· землемісткість.
Землевіддача – це величина чистої продукції в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь.
Землемісткість – це обернений показник землевіддачі.
Також існують інші показники, такі як: кількість одержаної валової і товарної продукції з одиниці площі відповідних угідь в натуральному або грошовому виразі.
Отже, за даними СВК "Колос" Знам'янського району розглянемо структуру земельних угідь на протязі 2004-2006роках в таблиці 4.
Таблиця 4
Динаміка і структура земельних угідь, землезабезпеченість
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | Відношення 2006р до2004р,% | |||
| га | % | га | % | га | % | ||
| Загальна земельна площа | 6078 | 6078 | 6070 | 99,9 | |||
| в т.ч с.-г. угіддя | 6078 | 100 | 6078 | 100 | 6070 | 100 | 99,9 |
| із них рілля | 4603 | 75,7 | 4603 | 75,7 | 4594 | 75,7 | 99,8 |
| Сінокоси | 8 | 0,1 | 8 | 0,1 | 9 | 0,1 | 112,5 |
| Пасовища | 1432 | 23,6 | 1432 | 23,6 | 1433 | 23,6 | 100,0 |
| Багаторічні насадження | 34 | 0,6 | 34 | 0,6 | 34 | 0,6 | 100,0 |
| Коефіцієнт с.-г. освоєння | 1,0 | - | 1,0 | - | 1,0 | - | - |
| Коефіцієнт розораності | 0.8 | - | 0.8 | - | 0.8 | - | - |
| Припадає на одного робітника:- с.-г. угідь | 19,3 | - | 19,4 | - | 20,9 | - | - |
| - ріллі | 14,6 | - | 14,7 | - | 15,8 | - | - |
Ефективність використання землі характеризується натуральними і вартісними показниками. До вартісних показників відносяться: валова продукція, товарна продукція, валовий дохід і прибуток.
Валова продукція сільського господарства являє собою всю масу виробленої в даному році продукції, включаючи приріст незавершеного виробництва.
Товарна продукція – це частина валової продукції, яка була реалізована й прийняла форму товару.
Валовий дохід – знов створена вартість живою працею робітників колективу за рік. Вона включає в себе фонд оплати праці і чистий дохід.
Прибуток – вираховується як перевищення виручки від товарної продукції над її собівартістю.
Виробничі фонди сільського господарства залежно від економічного значення в процесі виробництва, характеру обороту і способу перенесення вартості на створений продукт поділяються на основні і оборотні.
Основні виробничі фонди – це засоби виробництва, які протягом тривалого часу беруть участь у процесі виробництва, зберігають натурально – речову форму і поступово, частинами переносять свою вартість на сторений продукт.
Оборотні виробничі фонди – це засоби виробництва, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально – речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт .
Основні фонди поділяються на:
· фонди сільськогосподарського призначення;
· фонди не сільськогосподарського призначення;
· невиробничі фонди.
Основні фонди сільськогосподарського призначення – це фонди, які приймають участь в процесі виробництва сільськогосподарської прдукції. До них відносяться: будинки, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робоча і прдуктивна худоба, багаторічні насадження і т.д.
Фонди не сільськогосподарського призначення спямовані на виробництво продукції промислового характеру, ці фонди пов’язані з будівлею, торгівлею, суспільним харчуванням і т. д.
Невиробничі фонди не прймають безпосередної участі в виробництві продукції, але відіграють важливу роль, створюючи сприятливі умови для життя і високопродуктивної праці сільськогосподарських працівників.
Фондозабезпеченність господарства – це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного средньорічного працівника.
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується фондовіддачею, фондоємкістю продукції та нормою прибутку.
Фондовіддача – це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.
Фондоємкість продукції – це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 1грн валової продукції.
Для визначення економічної ефективності використання основних і оборотних фондів сільськогосподарського вирибництва обчислюють норму прибутку . Цей показник визначають з відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів:
Нп 
,
де Нп – норма прибутку, %
П – прибуток, грн;
Фосн і Фоб – середньорічна вартість відповідно основних і обороних фондів, грн.
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів ко характеризує кількість оборотів за рік і визначаеться за формулою:
де Вр – виручка від реалізації продукції, грн;
Мв – вартість молодняка, переведеного в основне стадо, грн;
Вс – виручка від реалізації основного стада, грн;
Зо – середньорічні залишки оборотних засобів,грн.
Тривалість одного обороту визначаеться діленням кількості днів у році на коефіцієнт оборотності засобів.
Існує два способи збільшення виробництва продукції сільського господарства – екстенсивний та інтенсивний.
Інтенсифікація сільського господарства – це такий спосіб ведення, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень науково - технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечують підвищення продуктивності земельних угідь і поголів’я худоби.
Основним показником, що характеризує рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є сума основних виробничих фондів, поточних виробничих фондів і поточних виробничих затрат без амортизації в розрахунку на одиницю оброблюваної площі.
Прямий і головний показник, найбільш широко відображає суть рівня інтенсивності, тобто концентрацію живої та уречевленої праці в розрахунку на одиницю земельної площі.
Для аналізу досягнутого рівня основний показник може бути розподілений на 2 частини:
1) Фондозабеспеченність – це відношення основних фондів сільськогосподарського призначення до земельної площі.
2) Фондоозброєнність – це відношення виробничих затрат до земельної площі.
Вони є додатковими показниками.
Економічну ефективність інтенсифікації характеризують наступні показники:
1.Вихід валової продукції з одиниці земельної площі. Вся валова продукція в господарствах оцінюється в співставних цінах, це дозволяє використовувати даний показник в динаміці, а також виконувати співставлення діяльності господарств, що працюють в однакових умовах.
Допоміжні показники: товарна продукція, валовий дохід, чистий дохід, прибуток в розрахунку на одиницю земельної площі.
2.Продуктивність праці – це відношення валової продукції до одиниці затрат праці.
3.Фондовіддача і фондоємкість.
Собівартість продукції – це витрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі.
У сільськогосподарському виробництві розрізняють собівартість виробничу і повну, індивідуальну і галузеву, планову і фактичну.
Виробнича собівартість включає витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції, а повна собівартість – витрати на виробництво і реалізацію продукції.
Індивідуальна собівартість відображує витрати окремого сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Галузева собівартість характеризує середні витрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції окремої галузі певної сукупності господарств.
Планова собівартість – це витрати, які передбачає господарство відповідно до нормативів витрачання виробничих ресурсів і оплати праці з розрахунку на одиницю продукції. Фактична собівартість характеризує рівень проведених господарством витрат на виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції.
Розглянемо собівартость 1ц зернових за даними СВК "Колос" в таблиці 5
Таблиця 5
Динаміка собівартості 1ц зернових ,грн.
| Культура | 2005 | 2006 | Відношення 2006р до 2005, % |
| Зернові, всього | 32,31 | 41,16 | 127,4 |
| в т.ч. пшениця | 30,03 | 47,17 | 157,0 |
| ячмінь | 40,19 | 34,48 | 85,8 |
| кукурудза | 26,88 | 38,30 | 142,5 |
| Цукрові буряки | 13,33 | 15,79 | 118,5 |
| Соняшник | 55,93 | 52,96 | 94,7 |
Отже, собівартість культур в 2006 році в порівнянні з 2005 роком зросла майже по всіх культурах.
Важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємств на принципах господарського розрахунку, є рентабельність. Рентабельність – показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що господарство від своєї діяльності одержує прибуток.
Прибуток господарств – це реалізована частина їхнього чистого доходу.
Характеризуючи рентабельність виробництва окремих видів продукції, галузей і господарств в цілому, недостатньо визначити величину прибутку, необхідно зіставити її з виробничими витратами за допомогою таких показників, як рівень рентабельності і норма прибутку.