Смекни!
smekni.com

Підбір чергування культур в сівозмінах (стр. 3 из 9)

5. План трансформації земельних угідь

Угіддя Площа, га
На рік написання курсової роботи На рік освоєння нових сівозмін Зміни /+/
Орні землі 1652 1652 0
Сіножаті – всьогов т.ч. корінного поліпшенняПоверхневого поліпшення 179 170 9
Пасовища – всьогов т.ч. культурні 200 190 10
Під громадськими будівлями, дворами, вулицями, шляхами та інші угіддя 55 60 -5
Всього землі 2086 2072 -14

2. Проектування та обґрунтування нової сівозміни

2.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи

Оскільки господарство займається вирощуванням переважно зернових та просапних культур, то ці культури розміщуються на значно більших за площею полях, врожаї вирощувані культури дають середні та трохи вищі за середні, оскільки на дерново – підзолистих ґрунтах (вони переважають на території господарства) дуже високі врожаї одержати досить складно.

Посівні площі на рік виконання курсової роботи

№ п/п Назва сівозмінних груп і сільськогосподарських культур у них 2001
Площа, га % до землі в обробітку
1 Всього землі в обробітку 1652 100
2 Озимі – всього 400 34
в т.ч. озима пшениця 350 3
озиме жито 50 37
3 Ярі зернові - всього 240 14
в т.ч. овес 200 12
гречка 20 1
просо 20 1
4 Зернобобові - всього 80 3
в т.ч. люпин 60 3
рапс озимий 20 1
5 Просапні - всього 176 6
в т.ч. картопля 70 0,7
кормові буряки 25 0,3
кукурудза на силос 81 5
6 Прядильні - всього 25 1
в т.ч. льон - довгунець 25 1
7 Багаторічні трави 200 11
8 Однорічні трави 179 10
9 Пари - всього 352 20
в т.ч. чистий 352 20

Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га

Культура Урожайність за останні три роки, ц/га Середній Перспективна врожайність на рік освоєння сівозміни
за 2000 рік за 2001 рік за 2002 рік
Озима пшениця 38,0 37,6 37,9 37,8 43,47
Озиме жито 17,7 17,2 18,0 17,6 20,24
Ярий ячмінь 21,8 20,2 19,5 20,5 23,57
Кукурудза на зерно 38,2 36,5 37,3 37,3 42,89
Просо 22 25 25 24 27,6
Горох 20,5 22 23,5 22 25,3
Льон – довгунець 6,6 6,8 6,5 6,6 7,59
Кукурудза на силос 280 270 250 266 305,9
Картопля 190 160 180 176 202,4
Кормові буряки 520 540 500 520 598
Овочі 248,5 249,0 249,5 249 286,35
Багаторічні трави на сіно 90 92 95 92,3 106,14
Багаторічні трави на зелену масу 250 200 240 230 264,5
Однорічні трави на сіно 70 68 71 69,6 79,84
Сіножаті на зелену масу 240 230 250 240 276

2.2 Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін

Структура посівних площ в господарстві розроблена згідно з перспективами його розвитку, планом щодо реалізації сільськогосподарської продукції і повного забезпечення потреб у насінні самого господарства. В практиці сільського господарства важливим агротехнічним і організаційно-господарським заходом є сівозміна. Раціональна структура розподілу площ є основою сівозміни. Виходячи з конкретних природних і економічних умов, встановлено співвідношення посівних площ під кожною вирощуваною культурою або групою культур.

Сівозміни даного господарства поділяються за трьома ознаками: господарським використанням угідь (за цим показником виділяють типи сівозмін); наявністю провідних культур у сівозміні, тобто специфічних полів, це поля багаторічних трав, пари, просапні культури (за цією ознакою виділяють види сівозмін), і за кількістю полів.1

За використанням угідь виділяють три типи сівозмін: польові, кормові і спеціальні. Польова сівозміна, застосовується для вирощування зернових і технічних культур. У кормовій сівозміні вирощують кормові культури. Для більш раціонального використання всієї площі господарства і агротехнічне кращого чергування культур деяку частину зернових культур розміщують в кормовій сівозміні, а кормових — у польовій.

Польові сівозміни за наявністю провідних культур в господарстві розділені на зерно просапні (те саме, але є ще не менш як одне поле просапних культур), зерно-трав’яні (переважають зернові і є поле багаторічних трав).

Кормова сівозміна в господарстві лукопасовищна. Тут вирощують кормові культури, які дають продукт, значний за обсягом (зелену масу), перевезення якого на великі відстані невигідне. Лукопасовищна сівозміна розміщена на луках. В ній основною культурою є багаторічні трави (травосуміші). В сівозміні поля, які використовують для випасу, чергуються з полями сінокосу. На протязі декількох років в поля сівозміни були введені і зернові, і просапні культури.

Сівозміни запроваджені в господарстві, а саме 7 – пільна та 8 – пільна, добре освоєні, розміщені раціонально з урахуванням характеристик дерново – підзолистих ґрунтів (що характерні для господарства), відповідає розміщення сівозмін рельєфу місцевості.

7. Система сівозмін у господарстві

№ п/п Назва сівозміни Площа землі в сівозміні, га Кількість полів у сівозміні Середній розмір поля сівозміни, га
1 Польова № 1 726 8 90,7
2 Польова № 2 926 7 132

Чергування культур у сівозміні базується на дотриманні певних вимог. На чергування культур впливають чотири групи факторів, дотримання яких дає змогу господарству досягти раціонального чергування культур.

В господарстві ведеться облік впливу хімічних факторів в сівозміні культур, які виносять з ґрунту різну кількість елементів живлення і в різному співвідношенні; використовують поживні речовини з різних ґрунтових горизонтів; мають різну здатність засвоювати важкорозчинні сполуки. Якщо не чергувати культури, то досить швидко можуть виснажитися запаси того чи іншого елемента живлення. Чергування культур дає змогу регулювати винос, а отже, й економне витрачання запасів елементів живлення. Важливо чергувати культури, що використовують елементи живлення з різних ґрунтових горизонтів. Чергування культур дозволяє регулювати баланс не тільки мінерального живлення, але і процеси синтезу і розпаду органічної речовини в ґрунті.

Друга група об'єднує фізичні фактори. Треба так чергувати культури, щоб не руйнувалася структура ґрунту. У зв'язку з цими вимогами в господарстві не допускають розміщення кілька років підряд просапних культури після просапних або після пару, оскільки в цьому випадку інтенсивний обробіток ґрунту призводить до руйнування структури ґрунту. На фізичні властивості ґрунту по-різному впливає і різна здатність рослин до нагромадження органічних залишків у ґрунті. Розходження при чергуванні культур дозволяють враховувати позитивний чи негативний вплив попередника на фізичні і водно-фізичні властивості ґрунту і цілеспрямовано будувати сівозміна з одержанням максимально можливого ефекту від кращих попередників по їх впливі на родючість ґрунту. Крім того, це дозволяє знижувати витрати праці і засобів на енергоємних операціях по обробці ґрунту. Не рекомендується кілька років підряд розміщувати культури, що інтенсивно витрачають ґрунтову вологу.

Біологічні фактори, біологічні умови також впливають на чергування культур. Відповідно до них господарство використовує у сівозміні чергування культур з різною стійкістю проти хвороб і шкідників, які пошкоджуються однаковими шкідниками і хворобами, але по-різному впливають на ґрунтові мікроорганізми і бур’яни.

Сільськогосподарські культури виносять із ґрунту з врожаєм різна кількість основних елементів харчування. Тому беззмінне оброблення культур приводить до однобічного виснаження ґрунту по якому-небудь елементу харчування і погіршує її живильний режим.1

При беззмінних посівах збільшується засміченість посівів, рослини уражаються хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур. При беззмінних посівах у ґрунті зростає негативний фітопотенціал — на рослинних залишках однієї і тієї ж культури накопичуються збудники її хвороб і кожен наступний посів уражається ними в ще більшому ступені. Точно так само при цьому збільшується заселеність ґрунту шкідниками, що ушкоджують посіви даної культури. Але проста зміна культур на полях позбавляє збудників хвороб (звичайно ґрунтові гриби) і шкідників свого рослини-хазяїна, і вони гинуть.

Беззмінне оброблення викликає швидке засмічення полів так називаними спеціалізованими бур'янами, що добре пристосовані до біології і технології оброблення даної культури і від них важко позбутися за допомогою традиційних заходів боротьби. Сучасні засоби інтенсифікації, на жаль, не дозволяють усунути причини біологічного порядку, тому вони в даний час стають головними і фітосанітарна роль сівозміни зростає.