Однак боротьба з бур'янами утруднюється біологічними особливостями бур'янів. Швидкість розмноження бур'янів дуже велика. Осот рожевий дає з однієї рослини до 35 тис. насінин, грицики — 73 тис., лутига біла — 100 тис. Крім того, насіння бур'янів має найрізноманітніші пристосування для поширення, дуже розтягнуті строки проростання і тривалий час зберігає схожість. Насіння осоту зберігає схожість до 20 років, подорожника — до 30, лутиги — 70 років і більше. Крім того, багато бур'янів розмножуються вегетативним способом. Утруднює боротьбу з бур'янами й те, що вони належать до найрізноманітніших видів і родин і є однорічними й багаторічними рослинами.
У господарстві виявлено більш як 20 видів різних бур'янів. В агрономії їх класифікують за різними ознаками: характером живлення, тривалістю життя, особливостями розмноження тощо. Так, за характером живлення бур'яни поділяють на паразити. Найпоширеніші бур`яни, які зустрічаються в господарстві представлені в додатку 2.
Забур`яненість полів польової сівозміни
| № поля | Схема чергування культур у сівозміні | Питома вага біологічних груп бур`янів і їх переважаючі види, % | |||
| Малорічні однодольні | Малорічні дводольні | Багаторічні кореневищні | Багаторічні коренепаросткові | ||
| 1 | Ярий ячмінь + конюшина - конюшина - озиме жито - картопля – льон – озима пшениця – кормовий буряк - кукурудза на силос | 10 | 20 | 50 | 20 |
| 2 | Конюшина - озиме жито - картопля – льон – озима пшениця – кормовий буряк – кукурудза на силос - ярий ячмінь + конюшина | 22 | 15 | 35 | 28 |
| 3 | Озиме жито – картопля – льон - озима пшениця – кормовий буряк – кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина – конюшина | 30 | 12 | 45 | 13 |
| 4 | Картопля – льон - озима пшениця – кормовий буряк – кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина - конюшина – озиме жито | 28 | 33 | 36 | 3 |
| 5 | Льон - озима пшениця – кормовий буряк – кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина - конюшина - озиме жито - картопля | 15 | 25 | 30 | 30 |
| 6 | Озима пшениця – кормовий буряк – кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина - конюшина - озиме жито - картопля - льон | 23 | 44 | 15 | 18 |
| 7 | Кормовий буряк – кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина - конюшина - озиме жито - картопля – льон – озима пшениця | 18 | 35 | 32 | 15 |
| 8 | Кукурудза на силос – ярий ячмінь + конюшина - конюшина - озиме жито - картопля – льон – озима пшениця – кормовий буряк | 25 | 36 | 12 | 27 |
Найважче знищувати бур'яни, які розмножуються вегетативне (кореневищні й коренепаросткові бур'яни), а також бур'яни-паразити.
Досить повно знищувати бур'яни на полях можна лише при створенні широкої системи боротьби, що складається з ряду взаємопов'язаних ланок. Основними ланками системи боротьби з бур'янами є запобіжні і знищувальні заходи та протибур'яновий карантин. Мета цих заходів — запобігати попаданню насіння бур'янів та їх поширенню на полях; очищати грунт від насіння і вегетативних органів розмноження бур'янів; знищувати бур'яни на полях.
Запобіжні заходи спрямовані на те, щоб зменшити кількість насіння бур'янів, яке потрапляє на поля з посівним матеріалом, тарою, гноєм тощо. Тому запобіжні заходи дуже різноманітні. Важливим запобіжним заходом є ретельне очищення насінного матеріалу. Вміст у посівному матеріалі насіння бур'янів контролюють. Сівба кондиційним насінним матеріалом є важливою умовою підтримування чистоти полів. Тара, в якій перевозять посівний матеріал, нерідко є джерелом надходження насіння бур'янів на поля, оскільки до мішковини може чіплятися насіння багатьох бур'янів. Треба постійно стежити за чистотою тари. Джерелом надходження на поля насіння бур'янів є гній, у який воно потрапляє, проходячи через кишки тварин. Наприклад, у 20 т гною (тобто у найменшій дозі, що звичайно вноситься на поля) може міститися до 18—20 млн. штук, а іноді й більше схожого насіння. При цьому на кожний квадратний метр поля припадає 1000—2000 штук насіння. Тому при підготовці кормів для худоби потрібно намагатися очищати їх від насіння бур'янів: запарювати, розмелювати, силосувати до масового плодоношення бур'янів тощо. Гній слід використовувати достатньо перепрілий. Дослідами Українського науково-дослідного інституту землеробства доведено, що при перепріванні гною в ньому через 6 місяців кількість схожого насіння бур'янів може зменшитись у 5 разів. Важливим заходом запобігання занесенню бур'янів на поля з вітром та водою є скошування бур'янів до цвітіння на межах, придорожніх і лісових смугах. Щоб запобігти надходженню в грунт насіння тих бур'янів, які вже є на полі, треба суворо дотримуватись строків і технології збирання врожаю. В системі запобіжних заходів боротьби з бур'янами велике значення має введення правильних сівозмін, дотримання строків сівби культурних рослин й інші агротехнічні та господарські заходи.1
Знищувальні заходи спрямовані на знищення бур'янів та очищення ґрунту від їх насіння. У ґрунті знищувальних заходів найбільше значення має правильний обробіток ґрунту, а також застосування різних хімічних засобів знищення бур'янів. Велике значення мають й інші агротехнічні заходи, наприклад впровадження в сівозміну таких рослин, що пригнічують бур'яни (горох, вико-овес), тимчасове підвищення рівня води на полях тощо.
Знищення насіння бур'янів в господарстві проводять двома методами: провокування проростання і позбавленням життєздатності. Метод провокування полягає у створенні сприятливих для проростання насіння умов з наступним знищенням бур'янів. Провокують проростання, загортаючи насіння в грунт при лущенні, підтягуючи до них вологу коткуванням. Часто провокують проростання насіння при обробітку парів, особливо чорних. Пошаровий обробіток пару створює умови, які сприяють проростанню насіння в ґрунті на різній глибині. При цьому сходи, які з'явились після першого обробітку, знищуються під час другого, а сходи, що з'явились після другого,— під час третього обробітку і т. д. Позбавляють життєздатності насіння глибоким (до 30 см) загортанням у грунт під час оранки. Однак насіння багатьох бур'янів при загортанні на 30 — 35 см втрачає життєздатність лише через 4—5 років (кукіль, стоколос польовий). Тому орати треба на різну глибину, що б не вивертати на поверхню раніше загорнутого в грунт насіння, доки воно не втратило життєздатності.
Вегетуючі бур'яни і вегетативні органи розмноження знищують механічним видаленням їх, висушуванням, проморожуванням, виснажуванням та удушенням. Малорічні бур'яни досить легко знищуються під час своєчасного зяблевого та передпосівного обробітку. Значно складніше боротися з кореневищними та коренепаростковими бур’янами, які розмножуються вегетативним способом. При цьому застосовують особливі заходи боротьби.
Механічне видалення застосовують для очищення ґрунту від кореневищ пирію, свинорию та інших кореневищних бур'янів. При цьому кореневища витягують з ґрунту багаторазовим боронуванням або культиваціями пружинними культиваторами. Витягнуті кореневища спалюють. Проте викорчовувати цей спосіб можна тільки як виняток, оскільки повного видалення кореневищ з ґрунту при цьому не відбувається, а ті частини бур'янів, що залишилися в ґрунті, швидко відростають. Крім того, багаторазовий обробіток потребує значних затрат праці і призводить до руйнування структури ґрунту.
Спосіб виснаження полягає в регулярному зрізуванні паростків. При цьому на утворення нових паростків витрачаються запаси пластичних речовин підземної частини рослини. Знищення надземної маси призводить до того, що запаси не поповнюються і підземна частина виснажується. В результаті рослина гине. Метод виснаження широко застосовують у системі обробітку парів. Частково його можна застосувати в системі зяблевого обробітку. Цей метод дає добрі наслідки в боротьбі як з кореневищними, так і з коренепаростковими бур'янами.
Метод удушення також застосовують для боротьби з коренепаростковими і особливо кореневищними бур'янами. Він полягає в подрібненні кореневищ для ослаблення їх і наступного глибокого заорювання ослаблених багаторазовим проростанням кореневищ (в їх «удушенні»). Практично цей засіб має місце в системі зяблевого обробітку ґрунту дисковими боронами на глибину 10 – 12 см з наступною глибокою оранкою під час масової появи сходів бур`янів.
5.Система обробітку ґрунту в боротьбі з бур`янами в полях сівозміни
| № поля | Схема чергування культур у сівозміні | Механічний обробіток ґрунту | ||
| зяблевий | передпосівний | післяпосівний | ||
| 1 | Озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк - озима пшениця – конюшина - льон | Оранка | Культивація | |
| 2 | Льон – озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина | Оранка | Культивація | Коткування |
| 3 | Конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця | Підживлення | ||
| 4 | Озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк | Оранка | Культивація | |
| 5 | Кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос | Оранка | Культивація | Культивація міжрядь, формування густоти |
| 6 | Кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь | Оранка | Культивація | Культивація міжрядь |
| 7 | Ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля | Зяблева оранка | Культивація | |
| 8 | Картопля - ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито | Оранка | Культивація | Культивація міжрядь |
Бур'яни знищують у посівах також під час обробітку міжрядь, боронування посівів зернових і просапних культур, ручного прополювання, а також хімічними засобами (застосування гербіцидів). Гербіциди застосовують також і для передпосівного та післязбирального знищення бур'янів.