У системі, що заповнена аміаком, місця витоку визначаються лакмусовим індикатором, хладоном – галоїдної лампою, шукачами витоку типу ГТИ чи розчином мильної піни.
Визначення витоку хладона за допомогою галоїдної лампи допускається тільки в тому випадку, коли лампа наповнена чистим етиловим спиртом чи ректифікатом пропану. Вільним кінцем гумового шланга обводять місця з’єднання, спостерігаючи при цьому за полум’ям пальника під час витоку. Хладон, стикаючись з розігрітою мідною поверхнею пальника, офарблює її полум’я в зелений колір.
При прориві аміаку компресор зупиняється, аварійна ділянка відключається від усієї системи, і включається аварійна вентиляція. Всі операції виконуються в протигазі і гумових рукавицях.
Особлива увага приділяється стану запірної та регулюючої арматури. Усі запірні вентилі на магістралях, що нагрівають, за винятком запірних вентилів компресорів, пломбуються у відкритому положенні механіком холодильного устаткування.
При зупинці компресора на тривалий час, його пуск у роботу можна здійснювати тільки з дозволу особи, відповідальної за безпечну експлуатацію компресорного приладу.
По закінченні монтажних робіт і перевірки режиму охолоджування приладів автоматики складається приймально-здавальний акт про введення обладнання в експлуатацію.
Біля холодильного обладнання вивішується інструкція по обслуговуванню і експлуатації холодильної установки. З персоналом підприємства проводиться інструктаж за правилами експлуатації холодильного обладнання.
Персонал, що допускається до обслуговування холодильного устаткування, повинний знати: пристрій, принцип роботи і правила безпечної експлуатації холодильного устаткування, характеристику і властивості холодоагентів, фізичні процеси виробництва холоду, режим роботи холодильного устаткування, правила його ремонту, зарядки, електромонтажні роботи в обсязі знань електромонтера-ремонтника, порядок оформлення звітної документації про роботу холодильного устаткування.
При роботі зі збивальною машиною потрібно дотримувати такі вимоги:
- завантаження робочої камери проводити при вимкненому двигуні;
- не вводити лопатки, руки в небезпечну зону при включеному двигуні.
Необхідно зазначити, що всі поверхні машин, небезпечні відносно травматизму, виділяють червоним або яскраво-оранжевим кольорами.
Вимоги (правила і норми) електробезпечності щодо конструкції та пристрою електроустановок передбачаються ССПБ, стандартами і технічними умовами на електротехнічні вироби.
Технічні міри захисту, що забезпечують електробезпечність, визначаються з розрахунку: номінальної напруги, роду і частоти струму, способу електрозабезпечення (від стаціонарної мережі, від автономного джерела), режиму нейтрали (середньої крапки) джерела електроенергії (ізольована чи глухо заземлена нейтраль), виду виконання засобу захисту (стаціонарне, пересувне і переносне), умов зовнішнього середовища, можливості зняття напруги зі струмоведучих частин, у яких чи біля який повинна проводитися робота, характеру можливого дотику до електричного ланцюга (однофазне, двофазне), можливості наближення до струмоведучих частин, менше припустимий чи влучення в зону розтікання струму, виду робіт (монтаж, налагодження, іспити, експлуатація ).
Для забезпечення електробезпечності технічними засобами (окремо чи в сполученні один з одним ) використовують захисне заземлення, занулення, вимір потенціалів, малу напругу, електричний поділ мереж, захисне відключення, ізоляцію струмоведучих частин (працюючу, додаткову, посилену, подвійну), компенсацію струму, замикання на землю, що обгороджує пристрій, що попереджає сигналізацію, чи блокування знаків безпеки, засобу захисту та попереджуючи пристосування.
Організаційні та технічні міри для забезпечення електробезпечності передбачають: допуск до роботи на електроустановках осіб, що пройшли інструктаж і навчання способам праці та які не мають медичних протипоказань; перевірку знань техніки безпеки й інструкцій, відповідно займаній посаді, відповідно до роботи, що виконується, із присвоєнням відповідної кваліфікаційної групи по техніці безпеки; реалізацію таких організаційних мір, як: призначення осіб, відповідальних за організацію роботи, оформлення закінчення роботи, установлення перерв, переклад на інші робочі місця.
Безпека роботи в діючих електроустановках забезпечується відключенням електроустановки чи її частин від джерела електроживлення, механічним замиканням приводів відключених апаратів, зняттям запобіжників, від’єднанням кінців від ліній та інших мір, що виключають можливість подачі напруги до місця роботи, огородження струмоведучих частин, що залишилися під напругою, накладенням заземлення, огородженням робочого місця й установкою знаків безпеки, що наказують.
Вантажно-розвантажувальні роботи потрібно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процеси переміщення вантажів на підприємстві. Загальні вимоги безпеки.» Відповідальність за правильну організацію і безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт покладається на керівника підприємства, що організовує ці роботи. При підйомі і переміщенні вантажів вручну необхідно дотримувати норми, встановлені чинним законодавством.
Працівник, що використовує обладнання для переміщення вантажів заздалегідь проходить інструктаж за правилами експлуатації підіймально-транспортного обладнання.
Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Пожежна охорона – це комплекс різноманітних заходів, метою яких є попередження виникнення пожеж і організація їх гасіння.
На підприємстві, що проектується, велике значення приділяють протипожежному захисту, що організовується відповідно до діючої в країні загальної системи забезпечення пожежної безпеки на підприємствах. Їхні основи визначені Законом України «Про пожежну безпеку», затвердженим 17 грудня 1993 року постановою Верховної Ради України.
Керівник підприємства несе відповідальність за проведення всіх пожежних заходів. Він постійно перевіряє справність теплового обладнання, стан електропроводки і дотримання всіма працівниками підприємства протипожежного режиму.
Керівник підприємства проводить інструктаж по протипожежній безпеці з новими працівниками при оформленні їх на роботу і заняття по пожежно-технічному мінімуму.
Основними причинами виникнення пожежі на підприємстві можуть бути: необережне поводження з вогнем, несправність виробничого обладнання, електроустаткування, коротке замикання, перевантаження електродвигунів, ряд хімічних процесів (самозаймання, самозапалювання). Нерідко пожежі відбуваються внаслідок порушення будівельно-пожежних правил і норм. Необхідно відмітити, що причиною пожежі є наступне: засміченість території підприємства, безладне нагромадження пожежонебезпечних відходів, невчасне прибирання виробничого пилу з приладів освітлення.
На підприємстві, що проектується, функціонують вентиляційні системи для очищення повітря у виробничих приміщеннях. У повітроводах даних систем нагромаджуються частки пилу, смолисті продукти, які під час пожежі здатні загорятися. Щоб цього не трапилося, технічні працівники постійно стежать за справністю витяжних пристроїв, своєчасно усувають помічену неполадку, систематично очищають камери, зовнішні і внутрішні поверхні повітроводів. А також, щоб уникнути цього до експлуатації електроустаткування пред’являють наступні вимоги: прихована проводка, все обладнання заземлене, рубильники змонтовані поза приміщеннями, де знаходиться обладнання, світильники пилонепроникні, обгороджені металевими сітками.
У підприємстві передбачено аварійне освітлення і загальний рубильник для відключення електросилових і освітлювальних мереж на вводах у разі виникнення пожежі.
Блискавка - одна з причин виникнення пожежі. Для відведення в землю удару блискавки на підприємстві, що проектується передбачений громовідвід.
Приміщення і територія підприємства підтримуються в чистоті. Під’їзди до будівлі, підступи до пожежного інвентарю завжди вільні. У приміщеннях підприємства проходи, виходи, коридори нічим не захаращені.
Всі приміщення підприємства, небезпечні в пожежному відношенні, забезпечені засобами гасіння пожежі. Біля кожного телефону вивішені таблички з вказівкою номера телефону, по якому потрібно дзвонити у разі пожежі.
При проектуванні підприємства враховано ряд спеціальних вимог.
Вимоги, що встановлюють специфіку забезпечення пожежної безпеки в кабінетах, їдальні, виробничих та складських приміщеннях, під час виробництва у підприємстві визначаються відповідними правилами пожежної безпеки.
Керівники, працівники, обслуговуючий персонал та інші зобов’язані знати і суворо виконувати правила пожежної безпеки, а у випадку виникнення пожежі вживати всіх залежних від них заходів до евакуації працівників та відвідувачів та гасіння пожежі.
Розведення вогнищ, спалювання сміття на території не допускається.
Розміщення меблів і обладнання в приміщеннях не повинно перешкоджати евакуації людей і підходу до засобів пожежегасіння.
Евакуаційні проходи, виходи, коридори, тамбури і сходи не повинні заставлятися будь-якими предметами і обладнаннями.
У будівлі проживання обслуговуючого персоналу та інших осіб не допускається.
У підприємстві забороняється:
- використовувати електроплитки, кип’ятильники, електрочайники, газові плити та ін. для приготування їжі за винятком спеціально обладнаних приміщень;
- здійснювати вогневі, електрогазозварювальні та інші види пожежонебезпечних робіт у будівлі при наявності у приміщеннях людей;
- обгортати електричні лампи папером, матерією та іншими пальними матеріалами;
- застосовувати для освітлення свічки, гасові лампи та ліхтарі.
- здійснювати прибирання приміщень, очищення деталей і обладнання із застосуванням легкозаймистих і пальних рідин;