Вступ
Волосся – це дар природи, унікальний інструмент самовиявлення людини. У пошуках індивідуального стилю людина протягом життя експериментує зі своєю зовнішністю. За виглядом волосся визначають рівень культури, естетичного розвитку і смаку людини, її соціальний статус.
З рештою волосся – предмет праці перукарів, модельєрів, дизайнерів зачісок, усіх кваліфікованих фахівців, послугами яких багато хто з нас користується.
Вимоги до сучасного майстра перукарської справи дуже високі. Основні з них – глибокі теоретичні знання, володіння прийомами і методами практичної роботи з виконання стрижок, завивання і укладання волосся, його фарбування, моделювання зачісок.
Перукар має бути освіченим у питаннях, гігієни, безпеки праці, володіти знаннями з матеріалознавства, хімії, анатомії, біології; знати закони колористики просторової композиції. Важливим компонентом професійного портрета перукаря є культура, уміння доброзичливо контактувати з людьми, знання з етики та психології, історії перукарської справи.
У перукарській справі творчі образи для створення нових зразків зачісок, нових колекцій треба шукати в минулому. Для досягнення, найвищого результату слід спиратися на основні тези, викладені теоретично і перевірені на практиці.
Завдання мого дипломного проекту – виконати зачіску на волоссі будь – якої довжини у стилі «FOLK». Я спробую виконати його, використовуючи всі свої навики та знання перукарського мистецтва
1. Сучасні тренди та колекції стрижок та зачісок 2010-2011
Аналізуючи роботи провідних зарубіжних майстрів, спочатку потрібно виділити найбільш популярних та найбільш відомих перукарів світу. Ними вважаються Луї Лонгерас, Відал Сосун, Олександр де Ларі, Тоnу Guy, PivotPoint, Альда Копола, PatrickCameron.
Нагороджений титулом «людина легенда» Відал Сосун. Він справді відомий по всьому світу, навіть поза межами перукарської майстерності.
PatrickCameron вважається найталановитішим стилістом по виготовленню зачісок з довгого волосся.
На сьогоднішній день перукарі модельєри пропонують лаконічність форм у вікторіанському стилі. Стрижки на основі видовженого квадратного силуету з використанням техніки «слайсінга». Виконуються завивки за допомогою різноманітних накруток створюються оригінальні форми, насичені кольори. Також модними є природні, плавні лінії.
Є нові способи стрижок – це «поінтінг», «слайсінг». Також з’являються нові методи укладки – «брашінг», «бомбашінг», «полішінг».
Сем Макнайт (Лондон) запропонував завитки, які повинні бути блискучими розділеними.
JeanMarcJoubert (Франція) пропонує чотири варіанти ультра сексуальності для вечора: гладке і пряме, витягнуте за допомогою праски волосся або супернакручене, в безпорядку мілке та хвилясте чи викликаючий контраст між прямою та густою чолкою і начесаними пасмами, які підібрані на потилиці.
Щодо українських центрів моделювання зачіски, то до них можна віднести школи Тарасюка та Дюденка. В сучасному світі вони найбільш віддані з усіх інших.
Звертаючи увагу на моду зачісок не можна ігнорувати напрями моди на одяг та аксесуари. Жодна зачіска не може існувати без цього.
Всі технологічні прийоми змінилися завдяки новим технологіям, новим косметичним препаратам, які стали доступними у використанні і легкими у застосуванні.
У зачісці найяскравіше проявляється подих епохи, вона відтворює національні та расові риси, класову приналежність, соціальний стан у суспільстві, а також ознаки статі та віку. Завдяки зачісці можна підкреслити привабливість обличчя і завуалювати деякі недоліки. Певний відбиток накладають на зачіску особисті смаки та індивідуальні погляди її власника. Сукупність цих понять визначає стиль людини.
Стиль – це конкурентна, стійка, складна мода епохи, в якій мода виражає економічний стан, політичні погляди, розвиток культури, ставлення зовнішнього світу. Нині розрізняють декілька стилів.
1. Класичний. Характерний стриманістю, відсутністю екстравагантних, гостро модних кольорів і ліній як у макіяжі, так і в одязі та зачісках. Прикраси повинні бути стриманими й вишуканими. Стиль створює враження елегантності, рівноваги, впевненості в собі.
2. Романтичному стилю притаманні легкість, свобода, поривність і пристрасність. У романтичному стилі завжди є щось чисте, непідкупне й з елементами театральності. Головною ознакою цього стилю є гаптування, вишивки, вуалі й хустинки, рюші та оборки, копиці кучерів, водоспади хвиль, що природно спадають не плечі.
3. Спортивний стиль поєднує в собі динамічні кольори, прості форми. Відсутність деталей, надмірного декору забезпечує легкість і зручність руху. Цей стиль дуже функціональний, не потребує великої кількості аксесуарів, але на відміну від класичного його не можна вважати універсальним.
4. Діловий стиль створюється за допомогою простих обрисів, обмеженої кількості деталей, передбачає відсутність надмірного декору. У цьому стилі розкіш недоречна. Усе має створювати враження ділового настрою, відданості роботі, стриманості, коректності, елегантності та пунктуальності.
5. Фольклорний стиль зумовлює географічним розташуванням того чи іншого народу, історичними традиціями та економічними станом країни. Він характеризується народним колоритом.
6. Екзотичний стиль – це стиль свята й карнавалу. Його основні риси: складність форм і ліній, яскравість, еротичність. Дуже тісно пов'язаний з фольклорним і романтичним стилями.
7. Авангардний стиль – стиль майбутнього, стиль пошуку. Він ніколи не зупиняється, завжди прямує попереду всіх стилів і може поєднувати основні риси кожного з них.
Так, як темою дипломної роботи передбачено розроблення зачіски у стилі «FOLK», а я обрала фольклор народів Африки, спробую донести вам основу африканської зачіски.
Мода постійно змінюється, звертаючись до фольклору народів світу.
Останнім часом африканські народні традиції в зачісках значно впливають не тільки на європейську, а й світову моду. Ще на початку 80-х років XX ст. у зачісках з'явилось «віяння» Африки. Надзвичайно популярною стала хімічна завивка «афро». Дрібні кучері укладали в формі кола. Деякі стилісти називали цю зачіску «Анжела Девіс». Подібна зачіска мала багато модифікацій, тому тривалий час була у моді. Наприкінці 90-х років XX ст. виникла мода на африканські дреди, кіски, збите волосся. Африканське сучасне плетіння волосся стало дуже складним, фантазійно-вигадливим і одночасно привабливо-гарним.
Яка ж основа африканської привабливості? Може це екзотична самобутність або історичні особливості різних народів Африки? Так чи інакше, а з давніх-давен африканські жінки використовували своєрідні матеріали для прикріплення «зачісок-капелюхів» чи «зачісок-шоломів». Для цього використовували глину, жир, кізяки, сечу. Зверху зачіску прикрашали мушлями, пір'ям, камінцями, гілками рослин. Жінки надзвичайно дбайливо ставилися до таких споруд, навіть спали на спеціальних підставах для голови. Щоб у такій зачісці не завелися дрібні комахи, волосся додатково змазували олією і втирали вапно. Різні народи Африки мають свої ідеали краси, але загальні риси у чоловіків зводяться до сміливості, витривалості, спритності. Вони повинні були також уміти гарно співати й танцювати. Африканські жінки врівноважені, привабливі, працьовиті.
І хоча у народів Африки багато спільних рис, у багатьох із них збереглися свої індивідуальні особливості. В Ефіопії жінки коротко стрижуть волосся, прикрашають себе великою кількістю браслетів, намиста, сережками. У жінок племені Сурма була популярною деформація вух і нижньої губи, в які вставляли диск. Його поступово збільшували залежно від віку дівчини. На початку зародження цієї традиції деформація означала каліцтво. Таким чином жінок захищали від зазіхання чоловіків інших племен. Поступово до цього звикли і така «прикраса» стала обов'язковою в племені Сурма. Чоловіки на голеній голові залишали невеликий пучок волосся. Тіло розмальовували татуюванням і фарбуванням, у малюнках переважали риски. Ангельські жінки прикрашають себе екзотичною зачіскою. Над чолом виголюють тім'я та скроні, а з маківки на обидва боки спускають дрібно заплетені кіски. Ангельські красуні прикрашають шию великою кількістю намиста таким чином, що воно нагадує святковий ошийник.
У Намібії жінки віддавали перевагу головним уборам, під якими ховали пишне волосся. Головні убори роблять із кольорової тканини, доповнюють брошками.
Жінки з племен Малі віддають перевагу золотим прикрасам, які кріплять на намисто, головні убори, сережки, браслети.
І якщо в повсякденному житті африканці здебільшого носили сплетене або коротко стрижене волосся, то на свята вони прикрашали себе вигадливо, додаючи до свого образу різні дрібнички, амулети, розмальовки на тілі та татуювання.
Взагалі жіночі зачіски порівняно з чоловічими виглядали не такими вигадливими, але не менш оригінальними. Зустрічалися жіночі зачіски з голеними проділами у вигляді кола або борозенок або все волосся було вистрижене. Жінки заплітали велику кількість кісок, які стирчали в різні боки, неначе промені, плелися по колу, закручувались у джгути, укладались у вигляді великої джгутоподібної петлі тощо. Мистецтво плетіння та закручування волосся унаслідувалося з покоління в покоління. У деяких племенах існували навіть професійні перукарі-лікарі. Вони мили і розчісували волосся великими дерев'яними гребінцями.
У племені «рендилі» жінки носили зачіску, що нагадувала дуже великий гребінь півня. Починалася зачіска на потилиці і закінчувалася над чолом. Цю зачіску жінки носили від дня народження й до зрілості сина.
Африканські жінки намагалися випрямляти своє дуже закручене волосся за допомогою гарячих ножів. Фарбували волосся за допомогою глини, соків рослин.
В африканських племен існувала зачіска вдови. Якщо у родині помирав батько, тоді жінка носила дуже просту зачіску із закрученого в пучок волосся, який покривали тканиною.