В означений період закладалися основи діяльності асоціацій як органів громадського управління бібліотечною справою, їхнього впливу на розвиток законодавства. Вперше бібліотечне мислення було піднято на національний рівень і дало підґрунтя для планування загальнодоступного бібліотечного обслуговування в національному масштабі. У США було затверджено національну законодавчу програму Американської бібліотечної асоціації й утворено федеральне бібліотечне агентство, організовано Офіс Американської бібліотечної асоціації у Вашингтоні. У Великобританії король став патроном, а граф Единбурзький – президентом Бібліотечної асоціації Великобританії, була укладена ліцензійна угода про знижки на комплектування бібліотек. Однак не всі асоціації були успішними в законодавчій діяльності (зокрема в Польщі у довоєнний період).
Провідними напрямами діяльності, що виникли в 1930-ті рр. і стали пріоритетними у ХХ ст., були підтримка інтелектуальної свободи як основи бібліотечної справи та боротьба з цензурою. Американській бібліотечній асоціації належать суттєві напрацювання в теоретичному, методологічному та методичному плані щодо концепції інтелектуальної свободи напередодні Другої світової війни та у повоєнні роки в період маккартизму, коли посилився тиск на бібліотеки. «Бібліотечний білль про права», прийнятий 1939 р. Американською бібліотечною асоціацією (з уточненнями 1948 р. і наступних років), став основним документом, що визначає професійні цінності бібліотекарів. Важливість цього напряму діяльності була визнана і через виділення спеціальної структури асоціації – Комітету з інтелектуальної свободи.
Кінець 1920-х та 1930-ті рр. характеризуються появою перших кодексів етики бібліотекаря, які розробила і затвердила Американська бібліотечна асоціація. Це стало ще одним важливим кроком в утвердженні бібліотечної професії.
Як показало дослідження, друга чверть ХХ ст. характеризується суттєвим внеском асоціацій у розвиток бібліотечної освіти не тільки в США та Великобританії, як це було в попередній період, але й у інших країнах. Національні асоціації США та Великобританії започаткували спонсорство студентів, написання підручників, проведення конференцій з питань освіти. У Великобританії була удосконалена система реєстраційних іспитів. Рада Бібліотечної асоціації прийняла рішення про допуск до них лише членів асоціації, що суттєво збільшило кількість її членів (з 897 чоловік у 1929 р. до 6357 – у 1940). Дослідження засвідчило, що практично всі національні бібліотечні асоціації цього періоду опікувалися створенням системи бібліотечної освіти, що мало великий вплив на визнання бібліотечної професії та професіоналізацію працівників книгозбірень.
У період економічної кризи 1930-х років у США, під час Другої світової війни та у повоєнні роки майже в усіх країнах виникла необхідність перегляду вимог до спеціалістів і до організації бібліотечної справи. Щоб скоротити безробіття серед бібліотекарів, асоціації, зокрема, працювали над рекомендаціями щодо зменшення набору до бібліотечних шкіл і попередження збільшення їхньої кількості, щоб запобігти кризі перевиробництва спеціалістів для бібліотек. Під час Другої світової війни асоціації США і Великобританії зосередилися на забезпеченні бібліотечного обслуговування фронту, збереженні бібліотечних фондів, розробці рекомендацій щодо розвитку бібліотечної справи у повоєнний період. З початком Другої світової війни функціонування асоціацій у країнах, де велися військові дії (наприклад, литовської та філіппінської), було припинено, бо окупанти – німецькі та японські – заборонили діяльність усіх громадських організацій, а активні члени асоціацій загинули. У повоєнний період національні асоціації в країнах соціалістичного табору, як і інші громадські організації, починають відчувати значний тиск з боку владних структур, їхня професійна діяльність дедалі більше отримувала політичне забарвлення або припинялася.
Основними джерелами бюджету асоціацій у цей період були членські внески, видавнича діяльність, передплата журналів асоціації, гранти та філантропічна допомога. Фінансова допомога різних фондів значною мірою визначала успіх професійних починань національних бібліотечних асоціацій США, Великобританії, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки. З’являються приклади отримання фінансування на реалізацію важливих проектів з боку уряду (наприклад, Aslib у Великобританії).
У повоєнний період бібліотечні асоціації Великобританії та США брали активну участь у міжнародній бібліотечній діяльності, зокрема вони направляли консультантів з проблем розвитку бібліотек до різних країн.
Для періоду 1950–1975 рр. було характерним значне кількісне зростання та розширення географії існування національних бібліотечних асоціацій. Крах колоніальної системи після Другої світової війни та розбудова незалежних національних держав в Азії та Африці, необхідність розвитку економіки, культури, освіти вимагали уваги громадськості до розвитку бібліотек і бібліотечної професії як важливого чинника вирішення нагальних соціокультурних завдань. Бібліотекарі шукали своє місце у вирішенні проблем національного розвитку в складних умовах політичних, економічних і соціальних негараздів. Такими зовнішніми факторами зумовлене виникнення і розвиток національних бібліотечних асоціацій в Азії та Африці після Другої світової війни, однак, хоча ці об’єднання й відіграли суттєву роль у становленні бібліотечної професії в цих країнах, більшість із них були слабкими і не могли суттєво впливати на її розвиток та управління бібліотечною справою. У третій чверті ХХ ст. бібліотечні асоціації активно створювалися та функціонували у країнах Латинської Америки, зокрема в Аргентині, Мексиці, Бразилії. Вони характеризуються тим, що об'єднали бібліотекарів для захисту своїх прав. На американському континенті потреби національно-культурного розвитку певних національних груп викликали появу спеціальних національних асоціацій, зокрема Українську бібліотечну асоціацію Америки в США (1960–1982 рр.) і розвиток діяльності канадських асоціацій франкомовних і англомовних бібліотекарів у Канаді.
Для національних бібліотечних асоціацій розвинених демократичних країн, а також країн, які пішли демократичним шляхом розвитку, зокрема Японії після краху мілітаризму, у період 1951–1975 рр. було характерним відстоювання демократичних цінностей, прав громадян. Асоціації приймають документи, які визначають професійні цінності: "Положення про свободу читання" (Американська бібліотечна асоціація), "Маніфест про свободу бібліотек" (Японська бібліотечна асоціація).
Розбудова освітнього напряму призвела до того, що в 1950–1975 рр. у провідних асоціаціях світу були створені спеціальні структури, відповідальні за бібліотечну освіту, почали досліджуватися потреби в бібліотечних працівниках різної кваліфікації та рівня підготовки, розвиваються асоціації навчальних бібліотечних закладів, а у новостворених асоціаціях починають пропонувати навчання професійних бібліотекарів відповідно до потреб незалежних країн. У цей період у Австралії з’являється тенденція поступового зближення англійського та американського варіантів визнання професійного статусу бібліотечних працівників.
Практично всі національні бібліотечні об’єднання намагалися впливати на уряд для прийняття позитивних рішень щодо розвитку бібліотек, деяким із них вдалося досягти суттєвих зрушень у питаннях, що стосувались бібліотечного законодавства, виділення коштів тощо. Але на новий рівень у цей період змогла піднятися лише законодавча діяльність Американської бібліотечної асоціації: була утворена постійно діюча Національна бібліотечно-інформаційна комісія при Офісі Американської бібліотечної асоціації у Вашингтоні з питань освіти, яка була покликана сприяти виробленню національної політики в галузі бібліотечної справи, а також на федеральному рівні було прийняте рішення про регулярне проведення Конференцій із питань бібліотечно-інформаційного обслуговування в Білому домі.
Розвинені асоціації продовжували стимулювати наукові дослідження і самі проводили дослідження з актуальних для розвитку галузі проблем. У деяких асоціаціях (Aslib у Великобританії) були створені науково-дослідні підрозділи. Важливою складовою діяльності національних бібліотечних асоціацій у третій чверті ХХ ст. була видавнича діяльність. Періодичні та неперіодичні видання асоціацій мали суттєве значення для консолідації бібліотечних працівників, розвитку теорії та практики бібліотечної справи, становлення освіти.