Смекни!
smekni.com

Процес виробництва, виходу продукції соняшнику та визначення її собівартості у СГ ТОВ "Хлібопродукт" (стр. 11 из 17)

Для того щоб наочно ознайомитися з розмірами посівної площі соняшнику в СГ ТОВ «Хлібопродукт» представимо її на рис.2.

Рис. 2. Динаміка розміру посівних площ соняшнику

Посівна площа соняшнику в господарстві загалом за період з 2003 по 2007 рік збільшилась з 515 га до 558 га. Найбільшою площа посіву була у 2005 році і становила 621 га, а найнижче значення вона мала у 2006 році – 447 га.

Рентабельність - поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво і одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Рентабельність аграрних підприємств безпосередньо залежить від досягнутого рівня ефективності окремих видів виробництв. Щоб знати, які саме галузі в підприємстві найбільш рентабельні, а які низькоефективні й на основі одержаної інформації розробити заходи щодо дальшого вдосконалення галузевої структури і підвищення прибутковості виробництва, визначають показники рентабельності

Таблиця 2.19 Рівень рентабельності виробництва соняшнику

Показники 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2007 р. у % до
2005 р. 2006 р.
Виручка, тис. грн. 600,8 953 2921,2 486,2 306,5
Собівартість,тис.грн. 597,9 602,4 1180,7 197,5 196,0
Прибуток (збиток), тис.грн. 2,9 350,6 1740,6 600,2 496,4
Рівеньрентабельності, % 0,5 58,2 147,4 294,8 253,3

За даними таблиці 2.19 можна простежити наявну в господарстві тенденцію до підвищення рівня рентабельності виробництва соняшнику протягом 2005 - 2007 років.

Таблиця 2.20 Склад і структура собівартості соняшнику за статтями витрат, тис.грн.

Статті витрат 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2007 у % до
2005 р. 2006 р.
Насіння та посадковий матеріал 73,6 86,6 137,5 186,8 158,8
Мінеральні добрива 48,3 54,5 69,2 143,3 126,9
Нафтопродукти 64,1 71,9 111,9 174,6 155,6
Послуги і роботи сторонніх організацій 54,3 59,8 - - -
Інші матеріальні витрати 45,0 43,0 42,1 93,6 97,9
Усього прямих матеріальних витрат 285,3 315,8 360,7 126,4 114,2
Прямі витрати на оплату праці 27,4 28,8 28,9 105,5 100,3
Амортизація необоротних активів 64,9 78,6 114,3 176,1 145,4
Відрахування на соціальні заходи 6,3 5,8 4,7 74,6 81,0
Інші прямі та загальновиробничі витрати 54,1 78,7 219,2 405,2 278,5
Усьго витрат 438 507,7 727,8 166,2 143,4
Витрати на 1ц продукції 0,06 0,072 0,07 116,7 97,2

З вищенаведеної таблиці видно, що собівартість виробництва соняшнику постійно зростає і в 2007 році вона, відповідно, найвища. За цей час відбулися істотні подорожчання усіх речових елементів виробництва за рахунок підвищення оптових цін на промислову продукцію, тарифів на роботи та послуги. Одночасно з цим відбулося збільшення оплати праці, враховуючи, що виробництво соняшнику є трудомістким процесом, це особливо позначилося на його собівартості. Починаючи з 1992 р. формування собівартості продукції здійснюється в умовах постійно зростаючої інфляції. Сільське господарство внаслідок низького платоспроможного попиту не може підвищувати ціни на свою продукцію.

Соціально - економічні процеси і явища формулюються під впливом не одного, а багатьох факторів. Тому для їх аналізу використовують кореляційний метод. Суть йог полягає у визначенні та кількісній оцінці взаємозалежностей між факторними оцінками, які характеризують процес чи явище. За формою зв’язку розрізняють прямолінійний та криволійні кореляційні залежності. Рівнянні за допомогою яких визначають статистичний зв’язок, називають рівнянням регресії (кореляційними рівняннями). Кореляцію, за допомогою якої вивчають вплив на результативну ознаку двох чи більше факторів − множиною. Багатофакторні регресійні моделі дають можливість оцінювати вплив на досліджувану результативну ознаку кожного окремого з включених в рівняння факторів при фіксованому значені (на середньому рівні) інших факторів. При цьому важливою умовою множинної кореляції є відсутність функціонального зв’язку між факторами. Параметри рівняння вираховують способом найменших квадратів. Для цієї мети використовують персональний комп’ютер з відповідним програмним забезпеченням або ЕОМ, якими обладнано відповідний обчислювальний центр (додаток 3)[15].

Таблиця 2.21. Вихідні дані для кореляційного аналізу залежності урожайності соняшника від затрат праці на 1 га і навантаження ріллі на 1 робітника

Роки Урожайність, ц/га Затрати праці на 1 га, люд.- год. Навантаження ріллі на 1 робітника, га
1997 8,6 30,8 70,1
1998 9 64,3 63,6
1999 10,6 55,9 69,7
2000 9,8 74,1 52,8
2001 10,9 50,3 67,4
2002 11,6 67,2 65,4
2003 10,2 80,5 70,9
2004 11,3 107,8 70,9
2005 12,6 136 70,9
2006 17 29,9 71,8
2007 19,8 54,8 69,8

Таблиця 2.22 Порівняльна характеристика виробництва соняшнику в господарствах Ізюмського району Харківської області

Господарство 2005 р. 2006 р. 2007 р.
Площа посіву, га
ТОВ «Діамант» 97 120 150
СТОВ «Старт» 350 350 492
ТОВ «Сатурн - 1» 232 250 127
ПСП «Дружба» 961 912 492
СГ ТОВ «Хлібопродукт» 621 447 127
Урожайність, ц/га
ТОВ «Діамант» 4,5 10,6 17,3
СТОВ «Старт» 23,2 23,7 25,2
ТОВ «Сатурн» 9,7 13,6 25,9
ПСП «Дружба» 5,7 7,9 21,8
СГ ТОВ «Хлібопродукт» 12,6 17,0 19,8
Валовий збір, ц
ТОВ «Діамант» 436 1274 2589
СТОВ «Старт» 8120 9550 12396
ТОВ «Сатурн» 225 341 329
ПСП «Дружба» 5486 7181 7024
СГ ТОВ «Хлібопродукт» 7819 7613 11074

собівартість виробництво соняшник урожайність

Проаналізувавши дану таблицю можна сказати що найбільшою в 2007 році є площа посіву соняшнику в СГ ТОВ «Хлібопродукт», вона становить 558 га. Проте така ситуація спостерігалась не завжди. В 2005 і 2006 роках найбільшу площу посіву соняшнику мало ПСП «Дружба».

Що стосується урожайності, то в 2005 і 2006 роках СТОВ «Старт» займало провідні позиції по урожайності соняшнику. Це пояснюється раціональним застосуванням добрив і обґрунтованим чергуванням культур у сівозміні. В 2007 році найвища урожайність була зареєстрована в ТОВ «Сатурн».

Найбільший валовий збір на протязі досліджуваного періоду спостерігається в СТОВ «Старт», на наступному місці по валовому збору соняшника знаходиться досліджуване нами СГ ТОВ «Хлібопродукт». Необхідно зазначити, що після вивчення урожайності і площі посіву соняшнику ми можемо прослідкувати за рахунок яких чинників збільшується валовий збір в наведених господарствах Ізюмського району. Ведучи мову про СТОВ «Старт» незаперечним є той факт, що тут збільшення валового збору відбувається інтенсивним шляхом, тобто за рахунок підвищення урожайності. В СГ ТОВ «Хлібопродукт» зміни валового збору соняшнику відбуваються за рахунок збільшення площі посіву, що не є позитивним явищем.


Розділ 3. Напрями підвищення економічної ефективності виробництва соняшника

3.1 Шляхи підвищення врожайності соняшника

Зниження врожайності соняшнику за останні роки стало наслідком падіння загальної культури землеробства, недостатнього внесення мінеральних добрив, гербіцидів, десикантів, пестицидів, несвоєчасного проведення технологічних операцій при використанні недосконалої техніки, необґрунтованого зростання посівних площ соняшнику та перенасичення сівозмін цією культурою.

До основних негативних чинників урожайності соняшника в Україні можна віднести: погану агротехніку, кліматичні умови останніх років, недолік коштів і виходячи з цього недолік техніки, добрив, насіннєвого матеріалу. Звісно ці чинники пов’язані один з одним.

Дуже часті посадки соняшника, попередники які не відповідають агротехнічним нормам, зменшують врожайність культури, також впливають на збільшення шкідників та захворювань культури. На соняшнику можна знайти чотири види квіткових паразитів, шістдесят видів грибів та два види вірусів. Але найбільшу шкоду спричиняють біла та сіра гнилі, заразиха, фомоз та фомопсис. Зараження соняшника цими шкідниками сильно зменшує врожайність культури (в залежності від ступеня ураження можливе зменшення урожайності на 50% і більше).

Для підвищення врожайності соняшнику в країні доцільно розміщувати посіви в сприятливих зонах його вирощування (центральні області Лісостепу та північного Степу, північні райони південного Степу, південний регіон Криму).

В областях Степу слід висівати високоврожайні гібриди соняшнику: Красень, Лан-26, Опера (С-278); у Степу і Лісостепу – Днєпр, Казіо, Красотка, Одеський – 504, Оптізол, Санітар, Харківський – 58, Аламо, Ісостар.; в Лісостепу – Єврофлор, Марко, Супер, Альзан, Люсіл, Кармона, а також високопродуктивні гібриди, районовані на 2007 рік, що без додаткових капіталовкладень підвищить урожайність культури на 3 - 5 ц/га.