Смекни!
smekni.com

Процес виробництва, виходу продукції соняшнику та визначення її собівартості у СГ ТОВ "Хлібопродукт" (стр. 16 из 17)

Україна знаходиться у першій п’ятірці по виробництву соняшнику на душу населення в світі (після Аргентини, Угорщини, Молдови, Росії). Соняшник в Україні займає найбільшу посівну площу серед технічних і олійних культур. За період з 1992 по 2007 рр. площа посівів збільшилася в 2,3 рази, а урожайність зменшилась на 3,0 ц з 1 га.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Хлібопродукт” знаходиться в Ізюмському районі Харківської області. Площа сільськогосподарських угідь СГ ТОВ “Хлібопродукт” в 2007 році становила 2372,6 га, порівняно з 2003 роком вона зменшилася на 38,4 га або на 1,6 %. Площа ріллі за 2007 рік склала 2372,6 га. Чисельність працівників підприємства в 2007 році становила 34 особи. Валової продукції в 2007 році було отримано на суму 36044 тис. грн., у порівнянні з 2003 роком цей показник зменшився на 18,2 %. Середньорічна вартість основних та оборотних фондів в 2007 році була в розмірі 2456 та 2465,8 тис. грн. відповідно. Протягом досліджуваного періоду підприємство значну увагу приділяло галузі рослинництва, особливо виробництву соняшнику і зернових, що лягло в основу характеристики виробничого напрямку підприємства. В 2005 році частка соняшнику в структурі товарної продукції становила 19,4 %, а в 2006 вона вже збільшилась до 28,2 % в 2007 році. Також досить значну частку займає озима пшениця, питома вага якої в 2005 році становила 30,5 %, в 2006 році 27,0 %, а у 2007 році зменшилась до 12,9 %. Отже, протягом 2003 - 2007 років аналізоване підприємство має зерно - соняшниковий виробничий напрямок.

Стосовно коефіцієнта спеціалізації то цей показник в 2007 році становив 0,39, тобто підприємство мало середній рівень спеціалізації.

За період з 2003 по 2007 рік спостерігались позитивні зміни у виробництві соняшнику. Площа посіву розширилися з 515 га в 2003 році до 558 га в 2007 році (на 8,3 %), а виробництво збільшилось з 6092 ц до 10332 ц в 2007 році. Урожайність соняшнику в 2003 році становила 10,2 ц/га, а в 2007 році − 19,8 ц/га. В 2005 році собівартість 1 ц соняшнику становила 60 грн., в 2006 році вона вже складала 72 грн, а в 2007 році – 70 грн. За останні п’ять років рівень рентабельності соняшнику знизився з 294,8 до 147,4 %.

На основі проведеного дослідження стану розвитку виробництва соняшнику в СГ ТОВ “Хлібопродукт” можна зробити наступні пропозиції:

У СГ ТОВ “Хлібопродукт” впровадити комплекс заходів техніко-технологічного і організаційного порядку, який дозволить підвищити середню врожайність соняшнику. Для цього необхідно забезпечити посів насінням високопродуктивних гібридів з генетичним потенціалом урожайності не менше 30-40 ц/га і олійністю 48-50 %, враховуючи те, що в господарстві посіви соняшнику займають великі площі, з метою зменшення напруги під час збирання і щоб попередити масові ураження хворобами, слід висівати 2 – 3 гібриди різних груп стиглості, до таких гібридів можна віднести Титанік, Гена, Драган. Досягнення такої урожайності можливо при дозах основного добрива на чорноземних ґрунтах N40P60. Також потрібно використовувати сучасні гербіциди як Дуал, Піонер, Пантера та інші.

Не мало важливим фактором є і зниження собівартості, так як в ринкових умовах вона є однією з головних статей для підприємства за допомогою якої, воно може реально підвищити прибутковість як конкретної культури так і господарства в цілому. Слід зауважити що в даному господарстві значну частку собівартості займає посадковий матеріал, тобто на даному підприємстві потрібно більш раціональніше використовувати насіння, що в подальшому приведе до зменшення собівартості та збільшення прибутковості. Провівши факторний аналіз нами було доведено що, на зменшення собівартості впливає скорочення витрат на 1 га та урожайність, тобто поєднавши вищезгадану пропозицію з даною ми отримаємо більшу прибутковість, що є однією з головних цілей кожного підприємства.

У сучасних умовах господарювання важливою проблемою є не тільки ефективне виробництво сільськогосподарської продукції, реалізація цієї продукції також важливе питання. СГ ТОВ “Хлібопродукт” потрібно більше реалізовувати свої продукції на ринок, так як ціна по даному каналі є найвищою, ринкову частку продажу треба розширювати за рахунок зменшення такого каналу, як інші канали реалізації, яка є досить вагомою в структурі та менш приваблива з погляду ціни враховуючи також і те що за даним каналом ціна реалізації майже залишилась не з мінною, порівняно з тим як підвищилась собівартість.

Підвищивши в структурі реалізації питому вагу ринку до 50 % ми отримаємо надходження додаткових грошових коштів. Тобто якщо поєднати всі пропозиції та втілити їх в життя можна отримати досить пристойну суму додаткової надбавки при вирощуванні даної культури.


Список використаної літератури

1. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку (1990−2000) / За ред. П.Т. Саблука та ін. . − К.: ІАЕ УААН, 1999. − 335 с.

2. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформ.-аналіт. збірник / За ред. П.Т. Саблука та ін. − Вип. 4 − К.: ІАЕ, 2000. − 601 с.

3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформ.-аналіт. збірник / За ред. П.Т. Саблука та ін. − Вип. 5 − К.: ІАЕ УААН, 2002. − 647 с.

4. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформ.-аналіт. збірник / За ред. П.Т. Саблука та ін. − Вип. 6 − К.: ІАЕ УААН, 2003. − 615 с.

5. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. − К.: ННУІАЕ, 2005. − 292 с.

6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. − 2-ге вид., доп. і перероблене / В.Г. Андрійчук. − К.: КНЕУ, 2002. − 624 с.

7. Аналіз стану та перспектив и розвитку олійних культур в Україні і світі // Хімія. Агрономія. Сервіс. – 2005. – № 28 – 29. – С.5.

8. Бітюк О.В., Піддубний В.І. Олійно-жирова промисловість України // Агросвіт, 2001. – №2. – С.10 – 13 .

9. Белевцев Д.Н., Макарова В.Ф. Влияние удобрений на продуктивность подсолнечника в зоне недостаточного увлажнения // Земледелие. – 2005. – №5. – С.10 – 11.

10. Бронін О.В. До питання вивчення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в умовах становлення ринкової економіки України // Вісник аграрної науки, №11, 1999. – С.787 – 79.

11. Бронін О.В. Вплив експортного мита на стан олійно-жирової галузі України // Вісник аграрної науки, №1, 2001. – С.77 – 79.

12. Васильев Д.С. Подсолнечник. − М.: Агропромиздат, 1990.

13. Виглазов Є.П. Вдосконалення механізму формування цін реалізації насіння соняшнику на протязі року // Збірник наукових праць ЛНАУ. – Луганськ, 2004. – № 37/49. – С.28 – 30.

14. Галузева угода між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2006 – 2008 роки // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2006. – №10. – С.2 – 28.

15. Горкавий В.К. Статистика: Підручник. − К.: Вища школа. − 1995. − 412 с.

16. Гур’єв В. Як підібрати кращі гібриди соняшнику для вашого поля // Пропозиція, 2005. – № 11. – С.70 – 71.

17. Демиденко О.В. Енергетична потужність сівозміни в умовах безплужного обробітку ґрунту // Економіка АПК. − 1997. − №3. − С.55-58.

18. Економіка аграрного підприємства: Підруч. для екон. і технол. спец. аграр. вищ. навч. закл. І – ІІ рівнів акредитації / С.І. Михайлов, В.В. Ярова, Г.В. Заєць та ін., за ред.. С.І. Михайлова. – К.: Укр. Центр духовної культури, 2004. – 396 с.

19. Економічний довідник аграрника / За ред. Ю.А. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: «Преса України». – 800 с.

20. Жаркова Г. Сортові ресурси соняшнику : нова генерація // Пропозиція. – 2005. – №5. – С.42 – 45.

21. Жерновий І.А. Актуальні проблеми олійно-продуктового комплексу / Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у 2-х тт. Т.2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. − К.: ІАЕ, 2000. − 676 с.

22. Зінченко О.І. та ін. Рослинництво: Підручник. − К.: Аграрна освіта, 2001. − 591 с.

23. Зберігання і переробка продукції рослинництва: Навч. посібник / Г.І. Подпрятов, Л.Ф. Скалецька, В.С. Хилевич. – К.: Мета, 2002. – 495 с.

24. Іванова Н.А. Ефективність вирощування товарного насіння соняшнику // Економіка АПК, 2004. – № 6. – С.33 – 37.

25. Кащенко О.Л. Регіональні аспекти земельних реформи // Економіка АПК. − 2000. − №1. − С.7.

26. Калінчик М.В., Ільчук М.М. Міжгалузевий баланс олійно-жирового підкомплексу України // Науков. вісник НАУ. – К., 2005. – Вип. 86. – С. 266 – 275.

27. Кліщенко С.В. Сучасні технології вирощування та збирання насіння соняшнику в умовах зони Степу // Агроном. – 2005. – № 3. – С.66 – 71.

28. Лісовий М.П. Інтегровані методи захисту рослин і можливості альтернативного землеробства в Україні // Вісник аграрної науки. − 1997. − С. 37 - 40.

29. Мартьянов В.П., Петров В.М. Організація виробництва та агробізнесу в олійно-продуктовому підкомплексі АПК: Навч. посібник / ХДАУ. − Харків, 2000. − 104 с.

30. Михайличенко М.М. Шляхи підвищення конкурентоспроможного виробництва насіння соняшнику// Вісник ХНАУ. Серія «Економіка АПК і природокористування». – 2006. - №3. – С. 184 - 188.

31. Моісеєва М. Соняшник виборюватиме місце під сонцем ? // Пропозиція. – 2005. – № 12. – С. 41 – 45.