Прибуток господарства − це реалізована частина їх чистого доходу. Тому маса прибутку не повністю відображує їх вклад у створення чистого доходу суспільства. У сільському господарстві величина прибутку підприємства залежить від кількості і якості реалізованої продукції й структури, рівня собівартості і фактичних цін реалізації [46].
Характеризуючи рентабельність виробництва окремих видів продукції, галузей господарства у цілому, недостатньо визначити величину прибутку. Необхідно зіставити її з виробничими витратами за допомогою такого показника як рівень рентабельності. Рівень рентабельності визначається відношенням прибутку до повної собівартості реалізованої продукції і виражається у відсотках. Він визначається в цілому по господарству − це сукупний рівень рентабельності, а також за даними річного звіту визначається рівень рентабельності виробництва певного виду продукції, окремої культури або галузі підприємства.
Рівень рентабельності залежить, по-перше, від маси одержаного прибутку, по-друге, від собівартості продукції, обсягу застосовуваних фондів та оборотних засобів. У свою чергу на величину прибутку впливають рівень закупівельних цін та собівартість продукції. В останній час всі фактори, які визначають рівень рентабельності змінювались неоднозначно: одні з них вели до підвищення рентабельності, інші до їх зниження. Розглянемо динаміку рівня рентабельності в СГ ТОВ «Хлібопродукт»
Таблиця 2.8. Рівень рентабельності основних видів сільськогосподарської продукції СГ ТОВ «Хлібопродукт»
| Галузі та види продукції | 2006 р. | 2007 р. | ||||||
| Виручка, тис. грн. | Собівартість,тис. грн. | Прибуток (збиток) | Рівень рентабельності,% | Виручка, тис. грн. | Собівартість, тис. грн. | Прибуток (збиток) | Рівень рентабельності,% | |
| Рослинництво, всього | 3324,6 | 2644,6 | 4680 | 25,7 | 4402,5 | 2874,1 | 1528,4 | 53,2 |
| Озима пшениця | 914,2 | 842,3 | 71,9 | 8,5 | 578,4 | 547,7 | 30,7 | 5,6 |
| Яра пшениця | 27,6 | 25,4 | 2,2 | 8,7 | - | - | - | - |
| Ячмінь | 746,9 | 614,5 | 132,4 | 21,5 | 280,9 | 413,1 | -132,2 | -32 |
| Цукр. буряки | 153,1 | 135,9 | 17,2 | 12,7 | - | - | - | - |
| Соняшник | 953 | 602,4 | 350,6 | 58,2 | 2921,2 | 1180,7 | 1740,5 | 147,4 |
| Кук. на зерно | 529,8 | 424,1 | 105,7 | 24,9 | 517,6 | 639,5 | -121,9 | -19,1 |
| Соя | - | - | - | - | 104,4 | 93,1 | 11,3 | 12,1 |
| Реалізація товарів | 18,5 | 27,2 | -8,7 | -32,0 | - | - | - | - |
| Реалізація робіт і послуг | 59,9 | 66,2 | -6,3 | -9,5 | 66,0 | 66,0 | 0 | 0 |
| Всього по господарству | 3403 | 2738 | 665 | 24,3 | 4468,5 | 2940,1 | 1528,4 | 52 |
Розглянувши дану таблицю можна сказати що у 2006 році неприбутковими були реалізація товарів та реалізація робіт і послуг, збиток становив 8,7 та 6,3 тис.грн. відповідно, а їх рівень рентабельності склав -32,0 і -9,5% . У 2007 році неприбутковим виявилося виробництво ячменю і кукурудзи на зерно, збиток становив 132,2 та 121,9 тис.грн. Взагалі підприємство є прибутковим, у 2006 і 2007 роках всього по господарству він становив 665 і 1528,4 тис.грн.
2.2 Забезпеченість підприємства виробничими ресурсами та ефективність їх використання
Основні завдання сільського господарства − забезпечити інтенсивний розвиток і підвищити ефективність всіх його галузей з метою збільшити виробництва і поліпшення якості продукції, більш повне задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості в сировині.
У попередні роки мірилом економічної оцінки діяльності сільськогосподарських підприємств були переважно натуральні кількісні показники, які, зрозуміло, не втратили свого значення й тепер, тому що вони є вихідною базою обліку ефективності виробництва. Проте в умовах переходу до ринкової економіки на перший план виступають вартісні якісні показники, в яких враховуються товарно-грошові відносини і самоокупність підприємств. Разом з тим при галузевому аналізі ефективності сільськогосподарського виробництва обов’язково потрібні натуральні показники [6].
Систему показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому можна викласти в такій послідовності:
· виробництво валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, на середньорічного працівника, на 1 люд.-год., на 1 грн основних виробничих фондів і оборотних засобів;
· розмір кожних витрат виробництва на 1 грн валової продукції;
· розмір валового і чистого доходу (прибутку) на 1 га сільсько-господарських угідь, на середньорічного працівника, на 1 люд.-год., на 1 грн основних виробничих фондів і оборотних засобів;
· рівень рентабельності й норма прибутку (чистого доходу) сільськогосподарського виробництва.
Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є валова продукція підприємства, на основі якої можна визначити її продуктивність праці, розрахувати валовий, чистий дохід, а також показники рентабельності й фондомісткість виробництва.
Нині поряд із суб’єктами господарювання, які виробляють дешеву продукцію і мають високу рентабельність виробництва є і збиткові, що стримують піднесення сільськогосподарського виробництва і знижують рівень життя людей. Рентабельність виробництва складається під впливом рівня середньореалізаційних цін і собівартості продукції. Чим вище реалізаційна ціна і нижча собівартість продукції, тим вищий рівень рентабельності. Крім того, сільськогосподарські підприємства всіх форм власності і господарювання повинен прагнути до підвищення конкурентоспроможності вироблюваної продукції шляхом зростання її виходу і одиниці площі та на голову худоби і птиці, зниження витрат на виробництво і поліпшення якісних характеристик. Тому всі фактори зниження собівартості продукції є одночасно факторами підвищення рентабельності виробництва.
Зазначимо, що всі економічні показники ефективності сільськогосподарського виробництва перебувають в органічному взаємозв’язку, створюючи єдину систему. Це комплексно характеризує весь процес росту ефективності сільськогосподарського виробництва і відповідає завданням системного економічного аналізу [6].
Земельні ресурси − головна умова життя і діяльності людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини.
У сільському господарстві земля − це матеріальна основа його розвитку, головний засіб виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.
Земля як засіб виробництва в сільському господарстві має специфічні особливості: по-перше, на відміну від інших засобів виробництва земля не є результатом людської праці; по-друге, земля є незамінним засобом виробництва, тоді як усі інші засоби зношуються і можуть бути замінені новими, більш досконалими; по-третє, земля просторово обмежена і в процесі використання її не можна заново створити або збільшити її розміри, однак в умовах раціонального використання землі її продуктивні сили постійно зростають; по-четверте, в процесі виробництва земля не зношується, а при правильному використання постійно поліпшується; і по-п’яте, земля неоднорідна за якістю, внаслідок чого при однакових вкладеннях на одиницю площі одержують різні економічні результати.
Землі сільськогосподарського призначення включають різні за продуктивністю угіддя. У складі сільськогосподарських угідь найбільшу цінність мають рілля і багаторічні насадження − з підвищенням їх частки підвищуються якість і ефективність використання земельних ресурсів [6].
Земельні ресурси, на відміну від рослинних чи тваринних, не можна створити додатково, збільшити кількісно. Це означає їх обмеженість взагалі, а придатних для сільськогосподарського виробництва – особливо. Оскільки земельні ділянки неможливо перемістити у просторі, то продуктивні властивості землі визначаються стійкими для кожної конкретної місцевості комплексами природних факторів.
Основою подальшого розвитку сільського господарства і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції є високоефективне використання землі та підвищення її ефективності.
Економічна ефективність використання земельних угідь у сільському господарстві характеризується системою натуральних і вартісних показників. Натуральні характеризують рівень використання певної частини земельних угідь при виробництві окремих видів продукції рослинництва, а вартісні – найбільш повно характеризують економічну ефективність використання землі і дають змогу порівнювати та об’єктивно оцінювати використання земельних ресурсів в господарстві.
Рівень економічної ефективності використання земель в СГ ТОВ “Хлібопродукт” розглянемо за даними табл. 2.9.
Таблиця 2.9 Склад, інтенсивність та ефективність використання земельних угідь СГ ТОВ “Хлібопродукт”
| Показники | Роки | 2007 р. в % до 2003 р. | ||||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | ||
| Склад земельних угідь, га | ||||||
| Загальна земельна площа | 2412 | 2412 | 2412 | 2412 | 2412 | 100 |
| В т. ч. сільськогосподарські угіддя | 2411 | 2411 | 2411 | 2369 | 2372,6 | 98,4 |
| з них: рілля | 2411 | 2411 | 2411 | 2369 | 2372,6 | 98,4 |
| Інтенсивність використання земельних угідь | ||||||
| Ступінь освоєності, % | 99,9 | 99,9 | 99,9 | 98,2 | 98,3 | - |
| Ступінь розораності, % | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | - |
| Ефективність використання земельних угідь | ||||||
| Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.: | ||||||
| валової продукції | 1828,5 | 2169,3 | 2552,2 | 2458,7 | 1519,2 | 83,0 |
| товарної продукції | 1823,4 | 2098,8 | 3122,2 | 2601,9 | 1019 | 55,9 |
| прибутку (збитку) | 98,6 | 108,4 | 126 | 140,3 | 185,6 | 188,2 |
| Одержано на 100 га ріллі, ц: | ||||||
| зерна | 804,7 | 916,3 | 1277,6 | 814,9 | 734,5 | 91,3 |
| цукрових буряків | 385,1 | 438,2 | 524,5 | 416,6 | - | - |
| соняшнику | 298,5 | 301,8 | 324,3 | 321,4 | 466,7 | 156,3 |
Зменшення відбувається за всіма категоріями земельних угідь. Аналізуючи рівень інтенсивності використання земельних угідь варто зазначити, що ступінь складає 100%, що для даного регіону є оптимальним рівнем. У 2007 р. ефективність використання земельних угідь значно знизилася, адже зменшилися вартісні показники, а саме розмір валової продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь і в 2007 році він склав 1519,2 тис.грн., також знизився розмір товарної продукції до 1019 тис.грн. Аналогічні тенденції спостерігаються і відносно натуральних показників.