Смекни!
smekni.com

Собівартість виробництва продукції рослинництва та шляхи її зниження (стр. 4 из 7)

· контрольовані – це витрати, на величину яких керівник може впливати повністю або частково;

· неконтрольовані витрати здійснюються незалежно від волі керівника відповідного рівня управління, а отже, незалежно від його управлінського хисту, старання і класифікації працівників. [1, стр. 132]

Усі витрати мають неоднаковий зв’язок з обсягом виробництва. Залежно від характеру такого зв’язку витрати виробництва поділяються на:

· постійні – це витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні обсягів виробництва в короткостроковому періоді. Рослинництві до них відносять: амортизацію техніки і приміщень, орендну плату за землю, земельний податок, заробітну плату постійним робітникам, страхові пасиви і т. д.

· Змінні – це витрати, величина яких безпосередньо залежить від обсягів виробництва продукції. В рослинництві до них відносять: насіння, витрати на мінеральні, органічні добрива і отрутохімікати, транспортні витрати, витрати на оплату праці найманих працівників і працівників підприємств і т. д.

2.2. Основні положення методики обчислення собівартості продукції рослинництва

Визначення собівартості різних видів продукції ґрунтується на загальних принципах планування та обліку. В плануванні та обліку визначаються такі показники:

1. Собівартість всієї продукції;

2. Собівартість одиниці продукції;

3. Витрати на одну грошову одиницю вартості продукції.

Собівартість всієї продукції визначають сумуванням всіх затрат, які були понесені на виробництво всієї продукції.

Собівартість одиниці продукції визначають діленням собівартості всієї продукції відповідного виду на її обсяг у натуральному виразі і визначається вона за допомогою певних методів. Вибір цих методів залежить від особливостей технології та організації виробництва. В сільському господарстві використовують такі методи:

1. Пряме віднесення витрат на відповідні види продукції. Застосовується в тих галузях де одержують один вид однорідної продукції.

2. Вилучення із загальної суми витрат побічної продукції, вираженої у грошовій формі. При цьому у рослинництві побічна продукція має нормативну собівартість, що розраховується по кожному підприємству.

3. Розподіл витрат між видами продукції пропорційно їх кількісному значенню.

4. Коефіцієнтний метод застосовується тоді, коли в процесі відповідного виду діяльності одержують понад один вид продукції. Витрати між цими видами продукції розподіляються відповідно коефіцієнтів.

5. Пропорційний метод базується на розподілі витрат між окремими видами продукції пропорційно вартості продукції. Так визначається собівартість овочів, льону, конопель та інше.

6. Комбінований метод включає два або більше розглянутих вище методів обчислення собівартості.

Важливий узагальнюючий показник собівартості продукції – витрати на гривню товарної продукції, який вигідний тим, що по-перше, дуже універсальний: може розраховуватись в любій галузі виробництва, і, по-друге, наглядно показує прямий зв’язок між собівартістю та прибутком. Визначається він відношенням повної собівартості (виробнича собівартість + витрати на реалізацію) до вартості виробленої товарної продукції у діючих цінах. На рівень цього показника впливають як об’єктивні, так і суб’єктивні, як зовнішні, так і внутрішні фактори. (Рис. 2.2.)

Рис. 2.2. Взаємозв’язок факторів, визначаючих рівень витрат на одну грошову одиницю вартості продукції.

Вплив факторів певного рівня на зміну витрат на одну грошову одиницю вартості продукції розраховується способом ланцюгових підстановок.

Сума постійних і змінних витрат залежить від рівня ресурсоємкості і зміни вартості матеріальних ресурсів у зв’язку з інфляцією.

Для того, щоб встановити, які фактори вплинули на зміну суми прибутку, необхідно абсолютні прирости витрат на одну грошову одиницю товарної продукції за рахунок кожного фактору помножити на фактичний об’єм реалізованої продукції, виражений у планових цінах.

2.3. Аналіз рівня динаміки собівартості продукції рослинництва

Визначення рівня собівартості продукції дає можливість встановити дохідність галузі, окремих культур.

Таблиця 2.1. – Динаміка собівартості 1 ц основних видів продукції в ВАТ „Якимівський АГРОС”

Вид продукції 2001 2002 2003 2003 в % до 2001
Виробництво продукції, ц Витрати на виробн., т. грн. Собівартість 1 ц прод. грн. Виробництво продукції, ц Витрати на виробн., т. грн. Собівартість 1 ц прод. грн. Виробництво продукції, ц Витрати на виробн., т. грн. Собівартість 1 ц прод. грн. Витрати на виробн., грн. Собівартість 1 ц прод. грн.
Оз. пшен. 29550 371,44 12,57 8288 156,97 18,9 1710 42,92 25,1 11,5 199,7
Просо - - - - - - 1630 37,5 23,0 - -
Гречиха - - - - - - 2550 490,4 50,14 - -
Гірчиця - - - - - - 9780 547,7 56,0 - -
Яр. ячмінь 2500 62,25 24,9 156,1 3,79 24,3 - - - - -
Горох - - - 257 12,72 49,5 - - - - -
Соняшник 995 83,38 83,8 305 18,18 59,6 - - - - -
Жито 1400 34,3 24,5 - - - - - - - -
ВАЛ 34445 х х 10411 х х 1567 х х х х

Собівартість сільськогосподарської продукції формується під впливом багатьох факторів зокрема співвідношення темпів змін обсягів виробництва і поточних витрат на продукцію, які визначають її рівень і тенденції.

Як видно з таблиці 2.1., ВАТ „Якимівський АГРОС” у різні роки вирощував різні види культур. Лише озима пшениця вирощувалась на протязі трьох років. З таблиці 2.1 можна прослідити неоднорідність у структурі виробництва продукції рослинництва. Витрати на виробництво озимої пшениці у 2003 році порівняно з 2001 зменшились на 88,5%, відповідно собівартість одного центнера озимої пшениці збільшилась на 99,7%.

Під час аналізу динаміки різних явищ визначають абсолютний приріст, темп зростання і росту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряда динаміки. Рівень, який порівнюють, називають поточним, а рівеь з яким порівнюють – базисним. Також під час аналізу рядів динаміки якого нибудь явища, ще обчислюють середні показники цих величин.

Під час аналізу динаміки собівартості 1 ц озимої пшениці, ми визначаємо абсолютний приріст, темп зростання і приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки. Рівень який будемо порівнювати називається поточним, а рівень з яким будемо порівнювати – базисним. Аналіз проведемо по соняшнику. Результати розрахунків представлені у таблиці 2.2. Вихідні дані візьмемо за останні 5 років (період 1999 – 2003 рр.).

Абсолютний приріст визначають, як різницю між поточним (Уі) і попереднім (Уі-1) або початковим (У0) показником. Абсолютний приріст показує на скільки одиниць підвищився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період часу.

Ал = Уі – Уі-1[2.1]

Аб = Аі – А0[2.2]

Темп росту – це відношення поточного рівня ряду динаміки (Уі) до попереднього (Уі-1) або початкового рівня (У0). Ций показник виражається у відсотках і показує на скільки % зріс або зменшився поточний рівень.

Тл = Уі / Уі-1 * 100% [2.3]

Тб = Уі / Уб *100% [2.4]

Темп приросту показує на скільки відсотків збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним рівнем. Його обчислюють як відношення абсолютного приросту (Аі) до попереднього (Аі-1) або початкового рівня (А0). Також темп приросту (спаду) можна знайти віднімаючи від темпу зростання 100%.

Тпл = Тл – 100% [2.5]

Тпбб – 100% [2.6]

Таблиця 2.2. – Динаміка собівартості 1 ц озимої пшениці поВАТ “Якимівський АГРОС”

Роки Собіварт. 1 ц озим. пшениці Абсолютний приріст Темп росту, % Темп приросту, % Абсолютне значення 1 % приросту, ц
Л Б Л Б Л Б
1999 9,89
2000 10,56 0,67 0,67 106,8 106,8 6,8 6,8 0,1
2001 12,57 2,01 2,68 119,03 127,1 19,03 27,1 0,12
2002 18,94 6,37 9,05 150,6 191,5 50,6 91,5 0,13
2003 25,1 6,16 15,21 132,5 253,7 32,5 153,7 0,19

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює відношенню абсолютного приросту за певний період до темпу приросту за той самий період.

а = Ал / Тпл[2.7]

З таблиці 2.2. можна зробити висновок що за період 1999 – 2003 рр. собівартість 1 ц озимої пшениці у ВАТ „Якимівський АГРОС” збільшилась у 1,5 рази або на 15,21 грн. Абсолютне значення 1% приросту собівартості збільшилось з 0,1 у 1999 р. До 0,19 у 2003 р.

Визначимо зміну тенденції рядів динаміки методом аналітичного вирівнювання по прямій і по параболі.

Метод аналітичного вирівнювання є найбільш досконалим способом виявлення закономірностей розвитку.

Вихідні дані для вирівнювання ряду динаміки собівартості 1 ц озимої пшениці по ВАТ “Якимівський АГРОС” занесено в Таблицю 2.3.

Таблиця 2.3. – Розрахункові дані для вирівнювання ряду динаміки собівартості 1 ц озимої пшениці по ВАТ “Якимівський АГРОС”